1. Чому Єгові по праву належить усе? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.)

УСЕ належить Єгові: «небо, навіть небеса небес, а також земля та все, що на ній» (Повт. 10:14; Об’яв. 4:11). Оскільки Єгова створив людей, всі ми його власність (Пс. 100:3). Усе ж протягом людської історії Бог вибирав окремі групи людей, які мали належати йому в іншому розумінні.

2. Про які особливі стосунки Єгови з його служителями згадує Біблія?

² Наприклад, у 135-му Псалмі вірних служителів Єгови в стародавньому Ізраїлі названо «особливою власністю» (Пс. 135:4). Крім того, в книзі Осії передрікалося, що деякі неізраїльтяни стануть народом Єгови (Ос. 2:23). Пророцтво Осії виконалося, коли Єгова почав вибирати майбутніх співправителів Христа з-посеред тих, хто не був юдеєм (Дії 10:45; Рим. 9:23—26). Цей «народ святий» є «особливою власністю» Єгови. Члени цього народу помазані святим духом і вибрані для життя в небі (1 Пет. 2:9, 10). А що сказати про більшість вірних християн у наш час, які мають земну надію? Єгова також називає їх своїм «народом» і своїми «обранцями» (Ісаї 65:22).

3. а) Хто сьогодні має особливі стосунки з Єговою? б) Що ми розглянемо в цій статті?

 ³ Сьогодні «мала отара» з небесною надією та «інші вівці» з земною надією утворюють «одну отару», яку Єгова вважає своїм народом (Луки 12:32; Ів. 10:16). Ми, безперечно, хочемо виявляти Єгові свою глибоку вдячність за те, що маємо з ним такі особливі стосунки. У цій статті ми розглянемо, як нам виявляти вдячність Єгові за таку виняткову честь.

4. Як ми можемо виявити свою вдячність Єгові за те, що він дав нам можливість мати з ним близькі стосунки, і як Ісус зробив щось подібне?

⁴ Ми виявляємо свою вдячність Єгові, коли всім серцем присвячуємося йому. Водним хрещенням ми прилюдно засвідчуємо, що належимо Єгові та хочемо йому підкорятися (Євр. 12:9). Ісус зробив щось подібне, коли під час свого хрещення сказав Єгові: «Виконувати волю твою, мій Боже,— прагнення для мене» (Пс. 40:7, 8, прим.). Він присвятив себе виконанню волі Єгови, хоча з народження належав до народу, присвяченого Богові.

5, 6. а) Як на Ісусове хрещення відреагував Єгова? б) Поясніть на прикладі, чому Єгова цінує наше присвячення, якщо все і так належить йому.

⁵ Як на Ісусове хрещення відреагував Єгова? У Біблії сказано: «Охрестившись, Ісус відразу вийшов з води. У ту ж мить розкрилися небеса і він побачив, як на нього, немов голуб, сходить Божий дух. А з неба почувся голос: “Це Син мій улюблений. Я ним задоволений”» (Матв. 3:16, 17). Ісус вже належав своєму небесному Батькові, але Єгові було дуже приємно бачити, що його Син хоче виконувати лише його волю. Так само Єгова радіє, коли ми присвячуємося йому, і він буде зливати на нас свої благословення (Пс. 149:4).

⁶ Для прикладу: уявіть собі чоловіка, який посадив у своєму саду багато гарних квітів. Одного дня його маленька донечка зриває квітку і дарує йому. Хіба ця квітка не належить цьому чоловікові? Як донечка може дати йому те, що вже і так йому належить? Люблячому батьку це навіть не спадає на думку. Він з радістю приймає цей подарунок як знак любові своєї доньки. Він, безсумнівно, цінуватиме цю квітку більше, ніж усі інші квіти в саду. Єгова не менше радіє, коли ми охоче присвячуємо йому своє життя (Вих. 34:14).

7. Як Малахія описав ставлення Єгови до тих, хто охоче служить йому?

