1. Чому Ісус порівняв своїх послідовників до овець?

ІСУС порівняв стосунки зі своїми послідовниками до міцного зв’язку, який існує між пастухом і його вівцями (Ів. 10:14). Це дуже доречне порівняння. Вівці знають свого пастуха і реагують на його голос. Один турист, який бачив це на власні очі, розповів: «Ми хотіли сфотографувати кількох овець і кликали їх до себе. Але вони не підходили, тому що не знали наших голосів. А коли з’явився їхній пастушок і гукнув їх, вони відразу за ним пішли».

2, 3. а) Як Ісусові послідовники показують, що слухаються його голосу? б) Що ми розглянемо в цій і наступній статтях?

² Ця розповідь нагадує нам те, що Ісус сказав про своїх овець, тобто своїх учнів: «Вони слухатимуться мого голосу» (Ів. 10:16). Як ми можемо почути голос Ісуса, якщо він зараз на небі? Ми «чуємо» його голос, коли досліджуємо його вчення, а йдемо за ним, коли дотримуємося його настанов (Матв. 7:24, 25).

³ У цій і наступній статтях ми розглянемо деякі з Ісусових настанов. Як ми побачимо, Ісус хоче, аби щось ми перестали робити, а щось робили. Спочатку розгляньмо, що, за наказом доброго пастиря, нам треба перестати робити.

4. Що, згідно з Луки 12:29, може викликати непевність і тривогу?

⁴ Прочитайте Луки 12:29. За днів Ісуса багато людей тривожилися про матеріальне, тому він заохочував  своїх послідовників «переста[ти] жити в непевності й тривозі». Ми знаємо, що Ісусові поради завжди мудрі й корисні. Нам би хотілося ніколи не тривожитись, але часом це буває досить нелегко. Чому?

5. Чому дехто тривожиться?

 ⁵ Деякі люди постійно тривожаться про те, як забезпечити свої матеріальні потреби — потребу в їжі, в одязі і в житлі. Можливо, вони живуть в країні, де важка економічна ситуація, і їм нелегко прогодувати своїх домашніх. А деякі сім’ї залишилися без годувальника і не мають за що жити. Ще хтось втратив роботу через пандемію COVID-19 (Еккл. 9:11). Як за таких обставин дотримуватися наказу Ісуса: «Перестаньте жити в... тривозі»?

6. Розкажіть, що одного разу сталося з апостолом Петром.

⁶ Одного разу, коли Петро з іншими апостолами перепливали на човні Галілейське море, здійнялася буря. Раптом вони побачили Ісуса, який ішов по морю. Петро сказав: «Господи, якщо це ти, накажи — і я піду до тебе по воді». Ісус промовив: «Іди!» — і «Петро вийшов з човна і пішов по воді до Ісуса». Але що сталося далі? «Дивлячись на бурю, [Петро] злякався. І коли він почав тонути, то закричав: “Господи, рятуй мене!”» Ісус простягнув руку і підхопив Петра. Зауважте, Петро міг іти по бурхливих водах доти, доки не зводив погляду з Ісуса. Коли ж він перевів погляд на бурю, його охопив страх та сумніви, і він почав тонути (Матв. 14:24—31).

7. Чого ми вчимося з випадку, який стався з Петром?

 ⁷ Чого ми вчимося з цього випадку? Коли Петро ступив на воду, він не думав, що злякається бурі і почне тонути. Він збирався дійти до свого Господа. Однак на якусь мить він втратив з поля зору свою мету. Звичайно, ми не ходимо по воді, але в кожного з нас свої випробування віри. Якщо ми випустимо з уваги Єгову і його обіцянки, то почнемо тонути духовно. Хоч би в які життєві бурі ми потрапляли, треба зосереджувати свій погляд на Єгові і пам’ятати, що він ніколи нас не покине. Що нам у цьому допоможе?

8. Що нам допоможе занадто не тривожитись про матеріальне?

