1. Як творіння свідчить про щедрість Єгови?

ПЕРШ ніж Єгова почав творити, він був один. Але він думав не лише про себе. Бог подарував життя розумним створінням — як ангелам, так і людям. «Щасливий Бог» Єгова любить давати добрі дари (1 Тим. 1:11; Як. 1:17). І, оскільки Єгова хоче, щоб ми теж були щасливими, він навчає нас виявляти щедрість (Рим. 1:20).

2, 3. а) Чому ми почуваємося щасливими, коли виявляємо щедрість? б) Що ми розглянемо в цій статті?

² Бог створив людину за своїм образом (Бут. 1:27). Інакше кажучи, ми були створені з такими рисами, як у нього. Тож, щоб бути щасливими і задоволеними життям, нам треба наслідувати приклад Єгови — цікавитись іншими і виявляти щедрість (Філ. 2:3, 4; Як. 1:5). Чому? Тому що такими створив людей Єгова. Незважаючи на нашу недосконалість, ми можемо наслідувати щедрість Єгови.

³ З Біблії ми вчимось, як саме виявляти щедрість. У цій статті ми розглянемо, як, виявляючи щедрість, можна отримати Боже схвалення. Також ми побачимо,  як ця риса допомагає нам виконувати доручену Богом працю. Крім того, ми дізнаємось, як щедрість пов’язана зі щастям і чому нам необхідно завжди бути щедрими.

4, 5. Який приклад щедрості подають нам Єгова та Ісус?

⁴ Єгова хоче, щоб люди наслідували його. Він радіє, коли ми виявляємо щедрість (Еф. 5:1). Бог хоче, щоб люди були щасливі. Це чітко видно з того, як ми створені, а також з краси і багатства природи (Пс. 104:24; 139:13—16). Отже, ми несемо славу Єгові, якщо намагаємось дарувати щастя іншим.

⁵ Правдиві християни наслідують Христа, який своїм досконалим прикладом показав, як люди можуть виявляти щедрість. Сам Ісус сказав: «Син людський прийшов не для того, щоб йому служили, а щоб послужити і віддати своє життя як викуп за багатьох» (Матв. 20:28). Тому апостол Павло заохочував християн: «Майте такий самий склад розуму, як і в Христа Ісуса... він відмовився від усього, прийняв образ раба» (Філ. 2:5, 7). Кожному з нас варто запитати себе: «Чи можу я ще точніше наслідувати Ісусів приклад?» (Прочитайте 1 Петра 2:21.)

6. Чого нас навчив Ісус, навівши приклад про милосердного самарянина? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.)

⁶ Ми можемо отримати Боже схвалення, якщо наслідуємо досконалі приклади Єгови та Христа, цікавимось іншими і дбаємо про їхні потреби. У своєму прикладі про милосердного самарянина Ісус пояснив, що його послідовники мають робити все можливе, щоб допомагати людям, навіть якщо вони іншого походження. (Прочитайте Луки 10:29—37.) Чи ви пригадуєте запитання, яке спонукало Ісуса розповісти приклад про милосердного самарянина? Один юдей запитав: «А хто мій ближній?» Відповідь Ісуса показує, що ми, подібно до самарянина, повинні з готовністю виявляти щедрість. Тоді ми будемо мати Боже схвалення.

7. Як щедрість пов’язана зі спірним питанням, яке Сатана підняв в Едемському саду?

⁷ У християн є багато вагомих підстав виявляти щедрість. Приміром, ця риса пов’язана зі спірним питанням, яке Сатана підняв в Едемському саду. Сатана твердив, що Адаму та Єві, а значить, і всім людям буде ліпше, якщо вони зосереджуватимуться на собі і ставитимуть власні інтереси вище від послуху Богові. Єва повелася самолюбно, бажаючи стати як Бог. Адам повівся самолюбно, бажаючи догодити Єві (Бут. 3:4—6). Наслідки їхніх рішень очевидні. Самолюбство приносить не щастя, а біду. Виявляючи щедрість, ми засвідчуємо свою віру в те, що Бог дає найкраще керівництво.

