Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

СТАТТЯ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ 45

Дорожіть можливістю поклонятися Єгові в його духовному храмі

Дорожіть можливістю поклонятися Єгові в його духовному храмі

«Поклоняйтеся тому, хто створив небо [і] землю» (ОБ’ЯВ. 14:7).

ПІСНЯ 93 Благослови наше зібрання

У ЦІЙ СТАТТІ a

1. Що каже ангел всім людям і як ми ставимося до його слів?

 ЯКБИ до вас звернувся ангел, чи ви б його вислухали? У Біблії говориться про ангела, який прямо зараз звертається до «кожної нації, племені, мови та народу». Що він каже? «Виявіть страх перед Богом і віддайте йому славу... Поклоняйтеся тому, хто створив небо [і] землю» (Об’яв. 14:6, 7). Яка ж велика честь поклонятися єдиному правдивому Богу, Єгові! Ми дуже йому вдячні за те, що він дозволяє нам перебувати в його величному духовному храмі.

2. Що таке духовний храм Єгови? (Дивіться також рамку  «Чим не є духовний храм».)

2 А що це за храм? Якась буквальна будівля? Ні. Це запроваджений Єговою устрій, завдяки якому ті, хто вірить у викупну жертву Ісуса, можуть поклонятися Богові у правильний спосіб. Духовний храм складається з багатьох частин, і вони детально описані в Листі апостола Павла до євреїв b.

3, 4. Чому Павло переживав за християн у Юдеї і як він їм допоміг?

3 Павло написав цього листа християнам, які жили в Юдеї. Скоріш за все, у нього було дві мети. По-перше, він хотів підбадьорити своїх одновірців. У минулому більшість із них сповідувала юдаїзм і тепер, мабуть, стикалася з насмішками. Юдейські релігійні провідники дивилися на християн з погордою, адже в них не було ні храму, ні жертовника, ні священиків. Це могло знеохочувати братів і сестер та послаблювати їхню віру (Євр. 2:1; 3:12, 14). Дехто, можливо, навіть думав повернутися до юдаїзму.

4 По-друге, Павло хотів вказати своїм одновірцям на те, що вони приділяють недостатньо уваги новим глибоким істинам — не споживають «тверду їжу» (Євр. 5:11—14). Очевидно, дехто з них досі дотримувався Мойсеєвого закону. У своєму листі Павло підкреслив, що жертви, яких вимагав Закон, не могли повністю очистити людину від гріха, тому старі заповіді були «скасовані». Крім того, Павло пояснив християнам кілька глибоких істин і нагадав, що Ісусова жертва дає «ліпшу надію» та дозволяє по-справжньому наблизитись до Бога (Євр. 7:18, 19).

5. Що нам треба дізнатися і чому це важливо?

5 Павло хотів, щоб його брати і сестри зрозуміли, наскільки християнство перевершує юдаїзм. Мойсеїв закон був лише «тінню майбутнього», а «дійсністю» був Христос (Кол. 2:17). Тінь дає тільки загальне уявлення про предмет, який її відкидає. Так само і Мойсеїв закон давав лише загальне уявлення про ліпший устрій, який пізніше прийшов йому на заміну. Завдяки цьому устрою ми можемо отримати прощення гріхів і правильно поклонятися Богу. Тому нам дуже важливо дізнатись, у чому він полягає. Спробуймо порівняти те, як поклоніння Єгові було організовано в стародавньому Ізраїлі («тінь»), з тим, як його організовано в християнському зборі («дійсність»). Це допоможе нам зрозуміти, що таке духовний храм і яке місце в ньому займаємо ми.

СВЯТИЙ НАМЕТ

6. Яку роль виконував святий намет?

6 Тінь. Свою аргументацію Павло будує навколо святого намету, який Мойсей звів у 1512 році до н. е. (Дивіться схему «Тінь — дійсність».) Це була переносна́ конструкція, яку ізраїльтяни брали з собою кожного разу, коли переходили з місця на місце. Ним користувалися майже 500 років — поки в Єрусалимі не був побудований храм (Вих. 25:8, 9; Чис. 9:22). Святий намет (його ще називали наметом зборів) був центром поклоніння ізраїльтян, де вони приносили жертви Єгові (Вих. 29:43—46). Однак він виконував ще одну роль — був символом чогось набагато величнішого.

7. Коли з’явився духовний храм?

7 Дійсність. Святий намет був лише «тінню того, що в небі». Він символізував величний духовний храм Єгови. Павло сказав, що «цей намет є наочним прикладом, який стосується теперішнього часу» (Євр. 8:5; 9:9). Отже, на той момент, коли були написані ці слова, духовний храм вже існував. Він з’явився, коли Ісус почав служити «великим первосвящеником». Це сталося в 29 році н. е., після того як він охрестився і був помазаний святим духом c (Євр. 4:14; Дії 10:37, 38).

