1. Що Ісая пророкував про Ісуса і чому ці слова підбадьорюють нас?

ПРОРОЦТВО Ісаї про нашого Господа Ісуса Христа зігріває нам серце і заспокоює нас. Ісая передрік, що Ісус «не судитиме... лише за тим, що бачать його очі, та не докорятиме лише за тим, що чують його вуха». Він «буде справедливо судити бідних» (Ісаї 11:3, 4). Чому ці слова підбадьорюють нас? Тому що ми живемо у світі, сповненому упередженості. Усі ми прагнемо мати такого досконалого Суддю, адже він ніколи не буде судити нас за зовнішністю.

2. Який наказ дав нам Ісус і що ми розглянемо в цій статті?

² Кожного дня ми формуємо своє судження про людей. Але ми недосконалі, тому не в стані судити досконало, як Ісус. На нас нерідко впливає те, що бачать наші очі. Проте коли Ісус був на землі, він наказав: «Перестаньте судити за зовнішністю, а судіть праведно» (Ів. 7:24, прим.). Безперечно, Ісус хоче, щоб ми наслідували його і не судили про інших за їхньою зовнішністю. У цій статті ми розглянемо, за якими трьома зовнішніми ознаками люди часто судять про інших. Це раса або національність, матеріальне становище і вік. Розглядаючи кожну з ознак, ми побачимо, як нам на практиці виконувати наказ Ісуса.

3, 4. а) Через які події Петро змінив свій погляд на язичників? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.) б) Яку нову істину Єгова допоміг зрозуміти Петру?

³ Уявіть, які думки роїлися в голові апостола Петра, коли дух сказав йому піти в Кесарію, у дім язичника Корнилія (Дії 10:17—29). Подібно до інших євреїв того часу, Петро змалку вірив, що язичники нечисті. Однак у житті Петра сталися події, які спонукали його змінити свою думку. Наприклад, Бог щойно дав йому видіння (Дії 10:9—16). Що побачив Петро? Перед ним, наче полотнище, спустили посудину, в якій були нечисті тварини, і голос з неба звелів: «Устань, Петре, заріж це і їж!» Петро тричі рішуче відмовився їсти. Кожного разу після його відмови голос з неба говорив йому: «Не називай більше опоганеним те, що Бог очистив». Побачивши це видіння, Петро був у замішанні, не розуміючи, що хотів йому сказати цей голос. І саме тоді прийшли посланці від Корнилія. Після того як Петро отримав вказівки від святого духу, він пішов разом з посланцями до дому Корнилія.

⁴ Якби Петро судив про людей лише за зовнішністю, він би ніколи не увійшов у дім Корнилія. Євреї не заходили в доми язичників. Чому ж Петро це зробив, незважаючи на глибоко вкорінені упередження? На нього сильно вплинуло видіння, яке він побачив, і вказівки від святого духу. Почувши розповідь Корнилія, зворушений Петро під натхненням сказав: «Тепер я добре розумію, що Бог безсторонній і в кожному народі йому до вподоби той, хто боїться його та робить те, що правильне» (Дії 10:34, 35). Петро був просто в захваті від цієї нової істини. Вона мала вплинути на всіх християн. Як саме?

5. а) Що Єгова допоміг зрозуміти всім християнам? б) Що може таїтися всередині нас, хоч ми й знаємо правду?

⁵ Завдяки Петру Єгова допоміг усім християнам зрозуміти, що він безсторонній Бог. Він не надає значення расовим, етнічним, національним, племінним чи мовним відмінностям. Богові до вподоби будь-який чоловік або жінка, які бояться Бога і роблять те, що правильне (Гал. 3:26—28; Об’яв. 7:9, 10). Без сумніву, ви погоджуєтеся з цим. А що, коли ви виростали в країні або в сім’ї, де були поширені упередження? Навіть якщо ви вважаєте себе безсторонніми, глибоко всередині вас може таїтися упередженість. Сам Петро, який допоміг іншим побачити безсторонність Бога, пізніше виявив упередження (Гал. 2:11—14). Як нам виконати наказ Ісуса і перестати судити за зовнішністю?

6. а) Що допоможе нам викоренити упередженість з нашого серця? б) Що показав звіт, написаний одним старійшиною?

