1, 2. а) Як у Біблії названо Мойсея і що він робив? б) Яку підставу ми маємо для того, щоб розвивати сумирність?

У БІБЛІЇ Мойсея названо «найсумирнішою людиною на землі» (Чис. 12:3). Чи це означає, що він був слабким та нерішучим і боявся перечити іншим? На думку деяких людей такою є сумирна людина. Але це далеко не так. Мойсей був сильним, рішучим і мужнім. З допомогою Єгови цей Божий служитель протистояв могутньому правителю Єгипту, вів через пустелю приблизно 3 000 000 людей і допомагав ізраїльському народу здобути перемогу над ворогами.

² Ми не стикаємося з труднощами, які долав Мойсей. Однак щодня ми маємо справу з людьми, з якими складно залишатися сумирними, або опиняємося в ситуаціях, коли важко виявляти цю рису. Усе ж ми маємо вагому підставу розвивати цю рису. Єгова обіцяє, що «сумирні успадкують землю» (Пс. 37:11). Чи ти вважаєш себе сумирною людиною? Чи інші бачать у тобі цю рису? Перш ніж відповісти на ці важливі запитання, нам треба дізнатися, що означає бути сумирним.

3, 4. а) До чого можна порівняти сумирність? б) Які чотири риси нам потрібні, щоб бути сумирними, і чому?

³ Сумирність * можна порівняти до гарної картини. В якому розумінні? Подібно як художник майстерно поєднує  різні кольори, щоб створити картину, ми маємо поєднувати в собі різні риси, щоб бути сумирними. До цих рис належить смирення, покірність, лагідність і внутрішня сила. Чому нам потрібно розвивати саме ці риси, щоб догоджати Єгові?

⁴ Лише смиренні люди підкоряються волі Бога. Божа воля полягає зокрема в тому, щоб ми були лагідні (Матв. 5:5; Гал. 5:23). Коли ми виконуємо Божу волю, Сатана лютує. Хоча ми смиренні та лагідні, багато людей, які належать до світу Сатани, ненавидять нас (Ів. 15:18, 19). Тому, щоб чинити опір Сатані, нам потрібна внутрішня сила.

5, 6. а) Чому Сатана ненавидить сумирних людей? б) На які запитання ми знайдемо відповіді?

⁵ Смиренній людині можна протиставити того, хто є пихатим, виявляє нестримний гнів і не слухається Єгови. Цей опис точно характеризує Сатану. Не дивно, що він ненавидить сумирних людей. На їхньому фоні чітко помітні вади його особистості. Більше того, сумирні люди доводять, що Сатана — брехун. Хоч би що він казав чи робив, йому не під силу змусити сумирних людей перестати служити Єгові (Йова 2:3—5).

⁶ Коли нам може бути важко виявляти сумирність? І чому нам треба й далі шукати сумирності? Щоб відповісти на ці запитання, ми розглянемо приклад Мойсея, трьох євреїв у вавилонському вигнанні та Ісуса.

7, 8. Як зреагував Мойсей, коли до нього не виявили належної поваги?

⁷ Коли ми наділені владою. Тим, хто наділений владою, іноді важко залишатися сумирними, особливо коли хтось не виявляє до них належної поваги або ставить під сумнів їхні рішення. Чи таке траплялося з вами? Уявіть, що хтось з членів сім’ї так ставиться до вас. Як ви зреагуєте? Розгляньмо, як повівся Мойсей у подібній ситуації.

⁸ Єгова призначив Мойсея провідником ізраїльського народу. Він дозволив йому записати закони для цього народу. Поза всяким сумнівом, Єгова підтримував Мойсея. Незважаючи на це, його рідна сестра Міріам і брат Аарон почали нарікати на нього та  критикувати його за те, яку дружину він собі обрав. Деякі чоловіки на місці Мойсея могли б розізлитись і помститися. Але Мойсей цього не зробив. Він не поспішав ображатися і навіть благав Єгову зцілити Міріам, яка була вражена проказою (Чис. 12:1—13). Чому Мойсей так зреагував?

9, 10. а) Що Єгова допоміг Мойсею зрозуміти? б) Чого можуть навчитися від Мойсея голови сімей і старійшини?

⁹ Мойсей охоче приймав навчання від Єгови. Приблизно за 40 років до того Мойсей належав до фараонової родини. Тоді він ще не був сумирним. Мойсей мав настільки запальну вдачу, що вбив чоловіка, який, на його думку, поводився несправедливо. Мойсей самовпевнено вважав, що Єгова схвалюватиме його вчинок. Єгова цілих 40 років допомагав Мойсею зрозуміти, що йому як майбутньому провіднику ізраїльтян потрібна не лише мужність. Він мав бути сумирним. А для цього йому також необхідне було смирення, покірність і лагідність. Він дуже добре засвоїв урок і став чудовим наглядачем (Вих. 2:11, 12; Дії 7:21—30, 36).

