Перейти к основным материалам

Перейти к содержанию

Ду дӕр Ной, Данел ӕма Иови хузӕн Йегови зонис?

Ду дӕр Ной, Данел ӕма Иови хузӕн Йегови зонис?

«Лӕгъуз гъуддӕгтӕ ка кӕнуй, уонӕн сӕ бон нӕй рӕстдзийнадӕ балӕдӕрун, Йегови ка агоруй, етӕ ба алцидӕр лӕдӕрунцӕ» (ӔМБ. 28:5).

ЗАРТӔ: 126, 150

1–3. а) Аци фӕстаг бӕнтти нӕ бон ци ӕй кӕнун, цӕмӕй Йеговӕбӕл еузӕрдонӕй байзайӕн? б) Аци статьяй цӕмӕ ӕркӕсдзиан?

АЦИ дуйней кӕрон хӕстӕгдӕр кӕнуй ӕма лӕгъуз адӕн «кӕрдӕги хузӕн» берӕ кӕнунцӕ (Пс. 92:7). Уомӕ гӕсгӕ нӕмӕ дессаг нӕ кӕсуй, беретӕ Хуцауи раст уагӕвӕрдтӕ ке нецӕмӕ дарунцӕ, е. Цума нӕ бон куд ӕй уӕхӕн уавӕрти «лӕгъуздзийнадӕмӕ... сувӕллӕнтти хузӕн [ун], зундӕй ба – устур адӕймӕгти хузӕн»? (1 Кор. 14:20).

2 Аци фарстабӕл дзуапп иссерӕн ес, статьяй сӕйраг стихи, «Йегови ка агоруй, етӕ ба алцидӕр лӕдӕрунцӕ», зӕгъгӕ, гъома Йегови зӕрдӕ рохс кӕнунмӕ цидӕриддӕр гъӕуй, уой (Ӕмб. 28:5). Ӕмбесӕндти 2:7, 9 уӕхӕн гъуди ес, зӕгъгӕ, «рӕстзӕрдӕ адӕнӕн ӕвӕрд уодзӕй курухон зунд». Ӕма уой фӕрци уӕхӕн адӕн лӕдӕрдзӕнцӕ, «ци нисан кӕнуй, раст, ӕнӕхӕран ӕма рӕстзӕрдӕ ун – хуарз ци ӕй, уомӕ цидӕриддӕр хауй, уой».

3 Ной, Данел ӕма Иов дӕр Хуцауи зундӕй архайдтонцӕ (Йез. 14:14). Ӕма абони дӕр Хуцауи адӕн уӕхӕн зундӕй архайунцӕ. Дӕуӕй ба ци ес зӕгъӕн? Цӕмӕй «алцидӕр лӕдӕрай» ӕма Йегови зӕрдӕ рохс кӕнай, уой туххӕй дӕ гъӕуй Йегови хуӕздӕр базонун. Аци статьяй ӕркӕсдзиан 1) Ной, Данел ӕма Иов Хуцауи куд базудтонцӕ, уомӕ 2) еци зонундзийнӕдтӕ син сӕ царди ци пайда ӕрхастонцӕ ӕма 3) мах бон ци ӕй кӕнун, цӕмӕй нӕмӕ уони хузӕн федар ӕууӕндундзийнадӕ уа.

ФУДДУЙНЕЙ ЦӔРГӔЙ НОЙ ЦУДӔЙ ХУЦАУИ ХӔЦЦӔ

4. Ной Йегови туххӕй куд базудта ӕма ин еци зонундзийнӕдтӕ куд банхус кодтонцӕ?

4 Ной Йегови туххӕй куд базудта? Адам ӕма Еви рӕстӕгӕй адӕн Хуцауи туххӕй базониуонцӕ ӕртӕ гъуддагей фӕрци: е сфӕлдистадӕмӕ кӕсгӕй, ӕ еузӕрдон лӕггадгӕнгутӕй ӕма син Йеговӕ сӕ коммӕгӕсдзийнади туххӕй куд арфӕ кодта, уой уингӕй (Ис. 48:18). Ӕрдзӕмӕ кӕсгӕй ӕй Ной уидта, Хуцау ӕцӕгӕйдӕр ке ес, уой, удта имӕ цӕхуӕн менеугутӕ ес, уой дӕр. Уотемӕй ӕй Ной балӕдӕрдтӕй, Йеговӕ ӕцӕг Хуцау ӕма ӕнӕкӕрон хъаури Хецау ке ӕй (Ром. 1:20). Ной уотид не ’ууӕндтӕй, Хуцау ке ес, уобӕл, фал имӕ федар ӕууӕндундзийнадӕ адтӕй.

