1, 2. Як нам застосовувати пораду з Прислів’я 4:25? Наведіть приклад.

УЯВІТЬ такі три ситуації. Літня сестра згадує приємні події свого життя. Хоча тепер їй важче живеться, вона продовжує робити для Єгови все, що може (1 Кор. 15:58). Кожного дня вона уявляє себе і своїх близьких у новому світі. Іншу християнку образила сестра в зборі. І хоча вона пам’ятає про це, все ж вирішує не затаювати образи (Кол. 3:13). Один брат не забуває про свої колишні помилки, але докладає всіх зусиль, щоб залишатися вірним Єгові тепер (Пс. 51:10).

² Що спільного у цих християн? Всі вони пам’ятають про своє минуле, але не живуть ним. Натомість вони «спрямову[ють] свій погляд вперед» — у майбутнє. (Прочитайте Прислів’я 4:25.)

3. Чому потрібно спрямовувати свій погляд у майбутнє?

³ Чому важливо спрямовувати свій погляд у майбутнє? Людина не може йти прямо, постійно озираючись назад. Так само ми не можемо рухатися вперед у служінні Єгові, якщо постійно озираємося на наше минуле (Луки 9:62).

4. Що ми розглянемо в цій статті?

⁴ У цій статті ми розглянемо три пастки, потрапивши в які ми можемо почати жити минулим *. Ми поговоримо 1) про тугу за минулим, 2) про затаєну образу і  3) про надмірне почуття провини. У кожному випадку ми побачимо, як біблійні принципи допомагають нам не зосереджуватись на «тому, що позаду», а тягнутися до «того, що попереду» (Філ. 3:13).

5. Про яку пастку попереджають нас слова з Екклезіаста 7:10?

⁵ Прочитайте Екклезіаста 7:10. Чи цар Соломон мав на увазі, що згадувати про минуле завжди неправильно? Ні. Він хотів сказати, що немудро порівнювати колишні дні з теперішніми. Приємні спогади — це дар від Єгови. Але якщо ми починаємо ідеалізувати минуле і думати, що тепер все набагато гірше, ніж було колись, то ризикуємо потрапити в пастку. В одному перекладі Біблії цей вірш переданий так: «Ніколи не запитуй: “О чому все було значно краще в давні дні?” Це нерозумне запитання».

6. Чому немудро вважати, що колись наше життя було кращим, ніж тепер? Наведіть приклад.

⁶ Чому немудро вважати, що колись наше життя було кращим, ніж тепер? Коли ми тужимо за минулим, то схильні згадувати лише про хороше і применшувати труднощі, з якими ми тоді стикалися. Яскравим прикладом цього є стародавні ізраїльтяни. Вийшовши з Єгипту, вони швидко забули, наскільки важко їм там жилося. Все, що вони пригадували,— це смачну їжу. Вони казали: «Ми пам’ятаємо, як у Єгипті ми їли рибу задарма, і огірки, і кавуни, і порей, і цибулю, і часник!» (Чис. 11:5). Але чи справді вони їли всю цю їжу задарма? Ні. Ізраїльтяни платили за неї високу ціну — вони зносили тяжкий гніт єгипетського рабства (Вих. 1:13, 14; 3:6—9). Однак вони забули про всі свої біди і тужили за минулим. Вони постійно шкодували про «старі добрі часи» і не помічали всього того доброго, що зробив  для них Єгова. Таке мислення ізраїльтян йому дуже не сподобалось (Чис. 11:10).

7. Які поради допомогли одній сестрі не тужити за минулим?

⁷ Що робити, щоб нас не охопила туга за минулим? Розгляньмо приклад сестри, яка почала служити в бруклінському Бетелі 1945 року. Через кілька років вона вийшла заміж за брата з Бетелю, і вони разом прослужили там не одне десятиліття. Але в середині 1970-х років її чоловік серйозно захворів. Сестра поділилася, що перед смертю він дав кілька хороших порад, які їй дуже допомогли, коли вона стала вдовою. Він сказав: «Ми були щасливі в шлюбі. Не всім доводиться звідати таке щастя». Також він їй порадив: «У тебе буде багато спогадів, але не живи минулим. Час втамує твій біль. Не озлоблюйся і не жалій себе. Радій тому, що ти мала приємні хвилини в житті і благословення... Спогади — це Божий дар». Які ж хороші поради!

