1, 2. а) Що думають про духовність багато братів і сестер? б) Які важливі запитання, що стосуються духовності, ми розглянемо?

«ЗАВДЯКИ духовності я почуваюся щасливішою і мені легше долати щоденні труднощі»,— каже одна сестра з Канади. А брат з Бразилії говорить: «Я одружений вже 23 роки, і наш шлюб дуже щасливий, бо ми розвиваємо духовний склад розуму». Інший брат, що живе на Філіппінах, зазначає: «Духовне мислення допомагає мені мати душевний мир і поліпшувати свої стосунки з одновірцями різного походження».

² Ці та подібні висловлювання показують, що мудро бути духовною людиною. Тож нам варто запитати себе: «Що мені робити, щоб зростати духовно і відчувати згадані вище благословення?» Але перш ніж дати відповідь, нам необхідно чітко розуміти, що́ говорить Біблія про духовну людину, або людину з духовним складом розуму. У цій статті ми знайдемо відповіді на три важливі запитання. 1) Що означає бути духовною людиною? 2) Які приклади допоможуть нам робити духовний поступ? 3) Як ми можемо зростати духовно, переймаючи «розум Христів»?

3. Як Біблія протиставляє духовну людину плотській?

³ Апостол Павло допомагає нам зрозуміти, що означає бути духовною людиною. Він протиставляє «духовну людину» «плотській людині». (Прочитайте 1 Коринфян 2:14—16.) У чому відмінність? «Плотська людина» — це людина, яка «не приймає того, що від Божого духу, бо для неї це безглуздя; і вона не може пізнати цього». А «духовною людиною» можна назвати ту людину, яка «має свої судження про все», а також має «розум Христів». Павло заохочує нас бути духовними людьми. А чим ще відрізняється плотська людина від духовної?

4, 5. Що характерне для плотської людини?

⁴ Спочатку розгляньмо, який склад розуму має плотська людина. Така людина, як прийнято у світі, зосереджується на плотських бажаннях. Павло називає таке мислення «духом, який тепер діє в синах непослуху» (Еф. 2:2). Цей дух спонукує людей просто йти за більшістю. Вони зосереджуються на плотському і в результаті роблять те, що вважають правильним у власних очах, і не намагаються жити за Божими нормами. Плотська людина, тобто людина з плотським мисленням, часто понад усе переймається своїм престижем і багатством або тим, як захистити свої права.

⁵ Що ще характерне для плотської людини? Вона робить те, що Біблія називає «учинками плоті» (Гал. 5:19—21). У першому листі до коринфян Павло згадує багато інших вчинків, характерних для людей з плотським складом розуму. Вони сприяють розбрату, надають перевагу тим чи іншим людям, підштовхують до незгод, звертаються одне проти одного в суд, не зважають на принцип головування і думають насамперед про те, щоб їсти і пити. Стикаючись зі спокусами, людина з плотським мисленням піддається їм без спротиву (Присл. 7:21, 22). Юда писав про людей, які настільки зіпсуються, що не матимуть духовності (Юди 18, 19).

6. Яка людина є духовною?

⁶ А що означає бути «духовною людиною»? Така людина тягнеться до Бога. Люди з духовним складом розуму намагаються наслідувати Бога (Еф. 5:1). Це означає, що вони стараються переймати мислення Єгови і дивитися на все з його погляду. Для них Бог є реальним. Духовні люди прагнуть в усіх сферах свого життя керуватися нормами Єгови (Пс. 119:33; 143:10). Вони не зосереджуються на учинках плоті, а виявляють «плід духу» (Гал. 5:22, 23). Духовною можна назвати людину, для якої дуже важливі духовні чи релігійні цінності.

7. Що Біблія говорить про людей з духовним складом розуму?

⁷ Біблія схвально говорить про людей з духовним складом розуму. У Матвія 5:3 сказано: «Щасливі ті, хто усвідомлює свої духовні потреби, оскільки їм належить Царство небесне». Слова з Римлян 8:6 показують переваги духовного мислення: «Зосередженість на плотському означає смерть, а зосередженість на духовному — життя і мир». Якщо ми зосереджуємося на духовному, то маємо мир з Богом та внутрішній спокій, а також надію на вічне життя в майбутньому.

8. Чому необхідно докладати зусиль, щоб розвивати духовність і підтримувати її?