5. Хуцаумӕ адӕни туххӕй цӕхуӕн фӕндӕ адтӕй, уой Ной кӕцӕй базудтайдӕ?

5 Библи зӕгъуй: «Адӕймагмӕ ӕууӕндундзийнадӕ уӕд фӕззиннуй, ӕма... хабар ку фегъосуй» (Ром. 10:17). Цума Ной Йегови туххӕй куд фегъуста? Ӕвӕдзи, ӕ хеуӕнттӕй. Зӕгъӕн, ӕ фидӕ Ламех адтӕй Хуцауӕн ковӕг адӕймаг ӕма райгурдӕй, Адам ма ӕгас ку адтӕй, уӕд. (Кӕсӕ хузӕмӕ статьяй райдайӕни.) Уомӕй уӕлдай ма ин ӕ баба Мафусал ӕма Мафусали баба Иаред дӕр Хуцауи туххӕй куд нӕ дзурдтайуонцӕ. Иаред рамардӕй Нойбӕл 366 анзи ку цудӕй, уӕд (Лук. 3:36, 37) *. Ӕвӕдзи, гъе уонӕй ӕма сӕ бийнойнӕгтӕй Ной базудта, адӕни Хуцау ке сфӕлдиста ӕма ’й уотӕ ке фӕндадтӕй, цӕмӕй берӕ кодтайуонцӕ ӕма зӕнхӕ байдзаг кодтайуонцӕ. Адам ӕма Евӕ Хуцауи нихмӕ ке рацудӕнцӕ, уой дӕр ин куд нӕ радзурдтайуонцӕ, ӕма е цӕмӕ ӕркодта, уой ба ӕхуӕдӕг дӕр уидта (Райд. 1:28; 3:16–19, 24). Ной цидӕриддӕр базудта, е ӕ зӕрдӕмӕ хъӕбӕр багъардта, ӕма ’й бафӕндадтӕй Йеговӕн лӕггадӕ кӕнун (Райд. 6:9).

6, 7. Ноймӕ ци нифс адтӕй, уой фӕрци е ’ууӕндундзийнадӕ куд бафедар ӕй?

6 Адӕймагмӕ нифс ку уа, уӕд е ’ууӕндундзийнадӕ федардӕр кӕндзӕй. Расагъӕс кӕнӕ, Ноййӕн е ’ууӕндундзийнадӕ куд бафедар ӕй, ӕ ном ци нисан кӕнуй, уой ку базудта, уӕд. Ӕ ном ба нисан кӕнуй «уолӕфт» кенӕ «уодӕнцойнӕ» (Райд. 5:29, феп.) Хуцауи сугъдӕг хъаури разамундӕй Ламех ӕ фурт Ноййи туххӕй загъта: «Ай фӕрци исуолӕфдзиан, Йеговӕ ке ралгъиста, еци зӕнхӕбӕл... ци хъиамӕт ӕма ци зинтӕ ӕвзарӕн, уонӕй». Ной ӕ зӕрдӕ Йеговӕбӕл дардта. Авель ӕма Енохи хузӕн е дӕр ӕууӕндтӕй, «байзӕддаг» хелагӕн ӕ сӕр ке ниллихъӕ кӕндзӕй (Райд. 3:15).

7 Ной, ӕвӕдзи, кӕронмӕ нӕ лӕдӕрдтӕй Райдайӕни 3:15 финст пахампарадӕ, фал ӕй лӕдӕрдтӕй, федӕни ка уодзӕй, еци ервӕзундзийнадӕй нифс ке дӕттуй. Уомӕй уӕлдай ма аци зӕрдӕвӕрд, Енох ке игъосун кодта, еци хабари хӕццӕ баст адтӕй, гъома Йеговӕ фуддзийнадӕн кӕрон ке искӕндзӕй (Иуди 14, 15). Ноййи хъӕбӕр федар кодта, Хуцауи тӕрхони бон ке уодзӕй, еци хабар, е уодзӕй Армагеддони рӕстӕг.

