1. Що всі ми повинні робити?

ЧИ ХОТІЛИ б ви брати участь у забігу, знаючи, що бігти буде важко, особливо коли ви хворі або втомлені? Ймовірно, ні. Однак апостол Павло сказав, що всі правдиві християни біжать у забігу (Євр. 12:1). Молоді ми чи літні, енергійні чи втомлені — всі ми повинні витривало бігти до кінця, якщо хочемо отримати нагороду від Єгови (Матв. 24:13).

2. Чому Павло говорив зі свободою мови, як видно з 2 Тимофія 4:7, 8?

² Павло говорив зі свободою мови, тому що «у забігу досягнув фінішу». (Прочитайте 2 Тимофія 4:7, 8.) Який саме забіг мав на увазі Павло?

3. Про який забіг говорив Павло?

³ Іноді Павло згадував про деякі особливості спортивних ігор у стародавній Греції, щоб підкреслити важливі істини (1 Кор. 9:25—27; 2 Тим. 2:5). Не раз він порівнював спосіб життя християнина до забігу (1 Кор. 9:24; Гал. 2:2; Філ. 2:16). Людина починає цей «забіг», коли присвячує себе Єгові й охрещується (1 Пет. 3:21). Вона перетинає фінішну лінію, коли Єгова дає їй у нагороду вічне життя (Матв. 25:31—34, 46; 2 Тим. 4:8).

4. Що ми розглянемо в цій статті?

⁴ Яка подібність існує між забігом на довгу дистанцію і життям християнина? Можна провести кілька паралелей. Розгляньмо три з них. По-перше, нам потрібно триматися правильного шляху. По-друге, ми повинні зосереджуватися на фінішній лінії. І, по-третє, нам треба долати будь-які труднощі на нашому шляху.

5. Якого шляху нам треба триматися і чому?

⁵ Щоб брати участь у буквальному забігу, учасники повинні бігти маршрутом, визначеним організаторами спортивних змагань. Подібно, якщо ми хочемо отримати в нагороду вічне життя, нам треба триматися християнського шляху, тобто вести християнський спосіб життя (Дії 20:24; 1 Пет. 2:21). Проте цього не хоче Сатана і ті, хто наслідує його. Вони воліли б, щоб ми далі бігли з ними (1 Пет. 4:4). Вони насміхаються з нашого способу життя та говорять, що їхній шлях кращий і що він веде до свободи. Але вони дуже помиляються (2 Пет. 2:19).

6. Чого вчить вас приклад Браєна?

⁶ Людина, яка біжить разом з тими, хто перебуває під впливом світу Сатани, невдовзі зрозуміє, що цей шлях не веде до свободи. Він веде до рабства (Рим. 6:16). Розгляньмо приклад Браєна. Батьки заохочували його обрати християнський спосіб життя. Але в підлітковому віці він почав сумніватися, чи буде щасливим, тримаючись цього шляху. Браєн вирішив бігти разом з тими, хто живе за нормами світу Сатани. Він каже: «На той час я навіть не міг уявити, що “свобода”, якої я так прагнув, зробить мене рабом... Невдовзі я почав вживати наркотики, випивати і вести розпусне життя, а з роками перейшов на важкі наркотики і став наркозалежним. ...Через якийсь час [я] вже торгував наркотиками». Згодом Браєн вирішив жити за нормами Єгови. Він змінив своє життя й охрестився у 2001 році. Тепер він веде християнський спосіб життя і почувається по-справжньому щасливим *.

7. Які дві дороги лежать перед нами, згідно з Матвія 7:13, 14?

⁷ Як же важливо, щоб ми обрали правильну дорогу! Сатана хоче, щоб усі ми перестали бігти тісною дорогою, яка веде до життя, і почали бігти просторою дорогою, яку обирає більшість людей в цьому світі. Хоча ця дорога подобається багатьом і нею легко пересуватися, вона веде до знищення. (Прочитайте Матвія 7:13, 14.) Щоб залишатися на правильній дорозі і не сходити з неї, нам потрібно довіряти Єгові і слухатися його.

8. Що робить бігун, якщо спіткнувся?

⁸ Учасники забігу на довгу дистанцію дивляться на дорогу прямо перед собою, щоб не спіткнутися. Однак вони можуть випадково зачепитися за іншого бігуна або ступити в ямку. Якщо бігуни падають, вони підводяться й далі біжать. Вони зосереджуються не на тому, на чому спіткнулися, а на фінішній лінії і на очікуваній нагороді.

9. Що ми повинні робити, якщо спіткнулися?