⁶ Нам необхідно старанно перевіряти себе у світлі Божого Слова, щоб побачити, чи у своїх думках або почуттях ми не виявляємо до когось упередження (Пс. 119:105). Крім того, інколи ми потребуємо допомоги від інших, які можуть помічати в нас упередження, навіть якщо ми самі цього не бачимо (Гал. 2:11, 14). Можливо, упередженість настільки закоренилася в нас, що ми зовсім цього не усвідомлюємо. Приміром, один старійшина надіслав у філіал звіт про чудове подружжя, яке служило повночасно. Чоловік належав до національної меншини, на представників  якої часто дивляться звисока. Очевидно, цей старійшина не усвідомлював, що теж мав упереджені погляди на цю меншину. Він написав багато хорошого про цього чоловіка. Однак у кінці цей старійшина зазначив: «Хоча він походить з [цього народу], його манери і спосіб життя допомагають іншим зрозуміти, що не всі [люди такого етнічного походження] ведуть брудне, негідне життя, характерне для багатьох з них». Чого ми вчимося з цього? Хоч би які обов’язки ми виконували, нам треба старанно перевіряти себе і охоче приймати допомогу, щоб ми могли виявити найменші ознаки упередження у своєму серці. Що ще ми можемо робити?

7. Як ми покажемо, що наші серця широко відкриті?

⁷ Якщо наші серця широко відкриті, ми виявлятимемо любов, а не упередження (2 Кор. 6:11—13). Чи ви переважно спілкуєтеся з тими, хто належить до вашої раси, національності, народу, племені чи мовної групи? Якщо так, то «розширтеся». Приміром, запрошуйте братів і сестер різного походження піти з вами в проповідницьке служіння або кличте їх до себе в гості чи на товариські зустрічі (Дії 16:14, 15). Тоді ваше серце буде сповнене любов’ю, і в ньому не залишиться місця для упередження. Усе ж іноді ми схильні судити про людей і за іншою зовнішньою ознакою. Поговорімо про матеріальне становище.

8. Як, згідно з Левіт 19:15, багатство чи бідність людини може впливати на нашу думку про неї?

⁸ На нашу думку про людей може впливати також їхнє матеріальне становище. У Левіт 19:15 сказано: «Не ставай на бік якоїсь людини тільки тому, що вона вбога, чи тільки тому, що вона багата. Суди свого ближнього справедливо». Але як саме багатство чи бідність людини може впливати на наше ставлення до неї?

9. Про який сумний факт писав Соломон і чого ми з цього вчимося?

⁹ Святий дух спонукав Соломона записати сумний факт про недосконалих людей. У Прислів’я 14:20 ми читаємо: «Бідного ненавидять навіть ближні його, а в багатого друзів чимало». Чого ми вчимося з цього прислів’я? Якщо ми необачні, то будемо надавати перевагу дружбі з багатими братами й уникати спілкування з бідними. Чому вкрай небезпечно оцінювати інших лише на підставі їхнього матеріального становища?

10. Про яку проблему писав Яків?

¹⁰ Якщо ми судимо про людей на підставі їхніх статків, то можемо поділяти їх на групи за їхнім становищем. Ця проблема виникла в деяких зборах у першому столітті, тож учень Яків застерігав про це християн. (Прочитайте Якова 2:1—4.) Нам слід бути обережними і не допускати, щоб таке мислення впливало на наші збори. Як ми можемо боротися зі схильністю судити про інших за зовнішніми ознаками?

11. Як матеріальне становище людини впливає на її стосунки з Єговою? Поясніть.

¹¹ Ми повинні дивитися на наших братів так, як на них дивиться Єгова. Єгова цінує людину не за те, що вона багата чи бідна. Наші стосунки з Єговою не залежать від того, які в нас статки. Хоча Ісус говорив, що «важко буде багатому ввійти в Царство  небесне», він не мав на увазі, що це неможливо (Матв. 19:23). Також Ісус сказав: «Щасливі ви, бідні, бо вам належить Царство Боже» (Луки 6:20). Але це не означало, що всі бідні отримали особливе благословення і пішли за Ісусом. Чимало бідних людей не слухали Ісуса. Отже, висновок такий: ми не можемо судити про стосунки людини з Єговою з огляду на її матеріальне становище.

12. Що говорить Біблія і багатим, і бідним?

¹² Серед Божого народу є багаті і бідні люди, які люблять Єгову та служать йому цілим серцем. Біблія говорить, щоб багаті «покладали надію не на багатство непевне, а на Бога». (Прочитайте 1 Тимофія 6:17—19.) Водночас Боже Слово закликає всіх Божих служителів — як багатих, так і бідних — остерігатися любові до грошей (1 Тим. 6:9, 10). Безперечно, якщо ми дивимось на наших братів так, як Єгова, то не будемо судити про них лише на підставі їхніх статків. А що сказати про вік людини? Чи було б мудро судити про інших за цією ознакою? Подивімось.

13. Чого нас вчить Біблія про повагу до людей похилого віку?