8. Ной Йегови ке зудта, е ӕй куд гъӕуай кодта?

8 Ной Хуцауи ке зудта, е ин ци пайда хаста? Уой фӕрци Ноймӕ адтӕй федар ӕууӕндундзийнадӕ ӕма Хуцауи зундӕй архайдта, ӕма ’й е гъӕуай кодта, Хуцауи зӕрдӕ кӕмӕй фӕрресун кодтайдӕ, уӕхӕн гъуддӕгтӕй. Зӕгъӕн, Ной ӕцӕг Хуцауи хӕццӕ ке цудӕй, уомӕ гӕсгӕ Йеговӕбӕл ка не ’ууӕндтӕй ӕма ’й ка нӕ нимадта, еци адӕни хӕццӕ нӕ лимӕн кодта. Ной нӕ бауагъта, цӕмӕй иннети хузӕн уой дӕр, нӕлгоймӕгти бауӕр ка райста, еци лӕгъуз изӕдтӕ басайдтайуонцӕ. Еци изӕдтӕмӕ ӕнахур устур хъаурӕ ке адтӕй, уомӕ гӕсгӕ сӕбӕл адӕн дес кодтонцӕ ӕма син, ӕвӕдзи, ковгӕ дӕр кодтайуонцӕ (Райд. 6:1–4, 9). Ной ма зудта, Йегови фӕндон уой медӕги ке адтӕй, цӕмӕй зӕнхӕ адӕнӕй байдзаг адтайдӕ (Райд. 1:27, 28). Уомӕ гӕсгӕ ’й лӕдӕрдтӕй, лӕгъуз изӕдтӕ зӕнхон силгоймӕгти хӕццӕ ке бацӕриуонцӕ, е раст ке н’ адтӕй. Е си никки хъӕбӕрдӕр байрагӕс ӕй, уӕхӕн бийнонти ци ӕнахур устур ӕма хъаурӕгин сувӕллӕнттӕ ирӕзтӕй, уой ку уидта, уӕд. Еци рӕстӕг Йеговӕ Ноййӕн загъта, зӕнхӕбӕл Дони хъиамӕт ӕруадзуйнаг ке ӕй, цӕмӕй еугур лӕгъуз адӕни дӕр фесафа. Ной Йеговӕбӕл баууӕндтӕй ӕма науӕ исаразта, ӕма уотемӕй ӕхуӕдӕг дӕр ӕма ӕ бийнонтӕ дӕр фӕййервазтӕнцӕ (Дзиуит. 11:7).

9, 10. Ноййи хузӕн ӕууӕндундзийнадӕ нӕмӕ цӕй фӕрци уодзӕй?

9 Ноййи хузӕн ӕууӕндундзийнадӕ нӕмӕ цӕй фӕрци уодзӕй? Гъӕуама Хуцауи Дзурд лӕмбунӕг ӕртасӕн, цӕмӕй ци кӕсӕн, е нӕ зӕрдӕмӕ гъара ӕма нин нӕ уодигъӕдӕ ӕййева, удта си ци унаффитӕ ес, уонӕй гъӕуама нӕ царди пайда кӕнӕн (1 Пет. 1:13–15). Гъе уӕд нин Сайтани скъӕппӕгутӕй ӕма аци дуйней зундахастӕй тӕссаг нӕ уодзӕй, уомӕн ӕма нӕмӕ федар ӕууӕндундзийнадӕ уодзӕй ӕма Хуцауи зундӕй архайдзиан (2 Кор. 2:11). Абони адӕнӕн сӕ фулдӕр фуддзийнадӕ ӕма ихӕлд гъуддӕгти лӕгъузӕй неци уинунцӕ ӕма сӕ бауӕри монцти фӕдбӕл цӕунцӕ (1 Иоан. 2:15, 16). Аци дуйнейӕн ӕ кӕрон ке ӕрхӕстӕг кӕнуй, е сӕмӕ гъаргӕ дӕр нӕ кӕнуй. Махӕн дӕр не ’ууӕндундзийнадӕ федар ку нӕ уа, уӕд уони хузӕн сагъӕс кӕнун райдайдзиан. Йесо фӕстаг бӕнттӕ Ноййи рӕстӕгути хӕццӕ ке рабарста, уой гъӕуама ма иронх кӕнӕн. Е ӕнӕгъдаудзийнадӕ ӕма фудгъуддӕгти кой нӕ кодта, фал Хуцауӕй раидард унӕй тӕссаг ке уодзӕй, уой кой. (Бакӕсӕ Матфеййи 24:36–39.)

