1. Якою дорогою, згідно з Матвія 7:13, 14, всі ми йдемо?

КОЛИСЬ усі ми, так би мовити, вирушили в подорож. Її кінцева мета — новий світ під правлінням нашого люблячого Батька Єгови. Щодня ми намагаємося іти шляхом, який веде до вічного життя. Але Ісус сказав, що ця дорога тісна і йти по ній буває складно. (Прочитайте Матвія 7:13, 14.) Через недосконалість ми можемо легко відхилитися від цього шляху (Гал. 6:1).

2. Що ми розглянемо в цій статті? (Дивіться також інформацію в рамці  «Смирення допомагає нам триматися тісної дороги».)

² Щоб триматися дороги життя, нам треба бути готовими виправляти своє мислення, уподобання і поведінку. Апостол Павло заохочував християн у Коринфі: «Завжди... виправляйтеся» (2 Кор. 13:11). Ця порада стосується і нас. У цій статті ми розглянемо, як Біблія може допомогти нам скеровувати свої кроки і як духовно зрілі друзі можуть допомогти нам триматися дороги життя. Ми також обговоримо, чому буває важко дотримуватися вказівок від організації Єгови. Крім того, ми дізна́ємось, як смирення допомагає нам робити зміни і не втрачати радості в служінні Єгові.

3. У чому нам допомагає Боже Слово?

³ Перевірити свої думки і почуття не так легко, як може здаватися. Чому? Тому що серце зрадливе — ніколи не знаєш, куди воно тебе заведе (Єрем. 17:9). Дуже просто обманювати самих себе «фальшивими міркуваннями» (Як. 1:22). Тож нам треба перевіряти себе за допомогою Божого Слова. Воно виявляє, якими ми є всередині, наші найпотаємніші «думки та наміри серця» (Євр.  4:12, 13). Боже Слово можна порівняти до рентгена, який дозволяє побачити те, що приховано від наших очей. Але щоб застосовувати поради, які ми отримуємо з Біблії або від Божих представників, нам потрібно бути смиренними.

4. З чого видно, що Саул став гордим?

⁴ Історія царя Саула показує, що може статися, якщо нам бракує смирення. Саула поглинула гордість, і він не хотів зізнатися навіть самому собі, що йому слід виправити своє мислення і поведінку (Пс. 36:1, 2; Ав. 2:4). Це стало очевидним, коли Єгова дав Саулу конкретні вказівки про те, що́ він має зробити після перемоги над амаликітянами. Однак Саул не послухався Єгови. І коли пророк Самуїл йому за це докорив, він не визнав своєї провини. Натомість він намагався виправдати себе, применшуючи наслідки свого непослуху і перекладаючи вину на інших (1 Сам. 15:13—24). І це було вже не вперше (1 Сам. 13:10—14). На жаль, він дозволив своєму серцю стати пихатим. Саул не виправляв свого мислення, тож Єгова докорив йому і відкинув його.

5. Що нам робити, аби не повторити помилки Саула?

⁵ Щоб не повторити помилки Саула, варто поставити собі такі запитання: «Чи я схильний виправдовувати себе, коли натрапляю в Божому Слові на пораду, яка мене стосується? Чи я звик применшувати наслідки свого непослуху? Чи люблю перекладати вину на інших?» Ствердна відповідь на хоча б одне з цих запитань означає, що нам треба змінювати своє мислення. Інакше наше серце стане настільки пихатим, що Єгова відкине нас і ми втратимо дружбу з ним (Як. 4:6).

6. Чим цар Давид відрізнявся від Саула?

⁶ Наступник Саула, цар Давид, був зовсім іншою людиною. Він любив «закон Єгови» (Пс. 1:1—3). Давид знав, що смиренних людей Єгова рятує, а пихатим противиться (2 Сам. 22:28). Давид був готовий приймати виправлення з Божого закону. Він написав: «Я прославлятиму Єгову, який дає мені пораду. Навіть вночі мої найпотаємніші думки повчають мене» (Пс. 16:7).

7. У чому нам допоможе смирення?

⁷ Смирення допоможе нам виправляти своє неправильне мислення ще до того, як воно проявиться в нашій поведінці. Боже Слово буде наче голос, який казатиме нам: «Ось та дорога, ідіть нею». Воно застерігатиме нас, якщо ми будемо відхилятися від шляху ліворуч або праворуч (Ісаї 30:21). Послух Єгові принесе нам різні благословення (Ісаї 48:17). Наприклад, ми не будемо червоніти через те, що хтось нас виправляє. Крім того, наші стосунки з Єговою ставатимуть міцнішими, адже ми будемо відчувати, що він поводиться з нами, як з улюбленими дітьми (Євр. 12:7).

