1, 2. Чому всіх християн має цікавити воскресіння до небесного життя?

СЬОГОДНІ більшість служителів Єгови надіється жити вічно на землі. А от останок помазаних духом християн надіється, що воскресне до життя на небі. Звичайно, помазанців дуже цікавить, яким буде їхнє майбутнє життя. Але чому це має також цікавити тих християн, які надіються жити на землі? Як ми побачимо, завдяки тому, що помазанці воскреснуть до життя на небі, благословення отримають також люди, які будуть жити на землі. Тож, хоч би де ми надіялися жити — на небі чи на землі, нас має цікавити воскресіння до життя в небі.

² У першому столітті Бог надихав деяких учнів Ісуса писати про воскресіння в небі. Апостол Іван писав: «Тепер ми діти Бога, але ще не виявлено, якими ми станемо в майбутньому. Проте ми знаємо: коли він виявиться, ми будемо подібними до нього» (1 Ів. 3:2). Отже, помазані християни не знають, якими будуть, коли воскреснуть до небесного життя і матимуть духовні тіла. Однак вони знають, що зможуть буквально побачити Єгову, коли отримають свою нагороду. Біблія не містить всіх подробиць стосовно воскресіння помазанців, проте апостол Павло пролив світло на це питання. Помазанці будуть з Христом, коли він покінчить «з усіма урядами та всією владою і силою», а також «з останнім ворогом, смертю». Зрештою, коли все буде  підкорене Ісусу, він разом зі своїми співправителями підкориться Єгові (1 Кор. 15:24—28). Який же це буде прекрасний час! *

3. У чому Павлу допомагала віра у воскресіння, як це видно з 1 Коринфян 15:30—32?

³ Віра у воскресіння допомагала Павлу зносити різні труднощі. (Прочитайте 1 Коринфян 15:30—32.) Він писав коринфянам: «Щодня я дивлюся смерті у вічі». Також він казав, що «боровся зі звірами в Ефесі». Можливо, Павло мав на увазі боротьбу зі справжніми звірами на одній з ефеських арен (2 Кор. 1:8; 4:10; 11:23). Або ж він говорив про вороже налаштованих юдеїв та інших людей, які були наче «звірі» (Дії 19:26—34; 1 Кор. 16:9). Хоч би як там було, Павло попри серйозні небезпеки дивився в майбутнє з надією (2 Кор. 4:16—18).

4. Як надія на воскресіння зміцнює братів і сестер? (Дивіться ілюстрацію на обкладинці.)

⁴ Ми живемо в тривожні часи. Деякі наші брати і сестри стають жертвами злочинців. Інші живуть у місцевостях, де точаться війни, і через це їхньому життю постійно загрожує небезпека. А ще інші, ризикуючи своїм життям чи свободою, служать Єгові в країнах, де праця проповідування обмежена або навіть заборонена. Усі ці брати і сестри не перестають поклонятися Єгові, і їхня витривалість є для нас чудовим прикладом. Їх не сковує страх перед смертю, адже вони переконані, що Єгова приготував для них набагато краще майбутнє.

5. Який небезпечний погляд може послабити нашу віру у воскресіння?

⁵ Павло попереджав братів про небезпеку поширеного в ті часи погляду: «Якщо мертві не воскреснуть, то “їжмо та пиймо, бо завтра помремо”». Такого погляду люди дотримувалися задовго до Павлових днів. Він міг цитувати Ісаї 22:13, де описано, як ставилися до життя стародавні ізраїльтяни — вони не розвивали стосунків з Богом, а жили у своє задоволення. Можна сказати, що ті ізраїльтяни, подібно до багатьох людей сьогодні, керувалися принципом «треба жити тут і зараз». Але історія ізраїльського народу показує, що таке життя веде до сумних наслідків (2 Хр. 36:15—20).

6. Як надія на воскресіння має впливати на наш вибір кола спілкування?