⁷ Прочитайте Малахії 3:16. Якщо ви ще не присвятилися Єгові й не охрестилися, подумайте над тим, чому важливо це зробити. Це правда, що від самого початку вашого існування ви, як і решта людей, належите Єгові. Але уявіть, як буде тішитися Єгова, якщо ви, визнаючи його верховну владу, присвятитеся йому, щоб виконувати його волю (Присл. 23:15). Єгова знає тих, хто охоче служить йому, і він записує їхні імена в «пам’ятну книгу».

8, 9. Чого Єгова вимагає від тих, чиї імена записані в «пам’ятній книзі»?

⁸ Якщо ми хочемо, щоб наше ім’я було записане в «пам’ятній книзі» і ми належали до його народу, необхідно щось робити. Згідно зі словами Малахії, ми маємо боятися  Єгови і роздумувати про його ім’я. Якщо ми будемо присвячувати своє життя ще комусь або чомусь, Єгова зітре наше ім’я зі своєї символічної книги життя (Вих. 32:33; Пс. 69:28).

⁹ Тож бути присвяченими Єгові означає не лише урочисто пообіцяти виконувати його волю і охреститися у воді. Ці кроки ми робимо один раз, і вони швидко стають минулим. Щоб стояти на боці Єгови разом з його народом, нам потрібно залишатися йому слухняними тепер і в майбутньому — усе наше життя (1 Пет. 4:1, 2).

10. Чим мають відрізнятися ті, хто служить Єгові, від тих, хто йому не служить?

¹⁰ У попередній статті ми розглянули біблійні розповіді про Каїна, Соломона та ізраїльтян. Усі вони твердили, що поклоняються Єгові, але не були цілковито відданими йому. Ці приклади чітко показують, що ті, хто справді належить Єгові, повинні твердо обстоювати праведність і ненавидіти зло (Рим. 12:9). Тож зрозуміло, чому в книзі Малахії після згадки про «пам’ятну книгу» Єгова говорить про «різницю між людиною праведною і безбожною, між тим, хто служить Богові, і тим, хто йому не служить» (Мал. 3:18).

11. Чому інші мають чітко бачити, що ми цілковито віддані Єгові?

¹¹ А як ще ми можемо виявляти свою вдячність Єгові за те, що він вибрав нас і зробив своїм народом? Наш духовний поступ має бути «явний для всіх» (1 Тим. 4:15; Матв. 5:16). Запитайте себе: «Чи моя цілковита відданість Єгові очевидна для інших? Чи я охоче кажу людям, що я Свідок Єгови?» Єгова був би дуже засмучений, якби ми соромилися розповідати іншим, що належимо йому (Пс. 119:46; прочитайте Марка 8:38).

12, 13. Через що іншим може бути важко розпізнати в декому Свідка Єгови?

¹² На жаль, дехто наслідує «дух світу», роблячи нечіткою «різницю...  між тим, хто служить Богові, і тим, хто йому не служить» (1 Кор. 2:12). Цей дух спонукує людей зосереджуватися на «своїх плотських бажаннях» (Еф. 2:3). Приміром, незважаючи на всі поради, які даються на цю тему, дехто й далі любить одягатися нескромно. Такі особи вдягають обтислий і відкритий одяг навіть на християнські зібрання. Або ж вони роблять екстравагантні стрижки або зачіски (1 Тим. 2:9, 10). У результаті іншим може бути важко розрізнити, хто належить Єгові, а хто є «другом світу» (Як. 4:4).

¹³ Крім того, деякі Свідки не в усьому відкидають світську поведінку. Наприклад, на вечірках вони поводяться і танцюють так, як неприйнятно для християн. У соціальних медіа вони розміщують свої фотографії і коментарі, які не личать духовним людям. Можливо, ці Свідки не вчинили серйозного гріха і досі належать до християнського збору, все ж вони можуть негативно впливати на тих служителів Єгови, які намагаються завжди добре поводитися. (Прочитайте 1 Петра 2:11, 12.)

14. Як нам захистити свою особливу дружбу з Єговою?