 ⁸ Однак ми живемо в небезпечному середовищі. Нас оточують люди з плотським мисленням, тому нам потрібно докладати наполегливих зусиль, щоб розвивати духовність та оберігати її. Втративши духовність, людина опиняється в моральному вакуумі, і на неї негайно починає впливати забруднене «повітря» цього світу. Що робити, аби цього не сталося? Як нам зростати духовно?

9. а) Що допоможе нам зростати духовно? б) Приклади яких духовних людей ми розглянемо?

⁹ Дитина може стати зрілою, спостерігаючи за своїми батьками і наслідуючи їхній добрий приклад. Так само ми можемо зростати духовно, якщо спостерігаємо за духовно міцними людьми і наслідуємо їх. А люди з плотським мисленням служать для нас застережливим прикладом (1 Кор. 3:1—4). У Біблії описані як добрі, так і погані приклади. Але оскільки наша мета — робити духовний поступ, розгляньмо кілька позитивних прикладів. Ми поговоримо про Якова, Марію та Ісуса.

10. З чого видно, що Яків був духовною людиною?

¹⁰ Спочатку розгляньмо приклад Якова. Як і в більшості з нас, життя Якова не було легким. Йому доводилось терпіти свого брата Ісава, який мав плотське мислення і хотів убити його. До того ж Якова неодноразово обманював його користолюбний тесть. Але, незважаючи на те, що його оточували «плотські» люди, він був духовною людиною. Яків вірив в обіцянку, яку Єгова дав Аврааму. Він присвятив себе тому, щоб дбати про сім’ю, яка мала відіграти  особливу роль у сповненні Божого наміру (Бут. 28:10—15). Слова і вчинки Якова показують, що він пам’ятав про норми і волю Бога. Приміром, коли Яків боявся, що на нього нападе Ісав, він сказав Богові: «Благаю, врятуй мене... Ти ж обіцяв: “Я неодмінно благословлятиму тебе, і зроблю твоє потомство таким численним, як морський пісок”» (Бут. 32:6—12). Очевидно, що Яків довіряв обіцянкам, які Єгова дав йому та його прабатькам, і хотів діяти відповідно до Божої волі й наміру.

11. Звідки ми знаємо, що Марія була духовною людиною?

¹¹ Тепер розгляньмо інший приклад — приклад Марії. Чому Єгова обрав її, щоб вона стала матір’ю Ісуса? Поза всяким сумнівом, вона була духовною людиною. Звідки ми це знаємо? Це видно з того, як гарно Марія висловила хвалу Єгові, коли прийшла відвідати своїх родичів, Захарія та Єлизавету. (Прочитайте Луки 1:46—55.) Її слова показують, що вона дуже любила Боже Слово і добре знала Єврейські Писання (Бут. 30:13; 1 Сам. 2:1—10; Мал. 3:12). Зверніть також увагу, що після одруження Марія і Йосип не мали інтимних стосунків до народження Ісуса. Про що це говорить? Для них обох воля Єгови була важливішою, ніж власні прагнення (Матв. 1:25). Крім того, Марія уважно стежила за тим, що відбувалося в житті Ісуса. Вона зважала на його мудрі висловлювання і «берегла всі ці слова у своєму серці» (Луки 2:51). Безперечно, її цікавило, як виконається Божий намір стосовно Месії. Чи можемо ми наслідувати приклад Марії, ставлячи Божу волю на перше місце у своєму житті?

12. а) У чому Ісус був схожий на свого Батька? б) Як ми можемо наслідувати Ісусів приклад? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.)

¹² А хто з усіх людей, які жили на землі, подав найвидатніший приклад духовності? Звичайно, Ісус. Упродовж свого життя і служіння він довів, що хоче наслідувати свого Батька Єгову. Про це свідчила його поведінка. Також він поділяв думки й почуття Єгови. Ісус виконував волю Бога і дотримувався його норм (Ів. 8:29; 14:9; 15:10). Приміром, порівняймо те, як пророк Ісая описав співчуття Єгови, з описом почуттів Ісуса в Євангелії від Марка. (Прочитайте Ісаї 63:9; Марка 6:34.) Чи ми, подібно до Ісуса, завжди готові виявляти співчуття до людей, які потребують допомоги? До того ж Ісус присвятився праці проповідування доброї новини і навчання нових учнів (Луки 4:43). Усе це є ознакою духовної людини.

