1. Чого від нас очікує Єгова?

 НЕМОЖЛИВО описати словами, яку радість відчуває подружжя, коли в них народжується дитина. Вони дуже люблять своє маля. Втім, це зовсім не означає, що вони хочуть, аби їхня дитина залишалась маленькою усе життя. Навпаки, якби минав час, а вона не розвивалась, це викликало б у батьків серйозне занепокоєння. Щось подібне можна сказати про наш духовний ріст. Єгова щасливий, коли бачить, як ми робимо перші кроки у служінні йому. Але він не хоче, аби ми вічно залишались духовними немовлятами (1 Кор. 3:1). Бог очікує, що ми ставатимемо «дорослими», тобто зрілими, християнами (1 Кор. 14:20).

2. Що ми розглянемо в цій статті?

² Якого християнина можна назвати зрілим? Як нам досягти християнської зрілості? Яку роль у цьому відіграє тверда духовна їжа? І чому нам потрібно остерігатися самовпевненості? Відповіді ми знайдемо в цій статті.

ЯК МИСЛИТЬ І ПОВОДИТЬСЯ ЗРІЛИЙ ХРИСТИЯНИН

3. Що означає стати «дорослим» християнином?

³ Грецьке слово, яке в 1 Коринфян 14:20 перекладено як «дорослий», може також означати «зрілий», «досконалий» або «довершений» a (1 Кор. 2:6). Щоб стати дорослою людиною, дитина має вирости фізично. А щоб стати «дорослим» християнином, треба вирости духовно.  Звісно, навіть якщо ми вже досягли цієї мети, нам все одно не слід зупинятися (1 Тим. 4:15). Стати зрілим християнином може будь-хто, для цього не обов’язково бути дорослим за віком. Але як нам визначити, зрілі ми чи ні?

4. Що вирізняє зрілого християнина?

⁴ Зрілий християнин виконує всі накази Єгови, а не тільки ті, які йому подобаються. Звичайно, він залишається недосконалим і припускається помилок. Але такий християнин завжди старається думати й поводитись так, щоб це подобалося Богу. Він вдягнувся в нову особистість і кожного дня працює над тим, щоб його мислення було якомога ближчим до мислення Єгови (Еф. 4:22—24). Він вміє приймати рішення, керуючись законами і принципами, записаними в Біблії,— йому не потрібен довгий список правил на кожну можливу ситуацію. Крім того, зрілий християнин достатньо дисциплінований, щоб, прийнявши рішення, втілити його в життя (1 Кор. 9:26, 27).

5. Що може статися з незрілим християнином? (Ефесян 4:14, 15).

⁵ А що сказати про незрілого християнина? Через «підступність людей і хитрий обман [його] кидає, мов на хвилях». Він може легко повірити в якусь теорію змови чи піддатися впливу відступників b. (Прочитайте Ефесян 4:14, 15.) Такий християнин заздрить іншим, спричиняє конфлікти, схильний ображатися і піддається спокусам (1 Кор. 3:3).

6. Чим духовний ріст подібний до дорослішання? (Дивіться також ілюстрацію.)

⁶ Як ми вже побачили, у Біблії духовний ріст порівнюється до дорослішання. Дитині бракує розсудливості, тому вона потребує постійної опіки дорослих. Наприклад, коли мама переходить через дорогу зі своєю маленькою донькою, то обов’язково тримає її за руку. З часом, коли донька підросте, їй вже не буде потрібна допомога. Але, скоріш за все, мама й далі буде  нагадувати їй дивитися по сторонах. А от у дорослому віці донька вже й сама знатиме, які є небезпеки і чого треба остерігатися. Так само незрілому християнину потрібна допомога зріліших одновірців, щоб уникати духовних пасток і приймати мудрі рішення. Але, набувши зрілості, він стане самостійним. Роздумуючи над біблійними принципами, він сам зможе зрозуміти, як Єгова дивиться на ту чи іншу справу, і прийняти відповідне рішення.

7. Чи потребують зрілі християни допомоги інших?

⁷ Чи це означає, що зрілий християнин ніколи не потребує допомоги? Ні. Він теж час від часу просить поради в інших. Різниця полягає в тому, що незрілий християнин хоче, аби все вирішували за нього, а зрілий розуміє, що мусить нести «власну ношу» відповідальності (Гал. 6:5). Він може звертатися до тих, хто має більше мудрості й досвіду, але рішення приймає самостійно.