⁹ У нашому забігу ми можемо багато разів спіткнутися, помиляючись у своїх словах і вчинках. Або інші учасники забігу можуть робити помилки, які ранять нас. І це не дивно. Усі ми недосконалі й біжимо по тій самій тісній дорозі. Тож ми можемо «зачіпати» одне одного. Павло визнав, що іноді ми будемо мати «підстави на когось поскаржитись» (Кол. 3:13). Але замість того щоб зосереджуватися на тому, на чому ми спіткнулися, зосереджуймо свою увагу на майбутній нагороді. Навіть спіткнувшись, ставаймо на ноги і біжімо далі. Якщо ми озлобимось чи образимось та не захочемо піднятися, то не перетнемо фінішної лінії і не отримаємо нагороди. Крім того, ми, скоріш за все, станемо перешкодою для інших бігунів на тісній дорозі до життя.

10. Як не давати іншим «підстави для спотикання»?

¹⁰ Ми не даватимемо іншим бігунам «підстави для спотикання» також тоді, коли будемо з повагою ставитися до їхніх уподобань і не наполягатимемо на своїх правах (Рим. 14:13, 19—21; 1 Кор. 8:9, 13). Цим ми відрізняємося від бігунів у буквальному забігу. Вони змагаються з іншими бігунами, і кожен з них намагається здобути нагороду лише для себе. Такі бігуни переважно думають про власні інтереси. Тому вони можуть відштовхнути інших, щоб випередити їх. На противагу їм, між нами немає суперництва (Гал. 5:26; 6:4). Наша мета допомогти якомога більшій кількості людей перетнути фінішну лінію  разом з нами й отримати в нагороду життя. Тож ми стараємося застосовувати натхнену пораду Павла: «Дба[йте] не лише про власні інтереси, а й про інтереси інших» (Філ. 2:4).

11. На чому зосереджується бігун і чому?

¹¹ Бігуни у буквальному забігу не тільки дивляться на дорогу прямо перед собою, але й зосереджуються на фінішній лінії. Навіть коли лінії ще не видно, вони можуть уявляти, як перетинають її та отримують нагороду. Постійно думаючи про нагороду, вони мають стимул бігти далі.

12. Яку нагороду Єгова нам обіцяє?

¹² Єгова з любов’ю обіцяє своїм служителям, що в кінці забігу вони обов’язково отримають нагороду — вічне життя в небі або в Раю на землі. Завдяки тому що в Біблії розповідається про цю нагороду, ми можемо собі уявляти, яким чудовим буде наше життя. Якщо в нашому розумі і серці постійно живе ця надія, то навряд чи щось стане для нас каменем спотикання, через який ми припинимо свій біг.

13. Яку перевагу ми маємо над бігунами?

¹³ Бігунам, які брали участь в іграх у стародавній Греції, треба було долати різні труднощі, наприклад утому і біль. Все, на що вони могли покладатися,— це на свої тренування і на власні сили. Подібно до тих бігунів, ми теж вчимось, як бігти в забігу за життя. Однак ми маємо перевагу над ними. У нас є невичерпне джерело сили. Якщо ми покладаємося на Єгову, він обіцяє не лише навчати нас, але й зробити нас сильними (1 Пет. 5:10).

14. Як слова з 2 Коринфян 12:9, 10 допомагають нам долати труднощі?

¹⁴ Павлу доводилось долати багато труднощів. Він не лише зносив образи та переслідування з боку інших. Павло деколи почувався знесиленим і мусив боротися з «колючкою» в тілі (2 Кор. 12:7). Проте він не вважав ці труднощі причиною для того, щоб перестати служити Єгові. Навпаки, в труднощах Павло бачив нагоду покладатися на Єгову. (Прочитайте 2 Коринфян 12:9, 10.) Саме тому Єгова допоміг йому знести всі випробування.

15. Що ми відчуємо на собі, якщо наслідуємо Павла?

¹⁵ Нас теж можуть ображати або переслідувати за віру. Крім того, в нас може бути слабке здоров’я, і ми можемо почуватися виснаженими. Але якщо ми наслідуємо Павла, всі ці труднощі можуть стати нагодою відчути на собі сердечну підтримку Єгови.

16. Що ви можете робити, навіть якщо у вас слабке здоров’я?

¹⁶ Чи ви прикуті до ліжка або інвалідного візка? Чи у вас хворі коліна або поганий зір? Якщо так, то чи можете ви бігти нарівні з молодими і здоровими? Безперечно. Багато літніх та немічних братів і сестер біжать в забігу за життя. Вони не можуть цього робити власними силами. Натомість вони покладаються на силу Єгови, слухаючи зібрання по телефону або через відеотрансляцію. Вони також беруть участь у праці навчання, даючи свідчення лікарям, медсестрам і родичам.