¹⁰ У наш час головам сімей і старійшинам варто наслідувати Мойсея. Не поспішайте ображатися, якщо до вас не виявляють належної поваги. Смиренно визнавайте свої помилки (Еккл. 7:9, 20). Вирішуючи різні питання, покірно дотримуйтесь вказівок Єгови. Крім того, завжди давайте лагідну відповідь (Присл. 15:1). Голови сімей і наглядачі, які так поводяться, догоджають Єгові, сприяють миру і подають приклад сумирності.

11—13. Який приклад подали нам троє євреїв?

¹¹ Коли нас переслідують. Упродовж історії людські правителі переслідували народ Єгови. Сьогодні вони можуть звинувачувати нас у різних «злочинах», але справжня причина цього полягає в тому, що ми вирішили «підкорятися передусім владі Бога, а не людей» (Дії 5:29). Нас можуть висміювати, ув’язнювати або навіть бити. Однак з допомогою Єгови ми не будемо мститись, а залишимося лагідними під час випробувань.

¹² Розгляньмо приклад, який подали нам троє євреїв — Хананія, Мисаїл і Азарія *. Їх забрали у вигнання. Цар Вавилону наказав їм поклонитися великій золотій статуї. Вони з лагідністю пояснили царю, чому не поклоняться  статуї. Ці чоловіки підкорялися Богові, незважаючи на погрозу царя кинути їх до палаючої печі. Єгова негайно врятував цих чоловіків, хоч вони й не розраховували на те, що він їх обов’язково врятує. Вони були готові до всього, що міг допустити Єгова (Дан. 3:1, 8—28). Ці євреї довели, що сумирні люди по-справжньому мужні. Жоден цар, жодна погроза і жодне покарання не перешкодить нам бути цілковито відданими Єгові (Вих. 20:4, 5).

¹³ Як нам наслідувати цих трьох євреїв, коли випробовується наша відданість Богові? Ми смиренно покладаємося на Єгову і віримо, що він подбає про нас (Пс. 118:6, 7). Ми з лагідністю і повагою відповідаємо тим, хто висуває проти нас несправедливі звинувачення (1 Пет. 3:15). Також ми рішуче відмовляємося робити те, що загрожує дружбі з нашим люблячим Батьком.

14, 15. а) Що може трапитися, коли ми відчуваємо стрес? б) Чому, згідно з Ісаї 53:7, 10, можна сказати, що Ісус подав найвидатніший приклад того, як виявляти сумирність, зазнаючи стресу?

¹⁴ Коли зазнаємо́ стресу. Усі ми з різних причин відчуваємо емоційне напруження. Можливо, нам завдає стресу контрольна робота в школі або виконання якогось завдання на роботі. Або ж нас доводить до стресу вже сама думка про те, що нас чекає певна медична процедура. Коли ми відчуваємо емоційне напруження, нам нелегко бути сумирними. Ми можемо дратуватися через те, що зазвичай нас не тривожить, говорити дошкульні слова і бути неприязними. Якщо ви колись відчували стрес, подумайте над прикладом Ісуса.

¹⁵ В останні місяці свого життя на землі Ісус відчував сильне емоційне напруження. Він знав, що зазна́є невимовних страждань і що його стратять (Ів. 3:14, 15; Гал. 3:13). За декілька місяців до своєї смерті, Ісус сказав, що знемагає (Луки 12:50). Коли до смерті залишалося всього кілька днів, він промовив: «Я стривожений». Про його смирення і покірність Богові свідчать слова, якими він виливав свої почуття в молитві: «Батьку, врятуй мене від цієї години! Однак заради цієї години я і прийшов. Батьку, прослав своє ім’я» (Ів. 12:27, 28). Коли настав час, Ісус сміливо віддав себе в руки Божих ворогів, які стратили його, заподіявши йому вкрай болісну і принизливу смерть. Незважаючи на емоційне напруження і страждання, Ісус сумирно виконав Божу волю. Можна з упевненістю сказати, що Ісус подав найвидатніший приклад того, як виявляти сумирність, зазнаючи стресу. (Прочитайте Ісаї 53:7, 10.)

16, 17. а) Як Ісусові друзі випробовували його сумирність? б) Як нам наслідувати Ісуса?