⁶ Якщо ми цінуємо надію на воскресіння, це вплине на наш вибір кола спілкування. Брати у Коринфі мали уникати частого спілкування з тими, хто не вірив у воскресіння. Отже, нам важливо пам’ятати, що часте спілкування з тими, хто живе одним днем, не приведе ні до чого доброго. Такі люди можуть зруйнувати переконання правдивого християнина і зіпсувати його звички. Зрештою він може почати робити те, що Бог ненавидить,— чинити гріх. Тож Павло настійно заохочував: «Отямтеся і поводьтесь праведно та не ходіть у гріху» (1 Кор. 15:33, 34).

7. Яке запитання про воскресіння може дехто ставити, як це видно з 1 Коринфян 15:35—38?

⁷ Прочитайте 1 Коринфян 15:35—38. Той, хто хоче посіяти сумніви у правдивості вчення про воскресіння, може запитати: «Як воскреснуть мертві?» Було б добре розглянути Павлову відповідь на це запитання, тому що сьогодні існує багато різних поглядів  на життя після смерті. Тож що каже Біблія?

8. Який приклад показує, що Бог може дати воскреслому до небесного життя інше тіло?

⁸ Коли людина помирає, її тіло розкладається. Той, хто створив усесвіт з нічого, може її воскресити, давши їй відповідне тіло (Бут. 1:1; 2:7). Щоб показати, що Бог може дати воскреслому до небесного життя інше тіло, Павло навів приклад. Після того як «голе зерно» сіють в землю, воно проростає і стає новою рослиною. Своїм виглядом рослина дуже відрізняється від маленького зернятка. На цьому прикладі Павло показав, що наш Творець може дати воскреслому «таке тіло, яке забажає».

9. Про які різні тіла говориться в 1 Коринфян 15:39—41?

⁹ Прочитайте 1 Коринфян 15:39—41. Павло звернув увагу на велике розмаїття Божого творива. Наприклад, земні тіла — тіла худоби, тіла птахів і тіла риб — відрізняються одні від одних. Павло сказав, що, дивлячись на небо, ми бачимо різницю між сонцем та місяцем. Також він говорив, що «зірка від зірки відрізняється славою». Хоча неозброєним оком ми не помічаємо цієї різниці, за словами науковців, серед зірок є червоні гіганти, білі карлики та жовті зірки, приміром наше Сонце. Павло також зазначив, що «є тіла небесні, і є тіла земні». Що він мав на увазі? Істоти на землі мають тіла з плоті і крові, а істоти на небі, як-от ангели, мають духовні тіла.

10. Яке тіло мають ті, хто воскресає до життя на небі?

¹⁰ Повертаючись до свого прикладу про зерно, Павло сказав: «Так само й з воскресінням мертвих. Сіється тлінне, воскресає нетлінне». Зрозуміло, після смерті людини її тіло розкладається і вертається до пороху (Бут. 3:19).  Тож як це можливо, що тіло «воскресає нетлінне»? Павло говорив не про людей, які воскресали на землі, наприклад тих, кого повертали до життя Ілля, Єлисей та Ісус. Павло говорив про людей, які воскресають в небесному тілі, тобто в «тілі духовному» (1 Кор. 15:42—44).

11, 12. Яка зміна відбулася з Ісусом і яка подібна зміна мала відбутися з помазанцями?

¹¹ Коли Ісус жив на землі, він мав тіло з плоті і крові, а коли воскрес — «став життєдайним духом» і повернувся на небо. Помазані християни теж воскреснуть в духовному тілі. Павло пояснив: «Подібно як ми носили образ створеного з пороху, так будемо носити й образ небесного» (1 Кор. 15:45—49).