8. Чим зрілі християни відрізняються одне від одного?

⁸ Коли діти виростають, вони не стають однаковими. Кожен дорослий має свою унікальну зовнішність. Так само і з християнською зрілістю. Кожен зрілий християнин має свою унікальну особистість. Хтось виділяється мудрістю, а хтось — сміливістю, хтось відомий своєю щедрістю, а хтось зігріває серця інших щирим співчуттям. Крім того, в однаковій ситуації двоє зрілих християн можуть прийняти різні рішення, але при цьому і одне, і друге буде узгоджуватися з біблійними принципами. Зрілий християнин розуміє, що є питання, в яких кожен керується своїм сумлінням. Тому він не засуджує тих, хто поводиться не так, як він, а старається підтримувати мирну атмосферу у зборі (Рим. 14:10; 1 Кор. 1:10).

ЯК СТАТИ ЗРІЛИМ ХРИСТИЯНИНОМ

9. Чи духовна зрілість приходить автоматично? Поясніть.

⁹ Щоб стати дорослою, людині не потрібно докладати особливих зусиль, достатньо просто почекати. Але духовна зрілість не приходить автоматично. Це добре видно на прикладі збору в Коринфі. Усі тамтешні брати й сестри прийняли добру новину, охрестилися, отримали святий дух, і всі вони чули настанови апостола Павла (Дії 18:8—11). Все ж минали роки, а дехто з них і далі залишався незрілим (1 Кор. 3:2). Як нам не повторити цієї помилки?

10. Що нам потрібно робити, аби досягти зрілості? (Юди 20).

¹⁰ Щоб досягти зрілості, перш за все потрібно цього захотіти. Той, хто «любить недосвідченість», кому комфортно залишатися духовним немовлям, ніколи не стане зрілим (Присл. 1:22). Буває, що людина вже давно доросла, але все одно не може без батьків і кроку ступити. Ми не хочемо, щоб в духовному розумінні з нами сталося те саме. Кожен з нас мусить розвивати власну віру. (Прочитайте Юди 20.) Якщо ти лише починаєш свій шлях до зрілості, молися, аби Єгова дав тобі «і бажання, і силу діяти» (Філ. 2:13).

11. Як Єгова допомагає нам досягати християнської зрілості? (Ефесян 4:11—13).

¹¹ Єгова не залишив нас без своєї підтримки. Він дав нам багато пастирів  і вчителів, які належно підготовлені, щоб допомагати кожному з нас ставати духовно дорослим і досягати «повноти зрілості Христа». (Прочитайте Ефесян 4:11—13.) Також Єгова наділяє нас своїм святим духом. Під впливом цієї могутньої сили ми розвиваємо «розум Христа» (1 Кор. 2:14—16). А ще Єгова подарував нам чотири Євангелія. У них розповідається про те, як Ісус мислив, що він говорив і як поводився. Якщо ми будемо брати з нього приклад, то обов’язково станемо зрілими християнами.

РОЛЬ ТВЕРДОЇ ДУХОВНОЇ ЇЖІ

12. Про які «початкові вчення» говорив Павло в Листі до євреїв?

¹² В одному зі своїх листів Павло писав, що для того, аби досягти зрілості, потрібно «залишити позаду початкові вчення», такі як вчення про каяття у гріхах, віру в Бога, хрещення і воскресіння (Євр. 6:1, 2). Усі вони дуже важливі і є основою християнства. Саме про них апостол Петро розповідав натовпу в день П’ятидесятниці (Дії 2:32—35, 38). Не прийнявши цих вчень, людина не може стати послідовником Христа. Павло казав, що той, хто заперечує воскресіння, по суті, зрікається християнської віри (1 Кор. 15:12—14). Все ж нам не слід задовольнятися лише основними істинами з Божого Слова.

13. Що нам потрібно робити, щоб отримувати користь від твердої духовної їжі, згаданої в Євреїв 5:14? (Дивіться також ілюстрацію.)

¹³ Окрім початкових вчень, нам потрібна тверда духовна їжа. До неї належать не тільки біблійні закони, а й принципи, які підказують нам, як мислить наш Бог. Щоб отримати користь від твердої їжі, ми маємо досліджувати Боже Слово, роздумувати над тим, що ми в ньому читаємо, і старанно застосовувати набуті знання. Роблячи все це, ми вчимося приймати рішення, які Єгова схвалює c. (Прочитайте Євреїв 5:14.)