ПЕРВОСВЯЩЕНИК

8, 9. У чому, згідно з Євреїв 7:23—27, полягає різниця між ізраїльськими первосвящениками і великим Первосвящеником, Ісусом Христом?

8 Тінь. Первосвященик був уповноважений представляти народ перед Богом. Під час присвячення святого намету Єгова доручив цей обов’язок Аарону. Однак, як писав Павло, «священиками мало ставати багато чоловіків, заступаючи один одного, бо смерть не дозволяла їм займати таке становище постійно» d. (Прочитайте Євреїв 7:23—27.) Крім того, ті чоловіки були недосконалими і мали приносити жертви за власні гріхи. Як же від них відрізняється наш великий Первосвященик, Ісус Христос!

9 Дійсність. Ісус служить Первосвящеником у «правдивому наметі, який поставив Єгова, а не людина» (Євр. 8:1, 2). Павло писав, що «оскільки [Ісус] живе вічно, то має священство без жодного наступника». Він «неопоганений, відділений від грішників» і, на відміну від ізраїльських первосвящеників, «не має потреби щодня приносити жертви... за свої гріхи». А тепер розгляньмо, що символізував жертовник і жертви, які на ньому приносились.

ЖЕРТОВНИК І ЖЕРТВИ

10. На що вказували жертви, які приносили на мідному жертовнику?

10 Тінь. Перед входом у святий намет стояв великий мідний жертовник, на якому ізраїльтяни приносили в жертву тварин (Вих. 27:1, 2; 40:29). Ті жертви не давали підстав для повного прощення гріхів (Євр. 10:1—4). Однак вони вказували на особливу жертву, яка мала раз і назавжди звільнити людство від гріха.

11. На який жертовник Ісус поклав своє життя? (Євреїв 10:5—7, 10).

11 Дійсність. Ісус знав, для чого Єгова послав його на землю: він мав віддати своє життя як викуп за людство (Матв. 20:28). Своїм хрещенням Ісус показав, що готовий виконати це завдання (Ів. 6:38; Гал. 1:4). Охрестившись, він, можна сказати, поклав своє життя на жертовник. Під жертовником ми маємо на увазі волю Єгови, яка полягала в тому, щоб його Син приніс себе в жертву. Ця жертва «раз і назавжди» очищає від гріхів кожного, хто у неї вірить. (Прочитайте Євреїв 10:5—7, 10.) У наступному підзаголовку ми поговоримо про два відділення святого намету.

СВЯТЕ І НАЙСВЯТІШЕ

12. Кому дозволялося входити у Святе, а кому в Найсвятіше?

12 Тінь. Як святий намет, так і храми, які були побудовані пізніше, мали два відділення — «Святе» і «Найсвятіше». Їх розділяла оздоблена вишивкою завіса (Євр. 9:2—5; Вих. 26:31—33). У Святому стояв золотий світильник, жертовник для спалювання фіміаму і стіл для хлібів представлення. В цій частині служили «помазані священики», ніхто інший туди заходити не міг (Чис. 3:3, 7, 10). У Найсвятішому стояв золотий ковчег угоди, який символізував присутність Єгови (Вих. 25:21, 22). Доступ до цієї частини мав тільки первосвященик. Він заходив за завісу лише у День примирення (Лев. 16:2, 17). Первосвященик ішов у Найсвятіше з кров’ю жертовних тварин і примиряв з Богом себе та весь народ. Зрештою Єгова пояснив, що все це означало e (Євр. 9:6—8).

13. Що символізували Святе і Найсвятіше?

13 Дійсність. Серед Ісусових учнів є відносно невелика група християн, які помазані святим духом і мають особливі стосунки з Єговою. Загалом ця група налічує 144 000 осіб. Вони мають разом з Ісусом служити священиками на небі (Об’яв. 1:6; 14:1). Святе символізувало стан, в якому вони перебувають як народжені духом сини Бога, які поки що залишаються на землі (Рим. 8:15—17). Найсвятіше представляло небо — оселю самого Єгови. Завіса, яка відділяла Святе від Найсвятішого, символізувала Ісусове людське тіло, яке не давало йому увійти в небо. Після того як Ісус віддав своє тіло в жертву і воскрес, він піднявся на небо як великий Первосвященик. Крім того, його жертва відкрила шлях до небесного життя всім помазаним християнам. Звісно, для того щоб отримати небесну нагороду, вони теж повинні покинути свої земні тіла (Євр. 10:19, 20; 1 Кор. 15:50). Зрештою всі 144 000 помазанців приєднаються до Ісуса у Найсвятішому відділенні духовного храму.

