1. Яке значення ми вкладаємо в слово «правда»?

«ЯК ТИ пізнав правду?» «Чи ти з дитинства в правді?» «Скільки років ти в правді?» Мабуть, вам неодноразово ставили такі запитання. Або ж ви ставили їх іншим. Яке значення ми вкладаємо в слово «правда»? Зазвичай ми вживаємо його, коли говоримо про свої переконання, своє поклоніння і свій спосіб життя. Люди, які є «в правді», знають, чого вчить Біблія, і керуються в житті біблійними принципами. Завдяки цьому вони вільні від релігійної неправди і попри свою недосконалість ведуть щасливе життя (Ів. 8:32).

2. Що може привабити людину до правди, згідно з Івана 13:34, 35?

² Що вас привабило до правди? Можливо, хороша поведінка служителів Єгови (1 Пет. 2:12). Або ж любов, яку вони виявляли. Багато людей помітили цю любов, коли вперше прийшли на зібрання. Вона справила на них значно сильніше враження, ніж усе сказане зі сцени. І це не дивно, адже Ісус передрік, що його учнів можна буде розпізнати по любові між ними. (Прочитайте Івана 13:34, 35.) Однак цього не достатньо, щоб мати міцну віру.

3. Що може статися, якщо наша віра в Бога ґрунтується лише на християнській любові наших братів і сестер?

³ Наша віра має ґрунтуватися не лише на християнській любові, яку виявляють Божі служителі. Чому? Припустімо, ваш одновірець — можливо, навіть старійшина чи піонер — вчинив серйозний гріх. Або вас образив якийсь брат чи сестра. Або ж хтось став відступником  і твердить, що наші вчення неправдиві. Чи не буде це для вас каменем спотикання і чи не перестанете ви через це служити Єгові? З цього можна зробити такий висновок: якщо в основі вашої віри лежать тільки вчинки інших людей, а не ваші власні стосунки з Єговою, то ваша віра не буде міцною. Будуючи свою віру, ви маєте використовувати не лише такі м’які матеріали, як почуття та емоції, але й надійні факти і тверду логіку. Вам необхідно особисто переконатися, що в Біблії міститься правда про Єгову (Рим. 12:2).

4. Як на деяких людей впливають випробування віри, як видно з Матвія 13:3—6, 20, 21?

⁴ Ісус сказав, що деякі люди приймуть правду «з радістю», але через випробування їхня віра засохне. (Прочитайте Матвія 13:3—6, 20, 21.) Можливо, вони не усвідомлювали, що ті, хто йтиме за Ісусом, стикатимуться з труднощами (Матв. 16:24). Або ж вони думали, що життя християнина безтурботне — самі благословення і ніяких проблем. Проте життя в цьому недосконалому світі не обходиться без проблем. Обставини можуть змінитися, і ми можемо на деякий час втратити радість (Пс. 6:6; Еккл. 9:11).

5. Чому можна сказати, що переважна більшість наших братів і сестер переконані, що знають правду?

⁵ Переважна більшість наших братів і сестер переконані, що знають правду. Чому так можна сказати? Тому що їхня віра залишається непохитною, навіть якщо хтось з одновірців образив їх або порушив християнські норми (Пс. 119:165). З кожним випробуванням їхня віра не слабшає, а стає дедалі міцнішою (Як. 1:2—4). Як вам розвинути таку міцну віру?

6. На чому ґрунтувалася віра учнів першого століття?

⁶ Віра учнів першого століття ґрунтувалася на тому, що вони були обізнані з Писаннями і вченнями Ісуса Христа, тобто з «правдою», яку містить «добра новина» (Гал. 2:5). Ця правда включає в себе всі християнські вчення, у тому числі факти про викупну жертву Ісуса і його воскресіння. Апостол Павло був переконаний у правдивості цих вчень. Чому? Тому що він «доводив, посилаючись на Писання, що Христу необхідно було постраждати і воскреснути з мертвих» (Дії 17:2, 3). У першому столітті учні приймали ці вчення і покладалися на святий дух, який допомагав їм зрозуміти Боже Слово. Вони особисто переконалися в тому, що в основі цих вчень лежали Писання (Дії 17:11, 12; Євр. 5:14). Віра цих учнів ґрунтувалася не лише на почуттях та емоціях, і служили вони Єгові не просто через те, що їм подобалося спілкування з одновірцями. Їхня віра ґрунтувалася на «точному знанні про Бога» (Кол. 1:9, 10).

7. Як нам допомагатиме наша віра в біблійні істини?

