1, 2. а) Яке вміння дуже важливо розвивати і чому? б) Що ми розглянемо в цій статті?

БУДУЧИ правдивими християнами, ми маємо розвивати вміння оцінювати інформацію і доходити правильних висновків (Присл. 3:21—23; 8:4, 5). Інакше Сатана та його світ зможуть легко зіпсувати наше мислення (Еф. 5:6; Кол. 2:8). Звичайно, ми робимо правильні висновки лише тоді, коли знаємо достовірні факти. У Біблії сказано: «Якщо хтось відповідає, не вислухавши фактів, то це безглуздо і принизливо» (Присл. 18:13, прим.).

² У цій статті ми розглянемо, чому може бути важко отримувати достовірну інформацію і доходити правильних висновків. Також ми проаналізуємо біблійні принципи і приклади, які допоможуть нам правильно оцінювати інформацію.

3. Чому нам треба керуватися біблійним принципом, записаним у Прислів’я 14:15? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.)

³ Сьогодні люди просто засипані інформацією. Вона надходить через веб-сайти, телебачення та інші мас-медіа. Крім того, багато людей отримують безліч електронних листів і повідомлень від доброзичливих друзів і знайомих.  Оскільки звичним явищем стало навмисне розповсюдження неправдивої інформації і перекручених фактів, у нас є вагомі підстави бути обачними й ретельно зважувати те, що ми чуємо. Які біблійні принципи нам можуть допомогти? У Прислів’я 14:15 говориться: «Наївний вірить кожному слову, а далекоглядний обмірковує кожен свій крок».

4. Як слова з Філіппійців 4:8, 9 допомагають нам бути розбірливими у тому, що ми читаємо, і чому важливо знати точну інформацію? (Дивіться також інформацію в рамці  «Деякі джерела достовірних фактів».)

⁴ Щоб приймати правильні рішення, нам необхідно знати надійні факти. Тому слід бути розбірливими у тому, що ми читаємо. (Прочитайте Філіппійців 4:8, 9.) Нам не варто марнувати часу на перегляд сумнівних інформаційних сайтів або на читання непідтверджених відомостей, які поширюються через електронну пошту і миттєві повідомлення. Особливо важливо уникати веб-сайтів, на яких свої погляди пропагують відступники. Їхня єдина мета — знищити Божий народ і спотворити правду. Покладаючись на ненадійну інформацію, неможливо приймати мудрі рішення. Ніколи не применшуйте того, наскільки сильно оманлива інформація може впливати на ваш розум і серце (1 Тим. 6:20, 21).

5. Яку неправдиву звістку почули ізраїльтяни і як це вплинуло на них?

⁵ Якщо вірити неправдивим повідомленням, можна зазнати біди. Наприклад, розгляньмо, що сталося за часу Мойсея, коли 10 з 12 розвідників, яких послали розвідати Обіцяний край, принесли погану звістку (Чис. 13:25—33). Їхня приголомшлива розповідь була перебільшена і повністю знеохотила народ Єгови (Чис. 14:1—4). Що викликало таку реакцію в ізраїльтян? Можливо, вони подумали, що ця звістка правдива, оскільки її принесла більшість розвідників. Народ не захотів слухати добру звістку, яку принесли Ісус Навин і Калев, хоча вони заслуговували довіри (Чис. 14:6—10). Замість того щоб встановити факти і покластися на Єгову, ізраїльтяни повірили поганій звістці. Як же це було немудро!

6. Чому не слід дивуватися, коли ми чуємо щось приголомшливе про служителів Єгови?

⁶ Нам потрібно бути особливо обережними, коли ми натрапляємо на розповіді про служителів Єгови. Ніколи не забуваймо, що Сатана обвинувачує вірних Божих служителів (Об’яв. 12:10). Ісус перестерігав, що противники будуть наговорювати на нас «усіляку неправду» (Матв. 5:11). Якщо ми зважаємо на цю пересторогу, то не будемо дивуватися, почувши щось приголомшливе про служителів Єгови.

7. Що потрібно взяти до уваги, перш ніж надсилати електронні листи або повідомлення?

⁷ Чи вам подобається надсилати своїм друзям та знайомим електронні листи і повідомлення? Коли ви бачите у мас-медіа свіжу новину або чуєте цікавий випадок, ви, можливо, почуваєтеся наче репортер, який хоче першим повідомити про це іншим. Однак перш ніж надіслати лист або повідомлення, запитайте себе: «Чи я впевнений, що ця інформація правдива? Чи справді мені відомі факти?» Якщо ви не впевнені, то можете ненавмисно поширити серед одновірців неправдиву інформацію. Якщо у вас є сумніви, натисніть «видалити», а не «надіслати».