8. У чому Біблія подібна до дзеркала, як це видно з Якова 1:22—25?

⁸ Боже Слово можна порівняти до дзеркала. (Прочитайте Якова 1:22—25.) Зазвичай перед тим, як зранку вийти з дому, ми дивимося в дзеркало. Так ми можемо помітити, чи потрібно щось підправити, перш ніж вийти на люди. Подібно Біблія щодня допомагає нам виправляти наше мислення. Багато хто починає свій день з розгляду щоденного вірша. Вони роздумують над тим, що прочитали, і впродовж дня намагаються застосовувати ці думки з Божого Слова. Крім того, ми повинні мати звичку  щодня читати Біблію і роздумувати над нею. Здавалося б, звичайна річ, але це найважливіше з того, що допомагає нам триматися тісної дороги життя.

9. Коли нам може знадобитися порада духовно зрілого друга?

⁹ Чи ти коли-небудь ставав на дорогу, яка віддаляла тебе від Єгови? (Пс. 73:2, 3). Можливо, духовно зрілий друг наважився тебе виправити. Чи ти прислухався до його поради? Якщо так, то ти зробив правильно і, мабуть, дуже вдячний своєму другові за те, що він застеріг тебе (Присл. 1:5).

10. Як слід реагувати, коли друг тебе виправляє?

¹⁰ Боже Слово нагадує нам: «Рани, завдані другом, свідчать про вірність» (Присл. 27:6). Що означають ці слова? Уяви таку ситуацію. Ти збираєшся перейти дорогу з інтенсивним рухом, і ось тобі приходить повідомлення. Ти дивишся на телефон і, не роззирнувшись по сторонах, ступаєш на дорогу. В цей момент друг хапає тебе за руку і тягне на тротуар. Він схопив тебе так сильно, що на руці залишився синець, але завдяки швидким діям друга тебе не збила машина. Чи ти образишся на друга за те, що він поставив тобі синець, навіть якщо рука буде боліти ще кілька днів? Звичайно ж, ні. Ти будеш йому дуже вдячний. Подібно, якщо твій друг прямо вкаже тобі, що твої слова або вчинки не узгоджуються з праведними нормами Бога, спочатку може бути боляче. Але злитися і ображатися на друга за те, що він дав тобі пораду, безглуздо (Еккл. 7:9). Натомість будь вдячний, що він наважився з тобою поговорити.

11. Через що дехто відкидає хорошу пораду друга?

¹¹ Через що дехто відкидає хорошу пораду люблячого друга? Через гордість. Горді люди люблять, щоб «влещували їм вуха». Вони «відвер[таються] від правди» (2 Тим. 4:3, 4). Вони думають, що знають все краще за інших і ніхто не має права давати їм поради. Але апостол Павло написав: «Коли ж хтось вважає себе важливим, хоча насправді він ніщо, він обманює самого себе» (Гал. 6:3). Про це також влучно сказав цар Соломон: «Ліпше бідний, але мудрий хлопець, ніж старий, але безглуздий цар, якому вже бракує розуму, щоб прислу́хатись до перестороги» (Еккл. 4:13).

12. Чого ми вчимося з того, як апостол Петро повівся в ситуації, описаній в Галатів 2:11—14?

¹² Чудовий приклад нам подав апостол Петро, коли апостол Павло його прилюдно виправив. (Прочитайте Галатів 2:11—14.) Петро не злився на Павла за те, що він сказав, і не зосереджувався на тому, як і де він це зробив. Петро повівся мудро. Він прийняв пораду і не затаїв злоби на Павла. Через якийсь час він навіть назвав Павла «улюбленим братом» (2 Пет. 3:15).

13. Про що треба пам’ятати, коли ми даємо пораду?