14. Чому, згідно з Євреїв 9:12, 24—26, поклоніння в духовному храмі перевершує поклоніння у святому наметі?

14 Отже, ми чітко бачимо, що поклоніння в духовному храмі значно перевершує поклоніння в святому наметі. Кімната, в яку входив ізраїльський первосвященик, хоча і називалася Найсвятішим, була зроблена людьми. А Ісус ввійшов у справді найсвятіше місце у світі — «в саме небо», де перебуває Єгова. Ізраїльський первосвященик з’являвся перед Єговою з кров’ю тварин, а Ісус постав перед Богом «з власною кров’ю». «Щоб усунути гріх», він пожертвував своїм правом вічно жити на землі як досконала людина. (Прочитайте Євреїв 9:12, 24—26.) Його жертва повністю звільняє нас від гріха. Дійсно, величність духовного храму Єгови просто вражає! І, як ми побачимо далі, служити в ньому може кожен з нас незалежно від того, яка в нього надія — земна чи небесна.

ПОДВІР’Я

15. Хто служив на подвір’ї святого намету?

15 Тінь. Святий намет мав лише одне подвір’я. Це була огороджена ділянка, на якій служили священики. Там стояв згаданий вище жертовник для цілопалень, а також мідна умивальниця. Водою з тієї умивальниці священики милися перед тим, як приступити до виконання своїх обов’язків (Вих. 30:17—20; 40:6—8). Цікаво, що храми, побудовані пізніше, мали друге, зовнішнє, подвір’я, на якому поклонялися ті, хто не був священиком.

16. Хто служить на внутрішньому подвір’ї духовного храму, а хто на зовнішньому?

16 Дійсність. Помазанці з нетерпінням чекають, коли будуть разом з Ісусом служити священиками на небі. Але поки вони залишаються на землі, вони виконують своє служіння на внутрішньому подвір’ї духовного храму. Образ великої умивальниці нагадує їм — як і всім християнам — про важливість моральної і духовної чистоти. А що сказати про «великий натовп людей», які віддано підтримують помазаних братів Ісуса? Апостол Іван бачив, як «вони стоять перед престолом Бога та день і ніч служать йому в його храмі». Ці люди перебувають на зовнішньому подвір’ї (Об’яв. 7:9, 13—15). Без сумніву, кожен з нас надзвичайно дорожить своїм місцем у величному духовному храмі Єгови.

ПОКЛОНЯТИСЯ ЄГОВІ — ВЕЛИКА ЧЕСТЬ

17. Які жертви ми можемо приносити Єгові?

17 Невід’ємною частиною поклоніння Богу є принесення жертв. І кожен з нас може жертвувати чимось для Єгови — своїм часом, силами чи матеріальними засобами. А ще, як писав Павло, ми можемо завжди приносити Богові «жертву хвали, тобто плід наших уст, що привселюдно звіщають його ім’я» (Євр. 13:15). Ми розуміємо, що поклонятися Єгові — це велика честь, тому віддаємо йому найліпше, що маємо.

18. Що, згідно з Євреїв 10:22—25, нам не можна занедбувати і які істини нам слід пам’ятати?

18 Прочитайте Євреїв 10:22—25. Наприкінці свого листа до євреїв Павло згадує деякі аспекти нашого поклоніння, які нам не можна занедбувати. Це, зокрема, молитва, проповідування і зібрання. Також він заохочує нас: «Підбадьорюймо одне одного, і робімо так дедалі більше, оскільки бачимо наближення [дня Єгови]». А в останніх розділах книги Об’явлення ангел Єгови двічі закликає: «Богові поклоняйся!» (Об’яв. 19:10; 22:9). Тож завжди пам’ятаймо глибокі істини, пов’язані з духовним храмом Єгови, і цінуймо можливість поклонятися нашому величному Богу!

ПІСНЯ 88 Покажи мені твій шлях

a Істини про величний духовний храм Єгови можна сміливо назвати одними з найглибших у Божому Слові. Що являє собою цей храм? Розгляньмо, що про нього розповідається у Листі до євреїв. Дослідивши цю тему, ви будете ще більше цінувати можливість поклонятися Єгові.

b Щоб отримати загальні відомості про Лист до євреїв, подивіться відео «Вступ до Євреїв» на сайті jw.org.

c Лист до євреїв — це єдина книга в Біблії, де Ісуса названо Первосвящеником.

d Згідно з одним довідником, за весь період від призначення Аарона до знищення Єрусалимського храму (в 70 році н. е.) в Ізраїлі могло змінитися 84 первосвященики.

e Символічне значення дій, які первосвященик виконував у День примирення, пояснюється у відео «Намет» на сайті jw.org.

g Дивіться рамку «Як дух розкрив значення духовного храму» у «Вартовій башті» за 15 липня 2010 року, сторінка 22.