1. На які жертви йде багато братів та сестер і чому?

У НАШ час мільйони братів і сестер ідуть на жертви: багато хто залишається неодруженим, деякі подружні пари вирішують поки що не мати дітей і чимало сімей веде просте життя. Чому вони це роблять? Бо хочуть усі свої сили віддавати служінню Єгові. Вони задоволені тим, що мають, а також вірять, що Єгова подбає про всі їхні потреби. Ці брати і сестри ніколи не будуть розчаровані. Звідки ми це знаємо? В цьому нас переконує приклад Авраама, який став «батьком для всіх, хто... має віру» (Рим. 4:11).

2. а) Чому Авраам з готовністю залишив Ур, як видно з Євреїв 11:8—10, 16? б) Що ми розглянемо в цій статті?

² Авраам з готовністю залишив комфортне життя в місті Ур. Чому? Тому що він «чекав міста зі справжнім фундаментом». (Прочитайте Євреїв 11:8—10, 16.) Що це за «місто»? З якими труднощами стикався Авраам, чекаючи цього міста? Як нам наслідувати приклад Авраама і тих, хто сьогодні виявляє таку ж віру, як він?

3. На яке місто чекав Авраам?

³ Місто, на яке чекав Авраам,— це Боже Царство. До його складу входить Ісус Христос і 144 000 помазаних християн. Павло називає Боже Царство «містом живого Бога — небесним Єрусалимом» (Євр. 12:22; Об’яв. 5:8—10; 14:1). Саме про це Царство Ісус вчив молитися своїх учнів. Вони мали просити про те, щоб Царство прийшло і щоб Божа воля виконувалася як на небі, так і на землі (Матв. 6:10).

4. Що Авраам знав про обіцяне Богом місто, тобто Царство, згідно з Буття 17:1, 2, 6?

 ⁴ Чи знав Авраам, хто саме входитиме до Божого Царства? Ні, адже впродовж багатьох століть це залишалося «священною таємницею» (Еф. 1:8—10; Кол. 1:26, 27). Усе ж Авраам знав, що декотрі з його нащадків стануть царями, бо це йому пообіцяв Єгова. (Прочитайте Буття 17:1, 2, 6.) Авраам настільки сильно вірив у Божі обіцянки, що наче бачив Помазанця, тобто Месію, який мав стати Царем Божого Царства. Ось чому свого часу Ісус сказав юдеям: «Ваш батько Авраам дуже тішився надією, що побачить мій день. І він його побачив та зрадів» (Ів. 8:56). Безперечно, Авраам знав, що його нащадки утворять Царство, яке підтримуватиме Єгова, і він охоче чекав на сповнення цієї обіцянки.

5. Звідки ми знаємо, що Авраам чекав міста, творцем якого є Бог?

⁵ З чого видно, що Авраам чекав міста, тобто Царства, творцем якого є Бог? По-перше, Авраам не ставав підданим жодного земного царства. Він вів кочове життя і не підтримував нікого з людських царів. По-друге, Авраам не намагався заснувати своє царство. Натомість він залишався слухняним Єгові і чекав на сповнення його обіцянки. Цим Авраам показав свою непохитну віру в Єгову. Подивімося, з якими труднощами він стикався і чого ми можемо навчитися на його прикладі.

6. Що нам відомо про місто Ур?

⁶ Місто, яке залишив Авраам, було розвинене, затишне і досить безпечне. Місто захищали масивні мури і рів, який оточував його з трьох боків. Мешканці Ура володіли письмом і зналися на арифметиці. Це місто було тогочасним торговельним центром, про що свідчать багато ділових документів, знайдених під час розкопок. Люди жили в цегляних будинках, які були поштукатурені та побілені. Деякі будинки мали по 13—14 кімнат і внутрішній дворик, вимощений бруківкою.

7. Чому Аврааму потрібно було вірити, що Єгова захистить його і його сім’ю?

 ⁷ Аврааму потрібно було вірити, що Єгова захистить його і його сім’ю. Чому? Авраам і Сарра залишили розвинене і безпечне місто Ур, де вони мали власний будинок, і почали жити в ханаанському краю в наметах просто неба. Там не було товстих мурів і глибокого рову, які б захищали Авраама та його рідних, тому вони могли стати легкою здобиччю ворогів.

8. З чим стикнувся Авраам?

