1. Що Давид сказав про смирення Єгови?

ЧИ МОЖНА сказати, що Єгова смиренний? Так. Одного разу Давид сказав: «Ти даєш мені щит спасіння. Твоє смирення звеличує мене» (2 Сам. 22:36; Пс. 18:35). Можливо, Давид пригадував день, коли пророк Самуїл прийшов у дім його батька Єссея. Пророк мав помазати одного з його синів на майбутнього царя Ізраїля, який би замінив Саула. Хоча Давид був наймолодшим з восьми хлопців, Єгова обрав саме його (1 Сам. 16:1, 10—13).

2. Що ми розглянемо в цій статті?

² Давид, звичайно, погодився б зі словами псалмоспівця, який говорив про Єгову: «Він схиляється, щоб подивитись на небо і землю, піднімає приниженого з пороху. Підносить він бідного... щоб посадити його з вельможами» (Пс. 113:6—8). У цій статті ми спочатку розглянемо, як Єгова виявляв смирення, і подивимось, як нам наслідувати його приклад. Потім ми поговоримо про царя Саула, пророка Даниїла та Ісуса і побачимо, як нам виявляти скромність.

3. Як Єгова ставиться до нас і про що це свідчить?

³ Про смирення Єгови свідчить те, як він ставиться до своїх недосконалих служителів. Єгова не тільки приймає наше поклоніння, але й вважає нас друзями (Пс. 25:14). Для того щоб ми могли бути його друзями, він зробив перший крок — віддав свого Сина у жертву за наші гріхи. Це незрівняний вияв милосердя і співчуття.

4. Чим Єгова наділив нас і чому?

 ⁴ Розгляньмо ще один доказ смирення Єгови. Як Творець, Єгова міг і не наділити нас здатністю самим вирішувати, як жити. Але він створив нас на свій образ і дав нам свободу волі. Для нього важливо, щоб ми, маленькі люди, служили йому з любові, а не з примусу, визнаючи, що його накази йдуть нам на добро (Повт. 10:12; Ісаї 48:17, 18). Які ж ми вдячні, що Єгова такий смиренний!

5. Як Єгова вчить нас бути смиренними? (Дивіться ілюстрацію на обкладинці.)

⁵ Своїм ставленням до інших Єгова вчить нас бути смиренними. Єгова — наймудріша Особа у всесвіті. Усе ж він охоче співпрацює з іншими і прислухається до їхньої думки. Наприклад, Єгова дозволив своєму Сину брати участь у творенні всього видимого і невидимого (Присл. 8:27—30; Кол. 1:15, 16). І хоча Єгова всемогутній, він довіряє обов’язки іншим. Приміром, він призначив Ісуса Царем у Божому Царстві, а в майбутньому наділить певною владою 144 000 людей, які будуть співправителями з Ісусом (Луки 12:32). Звичайно, Єгова вчив Ісуса, перш ніж призначити його Царем і Первосвящеником (Євр. 5:8, 9). Також він готує Ісусових співправителів до їхніх майбутніх обов’язків. Але він не контролюватиме, як вони їх виконуватимуть, бо впевнений, що вони діятимуть згідно з його волею (Об’яв. 5:10).

6, 7. Чого ми вчимося з того, як наш небесний Батько доручає обов’язки іншим?

⁶ Якщо наш небесний Батько, який взагалі не потребує допомоги, доручає обов’язки іншим, то тим більше це потрібно робити і нам. Скажімо, ти  голова сім’ї або старійшина збору. Подібно до Єгови, довіряй обов’язки іншим і не контролюй кожен їхній крок. Наслідуй Єгову, і ти не тільки виконаєш роботу, але й будеш вчити інших і допомагатимеш їм стати впевненішими у собі (Ісаї 41:10). Чого ще можуть навчитися від Єгови ті, хто має певну владу?

⁷ З Біблії видно, що Єгова цікавиться думкою ангелів, своїх небесних синів (1 Цар. 22:19—22). Батьки, як ви можете наслідувати приклад Єгови? Коли доречно, запитуйте дитину, як би вона виконала ту чи іншу роботу. І якщо її думка слушна, прислуха́йтесь до неї.