⁸ Нам потрібно витісняти свої тривоги довірою до Єгови. Не забуваймо: наш люблячий Батько гарантує, що подбає про наші потреби, якщо ми ставимо духовні справи на перше місце в житті (Матв. 6:32, 33). Він завжди дотримувався цієї обіцянки (Повт. 8:4, 15, 16; Пс. 37:25). Єгова дбає навіть про пташок і про квіти, тож нам не варто тривожитись, чи в нас буде що їсти і що одягати (Матв. 6:26—30; Філ. 4:6, 7). Так само як батьки з любові дбають, щоб їхні діти мали все необхідне, наш небесний Батько з любові піклується про матеріальні потреби своїх служителів. Ми можемо не сумніватися, що Єгова нас ніколи не залишить.

9. Чого ми вчимося з випадків, які сталися з одним подружжям?

⁹ Розгляньмо випадки, які показують, що Єгова може подбати про наші матеріальні потреби. Одне подружжя піонерів їхало більше ніж годину своєю старою машиною, щоб забрати кількох сестер з центру для біженців і привезти їх на зібрання. Брат розповідає: «Після зібрання ми запросили сестер на обід, але потім зрозуміли, що в нас немає чим їх нагодувати». Що ж сталося далі? Брат продовжує: «Коли ми приїхали додому, під дверима нас чекали два великих пакети з продуктами. Ми не знали, хто їх приніс. Про нас подбав Єгова». Через якийсь час у цього подружжя зламалася машина. Вона була їм дуже потрібна для служіння, але вони не мали грошей на ремонт. Коли її оглядали в майстерні, один чоловік підійшов і запитав: «Чия це машина?» Брат сказав, що його і що вона поламана. «Немає значення,— відповів чоловік.— Моя дружина хоче саме таку машину і саме такого кольору. За скільки ви її продасте?» Невдовзі брат мав достатньо грошей, щоб купити іншу машину. Він пригадує: «Не передати словами, як ми почувалися в той день. Ми знали, що це був не випадковий збіг обставин — це була рука Єгови».

10. Як Псалом 37:5 заохочує нас не тривожитися через матеріальні проблеми?

¹⁰ Дотримуючись поради доброго пастиря, ми не піддаємось надмірній тривозі через матеріальні проблеми і не втрачаємо впевненості, що Єгова про нас подбає. (Прочитайте Псалом 37:5; 1 Пет. 5:7.) Пригадаймо ситуації, описані в  5-му абзаці. Можливо, зараз Єгова задовольняє наші щоденні потреби через голову сім’ї або  роботодавця. Але якщо голова сім’ї не зможе працювати або ми втратимо роботу, Єгова обов’язково знайде спосіб, як про нас подбати. А тепер розгляньмо, що ще, за наказом доброго пастиря, нам треба перестати робити.

11. Що, згідно з Матвія 7:1, 2, Ісус наказав нам перестати робити і чому це нелегко?

¹¹ Прочитайте Матвія 7:1, 2. Ісус знав, що його слухачі недосконалі і схильні критикувати інших. Тому він сказав: «Перестаньте судити». Ми можемо дуже старатись дотримуватися цих слів, але через недосконалість нам це не завжди вдається. Що ж робити, коли ми помічаємо за собою схильність критикувати інших? Слухаймося Ісуса і докладаймо всіх зусиль, щоб перестати судити.

12, 13. Як приклад Єгови допомагає нам перестати судити інших?

¹² Нам буде корисно розглянути приклад самого Єгови. Він завжди помічає в людях щось добре. Це видно з того, як він поводився з царем Давидом, коли той грішив. Давид вчинив перелюб з Вірсавією і навіть влаштував убивство її чоловіка (2 Сам. 11:2—4, 14, 15, 24). У результаті Давид завдав страждань не тільки собі, але й усій своїй сім’ї, в тому числі дружинам (2 Сам. 12:10, 11). Іншого разу Давидові забракло довір’я до Єгови, і він розпорядився зробити перепис ізраїльського війська, хоча Єгова йому цього не наказував. Можливо, він загордився через свою військову силу і став надмірно на неї покладатися. До чого це призвело? Сімдесят тисяч ізраїльтян загинули від пошесті (2 Сам. 24:1—4, 10—15).