17. Як Єгова ставиться до тих, у кого погане здоров’я?

¹⁷ Ніколи не знеохочуйтеся через погане здоров’я і не думайте, що ви надто  слабкі, щоб бігти дорогою, яка веде до життя. Єгова любить вас за вашу віру і витривалість. Тепер, як ніколи раніше, ви потребуєте його допомоги, і він вас ніколи не покине (Пс. 9:10). Навпаки, він ще більше наблизиться до вас. Зверніть увагу на слова однієї сестри, яка має чималі проблеми зі здоров’ям: «Через погіршення здоров’я у мене менше можливостей ділитися правдою з іншими людьми. Але я знаю, що навіть мої незначні зусилля тішать серце Єгови, і це приносить мені радість». Коли ви почуваєтесь пригніченими, пам’ятайте, що ви не самі. Подумайте про приклад Павла, і пригадайте його підбадьорливі слова: «Мені приємно... терпіти слабкості... Бо, коли я слабкий, тоді я сильний» (2 Кор. 12:10).

18. З якою особливо складною трудністю дехто стикається?

¹⁸ Ті, хто біжить в забігу за життя, можуть стикатися ще з іншою трудністю. Декому з них доводиться боротися з особистими проблемами, про які інші не знають і яких можуть не розуміти. Приміром, вони мусять давати собі раду з депресією або долати почуття тривоги. Чому можна сказати, що ці служителі Єгови стикаються з особливо складною трудністю? Тому що, коли людина має зламану руку або прикута до інвалідного візка, кожен бачить її проблему і хоче допомогти. Однак ті, кому доводиться боротися з емоційними або психічними розладами, можуть виглядати так, ніби в них усе добре. Їхня ситуація така ж важка, як і ситуація того, в кого зламана рука. Але вони можуть не відчувати чуйного ставлення до себе, оскільки інші не в стані бачити їхніх страждань.

19. Чого ми вчимося з прикладу Мефівошета?

¹⁹ Якщо ваші можливості обмежені і ви вважаєте, що вас неправильно розуміють, вас може підбадьорити приклад Мефівошета (2 Сам. 4:4). Він був кульгавим, і про нього склав хибну думку цар Давид. Усе це сталося не з вини Мефівошета. Але він не озлобився. Він цінував все те добре, що було в його житті. Мефівошет був вдячний Давиду за доброту, яку той виявив йому в минулому (2 Сам. 9:6—10). Тож, коли Давид склав неправильну думку про Мефівошета, той бачив повну картину такої ситуації. Він не розгнівався через помилку Давида і не звинувачував Єгову в тому, що вчинив Давид. Мефівошет зосередився на тому, що він міг зробити для підтримки призначеного Єговою  царя (2 Сам. 16:1—4; 19:24—30). Єгова подбав, щоб чудовий приклад Мефівошета був записаний у його Слові нам для науки (Рим. 15:4).

20. Як на деяких християн може впливати тривога і в чому вони можуть не сумніватися?

²⁰ Через сильну тривогу деякі брати та сестри дуже нервують і почуваються збентеженими в повсякденних ситуаціях. Їм може бути важко перебувати в оточенні багатьох людей, однак вони продовжують відвідувати зібрання і конгреси. Таким людям може бути нелегко спілкуватися з незнайомцями, все ж вони розмовляють з іншими під час служіння. Якщо це стосується вас, будьте впевнені, що ви не одні. Багато хто бореться з подібними почуттями. Пам’ятайте, що Єгова цінує ваші щиросерді зусилля. Те, що ви не опустили рук, показує, що він благословляє вас і дає вам необхідних сил * (Філ. 4:6, 7; 1 Пет. 5:7). Якщо ви служите Єгові попри проблеми з фізичним чи емоційним здоров’ям, не сумнівайтеся, що він задоволений вами.

21. Що ми всі зможемо зробити з допомогою Єгови?

²¹ На щастя, існує різниця між буквальним забігом і забігом, про який говорив Павло. У біблійні часи в змаганнях здобувала перемогу тільки одна людина. На противагу цьому, кожен, хто залишається вірним на християнському шляху, отримує в нагороду вічне життя (Ів. 3:16). До того ж у буквальному забігу всі учасники мали бути фізично здоровими, інакше в них було мало шансів перемогти. У забігу за життя багато хто з нас має проблеми зі здоров’ям, але ми залишаємося витривалими (2 Кор. 4:16). Тож з допомогою Єгови ми всі в забігу досягнемо фінішу!