8. Які благословення отримала наша сестра завдяки тому, що не жила минулим?

⁸ Ця сестра прислухалась до порад свого чоловіка. Вона вірно служила Єгові решту свого життя і померла у 92-річному віці. За кілька років до своєї смерті вона сказала: «Коли я оглядаюсь на 63 з лишком роки повночасного служіння, можу з певністю сказати, що я маю щасливе життя». Чому вона так вважала? Вона пояснює: «Щастя було б неможливим без братів і сестер та надії жити з ними на райській землі і вічно служити нашому Величному Творцю, єдиному правдивому Богу Єгові» *. Ця християнка подала чудовий приклад того, як спрямовувати свій погляду у майбутнє.

9. Коли особливо важко позбутися образи, з огляду на Левіт 19:18?

⁹ Прочитайте Левіт 19:18. Особливо важко позбутися образи, коли нам завдає болю одновірець, близький друг або родич. Розгляньмо, що сталося з однією нашою сестрою. Її звинуватила у крадіжці грошей інша сестра. Пізніше вона вибачилася за свої несправедливі звинувачення. Однак невинній сестрі було важко перестати думати про те, що сталося. Чи з вами теж бувало щось подібне? Навіть якщо ми не потрапляли у таку саму ситуацію, нас усіх колись ображали і нам могло здаватися, що ми ніколи не зможемо пробачити кривдника.

10. Що робити, якщо в нашому серці оселилася образа?

¹⁰ Що робити, якщо в нашому серці оселилася образа? Найперше пригадайте, що Єгова все бачить. Він добре знає про все, що відбувається в нашому житті, у тому числі про несправедливість, з якою ми стикаємося (Євр. 4:13). Йому дуже боляче, коли ми страждаємо (Ісаї 63:9). І він обіцяє, що зрештою компенсує будь-яку завдану нам шкоду (Об’яв. 21:3, 4).

11. Яку користь ми отримаємо, якщо позбудемось почуття образи?

¹¹ Нам також варто пам’ятати, що, позбувшись почуття образи, ми самі відчуємо полегшення. У цьому переконалася несправедливо звинувачена сестра. З часом вона змогла відпустити образу. Сестра усвідомила: якщо ми прощаємо іншим, то Єгова прощає нам (Матв. 6:14). Вона не применшувала і не виправдовувала того, що зробила інша сестра, вона просто не затаювала образи. Завдяки цьому наша сестра залишалась радісною і могла зосереджуватися на служінні Єгові.

12. Що ми дізнаємося з 1 Івана 3:19, 20?

¹² Прочитайте 1 Івана 3:19, 20. Почуття провини знайоме кожному. Наприклад, дехто почувається винним за те, що́ зробив до пізнання правди. А хтось винить себе за помилки, яких припустився після хрещення. Якщо ви так почуваєтеся, то знайте — ви не одні (Рим. 3:23). Звичайно, кожен з нас хоче робити те, що правильно. Але «всі ми часто спотикаємось» (Як. 3:2; Рим. 7:21—23). Хоча почуття провини неприємне, воно може принести певну користь. Яку? Це почуття може спонукати нас виправлятися і не повторювати помилок (Євр. 12:12, 13).

13. Чому треба пильнувати, щоб надмірне почуття провини не стало для нас пасткою?

¹³ Проте когось може мучити надмірне почуття провини. У такому разі людина почувається винною навіть після того, як вона розкаялася і стало очевидним, що Єгова її простив. Таке почуття провини шкідливе (Пс. 31:10; 38:3, 4). Чому? Розгляньмо приклад сестри, яка боролася з почуттям провини через колишні гріхи. Вона сказала: «Я вважала, що нема чого докладати зусиль у служінні Єгові, оскільки вже, напевно, запізно». Багатьом з нас знайомі почуття цієї сестри. Вкрай важливо, щоб надмірне почуття провини не стало для нас пасткою. Уявіть, як тішився б Сатана, коли б ми зневірилися в собі попри те, що Єгова в нас  не зневірився. (Порівняйте 2 Коринфян 2:5—7, 11.)