¹⁴ Цей світ розпалює в людей «прагнення плоті, прагнення очей» та заохочує їх до «вихваляння своїми статками» (1 Ів. 2:16). Але оскільки ми належимо Єгові, нам необхідно «відкидати безбожність та світські прагнення, у теперішньому світі жити розсудливо, в праведності та відданості Богові» (Тита 2:12). Те, як ми говоримо, їмо, п’ємо, одягаємося, працюємо,— увесь наш спосіб життя має показувати людям, що ми цілковито віддані Єгові. (Прочитайте 1 Коринфян 10:31, 32.)

15. Чому ми маємо ставитися до одновірців з добротою і любов’ю?

¹⁵ Наше ставлення до одновірців показує, чи цінуємо ми свою  особливу дружбу з Єговою. Наші брати і сестри теж належать Єгові. Якщо ми ніколи не забуваємо про це, то завжди будемо ставитися до них з добротою і любов’ю (1 Фес. 5:15). Ісус сказав своїм послідовникам: «Якщо між вами буде любов, по цьому всі розпізна́ють, що ви мої учні» (Ів. 13:35).

16. Який приклад з Мойсеєвого закону показує, як Єгова ставиться до свого народу?

¹⁶ Щоб зрозуміти, як ми повинні ставитися одне до одного в зборі, розгляньмо приклад. Усе приладдя в храмі Єгови було присвячене, тобто відокремлене, для чистого поклоніння. У Мойсеєвому законі докладно описувалось, як дбати про такі речі, а порушників карали смертю (Чис. 1:50, 51). Якщо Єгова з такою ревністю захищав неживі предмети, які використовувалися в поклонінні йому, наскільки ж більше він захищатиме своїх присвячених і відданих поклонників, котрих вибрав і зробив своїм народом! Звертаючись до свого народу, Єгова проголосив: «Той, хто торкається вас, торкається зіниці мого ока» (Зах. 2:8).

17. На що Єгова звертає увагу?

¹⁷ Малахія написав, що «Єгова уважно слухав», як його служителі спілкувалися між собою (Мал. 3:16). Безумовно, «Єгова знає тих, хто належить йому» (2 Тим. 2:19). Богу відомо про все, що ми робимо і говоримо (Євр. 4:13). Якщо ми не дуже добре ставимося до наших одновірців, це не проходить повз його увагу. Якщо ми виявляємо одне до одного гостинність, щедрість, прощення і доброту, то можемо не сумніватися, що Єгова бачить і це (Євр. 13:16; 1 Пет. 4:8, 9).

18. Як ми можемо виявляти вдячність Єгові за честь бути частиною його народу?

¹⁸ Безперечно, ми прагнемо виявляти вдячність Єгові за честь бути частиною його народу. Добровільно присвячуючись Богові, ми засвідчуємо, що належимо йому. І ми розуміємо, наскільки мудре це рішення. Навіть живучи «серед зіпсованого і збоченого покоління», ми хочемо, щоб люди бачили, що ми є «бездоганними і невинними» та сяємо, «немов світила у світі» (Філ. 2:15). Ми рішуче відкидаємо зло (Як. 4:7). І ми любимо та поважаємо наших одновірців, усвідомлюючи, що вони теж належать Єгові (Рим. 12:10).

19. Як Єгова винагороджує тих, хто належить йому?

¹⁹ Біблія обіцяє: «Єгова не покине свого народу» (Пс. 94:14). Це надійна гарантія того, що Єгова буде з нами, хоч би які лиха трапилися на нашому шляху. Навіть смерть не зможе відділити нас від любові Єгови (Рим. 8:38, 39). «Якщо ми живемо, то живемо для Єгови і, якщо помираємо, помираємо для Єгови. Отже, чи живемо, чи помираємо, ми належимо Єгові» (Рим. 14:8). Ми з нетерпінням чекаємо часу, коли Єгова поверне до життя всіх своїх відданих друзів (Матв. 22:32). Уже тепер ми маємо багато благословень. Адже, як сказано в Біблії, «щасливий народ, чий Бог — Єгова, народ, який він вибрав собі у власність» (Пс. 33:12).