1. Що робить нас щасливими?

 ЄГОВА хоче, щоб ми були щасливими. Це видно вже з того, що однією зі складових плоду його святого духу є радість (Гал. 5:22). Ми почуваємося дуже щасливими, коли беремо активну участь у служінні та допомагаємо одновірцям. І це не дивно, адже «більше щастя в тому, щоб давати, а не брати» (Дії 20:35).

2, 3. а) Від чого, згідно з Галатів 6:4, залежить наше щастя в служінні Єгові? б) Що ми розглянемо в цій статті?

² У Галатів 6:4 апостол Павло пояснив, від чого залежить наше щастя. (Прочитайте.) По-перше, ми маємо робити в служінні Єгові все, що нам під силу. Зверніть увагу: все, що нам під силу. Тоді ми будемо щасливими (Матв. 22:36—38). По-друге, нам не варто порівнювати себе з іншими. Якщо ми чогось досягли завдяки своєму доброму здоров’ю, особливим умінням чи талантам, то маємо дякувати за це Єгові. Адже все, що ми маємо, ми отримали від нього. А що, коли комусь у зборі певний вид служіння вдається краще, ніж нам? Ми маємо радіти, що цей брат або сестра використовує свої здібності на хвалу Єгові, а не для власної вигоди чи самозвеличення. Треба не змагатися з такими одновірцями, а брати з них приклад.

³ Ця стаття допоможе нам не знеохочуватись, якщо ми не можемо робити для Єгови стільки, скільки хотіли б. Також вона покаже, як нам найкраще використовувати свої таланти і чого ми можемо навчитися від інших.

4. Через що дехто почувається пригніченим? Наведіть приклад.

⁴ Деяким братам і сестрам важко змиритися з тим, що через вік чи погане здоров’я вони не можуть робити в служінні стільки, скільки колись. Щось подібне було з Керол. У минулому вона служила там, де була більша потреба, проводила 35 біблійних вивчень і навіть привела кількох людей до правди. Її служіння було дуже насичене. Але потім у неї сильно погіршилося здоров’я, і тепер вона майже не виходить з дому. «Я не можу робити стільки, скільки інші брати й сестри,— каже Керол.— З одного боку я розумію, що виною цього є моє здоров’я, а з іншого — мене не покидає думка, що я не така вірна, як вони. Це постійна боротьба між моїми бажаннями і можливостями, і вона дуже мене виснажує». Керол прагне робити для Єгови все, що їй під силу. І це варте похвали! Ми впевнені, що Бог розуміє її обставини і дуже цінує її ревність.

5. а) Про що нам варто пам’ятати, якщо ми незадоволені тим, скільки робимо в служінні? б) З чого видно, що брат, зображений на ілюстраціях, упродовж усього життя віддає Єгові найкраще?

⁵ Якщо вас знеохочує те, скільки ви можете робити в служінні, подумайте, чого Єгова від вас очікує. Він сподівається, що ви будете віддавати йому найкраще, а вже яким буде це найкраще, залежить від ваших обставин. Уявімо 80-літню сестру, яка дуже пригнічена тим, що не може робити в служінні стільки, скільки робила в 40 років. Сестра думає, що, хоч вона і робить все, що їй під силу, Єгова все одно нею незадоволений. Але чи це дійсно так? Подумаймо: якщо вона віддавала Єгові найкраще, коли їй було 40, і робить це тепер, коли їй 80, то виходить, що вона ніколи не переставала віддавати Єгові найкраще. Може, вам і здається, що ви робите для Бога недостатньо, але не вирішуйте за нього, задоволений він вашим служінням чи ні. Якщо ви докладаєте всіх зусиль, то не сумнівайтеся, що Єгова обов’язково скаже вам: «Молодець!» (Порівняйте Матвія 25:20—23.)

6. Чого вас вчить приклад сестри Марії?

⁶ Щоб не знеохочуватись, потрібно більше зосереджуватись на тому, що ми можемо робити, і менше думати про те, чого не можемо. Розгляньмо приклад сестри Марії, якій хвороба не дає робити в служінні стільки, скільки вона хотіла б. Спочатку Марія знеохочувалась і думала, що від неї мало користі. Але потім вона згадала про іншу сестру в зборі, яка була прикута до ліжка, і вирішила її підтримати. «Ми домовилися разом проповідувати по телефону і писати листи,— каже Марія.— Щоразу я поверталася зі служіння щасливою від того, що змогла допомогти своїй сестрі». Як бачимо, служіння приноситиме нам більше задоволення, якщо ми будемо думати про свої можливості, а не обмеження. А тепер поговорімо про тих, кому сприяють обставини або кому певні види служіння даються особливо добре.

7. Яку пораду нам дав апостол Петро?

⁷ У своєму першому листі апостол Петро заохотив братів використовувати всі свої дари й таланти, щоб  підбадьорювати одновірців. Петро написав: «Якою мірою кожен з вас отримав дар, такою і використовуйте його, служачи одне одному як добрі управителі, які отримали Божу незаслужену доброту» (1 Пет. 4:10). Нам варто повною мірою використовувати свої дари в служінні і не переживати, що хтось почне нам заздрити чи пригнітиться. Якщо ми марнуємо свої таланти, значить не віддаємо Єгові найкраще.

8. Чому, згідно з 1 Коринфян 4:6, 7, нам не слід вихвалятися своїми дарами?