14. Звідки ми можемо знати, що Єгова в нас не зневірився?

¹⁴ Все ж нам може не давати спокою запитання: «Звідки мені знати, що Єгова справді не зневірився в мені?» Якщо у нас з’явилося таке запитання, це вже само по собі свідчить, що ми небезнадійні. Більш ніж 20 років тому в одній «Вартовій башті» говорилося: «Ми [можливо] спотикаємося і падаємо багато разів через одну і ту ж саму погану звичку, яка через наш колишній спосіб життя засіла глибше, ніж ми собі уявляли... Не впадай у розпач. Не роби висновку, що ти вчинив непростимий гріх. Сатана хоче, щоб ти думав саме так. Оскільки ти засмучений і занепокоєний, це доказує, що ще не пізно. Ніколи не зволікай смиренно і щиро звернутися до Бога й попросити його прощення, очищення і допомоги. Приступай до нього з проблемами, як дитина до свого батька, без різниці, скільки разів з одної і тої ж причини, і Єгова ласкаво допоможе тобі через свою незаслужену доброту» *.

15, 16. Що відчули деякі служителі Єгови, коли зрозуміли, що він не махнув на них рукою?

¹⁵ Багато служителів Єгови відчули полегшення, коли зрозуміли, що Єгова не махнув на них рукою. Наприклад, кілька років тому одного брата вразила історія, описана в статті з рубрики «Біблія змінює життя». У ній сестра розповідала, що через своє минуле, їй було важко повірити, що Єгова може її полюбити. Ці почуття не давали їй спокою багато років після хрещення. Однак роздуми про викупну жертву Ісуса допомогли їй змінити свій погляд *.

¹⁶ Як її історія вплинула на брата? Він написав: «В юності я приохотився до порнографії. Недавно стався рецидив.  Я звернувся до старійшин збору по допомогу і поступово переборов свою проблему. Старійшини запевнили мене в Божому милосерді та любові. Але інколи мене проймає почуття нікчемності. Здається, що Єгова не любить мене. Розповідь [тієї сестри] мені дуже допомогла. Коли думаю, що Бог мені не може пробачити, то ніби кажу, що жертва його Сина не в стані загладити моїх гріхів. Я прикріпив на видне місце цю статтю, щоб перечитувати її та роздумувати над нею, коли охоплює почуття нікчемності».

17. Чому надмірне почуття провини не стало для Павла пасткою?

¹⁷ Такі розповіді нагадують нам історію апостола Павла. До того як стати християнином, він скоїв багато гріхів. Павло пам’ятав про те, що робив, але не зосереджувався на цьому (1 Тим. 1:12—15). Він вважав, що викуп був заплачений за нього особисто (Гал. 2:20). Завдяки цьому надмірне почуття провини не стало для Павла пасткою. Він зосередився на тому, щоб віддавати Єгові найкраще.

18. Чого ми навчилися з цієї статті?

¹⁸ Чого ми навчилися з цієї статті? 1) Приємні спогади — це благословення від Єгови. Але хоч би яким добрим було наше життя в минулому, в майбутньому, коли прийде новий світ, життя буде набагато кращим. 2) Іноді люди нас ображають, але ми можемо рухатися далі, тільки якщо їх прощаємо. 3) Надмірне почуття провини заважає нам служити Єгові з радістю. Тому, подібно до Павла, нам треба повірити, що Єгова простив нас.

19. Чому ми впевнені, що в новому світі ми вже не будемо шкодувати за минулим?

¹⁹ Перед нами чудова перспектива жити вічно. У Божому новому світі ми вже не будемо шкодувати за минулим. Про той час в Біблії говориться: «Минуле вже не буде згадуватись» (Ісаї 65:17). Тільки задумайтеся: ті служителі Єгови, які вже постаріли, знову будуть молодими у новому світі (Йова 33:25). Тому не живімо минулим. Натомість спрямовуймо свій погляд у майбутнє і живімо тим, що нас чекає попереду!