1. В якій сім’ї виростав Яків?

 ЯКІВ, брат Ісуса *, виростав у духовно міцній сім’ї. Його батьки, Йосип та Марія, дуже любили Єгову і віддано йому служили. Але особливим благословенням для Якова був його старший брат, який пізніше став Месією. У Якова була справді унікальна сім’я.

2. З яких причин Яків міг захоплюватися своїм старшим братом?

² Яків мав багато причин захоплюватися своїм старшим братом (Матв. 13:55). Наприклад, Ісус настільки добре знав Писання, що вже у 12 років дивував своїми знаннями освічених старійшин в Єрусалимі (Луки 2:46, 47). Якщо Яків разом з Ісусом займався теслярством, то, напевно, дуже добре його знав. Натан Норр * любив повторювати, що «про людину можна багато чого дізнатися, якщо з нею разом попрацювати». Яків не міг не помічати, що, підростаючи, Ісус «набував мудрості і мав щораз більшу прихильність в очах Бога і людей» (Луки 2:52). Здавалося б, Яків мав стати учнем Ісуса одним з перших, але так не сталося.

3. Як Яків ставився до Ісуса, поки той виконував своє служіння на землі?

³ За весь час, поки Ісус служив на землі, Яків так і не став його учнем (Ів. 7:3—5). Він навіть міг бути серед тих родичів, які говорили, що Ісус «зійшов з розуму»  (Марка 3:21). І в Біблії не сказано, що Яків був зі своєю матір’ю Марією, коли Ісус помирав на стовпі мук (Ів. 19:25—27).

4. Що ми розглянемо в цій статті?

⁴ Все ж пізніше Яків повірив в Ісуса і став шанованим старійшиною в християнському зборі. У цій статті ми розглянемо, як приклад Якова може допомогти нам 1) залишатися смиренними і 2) стати хорошими вчителями.

5. Як на Якова вплинула зустріч з воскреслим Ісусом?

⁵ Коли Яків став послідовником Ісуса? У Біблії згадується, що Ісус після свого воскресіння «з’явився Якову, тоді всім апостолам» (1 Кор. 15:7). Ця зустріч стала поворотним пунктом в житті Якова. Невдовзі він уже був разом з апостолами, які зібралися в горішній кімнаті одного з єрусалимських домів і чекали на обіцяний святий дух (Дії 1:13, 14). Через деякий час Яків почав служити в керівному органі (Дії 15:6, 13—22; Гал. 2:9). А не пізніше 62 року н. е. Єгова надихнув його написати листа помазаним християнам. Цей лист корисний і нам, незалежно від того, помазанці ми чи інші вівці (Як. 1:1). Історик Йосиф Флавій, який жив у першому столітті, повідомляє, що, за наказом юдейського первосвященика Анана, Якова було страчено. До кінця свого земного шляху Яків залишався вірним Єгові.

6. Чим Яків відрізнявся від релігійних провідників того часу?

⁶ Яків був смиренний. Звідки ми це знаємо? Зверніть увагу, як сильно Яків відрізнявся від релігійних провідників того часу. Побачивши незаперечні докази того, що Ісус є Божим Сином, він смиренно це визнав. А от старші священики в Єрусалимі відкидали очевидні факти, які свідчили, що Ісус є представником Єгови. Наприклад, коли Ісус воскресив Лазаря, вони, не маючи можливості заперечити цей факт, змовилися вбити як Ісуса, так і Лазаря (Ів. 11:53; 12:9—11). А згодом, коли воскрес Ісус, вони склали план, як приховати це від  людей (Матв. 28:11—15). Гордість завадила цим релігійним провідникам прийняти Месію.

7. Чому нам потрібно остерігатися гордості?

⁷ Висновок: остерігайтеся гордості і будьте готові вчитися. Так само як серйозна хвороба артерій може зашкодити нашому буквальному серцю, гордість може зіпсувати наше символічне серце, і воно стане нечутливим до порад Єгови. Фарисеї зробили свої серця настільки черствими, що відкидали явні докази того, що Ісус мав Божий дух і був Божим Сином (Ів. 12:37—40). За це вони дорого заплатили — втратили можливість жити вічно (Матв. 23:13, 33). Наскільки ж важливо, щоб ми і далі дозволяли Слову Бога та його духу формувати нашу особистість і впливати на наше мислення та поведінку (Як. 3:17). Завдяки смиренню Яків був готовий вчитися в Єгови. І, як ми побачимо далі, ця риса допомогла йому стати хорошим учителем.

