1. Чому нам потрібно готуватися до переслідування?

У НІЧ перед своєю смертю наш Господь Ісус сказав, що всіх його учнів будуть ненавидіти (Ів. 17:14). Відтоді й досі вірні християни зазнають переслідування від тих, хто чинить опір правдивому поклонінню (2 Тим. 3:12). З наближенням кінця цього світу ми очікуємо ще більшого опору з боку наших ворогів (Матв. 24:9).

2, 3. а) Що ми повинні знати про страх? б) Що ми розглянемо в цій статті?

² Як нам уже тепер готуватися до переслідування? Не потрібно уявляти собі все, що з нами могло б статися, бо тоді нас може охопити страх і тривога. Через уявні небезпеки ми могли б перестати служити Єгові, перш ніж зазнаємо справжніх випробувань (Присл. 12:25; 17:22). Страх — це могутня зброя, яку проти нас намагається використати наш «противник, Диявол» (1 Пет. 5:8, 9). Тож що ми можемо робити тепер, щоб підготуватися до переслідування?

³ У цій статті ми розглянемо, як нам зміцнювати свої стосунки з Єговою і чому вкрай важливо робити це тепер. Крім того, ми обговоримо, як нам розвивати мужність, а також як нам реагувати на ненависть противників.

4. У чому ми маємо бути впевнені, згідно з Євреїв 13:5, 6, і чому це важливо?

⁴ Будьте впевнені, що Єгова любить вас і ніколи не покине. (Прочитайте Євреїв 13:5, 6.) Багато років тому у «Вартовій башті» писалося: «Той, хто Бога добре  знає, в пробах Богу довіряє». Які ж це правдиві слова! Щоб стійко зносити переслідування, ми маємо любити Єгову, повністю довіряти йому і ніколи не сумніватися, що він любить нас (Матв. 22:36—38; Як. 5:11).

5. Що допоможе вам відчути любов Єгови?

⁵ Щодня читайте Біблію, щоб наближатися до Єгови (Як. 4:8). Під час читання зосереджуйтеся на чудових рисах Єгови. Намагайтеся відчути сердечну любов Бога, яка стоїть за його словами та вчинками (Вих. 34:6). Деяким людям важко повірити, що Бог їх любить, тому що вони ніколи не почувалися любимими. Якщо це стосується вас, спробуйте кожного дня записувати те, як Єгова виявив милосердя і доброту особисто вам (Пс. 78:38, 39; Рим. 8:32). Коли ви пригадуєте випадки зі свого життя і роздумуєте над прочитаним у Божому Слові, ви, скоріш за все, зможете записати чимало доброго, що для вас зробив Єгова. Чим глибшою буде ваша вдячність Єгові, тим міцнішими будуть ваші стосунки з ним (Пс. 116:1, 2).

6. Як вам може допомогти сердечна молитва, згідно з Псалмом 94:17—19?

⁶ Регулярно моліться. Уявіть собі хлопчика, якого ніжно обіймає батько. Хлопчик почувається настільки затишно, що відверто розповідає своєму батькові про все, що сталося з ним цього дня,— і добре, і зле. У вас можуть бути такі ж теплі стосунки з Єговою, якщо ви кожного дня наближаєтеся до нього в сердечній молитві. (Прочитайте Псалом 94:17—19.) Коли ви молитеся до Єгови, «виливай[те] своє серце... як воду» і розповідайте люблячому Батькові про всі свої страхи і тривоги (Плач 2:19). Тоді, як каже Біблія, ви відчуєте «Божий мир, який неможливо збагнути розумом» (Філ. 4:6, 7). З кожною такою молитвою Єгова ставатиме для вас ближчим (Рим. 8:38, 39).

7. Чому ви маєте бути впевнені, що обіцянки Бога про його Царство виконаються?

⁷ Будьте впевнені, що благословення Божого Царства стануть дійсністю (Чис. 23:19). Якщо ваша віра в такі обіцянки слабка, Сатані і його прибічникам буде легше залякати вас (Присл. 24:10; Євр. 2:15). Як можна зміцнювати свою віру в Боже Царство? Поставте собі за мету дослідити обіцянки Бога про його Царство і з’ясувати, чому можна бути переконаними в тому, що вони виконаються. Як це вам допоможе? Подумайте про приклад Стенлі Джонса, який сім років був ув’язнений за свою віру. Що допомогло йому залишитися вірним? Він сказав: «Мене ніщо не могло похитнути, бо я зміцнявся знанням про Боже Царство, вірив у нього і ні на мить у ньому не сумнівався». Якщо  ваша віра в Божі обіцянки сильна, ви будете наближатися до Єгови і не піддастеся страху (Присл. 3:25, 26).

