У Кутаїсі, другому за величиною місті Грузії, впродовж 13 років конгреси проходили на закинутому заводі шампанських вин. Брати робили накриття з поліетиленової плівки, щоб захистити присутніх від дощу. Сьогодні Свідки мають новий зручний Зал Царства з прибудовою для проведення конгресів. Коли під час будівництва 50 добровольців розвантажували цементні блоки, до них підійшли поліцейські, аби подивитися, що відбувається. Вони були вражені, як радісно і старанно працюють добровольці, тому похвалили їх і самі  взялися до роботи. Поліцейські заохотили братів завжди звертатися до них, якщо їм хтось перешкоджатиме, та пообіцяли прийти на перший конгрес до нового залу.

Малакі, старійшина з Бурунді, заробляв на життя сільським господарством та перевезенням вантажів на велосипеді. У його місцевості почалося будівництво Залу Царства, і Малакі вирішив щодня бути там. Але протягом двох місяців будівництва йому треба було забезпечувати рідних. Тож він продав свого велосипеда, частину грошей віддав дружині на потреби сім’ї, а решту кинув у скриньку для пожертв на будівництво залу. Працюючи з досвідченими братами, Малакі набув нових вмінь. Після закінчення будови він став вправним будівельником і знайшов роботу на будівництві. А з часом Малакі купив собі іншого велосипеда.

Під час будівництва Залів Царства у віддалених територіях Малаві виникає чимало труднощів. Минулого службового року було зведено Зал Царства в місцевості, де майже немає доріг, тому брати з філіалу довозили туди будматеріали повнопривідними автомобілями. Вісники помітили, що тамтешні мешканці з цікавістю спостерігають за будівництвом. До того ж вони пропонували свою допомогу і не раз працювали допізна, розвантажуючи пісок, бутове каміння, мішки з цементом та металеві листи для даху. Іноді місцевих мешканців було навіть більше ніж Свідків! Вони прагнули  допомогти братам, адже були вражені, що в їхній території будують такі чудові місця для поклоніння Богові.

Пара спеціальних піонерів у Кот-д’Івуарі вивчає Біблію місцевою мовою бете з сім’єю, в якій десятеро дітей. У травні 2013 року мав відбутися перший конгрес мовою бете в місті Далоа, і вся сім’я прагнула відвідати його. Однак на дорогу туди й назад кожному треба було витратити 800 франків КФА (1,6 долара). Це була доволі велика сума, і батько не мав змоги оплатити проїзд для всієї сім’ї. Все ж він настільки хотів, аби всі поїхали, що в нього виникла геніальна ідея. Він запропонував найстаршій доньці продавати іриски і для цього виділив стартовий капітал — 300 франків КФА (0,6 долара). Вона зайнялася цим «бізнесом» і заробила собі на поїздку. Так само батько повівся з іншими дітьми, тож кожен зміг наскладати грошей на дорогу. Зрештою ця сім’я ще з кількома особами поїхала на конгрес. Які ж вони були щасливі слухати програму рідною мовою!