10 Дӕхе бафӕрсӕ: «Мӕ цардӕй бӕрӕг ӕй, Йегови ӕцӕгӕйдӕр ке зонун, е? Ме ’ууӕндундзийнадӕ мӕ разӕнгард кӕнуй, цӕмӕй Хуцауи раст уагӕвӕрдтӕмӕ гӕсгӕ цӕрон ӕма еци уагӕвӕрдти туххӕй иннетӕн дӕр дзорон?» Аци фарстатӕ дин банхус кӕндзӕнцӕ балӕдӕрун, Ноййи хузӕн Хуцауи хӕццӕ цӕуис ӕви нӕ, уой.

ДАНЕЛ ХУЦАУИ ЗУНДӔЙ АРХАЙДТА, МӔНГӔ ХУЦӔУТТӔН КӔМИ КУВТОНЦӔ, УОМИ ЦӔРГӔЙ

11. а) Данел ӕригонӕй дӕр Йегови ке уарзта, е нин ӕ ниййергути туххӕй цӕбӕл дзорӕг ӕй? б) Данели менеугутӕй дӕ кӕци фӕндадтайдӕ бафӕнзун?

11 Данел Йегови туххӕй куд базудта? Еци гъуддаги ин, ӕвӕдзи, ӕ ниййергутӕ банхус кодтонцӕ. Етӕ ’й уотӕ гъомбӕл кодтонцӕ, цӕмӕй Йегови, удта ин ӕ Дзурд бауарзтайдӕ. Данел алкӕддӕр Йеговӕбӕл еузӕрдон адтӕй. Ку базӕронд ӕй, уӕд дӕр ма Финстадӕ лӕмбунӕг ӕртаста (Дан. 9:1, 2). Данел Йегови хуарз зудта, удта ма зудта, израилӕгтӕн куд адтӕй, уой дӕр. Е бӕрӕг ӕй, Йеговӕмӕ куд сӕрниллӕгӕй ӕма зӕрдиагӕй искувта, уомӕй (Дан. 9:3–19). Хуарз адтайдӕ еу минкъий рӕстӕг рахецӕн кӕнун, ӕма еци кувди дзурдтӕ бакӕсун ӕма сӕбӕл расагъӕс кӕнун. Еци кувдӕй берӕ цидӕртӕ ес базонӕн, Данел цӕхуӕн адӕймаг адтӕй, уой туххӕй.

12–14. а) Данел Хуцауи зундӕй ке архайдта, е цӕмӕй бӕрӕг ӕй? б) Йеговӕ Данелӕн куд райарфӕ кодта, еузӕрдон ӕма нифсхаст ке адтӕй, уой туххӕй?

12 Данел Хуцауи ке зудта, е ин ци пайда хаста? Хуцаубӕл еузӕрдон ка адтӕй, еци дзиуиттӕгтӕн ӕма Данелӕн дӕр ӕнцон н’ адтӕй, мӕнгӕ хуцӕуттӕн кӕми кувтонцӕ, еци горӕт Вавилони цӕрун. Зӕгъӕн, Йеговӕ син бафӕдзахста: «Тундзетӕ, цӕмӕй уӕ уацари ци горӕтмӕ бакӕнун кодтон, еци горӕти уа фарнӕ» (Йер. 29:7). Фал ма син уотӕ дӕр загъта, цӕмӕй ӕрмӕстдӕр уобӕл адтайуонцӕ еузӕрдон (Рац. 34:14). Цума Данелӕн ци ӕнхус кодта дууӕ гъуддаги дӕр ӕнхӕст кӕнун? Е архайдта Хуцауи зундӕй, ӕма ’й лӕдӕрдтӕй, фиццагидӕр Йеговӕмӕ ке гъӕуама игъоса, уой фӕсте ба хецӕуттӕмӕ дӕр. Цалдӕр ӕноси фӕсте Йесо дӕр ӕ ахуркӕнуйнӕгти уобӕл ахур кодта (Лук. 20:25).