13, 14. а) Чого ми можемо навчитися з прикладу людей, які в наш час мають духовний склад розуму? б) Наведіть приклад.

¹³ Крім того, можна навести чимало сучасних прикладів людей з духовним складом розуму, які намагаються наслідувати Ісуса. Можливо, ви помітили їхню ревність у служінні, надзвичайну гостинність, співчуття чи інші хороші риси. Розвиваючи такі риси, вони, як і ми, борються зі слабкостями та недосконалістю. Сестра Рейчел з Бразилії говорить: «Мені подобалося слідувати за світською модою. У результаті я одягалася не дуже скромно. Але, пізнавши правду, я доклала зусиль, щоб бути духовною людиною. Зміни давалися мені нелегко, проте я стала щасливішою і знайшла справжній зміст у житті».

 ¹⁴ Рейлін, що живе на Філіппінах, зазнала іншої трудності. Вона прагнула здобути вищу освіту і знайти хорошу роботу, щоб досягнути чогось у житті. Ця сестра розповідає: «Мене перестали цікавити духовні цілі. Але тоді я почала відчувати, що в моєму житті чогось бракує,— чогось значно важливішого за роботу. Тож я знову зосередилась на служінні Єгові». Відтоді Рейлін подає добрий приклад того, як покладатися на обіцянку Єгови, записану в Матвія 6:33, 34. Вона каже: «Я впевнена, що Єгова подбає про мене!» Мабуть, такі брати й сестри теж є у вашому зборі. Чому б не брати приклад з цих вірних Божих служителів у тому, як наслідувати Христа? (1 Кор. 11:1; 2 Фес. 3:7).

15, 16. а) Що допоможе нам бути схожими на Христа? б) Як нам дозволити розуму Христа впливати на нас?

¹⁵ Як ми особисто можемо наслідувати Христа? У Біблії, в 1 Коринфян 2:16, говориться, що важливо мати «розум Христів». А в Римлян 15:5 сказано, що треба розвивати «такий же склад розуму, який був у Христа Ісуса». Тому, щоб бути схожими на Христа, нам необхідно знати, який склад розуму він мав і якою особистістю був. Крім того, нам потрібно йти його слідами. Ісус повністю зосереджувався на своїх стосунках з Богом. Отже, якщо ми подібні до Ісуса, то будемо більш подібні і до Єгови. Ось чому дуже важливо переймати мислення Ісуса.

¹⁶ Як нам це робити? Учні Ісуса бачили його чудеса, чули те, чого він навчав, спостерігали за тим, як він ставився до усіляких людей і як застосовував Божі принципи. Вони сказали: «Ми є свідками всього, що Ісус зробив» (Дії 10:39). На відміну від них, ми не можемо бачити Ісуса. Але Єгова з любов’ю подбав, щоб про життя Ісуса було записано в Євангеліях, які допомагають нам ліпше пізнати його особистість. Читаючи біблійні книги Матвія, Марка, Луки та Івана і роздумуючи над прочитаним, ми дозволяємо розуму Христа впливати на нас. Тож ми можемо точно йти слідами Ісуса та озброюватися «таким умонастроєм», як у нього (1 Петра 2:21; 4:1).

17. Чому важливо вчитися мислити так, як Христос?

¹⁷ Чому важливо вчитися мислити так, як Христос? Подібно як поживна їжа зміцнює нас фізично, ми зміцнюємося духовно, якщо переймаємо мислення Христа. Поступово ми починаємо розуміти, як би повівся Ісус в будь-якій ситуації. Це у свою чергу допомагає нам приймати рішення, завдяки яким ми маємо чисте сумління і Боже схвалення. Хіба ви не погодитеся, що варто слухатися поради: «Одягніться в риси Господа Ісуса Христа»? (Рим. 13:14).

18. Що ми взнали з цієї статті про духовну людину?

¹⁸ Ми розглянули, що означає бути духовною людиною. Також ми побачили, що можна багато чого навчитися з прикладів духовних людей. І зрештою ми довідались, як ми можемо зростати духовно, переймаючи «розум Христів». Усе ж нам треба розглянути ще кілька питань, пов’язаних з духовністю. Приміром, як нам перевірити, наскільки сильна наша духовність? Що можна робити, щоб зміцнювати її? Як духовність має впливати на наше щоденне життя? У наступній статті ми знайдемо відповіді на ці запитання.