1, 2. а) Хто є «Царем вічності» і чому цей титул доречний? (Дивіться малюнок на початку статті). б) Що саме в правлінні Єгови приваблює нас до нього?

КОРОЛЬ СОБХУЗ II правив у Свазіленді майже 61 рік. Для сучасних монархів це неабияке досягнення. Можливо, вас вражає, що король Собхуз був при владі так довго, але існує цар, чиє правління перевершує тривалість людського життя. Біблія говорить про нього як про «Царя вічності» (1 Тим. 1:17). Псалмоспівець називає цього Володаря по імені: «Єгова — Цар навіки-віків» (Пс. 10:16, «Переклад нового світу», англ.).

² Правління жодної людини не тривало настільки довго, як правління Бога. А втім, спосіб правління Єгови приваблює нас до нього. Цар стародавнього Ізраїлю, який 40 років посідав трон, вихваляв Бога такими словами: «Щедрий і милосердний Господь, довготерпеливий і многомилостивий. Господь міцно поставив на Небі престола Свого, а Царство Його над усім володіє» (Пс. 103:8, 19). Єгова є не лише нашим Царем, але й нашим сердечним небесним Батьком. Через це виникає два запитання: в якому розумінні Єгова діє як Батько і як здійснювалося його правління ще від часу бунту в Едемі? Відповіді на ці запитання допоможуть нам наближатися до Бога і поклонятися йому від усього серця.

3. Хто став першим членом всесвітньої родини Єгови і кого як Божих синів було створено пізніше?

³ Єгові, мабуть, було дуже приємно створити свого єдинородного Сина. Бог не ставився до свого первістка, як до простого підданого. Натомість він любив його як Сина і разом з ним створював досконалих підданих (Кол. 1:15—17). А це була сила-силенна ангелів. Ці істоти, яких Біблія називає слугами Бога, «що чинять волю Його», служать йому з радістю, і Бог удостоює їх честі називатися його синами. Усі вони належать до всесвітньої родини Єгови (Пс. 103:20—22; Йова 38:7).

4. Як люди влилися у всесвітню Божу родину?

⁴ Після того як Єгова створив буквальні небеса і землю, він розширив свою всесвітню родину. Зробивши землю гарною домівкою, де могло існувати життя, Єгова створив на свій образ першого чоловіка, Адама, який став вінцем Божого земного творіння (Бут. 1:26—28). Як Творець, Єгова міг по праву вимагати від Адама послуху. Як Батько, він з любов’ю і добротою передав усі свої вказівки, які зовсім не обмежували свободи людей. (Прочитайте Буття 2:15—17).

5. Як, згідно з наміром Бога, земля мала наповнитись його земними дітьми?

⁵ На відміну від багатьох людських монархів, Єгова охоче наділяє обов’язками своїх підданих і ставиться до них, як до членів своєї родини, котрим можна довіряти. Наприклад, він дав Адамові владу над усіма живими істотами і доручив йому приємне, проте нелегке завдання — називати тварин (Бут. 1:26; 2:19, 20). Бог не створив мільйони досконалих людей, які б населяли землю. Натомість він вирішив створити досконале доповнення для Адама — жінку, на ім’я Єва (Бут. 2:21, 22). Потім ця пара мала народжувати дітей, і так уся земля наповнилася б їхніми нащадками. За досконалих умов люди могли поступово розширити межі Едемського саду, аж поки вся планета не стала б Раєм. Разом з небесними ангелами вони могли поклонятися Єгові вічно, як частина його всесвітньої родини. Яке ж чудове майбутнє чекало на них! Це свідчило про надзвичайну любов їхнього Батька, Єгови.

6. а) Як виник бунт у Божій родині? б) Чому бунт не означав, що Єгова втратив свою владу?

⁶ На жаль, Адам і Єва не хотіли, щоб Єгова був їхнім Владикою. Вони пішли за Сатаною, бунтівним духовним сином Єгови (Бут. 3:1—6). Життя без Божого правління принесло їм та їхнім нащадкам біль, страждання і смерть (Бут. 3:16—19; Рим. 5:12). На землі в Бога більше не було слухняних підданих. Чи це означало, що він втратив владу і відмовився від права володарювати над землею та її мешканцями? Зовсім ні. Він виявив свою владу, вигнавши чоловіка і жінку з Едемського саду та поставивши біля входу двох херувимів, які не дозволяли цій парі повернутися (Бут. 3:23, 24). Водночас Бог виявив батьківську любов, коли запевнив, що його намір мати всесвітню родину відданих синів у небі й на землі обов’язково виконається. Він пообіцяв дати потомка, який мав покінчити з Сатаною та усунути наслідки Адамового гріха. (Прочитайте Буття 3:15).

7, 8. а) Наскільки погіршилися обставини за днів Ноя? б) Що зробив Єгова, аби очистити землю і зберегти людський рід?

 ⁷ Упродовж наступних сторіч були люди, які виявляли відданість Єгові. До них належали Авель та Енох. Але переважна більшість людей відкинула Єгову як свого Батька і Царя. За днів Ноя земля «наповнилась... насильством» (Бут. 6:11). Чи це вказувало на те, що Єгова вже не керував справами на землі? Про що повідомляє історія?