8. Що показує наше ставлення до зібрань? Поясніть.

⁸ Регулярно відвідуйте зібрання. Вони допомагають нам наближатися до Єгови. Наше ставлення до відвідування зібрань показує, наскільки успішно ми будемо зносити переслідування в майбутньому (Євр. 10:24, 25). Чому можна так сказати? Якщо тепер ми не відвідуємо зібрань через незначні перешкоди, то навряд чи будемо збиратися з одновірцями, коли нам доведеться ризикувати своєю безпекою. Але якщо ми рішуче налаштовані ходити на зібрання, ми ніколи не припинимо збиратися разом — навіть тоді, коли противники перешкоджатимуть нам. Саме тепер час розвивати любов до зібрань. Коли ми любимо відвідувати зібрання, ніяка протидія, навіть державна заборона, не перешкодить нам підкорятися передусім Богові, а не людям (Дії 5:29).

9. Чому запам’ятовування біблійних віршів є хорошою підготовкою до переслідування?

⁹ Вивчайте напам’ять улюблені уривки з Біблії (Матв. 13:52). Можливо, вам нелегко запам’ятовувати біблійні вірші. Однак Єгова за допомогою могутнього святого духу може допомогти вам пригадати ці вірші (Ів. 14:26). Зверніть увагу, що сказав один брат, який колись перебував в одиночному ув’язненні в Східній Німеччині: «Кілька сотень біблійних віршів, які я тоді вивчив напам’ять, стали для мене справжнім благословенням! Ті довгі дні я заповнював роздумами на різні біблійні теми». Біблійні вірші допомогли нашому братові зберегти близькі стосунки з Єговою і залишитися йому вірним.

10. Чому варто вивчати пісні напам’ять?

¹⁰ Вивчайте напам’ять і співайте пісні на хвалу Єгові. Коли Павло і Сила були ув’язнені у Філіппах, вони співали духовні пісні, які знали напам’ять (Дії 16:25). Так само робили і наші одновірці в колишньому Радянському Союзі, коли їх вивозили в Сибір. Сестра Марія Федунь пригадує: «Ми переспівали всі пісні з пісенника, які знали». Вона сказала, що ці пісні підбадьорювали їх і наближали до Єгови. Хіба ви не зміцнюєтеся, співаючи улюблені духовні пісні? Тож уже тепер вивчайте ці  пісні напам’ять! (Дивіться інформацію в рамці  «Нас мужніми зроби».)

11, 12. а) Чому Давид був мужнім, як видно з 1 Самуїла 17:37, 45—47? б) Чого ми вчимося з прикладу Давида?

¹¹ Щоб зносити переслідування, вам потрібна мужність. Що вам робити, якщо ви не вважаєте себе мужніми? Пам’ятайте, що справжня мужність не залежить від вашого зросту, сил чи здібностей. Розгляньмо приклад юного Давида, коли він виступив проти Голіафа. Порівняно з цим велетнем, Давид був меншим, слабшим і погано озброєним. Давид навіть не мав меча. Однак він був дуже мужнім. Давид сміливо вибіг на бій з цим зухвалим велетнем.

¹² Чому Давид був таким мужнім? Він твердо вірив, що з ним Єгова. (Прочитайте 1 Самуїла 17:37, 45—47.) Давид не думав про те, наскільки більшим від нього був Голіаф. Він зосередився на тому, яким крихітним був Голіаф у порівнянні з Єговою. Чого ми вчимося з цієї розповіді? Ми будемо мужніми, якщо впевнені в тому, що з нами Єгова і що наші вороги зовсім крихітні в порівнянні з Всемогутнім Богом (2 Хр. 20:15; Пс. 16:8). Як нам розвивати мужність уже тепер — перш ніж почнеться переслідування?

13. Як ми можемо розвивати мужність? Поясніть.

¹³ Ми розвиваємо мужність, коли проповідуємо іншим добру новину про Боже Царство. Чому так можна сказати? Тому що проповідування вчить нас покладатися на Єгову і переборювати страх перед людиною (Присл. 29:25). Подібно як наші м’язи зміцнюються завдяки фізичним вправам, наша мужність зміцнюється завдяки проповідуванню від дому до дому, в громадських місцях, в діловій території і завдяки неформальному свідченню. Якщо ми розвиваємо мужність уже тепер, то будемо готові й далі проповідувати навіть під забороною (1 Фес. 2:1, 2).