8. Як Єгова виявляв терпеливість до Авраама і Сарри?

⁸ Крім того, смирення Єгови виявляється в його терпеливості. Наприклад, Єгова терпеливий до своїх служителів, які не до кінця розуміють його рішення і з повагою висловлюють свої сумніви. Єгова уважно слухав, коли Авраам ділився своїми хвилюваннями щодо Божого рішення знищити Содом і Гоморру (Бут. 18:22—33). А пригадайте, як Єгова повівся з Авраамовою дружиною Саррою. Коли Сарра почула Божу обіцянку про те, що завагітніє у такому похилому віці, вона розсміялася. Єгова не образився і не розізлився на Сарру (Бут. 18:10—14). Натомість він зважав на її почуття.

9. Чого з прикладу Єгови можуть навчитися батьки та старійшини?

⁹ Батьки та старійшини, чого ви можете навчитися з прикладу Єгови? Подумайте, як ви реагуєте, коли ваші діти або брати і сестри в зборі ставлять під сумнів ваші рішення. Чи відразу кажете їм, що вони помиляються? Чи, навпаки, намагаєтеся зрозуміти їх? Безперечно, батьки та старійшини, які наслідують Єгову, є справжнім благословенням для своїх сімей та зборів. Тож ми побачили, як нам наслідувати смирення Єгови. А тепер подивімось, чого ми можемо навчитися про скромність з прикладу людей, про яких розповідає Боже Слово.

10. Як Єгова вчить нас на прикладах людей?

¹⁰ Єгова, наш Величний Учитель, записав у своєму Слові розповіді про різних людей, щоб ми вчилися на їхніх прикладах (Ісаї 30:20, 21). Досліджуючи біблійні уривки, ми дізнаємося про тих, хто виявляв приємні Богові риси, зокрема скромність. Також ми бачимо, що ставалося з тими, хто не виявляв таких рис (Пс. 37:37; 1 Кор. 10:11).

11. Чого ми вчимося з розповіді про Саула?

¹¹ Згадаймо про царя Саула. У молоді роки Саул був скромним, усвідомлював, що не все йому під силу, і навіть вагався брати на себе більше обов’язків (1 Сам. 9:21; 10:20—22). Але з часом він став зухвалим і почав робити те, на що не мав права. Це проявилося невдовзі після того, як він зацарював. Одного разу, чекаючи на пророка Самуїла, Саул втратив терпіння. Замість того щоб виявити скромність і віру в те, що Єгова захистить свій народ, він склав жертву цілопалення, хоча не мав на це права. Тому Саул втратив схвалення Єгови, а зрештою і царську владу (1 Сам. 13:8—14). Нам варто зробити висновки з цього застережливого прикладу і не поводитися зухвало.

12. Як Даниїл подав нам приклад скромності?

 ¹² На відміну від Саула, пророк Даниїл усе своє життя залишався смиренним і скромним служителем Бога, він завжди шукав керівництва Єгови. Наприклад, Даниїл не приписав собі заслуги за те, що розтлумачив сон Навуходоносора. Він розумів, що зробив це з допомогою Єгови, тому виявив скромність і всю славу віддав йому (Дан. 2:26—28). Чого ми з цього вчимося? Хтось з нас є добрим промовцем, а хтось — вмілим проповідником. Але пам’ятаймо, що всю славу слід віддавати Єгові. Нам треба скромно визнавати, що все це можливе тільки завдяки йому (Філ. 4:13). Тоді ми будемо наслідувати не лише Даниїла, але й Ісуса. Чому так можна сказати?

13. Чого ми вчимося про скромність зі слів Ісуса, записаних в Івана 5:19, 30?

¹³ Хоча Ісус був досконалим Божим Сином, він завжди усвідомлював свою залежність від Батька. (Прочитайте Івана 5:19, 30.) Він ніколи не прагнув захопити владу, яка належить Єгові. У Філіппійців 2:6 сказано, що Ісус «навіть не допускав думки про зазіхання, тобто про те, щоб бути рівним Богові». Як покірний Син, Ісус визнавав, що йому не все під силу, і поважав владу свого Батька.