13 Ӕркӕсӕн, Данел куд бакодта, уӕхӕн бардзурд ку рацудӕй, зӕгъгӕ, дӕс ӕма инсӕй боней дӕргъи паддзахӕй уӕлдай некӕмӕй неци ес корӕн. (Бакӕсӕ Данел 6:7–10.) Данелӕн ӕ бон адтӕй зӕгъун: «Цӕй, дӕс ӕма инсӕй бони цанӕбӕрӕг ӕнцӕ!» Фал Данел паддзахи бардзурдмӕ нӕ байгъуста, уомӕн ӕма, Хуцау ци зӕгъуй, уой нихмӕ адтӕй. Ке зӕгъун ӕй гъӕуй, Данели бон адтӕй уотӕ ковун, цӕмӕй ӕй иннетӕ ма уидтайуонцӕ. Фал уотӕ нӕ бакодта, кӕд ин тӕссаг адтӕй, уӕддӕр. Адӕн алли бон дӕр уидтонцӕ, Хуцаумӕ куд кувта, уой, ӕма ’й нӕ фӕндадтӕй, цӕмӕй уотӕ бангъӕл адтайуонцӕ, цума Хуцауӕн нӕбал лӕггадӕ кӕнуй.

14 Данел Хуцаубӕл еузӕрдонӕй ке байзадӕй ӕма уӕхӕн нифсгун ке разиндтӕй, уой туххӕй ин Йеговӕ райарфӕ кодта, ӕма ’й домбӕйтти къагъди ку ниггӕлстонцӕ, уӕд ӕй дессаги хузи фӕййервӕзун кодта. Еци хабар ку райгъустӕй, уӕд Мидо-Персий паддзахади алли къуми дӕр Йегови туххӕй базудтонцӕ (Дан. 6:25–27).

15. Данели хузӕн ӕууӕндундзийнадӕ нӕмӕ цӕй фӕрци уодзӕй?

15 Данели хузӕн ӕууӕндундзийнадӕ нӕмӕ цӕй фӕрци уодзӕй? Уой туххӕй Хуцауи Дзурд уотид кӕсун фагӕ нӕй, гъӕуама ’й лӕдӕргӕ кӕнӕн (Матф. 13:23). Мах фӕндуй, цӕмӕй алцӕмӕдӕр Йегови цӕстӕй кӕсӕн. Уой туххӕй ба гъӕуй Библий уагӕвӕрдтӕ хуарз лӕдӕрун. Мадта гъӕуама ци кӕсӕн, уобӕл лӕмбунӕг сагъӕс кӕнӕн. Уомӕй уӕлдай ма гъӕуама Хуцаумӕ зӕрдибунӕй ковӕн, уӕлдайдӕр ба зиндзийнӕдтӕбӕл ку исӕмбӕлӕн, уӕд. Йеговӕй зунд ӕма хъаурӕ ку корӕн, уӕд нин сӕ рӕдауӕй дӕтдзӕй (Иак. 1:5).

ИОВ ХУАРЗ РӔСТӔГ ӔМА ЛӔГЪУЗ РӔСТӔГ ДӔР ХУЦАУИ УАГӔВӔРДТӔМӔ ГӔСГӔ АРХАЙДТА

16, 17. Иов Йегови куд базудта?

16 Иов Йегови туххӕй куд базудта? Иов израилаг н’ адтӕй, фал адтӕй Авраам, Исак ӕма Иакови идард хеуон, уонӕн ба Йеговӕ ӕхе, удта имӕ ӕ адӕни туххӕй ци фӕндӕ ес, уой раргом кодта. Ӕма еци хабӕрттӕй Иов дӕр берӕ цидӕртӕ базудта, фал кӕцӕй, уой ба бӕлвурдӕй зӕгъӕн нӕййес (Иов 23:12). «Ӕз дин дӕ кой игъустон»,– дзурдта Иов Йегови туххӕй (Иов 42:5). Удта Иов Йегови туххӕй раст ке дзурдта, е бӕрӕг ӕй, Йеговӕ ӕхуӕдӕг ци загъта, уомӕй (Иов 42:7, 8).