8. Що роблять противники в деяких країнах і як ми могли б ненавмисно допомагати їм у цьому?

 ⁸ Існує ще одна причина, чому небезпечно відразу пересилати електронні листи і повідомлення. У деяких країнах наша діяльність обмежена або навіть заборонена. Наші противники в таких країнах можуть навмисно поширювати неправдиві розповіді, щоб залякати нас чи посіяти між нами недовіру. Розгляньмо, що сталося в колишньому Радянському Союзі. Агенти КДБ поширювали чутки про те, що деякі відомі брати зрадили народ Єгови *. На жаль, багато хто повірив цим неправдивим чуткам, і в результаті вони відділилися від організації Єгови. Тішить те, що більшість з цих братів повернулись. Проте повернулися не всі — їхня віра розбилась, немов корабель об скелі (1 Тим. 1:19). Як ми можемо уникнути такої катастрофи? Не поширюйте негативних чи непідтверджених розповідей. Не будьте наївними й легковірними. Переконайтеся в достовірності фактів.

9. Через що буває важко отримати точну інформацію?

⁹ Важко дійти правильних висновків також тоді, коли ми отримуємо інформацію, яка містить напівправду або є неповною. Історія, що правдива лише на 10 відсотків, оманлива на всі 100 відсотків. Як нам не піддатися згубному впливу оманливих історій, котрі можуть містити деякі правдиві факти? (Еф. 4:14).

10. Чому ізраїльтяни мало не пішли війною проти своїх братів і як їм вдалося уникнути кровопролиття?

¹⁰ Розгляньмо, що сталося з ізраїльтянами, які жили на західному боці Йордану за днів Ісуса Навина (Іс. Нав. 22:9—34). Вони почули, що ізраїльтяни, які оселилися на східному боці Йордану (рувимівці, гадівці і половина племені Манасії), збудували біля ріки дуже великий жертовник. І це був правдивий факт. Проте, не маючи повної інформації, ті, хто жив на західному боці Йордану, зробили висновок, що їхні брати збунтувалися проти Єгови. Тож ізраїльтяни з західного боку річки зібралися, щоб піти  війною проти тих, хто мешкав на східному боці. (Прочитайте Ісуса Навина 22:9—12.) На щастя, перш ніж вдатися до нападу, вони відіслали кількох надійних чоловіків, щоб довідатися про всі факти. Що ці чоловіки з’ясували? Ізраїльтяни з племен Рувима й Гада та з половини племені Манасії побудували жертовник, але не для того, щоб приносити жертви, а як пам’ятку. Його спорудили, щоб у майбутньому всі знали, що вони теж були вірними служителями Єгови. Як же, мабуть, раділи ізраїльтяни, що не пішли війною на своїх братів, керуючись неповною інформацією, а дослідили всі факти!

11. а) Як Мефівошет став жертвою несправедливості? б) Як Давид міг не допустити цієї несправедливості?

¹¹ Кожен з нас також може стати жертвою несправедливості, якщо хтось поширюватиме про нас напівправду чи неповну інформацію. Розгляньмо приклад царя Давида і Мефівошета. Давид виявив щедрість і доброту до Мефівошета, повернувши йому всю землю його діда Саула (2 Сам. 9:6, 7). Однак пізніше Давид почув негативну інформацію про нього. Не перевіривши її, Давид вирішив позбавити Мефівошета всього, що йому належало (2 Сам. 16:1—4). Коли зрештою Давид поговорив з Мефівошетом, він зрозумів свою помилку і повернув йому частину землі (2 Сам. 19:24—29). Давид вчинив несправедливість, тому що прийняв рішення поспішно, керуючись неповною інформацією. Цього б не сталося, якби він спочатку дослідив усі факти.

12, 13. а) Що робив Ісус, коли на нього зводили наклеп? б) Що ми можемо робити, коли хтось поширює про нас неправдиву інформацію?

¹² А що, коли на нас зводять наклеп? Це відчули на собі Ісус та Іван Хреститель. (Прочитайте Матвія 11:18, 19.) Що робив Ісус, коли про нього розповсюджували неправдиву інформацію? Він не витрачав усі свої сили та час на її спростування. Натомість він заохочував людей перевіряти факти. Ісус хотів, щоб вони звертали увагу на те, що він робив і чого навчав. Як сказав Ісус, «мудрість підтверджується вчинками» (Матв. 11:19, прим.).

¹³ З цього ми можемо навчитися чогось важливого. Іноді люди несправедливо звинувачують нас у чомусь або критикують. Можливо, ми прагнемо справедливості й шкодуємо, що не в стані повернути все назад і знову мати добру репутацію. А втім, дещо ми можемо зробити — жити так, щоб ніхто, почувши про нас брехливу інформацію, навіть і не подумав вірити в неї. Як показує приклад Ісуса, ми своїм християнським життям можемо спростувати будь-яку напівправду і фальшиві звинувачення.