14. Що відповів Ісус, коли його попросили зробити те, що виходило за рамки його повноважень?

¹⁴ Подивімось, що відповів Ісус, коли Яків та Іван через свою матір попросили його зробити те, що виходило за рамки його повноважень. Ісус відразу відповів, що вирішувати, хто сидітиме праворуч чи ліворуч від нього у Царстві, має право тільки його небесний Батько (Матв. 20:20—23). Ісус визнавав, що його влада обмежена. Він був скромний і ніколи не робив того, на що Єгова не давав йому права (Ів. 12:49). Як ми можемо брати приклад з Ісуса?

15, 16. Як нам застосовувати пораду з 1 Коринфян 4:6?

¹⁵ Ми наслідуємо Ісуса, застосовуючи пораду з 1 Коринфян 4:6. Там сказано: «Не виходьте за рамки написаного». Тому, коли хтось попросить у нас пораду,  ми не будемо висловлювати свої власні погляди чи радити щось необдумано. Натомість ми звернемо увагу на поради з Біблії та з наших публікацій. Так ми покажемо, що усвідомлюємо свої обмежені можливості. Крім того, ми скромно ви́знаємо, що поради Всемогутнього Бога завжди кращі за наші і що всі його постанови праведні (Об’яв. 15:3, 4).

¹⁶ Тож, виявляючи смирення і скромність, ми прославляємо Єгову. А тепер подивімось, як ці дві риси сприяють нашій радості і допомагають нам ладити одне з одним.

17. Як смирення і скромність сприяють радості?

¹⁷ Як смирення і скромність сприяють нашій радості? Якщо ми усвідомлюємо, що нам не все під силу, ми з радістю і вдячністю прийматимемо допомогу інших. Пригадайте розповідь про Ісуса і десятьох прокажених. Тільки один з них повернувся подякувати Ісусу за те, що він зцілив його від прокази — жахливої хвороби, якої неможливо було позбутися самому. Цей смиренний і скромний чоловік з вдячністю прийняв допомогу та прославив Бога (Луки 17:11—19).

18. Як смирення і скромність допомагають нам ладити одне з одним? (Римлян 12:10).

¹⁸ Смиренність та скромність допомагають нам ладити одне з одним і знаходити справжніх друзів. Чому? Смиренна та скромна людина охоче визнає́, що інші теж мають хороші риси, і довіряє їм. Така людина радіє, коли інші успішно виконують доручені їм завдання, щиро хвалить їх і пишається ними. (Прочитайте Римлян 12:10.)

19. Чому нам слід уникати гордості?

 ¹⁹ На відміну від смиренної, горда людина скупа на похвалу, а сама любить, коли її хвалять. Вона схильна порівнювати себе з іншими людьми, бо завжди хоче бути кращою за них. Вона не має бажання навчати інших і доручати їм обов’язки, тому що звикла думати: «Якщо хочеш щось зробити добре — зроби це сам». Зазвичай горді люди честолюбні і заздрісні (Гал. 5:26). Вони не вміють підтримувати тривалих дружніх стосунків. Якщо ми помітили в собі ознаки гордості, то повинні щиро просити Єгову допомогти нам обновити наш розум, щоб ця погана риса не стала частиною нашої особистості (Рим. 12:2).

20. Чому нам варто бути смиренними і скромними?

²⁰ Ми дуже вдячні Єгові за його приклад. Ми бачимо, як він виявляє смирення у стосунках зі своїми служителями, і хочемо його наслідувати. До того ж ми хочемо наслідувати приклад згаданих у Біблії людей, які скромно ходили з Богом. Тож завжди віддаваймо Єгові всю славу й честь, адже він цього достойний (Об’яв. 4:11). Тоді ми теж зможемо ходити з нашим небесним Батьком, який любить смиренних і скромних людей.