8. Чому перша пара людей повинна була думати про інших?

⁸ Хоча в Едемському саду Адам і Єва були одні, вони мали думати про інших. Чому? Єгова дав їм певне завдання. Він поблагословив першу пару та сказав їм розмножуватися, наповнювати землю й оволодівати нею (Бут. 1:28). Так само як Творець щиро цікавився своїм творінням,  перші батьки повинні були думати про те, щоб їхні майбутні діти були щасливі. Адам і Єва разом зі своїми нащадками мали розширювати Рай по цілій землі. Такий величезний проект вимагав співпраці від цілої їхньої сім’ї.

9. Чому люди мали бути щасливими, розширюючи межі Раю?

⁹ Досконалим людям потрібно було тісно співпрацювати з Єговою, щоб розширювати межі Раю, сприяючи виконанню Божих намірів. Так вони могли увійти у відпочинок Єгови (Євр. 4:11). Уявіть собі, наскільки приємною і змістовною мала бути ця праця! Ідучи на жертви заради інших, вони отримали б рясні благословення і відчували б величезну радість.

10, 11. Як ми можемо виконувати працю проповідування і підготовки учнів?

¹⁰ У наш час Єгова доручив своїм служителям виконувати працю проповідування і підготовки учнів. Для цього нам потрібно щиро цікавитися людьми. Ми зможемо далі виконувати цю працю, лише якщо будемо робити це з правильних спонук — з любові до Бога і до ближнього.

¹¹ У першому столітті Павло назвав себе і деяких своїх товаришів «Божими співпрацівниками», оскільки вони садили і поливали насіння правди про Царство (1 Кор. 3:6, 9). Сьогодні ми теж можемо бути «Божими співпрацівниками», щедро жертвуючи своїм часом, силами і матеріальними засобами для виконання проповідницької праці, котру нам доручив Бог. Яка ж це надзвичайна честь!

12, 13. Які благословення, на вашу думку, приносить праця підготовки учнів?

¹² Охоче віддаючи свій час і сили праці проповідування та підготовки учнів, ми відчуваємо велику радість. Мало що приносить таке задоволення. Це можуть засвідчити багато тих, хто проводив чи проводить плідні вивчення Біблії. Нам дуже приємно бачити, як світяться очі зацікавлених, коли вони розуміють духовні істини, поглиблюють свою віру, роблять зміни і починають ділитися правдою з іншими. Ісус також відчув велику радість, коли 70 учнів, яких він посилав проповідувати, повернулися радісними, тому що досягнули хороших результатів (Луки 10:17—21).

¹³ Вісники по цілому світі радіють, коли бачать, наскільки позитивно впливає на життя людей біблійна звістка. Розгляньмо приклад Анни *, молодої неодруженої сестри. Вона розширила своє служіння, переїхавши  в Східну Європу, в територію, де є велика потреба у вісниках. Анна пише: «Мені дуже подобається, що тут легко розпочинати біблійні вивчення. Служіння приносить мені велику радість. Я не маю часу зосереджуватися на собі. Вдома я думаю про тих, з ким вивчаю Біблію,— про їхні труднощі й тривоги. Я шукаю можливостей підбадьорити їх і надати практичну допомогу. І я переконуюся, що “більше щастя в тому, щоб давати, а не брати”» (Дії 20:35).

14. Як ви можете отримувати задоволення від служіння, навіть якщо мало людей слухає добру новину?

¹⁴ Навіть якщо люди не бажають слухати нас, ми можемо почуватися щасливими, оскільки даємо їм можливість почути добру новину. Зрештою, наше завдання подібне до завдання пророка Єзекіїля, якому Єгова сказав: «Ти маєш передавати мої слова, чи слухатимуть вони тебе, чи ні» (Єзек. 2:7; Ісаї 43:10). Навіть якщо хтось не цінує нашу звістку, Єгова цінує наші зусилля. (Прочитайте Євреїв 6:10.) Ось що написав про своє служіння один вісник: «Ми садимо, поливаємо і молимося, сподіваючись, що Єгова “зростить” зацікавлення» (1 Кор. 3:6).

