На арці Тита міститься два великі барельєфи, що зображають відому історичну подію. Однак мало хто знає, що ця арка пов’язана з біблійною історією: вона безмовно свідчить про те, наскільки точно виконалось одне пророцтво.

На початку першого століття нашої ери Римська імперія простягалася від Британії та Галлії (тепер територія Франції) аж до Єгипту. У цей період імперія досягла небувалої стабільності і процвітання. Але одна віддалена провінція — бунтівна Юдея — була для Риму джерелом постійного неспокою.

В енциклопедії, присвяченій історії Стародавнього Риму, говориться: «Важко назвати якусь іншу провінцію, яка мала б з Римом такі взаємоворожі стосунки, як Юдея. Євреї ненавиділи завойовників, котрі зневажали їхні традиції, а римляни відмовлялися йти на будь-які поступки затятим юдеям» («Encyclopedia of Ancient Rome»). Багато євреїв сподівалися, що з’явиться месія, який покладе край ненависному пануванню римлян і поверне Ізраїлю колишню велич. Однак у 33 році н. е. Ісус Христос передрік, що на Єрусалим чекає страшне лихо.

Ісус казав: «Прийдуть дні, коли вороги зведуть навколо тебе укріплення із частоколу, оточать тебе та візьмуть в облогу. Вони повалять на землю тебе й твоїх дітей, які будуть у тобі, і не залишать у тобі каменя на камені» (Луки 19:43, 44).

Слова Ісуса, безперечно, здивували його учнів. Через два дні, дивлячись на Єрусалимський храм, один з його учнів захоплено сказав: «Учителю, поглянь! Яке чудове каміння і будівлі!» І справді, деякі камені, як свідчать джерела, були 11 метрів завдовжки, 5 метрів завширшки і 3 метри заввишки. Та Ісус відповів: «Прийдуть дні, коли з усього, що ви бачите, не залишиться тут каменя на камені, усе буде зруйновано» (Марка 13:1; Луки 21:6).

Потім Ісус застеріг учнів: «Коли побачите, що Єрусалим оточений військовими таборами, знайте, що наблизилося його спустошення. Тоді нехай ті, що в Юдеї, втікають у гори, той, хто в місті, хай виходить з нього, а той, хто в околицях, хай у нього не входить» (Луки 21:20, 21). Чи слова Ісуса здійснилися?

Минуло 33 роки, а Юдея і далі стогнала під римським ярмом. Проте 66 року н. е., коли римський прокуратор Юдеї, Гессій Флор, присвоїв кошти зі священної скарбниці храму, євреям увірвався терпець. Незабаром юдейські повстанці ринули в Єрусалим, винищили римський гарнізон і проголосили незалежність від Риму.

 Приблизно через три місяці понад 30 000 римських легіонерів під проводом Цестія Галла вирушили на Єрусалим, щоб придушити повстання. Римляни прорвалися в місто і підкопали мур, яким була обнесена територія храму. Тоді вони несподівано відступили. Після цього повстанці, зрадівши, кинулися наздоганяти ворога. Коли і ті, і інші покинули Єрусалим, християни змогли втекти в гори за річкою Йордан, як і наказував Ісус (Матвія 24:15, 16).

Наступного року Рим відновив свою військову кампанію проти Юдеї, цього разу її очолив полководець Веспасіан разом зі своїм сином Титом. Але невдовзі після смерті імператора Нерона 68 року н. е. Веспасіан повернувся в Рим, щоб зійти на трон. Відтоді юдейську кампанію проводив Тит, у розпорядженні якого було 60 000 воїнів.

У червні 70 року н. е. Тит наказав своїм воїнам вирубати всі дерева в околицях і звів навколо Єрусалима частокіл завдовжки 7 кілометрів. Приблизно через три місяці римляни розграбували і спалили місто та храм, не залишивши в ньому каменя на камені, що й передрікав Ісус (Луки 19:43, 44). За приблизними підрахунками, в Єрусалимі та по всій країні загинуло від чверті до половини мільйона людей.

У 71 році н. е. Тит повернувся до Рима, де всі його піднесено вітали. Ціле місто зібралось подивитися на одну з найбільш пишних тріумфальних процесій, які будь-коли проходили столицею.

Натовпи людей дивувалися неймовірно розкішним трофеям, що несли вулицями Рима. З цікавістю глядачі роздивлялись захоплені човни, масивні платформи, на яких відтворювалися сцени битв, а також коштовні предмети з Єрусалимського храму.

Тит став імператором після свого батька Веспасіана в 79 році н. е., але через два роки несподівано помер. Престол посів його брат Доміціан і невдовзі звів тріумфальну арку на честь Тита.

Сьогодні аркою Тита захоплюються сотні тисяч людей, які щороку відвідують Римський Форум. Для одних арка — це витвір монументального мистецтва, для інших — пам’ятка величі імператорського Риму, а для когось — епітафія знищеному Єрусалиму і храму.

Однак для уважних дослідників Біблії арка Тита має набагато більше значення. Вона безмовно свідчить про надійність і точність біблійних пророцтв і доводить, що вони натхнені Богом (2 Петра 1:19—21).