⁸ Однак усім нам треба бути обережними, щоб не загордитися. (Прочитайте 1 Коринфян 4:6, 7.) Скажімо, вам добре вдається починати біблійні вивчення. Це чудовий дар, який не можна марнувати. Але одна річ — використовувати дар, і зовсім інша — вихвалятися ним. Уявіть, що недавно ви розпочали з кимось біблійне вивчення і вам вже не терпиться розповісти про це своїй групі для служіння. І ось, коли ви зібралися разом, сестра з вашої групи випереджає вас і починає розповідати, як вона залишила комусь журнал. Вона залишила журнал, а ви розпочали вивчення! І що вам тепер робити? Звичайно, ваш випадок дуже підбадьорить групу, але, мабуть, краще поділитися ним іншого разу. Промовчавши в цій ситуації, ви не позбавите сестру радості і виявите до неї доброту. Але це не означає, що вам потрібно перестати пропонувати біблійні вивчення. Якщо ви маєте дар, використовуйте його!

9. Як нам послуговуватися своїми дарами?

⁹ Пам’ятаймо, що всі наші здібності та вміння — це дари від Бога. І нам треба послуговуватися ними для зміцнення збору, а не для самозвеличення (Філ. 2:3). Якщо ми будемо скеровувати всі свої сили й таланти на виконання Божої волі, то будемо радіти — радіти не тому, що ми кращі за інших, а тому, що прославляємо Єгову.

10. Чому немудро порівнювати себе з іншими?

¹⁰ Якщо не бути обережним, то можна почати порівнювати свої сильні сторони з чиїмись слабкими. Наприклад, якийсь брат може бути дуже красномовним та виголошувати гарні промови. Це його сильна сторона. І глибоко  в душі він може зверхньо дивитися на брата, якому промови даються важко. Але цілком можливо, що той брат гостинніший, ревніший у служінні або краще виховує дітей. Як же добре, що в нас є стільки талановитих братів і сестер, які використовують свої дари, щоб служити Єгові та допомагати іншим!

11. Чому нам варто наслідувати Ісуса?

¹¹ Те, що нам не слід порівнювати себе з іншими, не означає, що ми не можемо вчитися від них. Найкращий приклад нам залишив Ісус. Звичайно, на відміну від нього ми недосконалі, але все одно можемо переймати його поведінку та чудові риси (1 Пет. 2:21). Наслідуючи Христа, ми стаємо кращими служителями Єгови і вмілішими проповідниками.

12, 13. Чого ми вчимося з прикладу царя Давида?

¹² У Божому Слові розповідається про багатьох чоловіків і жінок, які, хоч і були недосконалими, гідні наслідування (Євр. 6:12). Візьмімо для прикладу царя Давида. Єгова назвав його «чоловіком, який [йому] до вподоби» (Дії 13:22). Звичайно, Давид не був безпомильним. Він навіть скоїв кілька серйозних гріхів. Але він все одно залишив нам чудовий приклад. Коли йому докорили, він не виправдовувався. Давид прийняв виправлення і щиро розкаявся в скоєному. За це Єгова його простив (Пс. 51:3, 4, 10—12).

¹³ Роздумуючи над прикладом Давида, запитайте себе: «А як на виправлення реагую я? Відразу визнаю провину чи виправдовуюсь? А може, перекладаю вину на інших? Чи докладаю я всіх зусиль, щоб не повторювати своїх помилок?» Ви можете ставити собі подібні запитання і тоді, коли читаєте біблійні розповіді про інших вірних служителів Бога. Можливо, вони мали такі ж труднощі, як у вас. Подумайте, які хороші риси вони виявляли, і запитайте себе, у чому ви можете їх наслідувати.

14. Чого ми можемо навчитися від одновірців?

¹⁴ Сьогодні поряд з нами служить безліч братів і сестер різного віку, від яких ми теж можемо багато чого навчитися. Можливо, у вашому зборі є хтось, хто витривало зносить випробування:  тиск однолітків, протидію з боку сім’ї чи проблеми зі здоров’ям. Подумайте, які риси цього брата або сестри ви хотіли б наслідувати. Спостерігаючи, як одновірці долають свої труднощі, ми вчимося долати свої. Ми дуже раді, що маємо стільки живих прикладів непохитної віри (Євр. 13:7; Як. 1:2, 3).

15. Яка порада апостола Павла допомагає нам отримувати задоволення від служіння Єгові?

¹⁵ Коли кожен віддає Єгові найкраще і не порівнює себе з іншими, в зборі панує мир та єдність. Так було в першому столітті. Тоді християни мали різні дари та обов’язки (1 Кор. 12:4, 7—11). Все ж між ними не було суперництва і поділень. Павло заохочував одновірців використовувати свої дари, щоб «зміцня[ти] Христове тіло». Збору в Ефесі він написав: «Якщо кожна окрема частина тіла діє належно, це сприяє росту цілого тіла, а зміцняється воно завдяки любові» (Еф. 4:1—3, 11, 12, 16). Застосовуючи цю пораду, християни сприяли миру і єдності. Така сама атмосфера панує сьогодні і в наших зборах.

16. Що ви вирішили робити після розгляду цієї статті? (Євреїв 6:10).

¹⁶ Отже, не порівнюйте себе з іншими. Вчіться від Ісуса і наслідуйте його риси. Роздумуйте над прикладом віри, який залишили Божі служителі давнини і який подають наші одновірці сьогодні. Будьте впевнені, що «не є Бог неправедний, щоб забути вашу працю». (Прочитайте Євреїв 6:10.) Єгова цінує те, що ви віддаєте йому найкраще. Пам’ятайте про це, і нехай служіння Богові приносить вам радість!