⁷ Істини з Божого слова залишаються непорушними (Пс. 119:160). Вони не змінюються, якщо хтось з наших одновірців образив нас або вчинив серйозний гріх. Також вони не змінюються, коли ми стикаємося з труднощами. Тому нам треба бути добре обізнаними з біблійними вченнями і переконаними в їхній правдивості. Наша міцна віра, що ґрунтується на Біблії, допомагатиме нам залишатися стійкими у час випробувань, подібно до якоря, який утримує корабель під час шторму. Як ви можете  дедалі більше переконуватися в тому, що знаєте правду?

8. Як, згідно з 2 Тимофія 3:14, 15, Тимофій переконався в тому, що знає правду?

⁸ Тимофій був переконаний у тому, що знає правду. Що його в цьому переконало? (Прочитайте 2 Тимофія 3:14, 15.) «Зі святими писаннями» Тимофія познайомили його мати і бабуся. Але він, без сумніву, й сам присвячував час та сили вивченню цих «писань». Завдяки цьому він переконався, що в них міститься правда. Пізніше Тимофій, його мати і його бабуся дізналися про християнські вчення. Безперечно, Тимофія дуже вразила любов Ісусових послідовників, і в нього виникло сильне бажання спілкуватися з духовними братами й сестрами, а також дбати про їхні потреби (Філ. 2:19, 20). Однак його віра ґрунтувалася не на почуттях до інших людей, а на фактах, які наблизили його до Єгови. Вам теж потрібно вивчати Біблію і твердо переконуватися в правдивості того, що вона розкриває нам про Єгову.

9. В яких трьох основних істинах вам потрібно впевнитися?

⁹ Спочатку вам потрібно впевнитися принаймні в трьох основних істинах. По-перше, вам необхідно переконатися, що Бог Єгова — Творець усього (Вих. 3:14, 15; Євр. 3:4; Об’яв. 4:11). По-друге, ви маєте впевнитися, що Біблія — це натхнена Богом звістка, яку він передав людям (2 Тим. 3:16, 17). І, по-третє, вам треба пересвідчитися, що існує організована група людей, які поклоняються Єгові під головуванням Христа, і що цією групою є Свідки Єгови (Ісаї 43:10—12; Ів. 14:6; Дії 15:14). Щоб особисто переконатися в цих основних істинах, необов’язково ставати ходячою енциклопедією біблійних знань. Ваша мета — використовувати «свою здатність мислити» і завдяки цьому переконуватися в тому, що ви знаєте правду (Рим. 12:1).

10. Що нам потрібно робити, коли ми впевнимося в біблійній правді?

¹⁰ Як тільки ви впевнитеся в трьох основних істинах про Бога, Біблію і Божий народ, вам потрібно буде за допомогою Святого Письма доводити правдивість цих істин іншим. Чому? Тому що нам як християнам недостатньо самим знати ці істини. Ми зобов’язані ділитися ними з людьми, які нас будуть слухати * (1 Тим. 4:16). І, коли ми намагаємося переконати інших у правдивості біблійних істин, ми ще більше переконуємося в цьому самі.

11. Як апостол Павло навчав людей і як нам наслідувати його приклад?

¹¹ Коли апостол Павло навчав людей, він «наводив переконливі докази про Ісуса як із Закону Мойсея, так і з Пророків» (Дії 28:23). Як нам наслідувати Павла, коли ми навчаємо інших правди? Недостатньо лише перелічувати факти. Ми маємо допомагати людям, з якими проводимо вивчення, глибоко роздумувати над біблійними істинами і наближатися до Єгови. Ми хочемо, щоб вони прийняли правду не тому, що захоплюються нами. Їм потрібно особисто переконатися, що знання про нашого люблячого Бога, які вони отримують з Біблії,— це правда.

12, 13. Як батьки можуть допомагати дітям залишатися в правді?

¹² Батьки, ви, безумовно, прагнете, щоб ваші діти залишалися в правді. Можливо, ви вважаєте, що вони робитимуть духовний поступ завдяки спілкуванню з хорошими друзями в зборі. Однак таке спілкування само по собі не допоможе вашим дітям переконатися, що вони знають правду. Їм необхідно розвинути особисті стосунки з Богом і впевнитися в правдивості біблійних вчень.

