1. Чим особливий час, в який ми живемо?

 МИ ЖИВЕМО в дивовижний час! Кожного дня на наших очах сповнюються біблійні пророцтва. Північний і південний царі борються за світове панування (Дан. 11:40, прим.). Добра новина про Царство проповідується в небувалих масштабах, і на неї відгукуються мільйони людей (Ісаї 60:22; Матв. 24:14). А ще, як і передрікав Ісус, ми маємо вдосталь духовної поживи, яка завжди дуже своєчасна (Матв. 24:45—47).

2. У чому ми можемо не сумніватися, але що нам все ж таки треба визнати?

² Зовсім скоро ми станемо свідками не менш захопливих подій. І чим вони ближче, тим більше світла Єгова на них проливає (Присл. 4:18; Дан. 2:28). Можна не сумніватися, що, коли почнеться велике лихо, в нас буде достатньо знань, щоб залишатися витривалими в той буремний час і навіть духовно процвітати. Але треба визнати, що деяких речей ми поки що не знаємо. У цій статті пояснюється, чому нам довелося переглянути наш погляд на майбутні події. Також у ній обговорюється, що́ ми точно знаємо про те, як наш небесний Батько діятиме в майбутньому.

ЧОГО МИ НЕ ЗНАЄМО

3. Який погляд ми мали раніше і на чому він ґрунтувався?

³ Раніше ми казали, що після того, як почнеться велике лихо, в невіруючих вже не буде можливості стати на бік Єгови і пережити Армагеддон.  Цей погляд ґрунтувався на розповіді про Потоп, якій ми надавали пророчого значення. Ми вважали, що, так само як перед Потопом Єгова зачинив двері ковчега, після початку великого лиха він, образно кажучи, зачинить двері спасіння і вже ніхто зі світу Сатани не зможе врятуватися (Матв. 24:37—39).

4. Чи ми досі вважаємо, що розповідь про Потоп має пророче значення? Поясніть.

⁴ Але чи дійсно розповідь про Потоп треба вважати пророчою? Ні. Чому? Тому що Біблія не дає для цього достатньо підстав a. Це правда, що Ісус порівняв «дні Ноя» з часом своєї присутності. Але він не казав, що вся розповідь про Потоп — це одне велике пророцтво, де кожна людина і подія є якимось прообразом. І він нічого не згадував про двері ковчега. Звичайно, це зовсім не означає, що оповідь про Ноя і Потоп ніяк нас не стосується.

5. а) Як Ной відреагував на попередження Єгови? (Євреїв 11:7; 1 Петра 3:20). б) Що спільного між нами і Ноєм, якщо говорити про проповідницьку працю?

⁵ Коли Єгова попередив Ноя про Потоп, той відразу взявся за будівництво ковчега і цим довів, що має віру. (Прочитайте Євреїв 11:7; 1 Петра 3:20.) Люди, які сьогодні чують добру новину про Боже Царство, також мусять виявити свою віру на ділі (Дії  3:17—20). У Біблії Ноя названо «проповідником праведності» (2 Пет. 2:5). Але чи вдалося йому застерегти кожну людину на землі? Як згадувалось у попередній статті, Боже Слово цього не стверджує. Сьогодні ми віддаємо проповідуванню всі сили. Але хоч би як ми старалися, ми, так само як Ной, не спроможні дати свідчення всім і кожному.

6, 7. Чому можна з упевненістю сказати, що ми не встигнемо донести добру новину до кожної людини, перш ніж прийде кінець?

⁶ Згадаймо, що́ Ісус сказав про масштаб нашої проповідницької праці. Він передрік, що добру новину «будуть проповідувати по цілій населеній землі на свідчення всім народам» (Матв. 24:14). І дійсно, сьогодні це пророцтво сповнюється, як ніколи раніше. Звістка про Царство лунає понад 1000 мов, і більшість людей на землі може ознайомитися з нею, просто зайшовши на сайт jw.org.

⁷ Разом з тим Ісус сказав своїм учням, що вони «не встигнуть обійти всі міста», тобто дати свідчення кожній людині, перш ніж він прийде (Матв. 10:23; 25:31—33). Ми ясно бачимо, що так воно й буде. Сьогодні мільйони людей живуть в територіях, де наша діяльність повністю заборонена. Крім того, кожну хвилину народжуються сотні немовлят. Як бути з ними? Правда в тому, що, хоч би як ми старалися донести добру новину до «кожної нації, племені, мови та народу», ми не встигнемо поговорити з усіма людьми до того, як прийде кінець (Об’яв. 14:6).

8. Яке запитання в нас може виникнути? (Дивіться також ілюстрації.)

⁸ Тож виникає запитання: що буде з усіма тими, хто так і не почує доброї новини, перш ніж почнеться велике лихо? Що з ними зробить Єгова та Ісус, якому він доручив судити людство? (Ів. 5:19, 22, 27; Дії 17:31). У провідному вірші цієї статті сказано, що Єгова «не хоче, щоб хтось був знищений», а хоче, «щоб усі прийшли до каяття» (2 Пет. 3:9; 1 Тим. 2:4). Але чи можна на основі цих слів зробити якісь однозначні висновки? Ні. Поки що ми не знаємо, як Єгова судитиме всіх тих людей. Зрештою, він і не зобов’язаний пояснювати нам свої дії.

9. Що, згідно з Біблією, Єгова зробить у майбутньому?