¹² Важливо пам’ятати, що Ісус воскрес не в людському тілі. Павло підкреслив це під кінець викладу своїх доводів на користь воскресіння: «Плоть і кров не можуть успадкувати Божого Царства» на небі (1 Кор. 15:50). Апостоли та інші помазанці воскреснуть до небесного життя не в тлінних тілах з плоті і крові. А коли вони будуть воскрешені? Павло наголосив, що це воскресіння відбудеться в майбутньому, не відразу після їхньої смерті. У той час, коли Павло писав Першого листа до коринфян, деякі учні вже «поснули смертним сном», наприклад апостол Яків (Дії 12:1, 2). Інші апостоли та помазанці ще мали заснути «смертним сном» (1 Кор. 15:6).

13. Що відбуватиметься під час Ісусової присутності?

¹³ Як Ісус, так і Павло пророкували про особливий час в історії людства — присутність Христа. Ознакою того часу мали стати війни, землетруси, епідемії та інші лиха всесвітнього масштабу. Ці біблійні пророцтва сповняються з 1914 року. У цієї ознаки мала бути ще одна важлива складова. За словами Ісуса,  добру новину про те, що Боже Царство вже править, «будуть проповідувати по цілій населеній землі на свідчення всім народам, а тоді прийде кінець» (Матв. 24:3, 7—14). Павло писав, що «під час присутності Господа» воскресатимуть помазані християни, які «засну[ли] смертним сном» (1 Фес. 4:14—16; 1 Кор. 15:23).

14. Що відбувається з помазаними християнами, які помирають під час Христової присутності?

¹⁴ Помазанці, які закінчують свій земний шлях у наші часи, одразу ж воскресають до небесного життя. Це узгоджується зі словами Павла, записаними у 1 Коринфян 15:51, 52: «Не всі ми заснемо смертним сном, але всі змінимося — умить, як оком змигнути, під час останньої сурми». Ці слова сповняються тепер. Після воскресіння на цих братів Христа чекає велика радість — вони «зустрі[нуться] з Господом, і... завжди перебуватим[уть] з ним» (1 Фес. 4:17).

15. Що будуть робити помазанці після того, як отримають свою небесну нагороду?

¹⁵ Біблія розповідає, що́ будуть робити помазанці після того, як отримають свою небесну нагороду. Ісус звертається до них з такими словами: «Переможцеві, який до самого кінця буде наслідувати мої вчинки, я дам владу над народами, як і я отримав владу від Батька. Тож він пастиме людей залізним жезлом, і вони будуть розбиті, неначе глиняний посуд» (Об’яв. 2:26, 27). Помазанці підуть за своїм Командувачем і разом з ним виконуватимуть важливе завдання — пастимуть народи залізним жезлом (Об’яв. 19:11—15).

16. Як помазанці та інші віддані Богу люди здобудуть перемогу над смертю?

 ¹⁶ Коли помазанці воскресають до життя в небі, вони здобувають перемогу над смертю (1 Кор. 15:54—57). Завдяки цьому вони зможуть взяти участь у війні Армагеддон і покінчити зі злом на всій землі. Мільйони інших відданих Богові чоловіків та жінок «пережив[уть] велике лихо» і перейдуть у новий світ (Об’яв. 7:14). Ці люди стануть свідками ще однієї перемоги над смертю — вони побачать воскресіння мільярдів людей. Лише уявіть, скільки радості принесе ця перемога! (Дії 24:15). Ті, хто залишиться цілковито відданим Єгові, здобудуть перемогу навіть над смертю, успадкованою від Адама. Вони зможуть жити вічно.

17. Що нам слід робити з огляду на слова з 1 Коринфян 15:58?

¹⁷ Кожен відданий служитель Бога має бути вдячний за підбадьорливі слова Павла про воскресіння, записані у листі до коринфян. У нас є всі підстави бути «завжди зайнятими в Господній праці», як настійно заохочував Павло. (Прочитайте 1 Коринфян 15:58.) Якщо ми докладаємо зусиль у цій праці, то можемо мати надію на чудове, радісне майбутнє. Те, що нас чекає попереду, перевершить всі наші сподівання. Тоді ми переконаємося, що наш труд у служінні Господу не був марний.