¹³ Над чим було б добре подумати, якщо ти бачиш, що твоєму другу треба дати пораду? Перш ніж з ним поговорити, запитай себе: «Чи я, бува, не занадто праведний?» (Еккл. 7:16). Занадто праведна людина судить інших не за нормами Єгови, а за власними нормами, і часто їй бракує милосердя. Якщо, все обдумавши, ти і далі бачиш, що другові треба дати пораду, конкретно вкажи йому на проблему і, використовуючи  запитання, допоможи другові зрозуміти його помилку. Пам’ятай про те, що порада, яку ти даєш, має ґрунтуватися на Біблії, і про те, що твій друг несе відповідальність не перед тобою, а перед Єговою (Рим. 14:10). Покладайся не на власну мудрість, а на мудрість Божого Слова і, даючи пораду, наслідуй співчуття Ісуса (Присл. 3:5; Матв. 12:20). Чому це важливо? Тому що Єгова буде поводитися з нами так, як ми поводимось з іншими (Як. 2:13).

14. Що ми отримуємо через Божу організацію?

¹⁴ Єгова веде нас дорогою життя, послуговуючись земною частиною своєї організації. Через неї ми отримуємо відеоматеріали, публікації і навчання на зібраннях. Усе це допомагає нам застосовувати поради з Божого Слова. Ми можемо довіряти цій інформації, тому що вона повністю ґрунтується на Біблії. Коли Керівний орган вирішує, як найкраще було б виконувати проповідницьку працю, він покладається на керівництво святого духу. Все ж Керівний орган час від часу переглядає свої рішення. Чому? Тому що «сцена цього світу змінюється», і Божа організація має пристосовуватися до нових обставин (1 Кор. 7:31).

15. З чим стикаються деякі брати і сестри?

¹⁵ Ми, безсумнівно, дотримуємося вказівок організації, якщо мова йде про нове пояснення якогось біблійного вчення або про норми моралі. Але як ми реагуємо, коли Божа організація запроваджує зміни, що впливають на інші сфери нашого життя? Наприклад, за останні роки вартість будівництва і обслуговування місць для поклоніння надзвичайно зросла. Тож Керівний орган дав вказівку, щоб Зали Царства використовувалися якнайефективніше. У результаті багато зборів були об’єднані, а деякі Зали Царства продані. Отримані і заощаджені кошти використовуються для будівництва Залів Царства в тих територіях, де в них є найбільша потреба. Якщо в нашій місцевості продали Зали Царства і об’єднали збори, нам може бути нелегко пристосуватися до нових обставин. Тепер комусь потрібно довше добиратися на зібрання.  А ті брати і сестри, які важко працювали на будівництві Залу Царства або брали участь в його обслуговуванні, можуть не розуміти, чому його продали. Їм може здаватися, що їхній час і зусилля пішли на марне. Все ж вони слухняно підтримують прийняті рішення і заслуговують за це похвали.

16. Як порада з Колоссян 3:23, 24 допоможе нам не втрачати радості?

¹⁶ Якщо ми хочемо не втратити радості, нам треба пам’ятати, що всю роботу ми виконуємо для Єгови і це він скеровує свою організацію. (Прочитайте Колоссян 3:23, 24.) Цар Давид подав чудовий приклад, зробивши щедрі пожертви на будівництво храму. Він сказав: «Хто я і хто мій народ, що можемо так щедро жертвувати? Адже все від тебе, і все, що даємо тобі, ми отримали від тебе» (1 Хр. 29:14). Коли ми робимо пожертви, ми також даємо Єгові те, що отримали від нього. Однак Єгова дуже радіє, якщо ми жертвуємо свій час, сили і матеріальні засоби задля виконання його праці (2 Кор. 9:7).

17. Чому не потрібно знеохочуватися, якщо ти помічаєш, що тобі в чомусь треба виправитись?

¹⁷ Щоб триматися тісної дороги життя, усім нам треба точно іти слідами Ісуса (1 Пет. 2:21). Якщо ти помічаєш, що тобі в чомусь треба виправитися, не знеохочуйся. Це навіть добре. Так ти показуєш, що уважний до вказівок Єгови. Він не очікує, що ми, недосконалі люди, будемо досконало наслідувати приклад Ісуса.

18. Що нам потрібно робити, щоб досягти нашої мети?

¹⁸ Тож зосереджуймося на благословеннях, які чекають нас в майбутньому, і будьмо готові виправляти своє мислення, уподобання та поведінку (Присл. 4:25; Луки 9:62). Залишаймося смиренними і застосовуймо біблійну пораду: «Завжди радійте, виправляйтеся» (2 Кор. 13:11). Якщо ми будемо це робити, «Бог любові й миру буде з [нами]». Тоді ми не лише досягнемо кінцевої мети нашої подорожі, але й отримуватимемо радість від самої дороги.