8. Що нам допоможе стати вмілими вчителями?

⁸ Яків не здобув якоїсь особливої освіти. Немає сумніву, що релігійні провідники ставилися до нього так само, як до апостолів Петра та Івана, яких вважали «людьми неосвіченими й простими» (Дії 4:13). Все ж Яків став хорошим вчителем. У цьому можна переконатися, читаючи біблійну книгу, яка носить його ім’я. Можливо, у нас, як і в Якова, немає якоїсь особливої освіти, але за допомогою духу Єгови і навчання від його організації ми теж можемо стати вмілими вчителями. Подивімось, чого можна навчитися з прикладу Якова.

9. Що можна сказати про те, як навчав Яків?

⁹ Яків не вживав мудрих слів і не наводив складних пояснень. У результаті читачі знали, що і як їм потрібно робити. Для прикладу розгляньмо, наскільки просто Яків навчає християн терпеливо зносити несправедливість  і не озлоблюватись. Він пише: «Ми вважаємо щасливими тих, хто залишається витривалим. Ви чули про витривалість Йова і про те, як завдяки Єгові обернулися справи, і ви побачили, що Єгова дуже ніжний у виявленні почуттів та милосердний» (Як. 5:11). Зверніть увагу, що Яків спирається на Боже Слово. За його допомогою він показує своїм читачам, що Єгова завжди винагороджує тих, хто, подібно до Йова, залишається йому вірним. Щоб підкреслити цю думку, Яків використовує прості слова і зрозумілу логіку. Так він звертає увагу не на себе, а на Єгову.

10. Наведіть приклад, як ми можемо наслідувати Якова, навчаючи інших.

¹⁰ Висновок: навчайте просто і спирайтеся на Боже Слово. Ми не маємо на меті вразити учнів нашими знаннями. Натомість ми хочемо, щоб вони захоплювались тим, скільки знає Єгова, і розуміли, що він про них дбає (Рим. 11:33). Ми досягнемо цієї мети, якщо будемо завжди звертати увагу зацікавлених на Біблію. Приміром, коли учень просить в нас поради, ми не будемо говорити, що зробили б на його місці, натомість допоможемо йому пороздумувати над прикладами біблійних персонажів і зрозуміти погляд та почуття Єгови. Тоді він послухається поради, прагнучи догодити Єгові, а не нам.

11. Які недоліки мали християни, котрим писав Яків, і які поради він їм дав? (Якова 5:13—15).

¹¹ Яків не дивився крізь пальці на недоліки тих, кого навчав. З його листа видно, що він добре знав, які проблеми були в зборі, і прямо казав братам та сестрам, у чому їм потрібно виправитися. Наприклад, деякі християни не спішили застосовувати поради (Як. 1:22). Інші мали упередження до бідних (Як. 2:1—3). А ще інші не вміли контролювати свій язик (Як. 3:8—10). Хоча ці християни мали серйозні недоліки, Яків не зневірився в них. Він давав поради прямо, але з добротою і заохочував тих, хто ослаб духовно, звертатись по допомогу до старійшин. (Прочитайте Якова 5:13—15.)

12. Що нам допоможе не зневірюватися в наших учнях?

¹² Висновок: не залишайте без уваги недоліки учнів, але не зневірюйтеся в них. Багатьом нашим зацікавленим важко застосовувати поради з Біблії (Як. 4:1—4). Декому потрібен час, щоб побороти погані схильності й розвинути християнські риси. Наслідуючи Якова, ми не боятимемось прямо говорити нашим учням, в чому їм потрібно покращитися. Також ми не будемо втрачати надії, що Єгова дасть смиренним людям сили зробити необхідні зміни в житті і допоможе їм до нього прийти (Як. 4:10).

13. Що визнавав Яків, згідно з Якова 3:2 і приміткою?