¹³ Навчаючи дітей правди про Бога, батьки повинні самі подавати добрий приклад у вивченні Біблії. Їм слід виділяти час для роздумів над прочитаним. Тоді вони зможуть навчати цього і своїх дітей. Батьки мають навчати дітей користуватися знаряддями для вивчення Біблії, подібно як вони навчають зацікавлених. Так вони допоможуть своїм дітям полюбити Єгову, а також зміцнити довіру до «вірного і розсудливого раба», через якого Бог дає нам духовну поживу (Матв. 24:45—47). Батьки, навчайте своїх дітей не тільки основних біблійних істин. Допомагайте їм розвивати міцну віру, навчаючи їх «Божих глибин»  відповідно до їхнього віку і здібностей (1 Кор. 2:10).

14. Чому нам потрібно досліджувати біблійні пророцтва? (Дивіться також інформацію в рамці  «Чи можете ви пояснити ці пророцтва?»)

¹⁴ Важливою частиною Божого Слова є біблійні пророцтва, котрі допомагають нам поглиблювати віру в Єгову. Які пророцтва зміцнюють вашу віру? Можливо, це пророцтва про «останні дні» (2 Тим. 3:1—5; Матв. 24:3, 7). А які ще пророцтва можуть зміцнити віру? Приміром, чи можете ви пояснити, як сповнилися або сповняються пророцтва з 2-го і 11-го розділів книги Даниїла? * Якщо ваша віра має міцну біблійну основу, таку віру ніщо не похитне. Розгляньмо приклад наших братів, які зазнали суворих переслідувань у Німеччині під час Другої світової війни. Хоча ці брати не до кінця розуміли біблійні пророцтва про останні дні, вони твердо вірили в Боже Слово.

15—17. Як дослідження Біблії зміцнювало наших братів, котрі зіткнулися з переслідуванням з боку нацистів?

¹⁵ У нацистській Німеччині тисячі наших братів і сестер були ув’язненні в концентраційних таборах. Гітлер і керівник СС Генріх Гіммлер ненавиділи Свідків Єгови. За словами однієї сестри, Гіммлер сказав групі сестер у концтаборі: «Може, ваш Єгова і править у небі, але тут на землі правимо ми! Ми побачимо, хто існуватиме довше — ви чи ми!» Що допомагало народу Єгови зберігати вірність?

¹⁶ Ці Дослідники Біблії знали, що 1914 року почало правити Боже Царство. Їх не дивувала жорстока протидія, з якою вони зіткнулися. Однак народ Єгови був переконаний, що жоден людський уряд не стане на заваді сповненню Божого наміру. Гітлеру не вдалося знищити правдиве поклоніння або створити уряд, який би був сильнішим за Боже  Царство. Наші брати були впевнені, що так чи інакше правлінню Гітлера прийде кінець.

¹⁷ Упевненість наших братів і сестер виявилася небезпідставною. Невдовзі нацистський режим упав, і Генріху Гіммлеру, який казав: «Тут на землі правимо ми», довелось рятуватися втечею. Під час втечі він зустрів брата Любке, колишнього в’язня. Упізнавши його, Гіммлер з розпачем запитав: «Скажи, Досліднику Біблії, що ж тепер буде?» Брат Любке пояснив Гіммлеру, що Свідки Єгови весь час знали, що нацистський режим упаде, а вони будуть визволені. Гіммлер, який колись говорив багато поганого про Свідків Єгови, тепер не мав що сказати. Невдовзі після цього він вчинив самогубство. Який висновок ми можемо зробити? Завдяки дослідженню Біблії, зокрема біблійних пророцтв, ми можемо розвинути непохитну віру в Бога і залишатися стійкими в часи випробувань (2 Пет. 1:19—21).

18. Чому нам потрібне «точне знання і повна розважливість», як видно з Івана 6:67, 68?

¹⁸ Кожен з нас має виявляти любов, адже це розпізнавальна ознака правдивих християн. Але нам потрібне також «точне знання і повна розважливість» (Філ. 1:9). Інакше на нас буде впливати «кожен вітер вчення», яке поширюють підступні люди, у тому числі відступники (Еф. 4:14). Коли багато учнів у I столітті н. е. перестали ходити за Ісусом, апостол Петро висловив тверде переконання, що в Ісуса були «слова вічного життя». (Прочитайте Івана 6:67, 68.) І хоча в той час Петро не до кінця розумів ці «слова», він залишався відданим, оскільки завдяки своїй розважливості збагнув правду про Христа. Ви теж можете дедалі більше переконуватися в правдивості біблійних вчень. Тоді ваша віра витримає випробування часом і ви зможете допомагати іншим розвинути міцну віру (2 Ів. 1, 2).