⁸ Авраам послухався Єгови і пішов у край, куди він його послав. Але згодом в тому краю настав такий сильний голод, що Аврааму було важко прогодувати свою родину. Тож він вирішив на якийсь час переселитися до Єгипту. Але там з’явилася інша трудність — фараон забрав до себе Авраамову дружину. Тільки уявіть, що довелося пережити Аврааму, поки Єгова не змусив фараона повернути йому Сарру (Бут. 12:10—19).

9. Які негаразди виникали в сім’ї Авраама?

⁹ До того ж негаразди виникали і в сімейному житті Авраама. Його кохана дружина Сарра не могла мати дітей, і це гнітило їх упродовж багатьох років. Зрештою Сарра вирішила дати Аврааму свою служницю Агар, щоб та народила їм дитину. Але коли Агар завагітніла Ізмаїлом, вона почала зневажати Сарру. У відповідь Сарра стала принижувати Агар, і служниця була змушена втекти від неї (Бут. 16:1—6).

10. Як була випробувана віра Авраама у випадку з Ізмаїлом і у випадку з Ісаком?

¹⁰ Нарешті Сарра завагітніла і народила Аврааму сина Ісака. Авраам любив обох синів — як Ізмаїла, так і Ісака. Але через те що Ізмаїл знущався з Ісака, Авраам був змушений прогнати Ізмаїла і Агар (Бут. 21:9—14). Пізніше Єгова попросив Авраама принести Ісака в жертву (Бут. 22:1, 2; Євр. 11:17—19). Авраам мав вірити, що Єгова все оберне на добро як у випадку з Ізмаїлом, так і у випадку з Ісаком.

11. Чому Авраам мав терпеливо чекати на Єгову?

¹¹ Авраам мав терпеливо чекати на Єгову. Мабуть, йому було вже за 70, коли він з сім’єю залишив Ур (Бут. 11:31—12:4). Наступні 100 років свого життя він провів у наметах, мандруючи ханаанським краєм. Авраам помер, коли йому було 175 (Бут. 25:7). Але він так і не побачив, як Єгова виконав свою обіцянку і дав цей край його нащадкам. Не дочекався він і міста зі справжнім фундаментом, тобто Божого Царства. Усе ж Біблія каже, що Авраам дожив до глибокої старості і був задоволений життям (Бут. 25:8). Як, незважаючи на всі труднощі, Аврааму вдавалося зберігати міцну віру та охоче чекати на Єгову? Єгова захищав Авраама впродовж усього життя і був для нього другом (Бут. 15:1; Ісаї 41:8; Як. 2:22, 23).

12. Чого ми чекаємо і що ми обговоримо далі?

¹² Подібно до Авраама, ми теж чекаємо міста зі справжнім фундаментом. Але це місто, так би мовити, вже збудоване, адже Боже Царство було встановлене в 1914 році і править на небі (Об’яв. 12:7—10). Тож ми чекаємо, коли воно запанує над всією землею. А тим часом нам доводиться долати багато труднощів, подібних до тих, з якими стикалися Авраам і Сарра. Чи нам під силу наслідувати приклад Авраама? Життєписи, надруковані у «Вартовій  башті», показують, що, подібно до Авраама і Сарри, багато сучасних Божих служителів виявляють віру і терпеливість. Розгляньмо кілька таких прикладів і подивімося, чого ми можемо з них навчитися.

13. Чого вас вчить приклад брата Волдена?

¹³ Охоче йдіть на жертви. Якщо ми хочемо, щоб Боже Царство було на першому місці в нашому житті, нам необхідно наслідувати Авраама, який охоче йшов на жертви, щоб догоджати Єгові (Матв. 6:33; Марка 10:28—30). Звернімо увагу на приклад брата Білла Волдена *. Білл почав вивчати Біблію зі Свідками Єгови у 1942 році. Того ж року він мав закінчити університет і отримати ступінь бакалавра з інженерного проектування. Один з викладачів Білла вже знайшов для нього роботу, але Білл від неї відмовився. Він пояснив, що не хоче будувати кар’єру, а бажає присвятити життя служінню Єгові. Невдовзі після цього Білла призвали в армію. За відмову від служби в армії його оштрафували на 10 000 доларів і засудили до п’яти років ув’язнення. Білла звільнили через три роки. Пізніше його запросили навчатися у школі «Гілеад», а після закінчення навчання призначили місіонером в Африку. Згодом Білл одружився з Івою, і вони разом служили в Африці, що вимагало неабияких жертв. Через декілька років вони повернулися до США, щоб піклуватися про його маму. В кінці свого життєпису Білл написав: «На мої очі навертаються сльози, коли я роздумую про надзвичайну честь, якої удостоїв мене Єгова,— служити йому вже понад 70 років. Я часто дякую Богові за те, що він допоміг мені прийняти правильне рішення і зробити служіння йому справою мого життя». А ви готові зробити служіння Єгові справою свого життя?