15. Як реагують на щедрість багато людей і чи їхня реакція має впливати на наші дії?

¹⁵ Ісус хоче, щоб ми виявляли щедрість і були щасливими. Багато людей вдячні за виявлену до них щедрість. Тому він радив: «Давайте — і дадуть вам: насиплють у поділ вашого одягу міру добру, щільно наповнену, утрушену й переповнену. Бо, якою мірою міряєте ви, такою відміряють вам» (Луки 6:38). Звичайно, не всі добре відгукуються на нашу щедрість. Але коли люди таки відгукуються на неї, запускається ланцюгова реакція — вдячність спонукує їх бути щедрими до інших. Тож виявляйте щедрість незалежно від того, цінують її люди чи ні. Ніколи не знаєш, чого можна досягти лише одним виявом щедрості.

16. Що має спонукувати нас виявляти щедрість?

 ¹⁶ По-справжньому щедрі люди, ділячись чимось, не чекають нічого взамін. Саме це Ісус мав на увазі, сказавши: «Коли влаштовуєш бенкет, запрошуй бідних, калік, кульгавих, сліпих, і тоді ти будеш щасливий, бо вони не мають чим тобі відплатити» (Луки 14:13, 14). У Біблії написано: «Щедра людина матиме благословення». Також там сказано: «Щаслива людина, яка дбає про нужденного» (Присл. 22:9; Пс. 41:1). Безперечно, ми виявляємо щедрість тому, що нам приємно допомагати іншим.

17. Як ви можете виявляти щедрість, щоб бути щасливими?

¹⁷ Коли апостол Павло процитував Ісусові слова: «Більше щастя в тому, щоб давати, а не брати», він мав на увазі, що потрібно не лише ділитися матеріальними речами, але й підбадьорювати, давати поради і практично допомагати людям (Дії 20:31—35). Словом і прикладом Павло показав, що важливо йти на жертви заради інших, не шкодуючи свого часу, сил, уваги і любові.

18. Яких висновків про щедрість доходять чимало дослідників?

¹⁸ Дослідники в галузі суспільних наук теж побачили, що щедрість робить людей щасливими. Згідно з однією статтею, «люди кажуть, що почуваються набагато щасливішими, зробивши іншим добро». За словами дослідників, важливо допомагати іншим, щоб життя було «більш змістовним і цілеспрямованим», «адже так задовольняються основні потреби людей». Тож фахівці часто радять займатися волонтерською діяльністю, щоб почувати себе здоровішими і щасливішими. Це не дивує тих, хто вважає Біблію Словом Єгови, люблячого Творця людей (2 Тим. 3:16, 17).

19, 20. Які ви маєте підстави виявляти щедрість?

¹⁹ Нелегко залишатися щедрими в оточенні людей, які ставлять власні інтереси вище від інтересів інших. Однак Ісус сказав, що необхідно дотримуватися двох найбільших заповідей: любити Єгову всім своїм серцем, душею, розумом та силою і любити свого ближнього, як самого себе (Марка 12:28—31). Як ми побачили в цій статті, той, хто любить Єгову, наслідує його. Єгова та Ісус виявляють щедрість до інших. Вони заохочують нас робити те саме, адже тоді ми будемо по-справжньому щасливими. Якщо ми намагаємося виявляти щедрість у своїх стосунках з Богом і ближніми, це приноситиме славу Єгові і користь нам та іншим.

²⁰ Безсумнівно, ви вже намагаєтеся йти на жертви заради інших, особливо одновірців (Гал. 6:10). Якщо ви й далі це робитимете, то вас будуть любити та цінувати і в результаті ви будете щасливими. У Прислів’я 11:25 говориться: «Щедра людина житиме в достатку, і той, хто відсвіжує інших, сам буде відсвіжений». Звичайно, виявляти безкорисливість, доброту й щедрість можна по-різному і в різних сферах християнського життя та служіння. Деякі з таких можливостей розглядатимуться в наступній статті.