¹³ Яків мав правильний погляд на себе. Він не думав, що його родинні зв’язки з Месією і становище в християнському зборі робили його особливим. Він не вивищувався над одновірцями, а називав їх «мої любі брати» (Як. 1:16, 19; 2:5). Також він не хотів створити враження, ніби завжди все робить правильно. Навпаки, він  розумів, що не є непомильним, і це видно з таких його слів: «Всі ми часто робимо помилки». (Прочитайте Якова 3:2 і примітку.)

14. Чому варто визнавати свої помилки?

¹⁴ Висновок: пам’ятайте, що ви теж грішні. Не треба думати, ніби ми чимось кращі за наших учнів. Якщо в учня складеться враження, що ми безпомильні, то він може зробити висновок, що йому ніколи не вдасться жити згідно з Божими вимогами. Але якщо ми відверто визнаємо́, що нам не завжди легко дотримуватися біблійних принципів, і розповідаємо, як Єгова допомагає нам змінюватися, то учень зрозуміє, що він теж зможе служити Єгові.

15. Що можна сказати про приклади, які наводить Яків? (Якова 3:2—6, 10—12).

¹⁵ Яків наводив зрозумілі приклади. Звичайно, йому допомагав святий дух. Але він, очевидно, також навчився цього, досліджуючи приклади, які використовував його старший брат Ісус. Порівняння, які робив Яків у своєму листі, прості та зрозумілі. (Прочитайте Якова 3:2—6, 10—12.)

16. Чому потрібно наводити зрозумілі приклади?

¹⁶ Висновок: наводьте зрозумілі приклади. Коли ви наводите доречні приклади, то наче малюєте в уяві слухачів яскраві картини, які допомагають їм запам’ятати основні біблійні істини. Ісус майстерно послуговувався цим методом навчання, і Яків у цьому його наслідував. Розгляньмо один з прикладів, котрі наводить Яків, і подивімось, чому він дієвий.

17. Чому приклад, записаний в Якова 1:22—25, такий влучний?

¹⁷ Прочитайте Якова 1:22—25. Приклад з дзеркалом влучний з кількох причин. Яків навів цей приклад з конкретною метою. Він хотів показати, що для того, аби отримати користь з Божого Слова, треба не просто його читати, а й застосовувати прочитане. Яків вибрав ситуацію, добре знайому його читачам,— чоловік дивиться в дзеркало. Що Яків хотів підкреслити?  Дивитися в дзеркало, бачити недолік, який потрібно виправити, і нічого не робити — це безглуздо. А отже, читати Боже Слово, бачити риси, яких потрібно позбутися, і нічого не змінювати — так само безглуздо.

18. Що потрібно робити, аби наші приклади були влучними?

¹⁸ Якщо ви хочете, щоб ваші приклади були такими ж влучними, як у Якова, то 1) підбирайте приклади, які вдало ілюструють вашу думку, 2) змальовуйте ситуації, котрі знайомі вашим слухачам, і 3) добре пояснюйте свої приклади. Якщо вам складно самим придумати приклад, зверніться до «Індексу публікацій Товариства “Вартова башта”». Під заголовком «Приклади (наочні)» ви знайдете десятки цікавих ідей. Однак не забувайте, що приклад працює, як мікрофон,— він підсилює думку, яку ілюструє. Тому наводьте приклади для того, щоб унаочнювати лише важливі думки. Звичайно, ми повинні покращувати свої вчительські вміння не для того, щоб привертати до себе увагу, а для того, щоб допомогти якомога більшій кількості людей стати служителями Єгови.

19. Як ми покажемо, що цінуємо нашу духовну родину?

¹⁹ Ні в кого з нас не було досконалого старшого брата, але всі ми маємо честь належати до великої духовної родини Божих служителів. Ми покажемо, що цінуємо наших братів та сестер, якщо проводимо з ними час, беремо з них приклад та пліч-о-пліч виконуємо працю проповідування і навчання. Коли ми наслідуємо риси та вчинки Якова і те, як він навчав, ми приносимо честь Єгові та допомагаємо щирим людям наближатися до нашого люблячого небесного Батька.