¹⁶ В останній вечір Ісусового земного життя його сумирність випробовували найближчі друзі. Уявіть собі, яке емоційне напруження відчував Ісус. Чи залишиться він цілковито вірним до самої смерті? Життя мільйонів людей висіло на волосині (Рим. 5:18, 19). А головне, від того, як він поведеться, залежала репутація його Батька (Йова 2:4). Під час останньої вечері Ісуса з найближчими друзями між апостолами зчинилась «гостра суперечка про те, хто з них найбільший». Ісус не раз виправляв їхній погляд на це питання, навіть раніше того ж вечора. Вартим уваги є те, що він не роздратувався. Натомість Ісус виявив лагідність. З добротою, але рішуче він знову  пояснив їм, який погляд вони повинні мати. Крім того, Ісус похвалив їх за те, що вони віддано залишалися з ним (Луки 22:24—28; Ів. 13:1—5, 12—15).

¹⁷ А як би повелися ви, якби опинилися в подібній ситуації? Ми можемо наслідувати Ісуса і залишатися лагідними, навіть коли зазнаємо стресу. З готовністю виконуймо наказ Єгови: «Продовжуйте терпіти... одне одного» (Кол. 3:13). Ми будемо виконувати цей наказ, якщо пам’ятатимемо, що кожен з нас каже і робить те, що дратує інших (Присл. 12:18; Як. 3:2, 5). Стараймося завжди хвалити інших за їхні хороші риси (Еф. 4:29).

18. Як Єгова допомагає сумирним людям приймати мудрі рішення і що їм необхідно робити?

¹⁸ Ми будемо приймати мудрі рішення. Коли перед нами постане складний вибір у житті, Єгова допоможе нам прийняти мудре рішення. Але він зробить це, тільки якщо ми сумирні. Бог запевняє, що чує «благання сумирних» (Пс. 10:17). І він не лише чує наші благання. Біблія каже: «Він веде сумирних згідно з тим, що правильне, і навчає своїх доріг» (Пс. 25:9). Єгова веде нас, даючи керівництво через Біблію, а також через друковані публікації * та відеоматеріали, підготовлені «вірним і розсудливим рабом» (Матв. 24:45—47). Зі свого боку нам необхідно смиренно визнавати, що ми потребуємо допомоги, вивчати те, що дає Єгова, і охоче застосовувати набуті знання.

19—21. Якої помилки допустився Мойсей в Кадеші і чого ми можемо з цього навчитися?

¹⁹ Ми будемо робити менше помилок. Знову подумаймо про Мойсея. Він багато десятиліть залишався сумирним і догоджав Єгові. Усе ж одного разу наприкінці виснажливої 40-річної подорожі пустелею Мойсей не виявив сумирності. Щойно померла і була похована в Кадеші його сестра, яка, ймовірно, допомогла врятувати йому життя в Єгипті. До того ж ізраїльтяни знову твердили, що про них не дбають, і «почали сваритися з Мойсеєм» через нестачу води. Вони нарікали, незважаючи на всі чудеса, які через Мойсея виконав  Єгова, і незважаючи на те, що Мойсей чимало років безкорисливо служив їхнім провідником. Вони скаржилися не лише на нестачу води, але й на Мойсея, наче він був винен у цьому (Чис. 20:1—5, 9—11).

²⁰ Мойсей розгнівався і повівся нелагідно. Замість того щоб з вірою виконати вказівку Єгови і сказати скелі, щоб вона дала воду, Мойсей роздратовано звернувся до народу і подав усе так, ніби це він здійснить чудо. Потім він двічі вдарив по скелі, і з неї ринула вода. Через гордість і гнів Мойсей допустився серйозної помилки (Пс. 106:32, 33). Мойсей на якийсь час втратив сумирність і тому не увійшов в Обіцяний край (Чис. 20:12).

²¹ З цього випадку ми багато чого вчимося. По-перше, нам потрібно постійно працювати над тим, щоб зберігати сумирність. Якщо ми на мить забудемо про це, то можемо піддатися гордості, і наші вчинки та слова будуть нерозсудливими. По-друге, стрес може ослабити нас, тож нам треба намагатися бути сумирними навіть у напружених ситуаціях.

22, 23. а) Чому нам треба й далі шукати сумирності? б) На що вказують слова з Софонії 2:3?

²² Ми будемо захищені. Невдовзі Єгова зітре з лиця землі всіх грішників. Залишаться тільки сумирні люди. Тоді на землі пануватиме справжній мир (Пс. 37:10, 11). Чи ви будете серед цих сумирних людей? Ви можете бути серед них, якщо відгукнетеся на заклик Єгови, записаний пророком Софонією. (Прочитайте Софонії 2:3.)

²³ Чому в Софонії 2:3 сказано: «Очевидно, ви знайдете сховок»? Ці слова не означають, що Єгова нездатний захистити тих, хто прагне догоджати йому і кого він любить. Натомість вони показують, що нам теж потрібно щось робити. Ми матимемо можливість пережити «день гніву Єгови» і жити вічно, якщо тепер шукаємо сумирності та намагаємося догоджати Богові.