Хуцауи ’сконд дуйнемӕ кӕсгӕй е ’нӕуингӕ менеугутӕ ку фӕууинӕн, уӕд не ’ууӕндундзийнадӕ бафедар уй (кӕсӕ 17 абзац)

17 Иов ма Хуцауи менеугутӕ уидта е сфӕлдистади дӕр (Иов 12:7–9, 13). Фӕстӕдӕр Елиуй, удта Йеговӕ ӕхуӕдӕг дӕр, Иовӕн ранимадтонцӕ, ӕрдзи ци дессӕгтӕ ӕрцӕуй, уони ӕма ин балӕдӕрун кодтонцӕ, адӕймаг Хуцауи рази зингӕ дӕр куд нӕ кӕнуй, уой (Иов 37:14; 38:1–4). Йегови дзурдтӕ Иови зӕрдӕмӕ багъардтонцӕ ӕма загъта: «Нур ӕй зонун, дӕуӕн дӕ бон алцидӕр ке ӕй, ӕма уӕхӕнӕй неци ес, дӕу ци бафӕнда ӕма дӕ бон ци нӕ уа искӕнун. Ӕма... фӕсмон кӕнун, ругӕ ӕма фунуки бадун» (Иов 42:2, 6).

18, 19. Иов Йегови хуарз ке зудта, уой кӕцӕй зонӕн?

18 Иов Хуцауи ке зудта, е ин ци пайда хаста? Иов Йегови уагӕвӕрдтӕ хуарз лӕдӕрдтӕй, ӕма Йегови ӕцӕгӕйдӕр ке зудта, е ӕ гъуддӕгтӕй бӕрӕг адтӕй. Зӕгъӕн, Иов ӕй лӕдӕрдтӕй, уомӕн ке нӕййес гӕнӕн, цӕмӕй адӕймаг Хуцауи уарза, иннетӕмӕ ба лӕгъуз зӕрдӕ дара (Иов 6:14). Иов сӕрбӕрзонд адӕймаг н’ адтӕй. Е, мӕгур уа гъӕздуг уа, алкӕмӕндӕр ӕнхус кодта, раст цума ӕхе бийнонтӕ адтӕнцӕ, уотӕ. «Мӕн мӕ мади губуни ка сфӕлдиста, уой дӕр Е не сфӕлдиста?» – дзурдта Иов (Иов 31:13–22). Иов кӕд хъӕбӕр гъӕздуг ӕма нимад лӕг адтӕй, уӕддӕр иннетӕмӕ ӕнӕнвӕрсон цӕстӕй нӕ кастӕй. Цума абони гъӕздуг ӕма зундгонд адӕнӕй дӕр уотӕ зӕгъӕн ес?

19 Иови нӕ фӕндадтӕй, цӕмӕй ин ести Йеговӕй уӕлдӕр иссайдӕ, гъӕздугдзийнадӕ уа ӕви ӕндӕр ести. Е ӕй зудта, е уотӕ нимад ке уодзӕй, ӕма ӕцӕг Хуцаубӕл ӕ къох ракъуӕрдта. (Бакӕсӕ Иов 31:24–28.) Уомӕй уӕлдай ма Иов бийнонти цард табуйагбӕл нимадта. Сауӕнгӕ ма ӕ «цӕстити хӕццӕ... бадзурд» дӕр искодта, силгоймагмӕ мондаг каст ке нӕ кӕндзӕй (Иов 31:1). Дессаг е ӕй, ӕма Иов цардӕй, Йеговӕ цалдӕр уоси ракоруни барӕ ку лӕвардта, еци рӕстӕг. Ӕма ’й ку фӕндадтайдӕ, уӕд уомӕн дӕр ӕ бон адтайдӕ дуккаг уосӕ ракорун *. Фал Иов архайдта, Едеми дзӕхӕрадони Хуцау бийнонти цардӕн ци ӕгъдау ӕрӕвардта, уомӕ гӕсгӕ (Райд. 2:18, 24). Иови дзамантӕй 1 600 анзей бӕрцӕ ку рацудӕй, уӕд Киристе дӕр адӕнӕн еци уагӕвӕрд байамудта, гъома лӕгӕн еу уосӕ, уосӕн ба еу лӕг ке гъӕуама уа (Матф. 5:28; 19:4, 5).

20. Йегови ӕма ӕ уагӕвӕрдтӕ ку зонӕн, уӕд нин е хуарз ӕмбӕлттӕ ӕма хуарз ерхӕфсӕнтӕ ӕвзарунмӕ куд банхус кӕндзӕй?