14, 15. Чому небезпечно покладатися на власне розуміння?

¹⁴ Ми побачили, що важко дійти правильних висновків, якщо не дослідити всіх фактів. Інша велика трудність полягає в нашій недосконалості. Припустімо, ми вже десятиліттями вірно служимо Єгові. Можливо, ми добре розвинули вміння мислити і набули розважливості. Нас можуть поважати за тверезу розсудливість. Але чи це може стати для нас пасткою?

¹⁵ Так. Якщо ми будемо занадто покладатися на власне розуміння, то можемо потрапити в пастку. Тоді ми почнемо керуватися своїми почуттями і власними судженнями. Нам може здаватися, що ми повністю розуміємо якусь ситуацію, хоча й не знаємо всіх фактів. Це вкрай небезпечно! Біблія чітко застерігає нас, щоб ми не покладалися на власне розуміння (Присл. 3:5, 6; 28:26).

16. Яка уявна ситуація трапилася в ресторані і яких висновків поспішно дійшов Михайло?

 ¹⁶ Розгляньмо уявну ситуацію. Одного вечора в ресторані досвідчений старійшина, на ім’я Михайло, побачив іншого старійшину, Івана, який сидів за столиком з жінкою, що не була його дружиною. Він був шокований. Михайло спостерігав, як вони сміються, захопливо спілкуються та обіймають одне одного. Його дедалі більше непокоїли думки: «Він що, зібрався розлучатися? Що буде з дружиною Івана, з його дітьми?» Михайло вже стикався з такими неприємними ситуаціями. А як би ви почувалися, побачивши таку картину?

17. Про що пізніше дізнався Михайло і чого ми з цього вчимося?

¹⁷ Але зачекайте. Михайло зробив поспішний висновок, що Іван невірний своїй дружині. Та чи він знав усі факти? Пізніше того ж вечора Михайло зателефонував Іванові. Тільки уявіть собі, як зрадів Михайло, коли дізнався, що ця жінка — Іванова рідна сестра, яка була в місті проїздом. Вони не бачились багато років. Сестра мала лише кілька годин, тому Іван запросив її в ресторан. Іванова дружина не могла піти з ними. На щастя, Михайло не поділився своїми неправильними висновками з іншими. Чого ми з цього вчимося? Хоч би якими досвідченими християнами ми були, щоб зробити правильні висновки, самого досвіду недостатньо. Завжди потрібні достовірні факти.

18. Чому нам може бути важко залишатися об’єктивними, якщо ми не знаходимо спільної мови з одновірцем?

¹⁸ Інколи важко правильно оцінити ситуацію, якщо ми не знаходимо спільної мови з одновірцем. Постійно роздумуючи про непорозуміння з цією людиною, ми могли б почати дивитися на неї з підозрою. Тож, почувши про неї щось негативне, ми можемо відразу повірити цьому. Який урок для нас? Якщо ми затаюємо неприязнь до наших одновірців, це може підштовхнути нас до неправильних висновків, які не ґрунтуються на фактах (1 Тим. 6:4, 5). Щоб залишатися об’єктивними, не дозволяймо заздрості вкоренитися в нашому серці. Не піддаваймося негативним почуттям, а пам’ятаймо про наш обов’язок любити братів і з готовністю прощати їх від усього серця. (Прочитайте Колоссян 3:12—14.)

19, 20. а) Які біблійні принципи допоможуть нам правильно оцінювати інформацію? б) Що ми розглянемо в наступній статті?

¹⁹ Сьогодні нелегко отримувати достовірну інформацію і правильно оцінювати її. Чому? Тому що здебільшого інформація ненадійна і може містити напівправду. Крім того, ми недосконалі. Що нам допоможе? Нам треба знати біблійні принципи і керуватися ними. Один з таких принципів показує, що безглуздо і принизливо відповідати, не вислухавши фактів (Присл. 18:13, прим.). Інший біблійний принцип нагадує нам, що ми не повинні сліпо вірити кожному слову (Присл. 14:15). І зрештою, хоч би якими досвідченими християнами ми були, не покладаймося на власне розуміння (Присл. 3:5, 6). Біблійні принципи охоронятимуть нас, якщо ми звертаємось до надійних джерел інформації, щоб робити правильні висновки і приймати мудрі рішення.

²⁰ Але існує ще одна трудність. Це схильність судити про інших за зовнішніми ознаками. У наступній статті ми розглянемо, як може виявлятися така схильність і як нам боротися з нею.