14, 15. Чого ми вчимося з прикладу Ненсі Юен і Валентини Гарновської?

¹⁴ Ми багато чого можемо навчитися з прикладу двох вірних сестер, які виявляли виняткову мужність. Ненсі Юен була невеликою на зріст (приблизно  1,5 метра), але залякати її було нелегко *. Навіть під тиском вона не припинила проповідувати добру новину про Боже Царство. Через це її ув’язнили більше ніж на 20 років у комуністичному Китаї. Слідчі, які допитували її, сказали, що вона «найвпертіша людина» в їхній країні.

¹⁵ Іншу сестру, Валентину Гарновську, тричі ув’язнювали в Радянському Союзі. Загалом вона провела у в’язницях 21 рік *. Ця сестра настільки ревно проповідувала, що її засудили як «особливо небезпечного злочинця». Чому ці вірні сестри були такими мужніми? Вони не сумнівалися, що з ними був Єгова.

16. Що лежить в основі справжньої мужності?

¹⁶ Як ми вже обговорили, щоб розвивати мужність, не можна покладатися на свої сили і здібності. Замість цього нам треба вірити, що з нами Єгова і що він воюватиме за нас (Повт. 1:29, 30; Зах. 4:6). Така віра лежить в основі справжньої мужності.

17, 18. Яке застереження дав нам Ісус, згідно з Івана 15:18—21? Поясніть.

¹⁷ Нам подобається, коли нас поважають. Але не потрібно оцінювати себе по тому, наскільки ми популярні. Ісус сказав: «Щасливі ви, коли через Сина людського інші вас ненавидять, виганяють, ганьблять та безчестять ваше ім’я» (Луки 6:22). Що він мав на увазі?

¹⁸ Ісус не казав, що християнам буде приємно, коли інші ненавидітимуть їх. Натомість він попереджав про те, чого нам слід очікувати. Ми не належимо до світу. Ми живемо згідно з вченнями Ісуса і проповідуємо звістку, яку він проповідував. Тому світ ненавидить нас. (Прочитайте Івана 15:18—21.) Ми хочемо догоджати Єгові. Якщо люди ненавидять  нас через те, що ми любимо нашого Батька, то не варто цим перейматися.

19. Як ми можемо наслідувати приклад апостолів?

¹⁹ Хоч би що люди говорили про нас чи робили проти нас, ніколи не треба соромитися, що ми — Свідки Єгови (Мих. 4:5). Ми можемо навчитися долати страх перед людиною, розглянувши приклад, який подали апостоли в Єрусалимі. Вони знали, як сильно їх ненавиділи юдейські релігійні провідники, котрі нещодавно вбили Ісуса (Дії 5:17, 18, 27, 28). Усе ж кожного дня апостоли продовжували ходити у храм і своїм проповідуванням показували, що вони учні Ісуса (Дії 5:42). Апостоли не тремтіли зі страху. Ми теж можемо переборювати свій страх перед людиною, якщо відкрито говоримо іншим, що ми є Свідками Єгови,— чи то на роботі, чи в школі, чи людям по сусідству (Дії 4:29; Рим. 1:16).

20. Чому апостоли були щасливі, хоча їх ненавиділи?

²⁰ Чому апостоли були щасливі? Вони знали, чому їх ненавидять, і вважали за честь постраждати за те, що виконували волю Єгови (Луки 6:23; Дії 5:41). Пізніше апостол Петро написав: «Навіть якщо вам і доведеться постраждати за праведність, ви будете щасливі» (1 Пет. 2:19—21; 3:14). Якщо ми розуміємо, що нас ненавидять за те, що ми чинимо правильне, то страх перед людиною ніколи не паралізує нас.

21, 22. а) Як ви вирішили готуватися до переслідування? б) Що ми розглянемо в наступній статті?

²¹ Ми не знаємо, коли здійметься хвиля переслідування або коли уряд заборонить нашу діяльність і як це вплине на наше поклоніння Єгові. Але ми знаємо, що можемо готуватися до цього вже тепер: зміцнювати свої стосунки з Єговою, розвивати мужність і вчитися правильно реагувати на ненависть людей. Така підготовка допоможе нам вистояти в майбутньому.

²² А що, коли на нашу діяльність накладено заборону? У наступній статті ми обговоримо принципи, які допоможуть нам і далі служити Єгові навіть під забороною.