14. Як Павло допоміг коринфянам стати зрілішими?

 ¹⁴ Незрілі християни часто губляться, опинившись у ситуації, коли немає чіткого правила і треба керуватись принципами. Хтось думає так: якщо Біблія не забороняє, значить, дозволяє. А хтось, навпаки, шукає правил навіть там, де вони не потрібні. Судячи з усього, християни в Коринфі хотіли, аби Павло прямо їм сказав, чи можна їсти м’ясо, пожертвуване ідолам. Але Павло не став цього робити. Він звернув їхню увагу на те, що в кожного своє сумління і кожен має «право вибору». Павло навів коринфянам принципи, керуючись якими, вони могли зберегти чисте сумління і ні для кого не стати каменем спотикання (1 Кор. 8:4, 7—9). Таким чином він допоміг тим братам і сестрам зрости духовно. Павло вчив їх самостійно приймати рішення і не чекати, поки хтось встановить правило.

15. Як Павло допоміг євреям зрости духовно?

¹⁵ Проблеми з духовним ростом були і в деяких євреїв. Це видно з того, що Павло написав їм у своєму листі: «Вам знову потрібне молоко, а не твердий харч» (Євр. 5:12). Єгова відкривав збору все нові й нові істини, але багато євреїв не поспішали їх приймати (Присл. 4:18). Наприклад, вони і далі трималися за Мойсеїв закон, хоча від його скасування минуло аж 30 років (Рим. 10:4; Тита 1:10). Хіба цього часу було мало, щоб змінити свої погляди? Як бачимо, ті християни потребували твердої духовної їжі, і саме нею був лист Павла. Він зміцнив їхню віру в те, що християнський спосіб поклоніння найкращий, і додав їм мужності проповідувати, незважаючи на протидію співвітчизників (Євр. 10:19—23).

ОСТЕРІГАЙМОСЯ САМОВПЕВНЕНОСТІ

16. Що ми маємо робити, якщо ми вже досягли християнської зрілості?

¹⁶ Що, як ми вже досягли християнської зрілості? Тоді нам потрібно працювати над тим, щоб її не втратити. А це означає, що треба остерігатися самовпевненості (1 Кор. 10:12). Ми маємо  «постійно перевіряти», чи не зупинився наш духовний ріст (2 Кор. 13:5).

17. Який висновок ми можемо зробити з того, що Павло написав колоссянам?

¹⁷ Те, що зрілість можна втратити, добре видно з листа Павла до колоссян. Ці християни вже були зрілими, але Павло писав, що їм потрібно стерегтися, аби ніхто не полонив їх світськими ідеями (Кол. 2:6—10). Епафрас, який, мабуть, дуже добре знав той збір, теж часто молився, аби вони залишалися зрілими (Кол. 4:12). Про що це говорить? І Павло, і Епафрас розуміли, що для того, аби залишатися зрілим, потрібно докладати свідомих зусиль і приймати допомогу Єгови. Вони хотіли, щоб колоссяни поводились як «дорослі» християни, хоч би які перешкоди виникали на їхньому шляху.

18. Що може статися навіть зі зрілим християнином? (Дивіться також ілюстрацію.)

¹⁸ Павло застеріг євреїв, що навіть зрілий християнин може назавжди втратити схвалення Єгови. Буває, що серце християнина черствіє настільки, що він вже неспроможний покаятися і отримати Боже прощення. На щастя, з євреями цього не сталося (Євр. 6:4—9). А що сказати про того, хто був неактивним або виключеним, але з часом повернувся до Єгови? Смиренне каяття такої людини показує, що вона не зайшла так далеко, як писав Павло. Однак їй все одно потрібна допомога (Єзек. 34:15, 16). Старійшини можуть подбати, щоб досвідчений брат або сестра допомогли такій людині відновити духовні сили.

19. Яку мету нам варто перед собою поставити?

¹⁹ Чи ти наполегливо йдеш до зрілості? В тебе обов’язково вийде досягти своєї мети! Продовжуй споживати тверду духовну їжу і працюй над тим, щоб твоє мислення було якомога ближчим до мислення Єгови. А якщо ти вже став зрілим християнином, роби все, аби так залишалося і надалі.