20 Иови хузӕн ӕууӕндундзийнадӕ нӕмӕ цӕй фӕрци уодзӕй? Уой туххӕй гъӕуама Йегови хуарз базонӕн ӕма нӕ царди алли гъуддаги дӕр еци зонундзийнӕдтӕмӕ гӕсгӕ архайӕн. Зӕгъӕн, псаломзаргӕнӕг Давид Йегови туххӕй загъта, зӕгъгӕ, «фуддзийнадӕ ка уарзуй, уомӕй... е ’сӕфт уинуй», удта ма бафӕдзахста, цӕмӕй нин «мӕнгард адӕни хӕццӕ» еумӕйагӕй маци уа. (Бакӕсӕ Псалом 11:5; 26:4.) Аци стихтӕ нин Йегови туххӕй цӕбӕл дзорӕг ӕнцӕ? Ӕма е куд гъӕуама бӕрӕг кӕна, царди нин ӕхсидзгӕдӕр ци ӕй, ке хӕццӕ лимӕн кӕнӕн, цӕхуӕн ерхӕфсӕнтӕ ӕвзарӕн ӕма интернетӕй куд пайда кӕнӕн, уобӕл? Аци фарстатӕбӕл ци дзуапп раттӕн, уомӕй бӕрӕг уодзӕй, Йегови хуарз зонӕн ӕви нӕ. Цӕмӕй аци цъумур дуйней цӕргӕй Хуцауи цӕсти кӕдзосӕй байзайӕн, уой туххӕй гъӕуама нӕ «зунд... исахур кӕнӕн», раст ци ӕй ӕма ци нӕй, айдагъ уой ӕвзарун нӕ, фал зундбӕл дзорӕг ци ӕй ӕма ци нӕй, уой дӕр (Дзиуит. 5:14; Еф. 5:15).

21. Ци нин банхус кӕндзӕй «алцидӕр лӕдӕрун», цӕмӕй нӕ уӕларвон Фиди зӕрдӕ рохс кӕнӕн?

21 Ной, Данел ӕма Иов Йегови ӕгас зӕрдӕй ке агурдтонцӕ, уой туххӕй син ӕхе раргом кодта, ӕма син ӕнхус кодта «алцидӕр лӕдӕрун», цӕмӕй зудтайуонцӕ, ӕ зӕрдӕ ин куд рохс кӕнонцӕ, уой. Уотемӕй иннетӕн се ’ууӕндундзийнадӕй фӕнзуйнаг иссӕнцӕ, удта сӕ царди алли гъуддаги дӕр ӕнтӕстгун адтӕнцӕ (Пс. 1:1–3). Мадта ни алкедӕр уӕхӕн фарстабӕл расагъӕс кӕнӕд: «Ӕз дӕр Ной, Данел ӕма Иови хузӕн Йегови зонун?» Махӕн уонӕй берӕ фулдӕр фадуӕттӕ ес Хуцауи базонунмӕ (Ӕмб. 4:18). Мадта Библи арф ӕртасӕн ӕма ибӕл лӕмбунӕг сагъӕс кӕнӕн, удта Хуцауӕй ӕ сугъдӕг хъаурӕ корӕн. Уотемӕй нӕхе аци дуйней зундахастӕй багъӕуай кӕндзиан ӕма Хуцауи зундӕй архайдзиан. Уой фӕрци нӕ уӕларвон Фидӕмӕ никки хъӕбӕрдӕр хӕстӕг кӕндзиан (Ӕмб. 2:4–7).

^ 5 абз. Ноййӕн ӕ бабай фидӕ Енох дӕр «цудӕй ӕцӕг Хуцауи хӕццӕ». Фал ӕй Ноййи райгурцӕй 69 анзи раздӕр «Хуцау райста» (Райд. 5:23, 24).

^ 19 абз. Уотӕ зӕгъӕн ес, Ноййӕй дӕр. Едеми дзӕхӕрадони адӕн Хуцауи нихмӕ ку рацудӕнцӕ, уомӕй берӕ нӕ рацудӕй, ӕма нӕлгоймӕгтӕ райдӕдтонцӕ цалдӕргай уоститӕ корун. Фал Ноййӕн еунӕг уосӕй ӕндӕр н’ адтӕй (Райд. 4:19).