¹³ У Біблії часто згадується про те, що ми маємо виявляти належну повагу людям похилого віку. У Левіт 19:32 написано: «Перед сивиною вставай. Поважай старшу людину і бійся свого Бога». Подібна думка міститься в Прислів’я 16:31: «Сивина — це гарна корона, якщо знаходять її на шляху праведності». Крім того, Павло радив Тимофієві суворо не критикувати старшого чоловіка, а ставитися до нього немов до батька (1 Тим. 5:1, 2). Хоча Тимофій мав певну владу над такими старшими братами, йому потрібно було виявляти до них співчуття і повагу.

14. В якому випадку було б доречно дати необхідну пораду або повчання людині, яка є старшою за нас?

¹⁴ Але чи маємо ми керуватися цим принципом, якщо людина похилого віку свідомо грішить чи поширює погляди, котрі не подобаються Богові? Єгова не буде судити за зовнішністю і не прощатиме такого грішника лише тому, що він уже в літах. Зверніть увагу на принцип, записаний в Ісаї 65:20: «Грішник стягне на себе прокляття і в столітньому віці». Подібний принцип міститься в Єзекіїлевому видінні (Єзек. 9:5—7). Найважливіше для нас — шанувати Давнього днями, Бога Єгову (Дан. 7:9, 10, 13, 14). Тож, якщо людина потребує поради, ми не будемо боятися виправляти її, незалежно від її віку (Гал. 6:1).

15. Чого ми вчимося в апостола Павла про повагу до молодших братів?

¹⁵ А як ви ставитеся до молодших братів у зборі? Апостол Павло написав молодому Тимофієві: «Нехай ніхто ніколи не дивиться звисока на твою молодість. Натомість будь для вірних прикладом у мові, поведінці, любові, вірі й чистоті» (1 Тим. 4:12). Коли Павло писав ці слова, Тимофієві, ймовірно, було за 30. Усе ж Павло призначив його виконувати важливі обов’язки. Ми не знаємо, з якої причини Павло дав цю пораду, однак вона чітка. Нам не слід судити про молодших братів лише на підставі їхнього віку. Усім нам варто пам’ятати,  що навіть наш Господь Ісус виконував своє земне служіння, коли йому було за 30.

16, 17. а) Як старійшини вирішують, чи можна рекомендувати брата для призначення служителем збору чи старійшиною? б) Як власні погляди чи місцеві звичаї можуть суперечити Біблії?

¹⁶ У деяких культурах прийнято дивитися звисока на молодших чоловіків. У результаті старійшини збору іноді не рекомендують здібних молодих братів для призначення служителями збору або старійшинами. Усім старійшинам варто пам’ятати, що в Біблії не говориться про мінімальний вік, з якого можна рекомендувати брата для призначення служителем збору чи старійшиною (1 Тим. 3:1—10, 12, 13; Тита 1:5—9). Якщо старійшина встановлює правило, спираючись на місцеву культуру, то він не керується Біблією. Молодих чоловіків слід оцінювати не на підставі власних поглядів чи місцевих звичаїв, а на підставі Божого Слова (2 Тим. 3:16, 17).

¹⁷ Розгляньмо, як такі небіблійні погляди можуть заважати старійшинам. В одній країні здібному служителю збору були доручені важливі обов’язки. Хоча старійшини збору вважали, що цей молодий брат у достатній мірі відповідає біблійним вимогам для старійшин, вони його не рекомендували. Кілька літніх старійшин твердили, що він занадто молодо виглядає, щоб бути старійшиною. На жаль, цього брата не призначили старійшиною через його вигляд. Це лише один приклад. Але звіти показують, що таке мислення поширене в різних частинах світу. Як же важливо покладатися на Біблію, а не на власні погляди чи місцеві звичаї! Так ми виконаємо наказ Ісуса і перестанемо судити за зовнішністю.

18, 19. Що необхідно робити, щоб дивитися на інших так, як Єгова?

¹⁸ Незважаючи на нашу недосконалість, ми можемо навчитися дивитись на інших безсторонньо, так, як на них дивиться Єгова (Дії 10:34, 35). Усе ж нам необхідно постійно докладати зусиль і зважати на нагадування з Божого Слова. Ці нагадування допоможуть нам виконувати Ісусів наказ: «Перестаньте судити за зовнішністю» (Ів. 7:24, прим.).

¹⁹ Невдовзі наш Цар Ісус Христос буде судити всіх людей не за тим, що бачать його очі, і не за тим, що чують його вуха. Він судитиме праведно (Ісаї 11:3, 4). Як же це буде чудово!