⁹ Втім, дещо Єгова все-таки виявив нам у своєму Слові. Наприклад, ми знаємо, що він воскресить «неправедних» — тих, хто не мав можливості прийняти добру новину і змінити своє життя (Дії 24:15; Луки 23:42, 43). У зв’язку з цим виникає ще кілька запитань.

10. Які ще запитання в нас можуть виникнути?

¹⁰ Що буде з тими, хто помре під час великого лиха? Чи вони воскреснуть? В Біблії чітко сказано, що вороги Єгови, які будуть знищені в Армагеддоні, не матимуть надії на воскресіння (2 Фес. 1:6—10). А що сказати про інших людей? Наприклад, хтось може померти від хвороби, хтось від старості, хтось через нещасний випадок, а хтось від рук убивці (Еккл. 9:11; Зах. 14:13). Чи можливо,  що дехто з них опиниться серед «неправедних», які воскреснуть у новому світі? Цього ми теж не знаємо.

ЩО МИ ЗНАЄМО

11. На підставі чого Ісус буде судити людей?

¹¹ Хоча про майбутні події нам відомо небагато, дещо ми все-таки знаємо. Наприклад, ми знаємо, що люди будуть суджені згідно з тим, як вони ставились до братів Христа (Матв. 25:40). «Вівцями» будуть визнані тільки ті, хто підтримував Ісуса і його помазанців. Також нам відомо, що після початку великого лиха деякі брати Христа ще певний час залишатимуться на землі. Вони будуть забрані на небо перед самим початком Армагеддону. А значить, можна припустити, що під час великого лиха в щирих людей ще буде нагода допомогти помазанцям у їхній праці (Матв. 25:31, 32; Об’яв. 12:17). Чому ця думка варта нашої уваги?

12, 13. Як на деяких людей може вплинути знищення «Вавилона Великого»? (Дивіться також ілюстрації.)

¹² На початку великого лиха люди побачать знищення «Вавилона Великого» і дехто, мабуть, пригадає, що Свідки Єгови вже давно попереджали про цю подію. Хтозна, чи не спону́кає це декого повірити в Єгову (Об’яв. 17:5; Єзек. 33:33).

¹³ Щось подібне вже ставалося в минулому. Пригадаймо: коли ізраїльтяни виходили з Єгипту, разом з ними пішло «багато людей з різних народів». Можливо, дехто з них повірив в Єгову тільки після того, як побачив десять кар, про які попереджав Мойсей (Вих. 12:38). Тож як ми відреагуємо, якщо хтось приєднається до нас уже після знищення Вавилона Великого? Чи нас обурить те, що Єгова прийняв їх в останню мить? Звичайно ж, ні! Ми наслідуємо риси нашого небесного Батька, який  є «милосердним і співчутливим, негнівливим, сповненим відданої любові та у всьому правдивим» b (Вих. 34:6).

14, 15. Чи спасіння людини залежить від того, коли вона помре? А чи воно залежить від того, де вона живе? Поясніть (Псалом 33:4, 5).

¹⁴ Іноді можна почути, як деякі брати і сестри, які мають невіруючих родичів, кажуть: «Мені буде спокійніше, якщо вони помруть до початку великого лиха. Тоді принаймні буде надія, що вони воскреснуть». Звичайно, за такими висловлюваннями стоять добрі спонуки. Але ми розуміємо, що спасіння людини не залежить від того, коли вона помре. Єгова — досконалий «Суддя всієї землі» (Бут. 18:25). Він ніколи не судить поверхово. (Прочитайте Псалом 33:4, 5.) Ми можемо бути впевнені, що наш Бог поведеться справедливо.

¹⁵ Також ми розуміємо, що спасіння людини не залежить від того, де вона живе. Неможливо уявити, щоб Єгова затаврував як «козлів» мільйони людей, які живуть у країнах, де в них просто немає можливості почути звістку про Царство (Матв. 25:46). Якщо за них переживаємо ми, то наскільки ж більше за них переживає Єгова. Ми не знаємо, як він покерує справами під час великого лиха.  Можливо, коли Єгова покаже всім народам свою святість, дехто з тих людей повірить в нього і стане на його бік (Єзек. 38:16).

16. Що ви дізналися про Єгову, вивчаючи його Слово? (Дивіться також ілюстрацію.)

¹⁶ Вивчаючи Біблію, ми дізналися, як сильно Єгова цінує людське життя. Заради того, щоб у нас з’явилася можливість жити вічно, він пожертвував власним Сином (Ів. 3:16). Усі ми не раз відчували на собі тепло Божої любові (Ісаї 49:15). Єгова знає кожного з нас на ім’я. Ба більше: він знає нас настільки добре, що, якщо ми помремо, він зможе відновити кожну рису нашої особистості і повернути нам кожен наш спогад (Матв. 10:29—31). Тож у нас є всі підстави вірити, що наш небесний Батько винесе кожній людині виважений, справедливий і милосердний присуд (Як. 2:13).

17. Що ми обговоримо в наступній статті?

¹⁷ Нове пояснення біблійних істин, яке ми щойно розглянули, не применшує важливості праці проповідування. Навпаки, тепер її нагальність ще більш очевидна. Чому можна так сказати? І що спонукує нас невтомно проголошувати добру новину? У наступній статті ми знайдемо вичерпні відповіді на ці запитання.