¹³ Якби ви жили в той час, що ви подумали б про Давида? Чи ви вирішили б, що він не заслуговує на прощення? Єгова так не думав. Він брав до уваги щире каяття Давида і те, що Давид стільки років був йому вірним. Бог простив йому ці серйозні гріхи. Єгова знав, наскільки сильно Давид любить його і хоче робити те, що правильне. Як добре, що Бог зосереджується на наших позитивних сторонах! (1 Цар. 9:4; 1 Хр. 29:10, 17).

14. Як нам треба дивитися на братів і сестер, щоб дотримуватися Ісусового наказу?

¹⁴ Якщо Єгова не вимагає досконалості від нас, тим більше ми не повинні вимагати її від інших. Нам варто зосереджуватися на тому доброму, що в них є. Дуже легко побачити недоліки людини і почати її критикувати. Але духовно зрілий християнин вміє співпрацювати з іншими, хоча і бачить їхні недоліки. Неогранований і невідполірований алмаз не має привабливого вигляду. Але фахівець не звертає на це уваги, він вміє побачити справжню цінність цього каменя. Подібно Єгова та Ісус помічають в людях хороші риси, і нам потрібно робити так само.

15. Чому, перш ніж когось критикувати, потрібно подумати про його життєві обставини?

¹⁵ Що ще допоможе вам не критикувати інших? Подумайте про їхні життєві обставини. Ось приклад. Одного дня Ісус побачив у храмі нужденну вдову, котра вкинула в скриньку  для дарів дві монетки, які були майже нічого не варті. Він не подумав: «Могла би кинути і більше». Ісус не зосередився на тому, скільки пожертвувала вдова, він узяв до уваги її спонуки та обставини і похвалив її (Луки 21:1—4).

16. Чого ви навчилися з випадку, який стався з Веронікою?

¹⁶ Те, наскільки важливо дізнаватися про обставини інших, видно також з випадку, який стався з сестрою Веронікою. В її зборі була сестра, котра сама виховувала сина. Вероніка зізнається: «Я помітила, що вона пропускає зібрання і нерегулярно ходить у служіння. Через це в мене склалася про неї негативна думка. Одного разу, коли я була з нею в служінні, вона поділилася, що в її сина аутизм. Сестра розповіла, що їй дуже нелегко дбати про їхні фізичні і духовні потреби. Через стан сина їй іноді доводиться приходити на зібрання іншого збору». Вероніка каже: «Я навіть не уявляла, як їй важко. Тепер я дуже люблю і поважаю цю сестру за все, що вона робить у служінні Єгові».

17. Що ми повинні робити, згідно з Якова 2:8, і що нам у цьому допоможе?

¹⁷ А що, коли ми погано думаємо про якогось брата чи сестру в зборі?  Пам’ятаймо, що ми повинні любити наших братів. (Прочитайте Якова 2:8.) Також нам варто благати Єгову, щоб він допоміг нам перестати судити. А далі треба діяти відповідно до своїх молитов — зробити перший крок, щоб ближче познайомитися з тим братом чи сестрою. Можна запросити їх в служіння або в гості. Дізнаючись більше про брата чи сестру, звертаймо увагу на їхні хороші риси. Так ми будемо наслідувати приклад Єгови та Ісуса. Це допоможе нам дотримуватися наказу доброго пастиря: «Перестаньте судити».

18. З чого буде видно, що ми слухаємося голосу доброго пастиря?

¹⁸ Так само як вівці слухаються голосу пастуха, послідовники Ісуса слухаються його голосу. Якщо ми докладаємо зусиль, щоб перестати тривожитись про матеріальне і перестати судити інших, Єгова та Ісус нас благословлятимуть. Незалежно від того, чи ми належимо до «малої отари», чи до «інших овець», продовжуймо слухатись голосу доброго пастиря (Луки 12:32; Ів. 10:11, 14, 16). У наступній статті ми розглянемо ще дві настанови Ісуса.