14, 15. Чого ви вчитеся з прикладу подружжя Апостолідісів?

 ¹⁴ Не очікуйте, що ваше життя буде безхмарним. З прикладу Авраама видно, що навіть ті, хто присвятив усе своє життя служінню Єгові, зазнаватимуть труднощів (Як. 1:2; 1 Пет. 5:9). Про це свідчить життя Арістотеліса Апостолідіса *. Він охрестився у 1946 році в Греції, а в 1952 році заручився з сестрою Елені, яка мала такі самі цілі, як він. На жаль, в неї виявили рак головного мозку. Лікарі прооперували Елені і видалили пухлину. Через кілька років після того, як Арістотеліс і Елені одружилися, хвороба повернулась. Лікарі ще раз прооперували Елені, внаслідок чого її частково паралізувало і в неї порушилося мовлення. Однак ні важка хвороба, ні переслідування з боку уряду, які були в країні, не змогли позбавити її ревності в служінні Єгові.

¹⁵ Упродовж 30 років Арістотеліс доглядав за своєю дружиною. Увесь цей час він був старійшиною, служив у різних комітетах конгресів і допомагав у будівництві першого Залу конгресів у Греції. У 1987 році, коли Елені була в служінні, з нею стався нещасний випадок. Вона пролежала в комі три роки і померла. Ось що сказав Арістотеліс, пригадуючи своє життя: «Протягом років скрутні обставини, нелегкі випробування та непередбачувані випадки вимагали чимало стійкості та наполегливості. Та все ж Єгова завжди давав мені потрібну силу, аби долати усі ці проблеми» (Пс. 94:18, 19). Без сумніву, Єгова дуже любить тих, хто попри важкі випробування служить йому з усіх сил.

16. Що брат Норр порадив своїй дружині?

¹⁶ Упевнено дивіться в майбутнє. Авраам зосереджувався на майбутніх благословеннях, які йому пообіцяв Єгова, і це допомагало йому долати труднощі.  Те саме можна сказати про сестру Одрі Гайд *. Її перший чоловік Натан Норр помер від раку, а другого чоловіка Ґлена Гайда вразила хвороба Альцгаймера. Все ж Одрі з упевненістю дивилася в майбутнє. Їй дуже допомогла порада брата Норра, яку він дав їй за кілька тижнів до своєї смерті. Вона розповідає: «Натан нагадав мені: “Після смерті наші надії сповняться і ми більше ніколи не будемо страждати від болю”. Потім сказав: “Дивись уперед, бо саме там твоя нагорода...” І ще Натан додав: “Будь зайнятою — дбай про інших. Завдяки цьому ти радітимеш життю”». Яка ж мудра порада — бути зайнятим, дбаючи про інших, і тішитись надією (Рим. 12:12).

17. а) Чому в нас є всі підстави впевнено дивитися в майбутнє? б) До чого заохочують і у чому запевняють нас слова з Михея 7:7?

¹⁷ Сьогодні, як ніколи раніше, ми маємо всі підстави з упевненістю дивитися в майбутнє. Події, які відбуваються в наш час, чітко показують, що ми живемо наприкінці останніх днів цього світу. Невдовзі ми дочекаємося міста зі справжнім фундаментом, і це місто запанує над усією землею. Тоді Єгова зіллє на нас рясні благословення. Він воскресить близьких нам людей, які померли. У той час Єгова винагородить Авраама за його віру і терпеливість, повернувши до життя його та його рідних. Чи ви будете серед тих, хто їх зустрічатиме? Так, якщо ви, подібно до Авраама, охоче йдете на жертви заради Божого Царства, не дозволяєте труднощам зруйнувати вашу віру і терпеливо чекаєте на Єгову. (Прочитайте Михея 7:7.)