⁸ Розгляньмо оповідь про Ноя. Єгова дав цьому чоловікові детальний архітектурний план та вказівки, як побудувати величезний ковчег, в якому він мав врятуватися з найближчими родичами. Доручивши Ноєві бути «проповідником праведності», Бог також виявив надзвичайну любов до всіх людей (2 Пет. 2:5). Поза всяким сумнівом, Ной заклика́в людей розкаятись і перестерігав про неминуче знищення, але його звістка пройшла повз їхні вуха. Десятиліттями Ной із сім’єю жив у насильницькому та вкрай неморальному світі. Єгова, як дбайливий Батько, захищав і благословляв цих вісім відданих душ. Спровадивши Всесвітній потоп, Бог показав, що має владу над бунтівними людьми і злими ангелами. Дійсно, Єгова і далі був Правителем (Бут. 7:17—24).

9. Яку нагоду людство отримало після Потопу?

⁹ Коли Ной і його рідні ступили на очищену землю та вдихнули свіжого повітря, їхні серця були сповнені вдячності за те, що Єгова подбав про них і зберіг їм життя. Ной відразу побудував жертовник і приніс на ньому жертви для Єгови. Бог поблагословив Ноя та його рідних і звелів їм: «Плодіться й розмножуйтеся, та наповнюйте землю» (Бут. 8:20—9:1). Люди знову мали нагоду об’єднатися в поклонінні та наповнити землю.

10. а) Де і як після Потопу знову вибухнув бунт проти Єгови? б) Що зробив Єгова, аби здійснювалась його воля?

¹⁰ Але Потоп не змив недосконалості. Люди і далі мусили боротися з невидимим впливом Сатани та бунтівних ангелів. Невдовзі знову вибухнув бунт проти сповненого любові правління Єгови. Одним з тих, хто чинив запеклий опір Божому правлінню, був Ноїв правнук Німрод. Біблія описує Німрода як «дужого мисливця», який противився Богові. Він збудував великі міста, наприклад Вавилон, і проголосив себе царем «в землі Шінеар» (Бут. 10:8—12). Німрод хотів перешкодити Божому наміру «наповнити землю». Що Цар вічності зробив з цим бунтарем і як розладнав його плани? Бог змішав мову підданих Німрода, через що вони перестали розуміти одні одних і розпорошилися «по поверхні всієї землі». При цьому з ними залишилося фальшиве поклоніння і спосіб людського правління (Бут. 11:1—9).

11. Як Єгова виявив відданість своєму другові, Аврааму?

¹¹ Хоча після Потопу багато людей поклонялось фальшивим богам, деякі вірні чоловіки продовжували нести честь Єгові. Одним із них був слухняний Авраам, який покинув зручне життя в рідному місті Урі й довгі роки мешкав у наметах (Бут. 11:31; Євр. 11:8, 9). Ведучи кочове життя, він не раз мав справу з царями, чимало з яких мешкало в містах, оточених мурами. Але Єгова оберігав Авраама та його родину. Про батьківську опіку Єгови псалмоспівець написав:  «Не дозволив нікому [Бог] кривдити їх, і за них Він царям докоряв» (Пс. 105:13, 14). Єгова був відданий своєму другові, Аврааму, і пообіцяв йому: «Царі з тебе вийдуть» (Бут. 17:6; Як. 2:23).

12. Як Єгова довів, що мав верховну владу над Єгиптом, і що це означало для його вибраного народу?

¹² Бог повторив Авраамовому синові Ісаку і його внукові Якову свою обіцянку про те, що поблагословить їх і що з їхніх нащадків вийдуть царі (Бут. 26:3—5; 35:11). Однак, перш ніж почала виконуватись ця обіцянка, нащадки Якова потрапили в єгипетське рабство. Чи це значило, що Єгова не виконав свого слова або що він відмовився від права володарювати над землею? Аж ніяк. У відповідний час Бог виявив могутню силу і довів, що мав верховну владу над впертим фараоном. Поневолені ізраїльтяни повірили в Єгову, який чудом перевів їх через Червоне море. Безсумнівно, Бог і далі був Всевладним Правителем, і він, як дбайливий Батько, послуговувався своєю неймовірною силою, щоб захищати свій народ. (Прочитайте Вихід 14:13, 14).

13, 14. а) Яке проголошення про царювання Єгови було в пісні ізраїльтян? б) Яку обіцянку стосовно правління Бог дав Давидові?

¹³ Відразу після свого визволення з Єгипту ізраїльтяни заспівали пісню перемоги на хвалу Єгові. Ця пісня записана в 15-му розділі книги Вихід. У 18-му вірші цього розділу сказано: «Господь зацарює навіки віків!» Справді, Єгова став Царем над новим народом (Повт. 33:5, переклад І. Хоменка). Проте ізраїльтяни не були задоволені тим, що мали невидимого Правителя, Єгову. Приблизно через 400 років після виходу з Єгипту вони попросили Бога поставити над ними царя з людей, як це було в інших народів (1 Сам. 8:5). Все ж Єгова й далі залишався Царем, і це стало очевидним за часу правління Давида, другого ізраїльського царя.

¹⁴ Давид приніс до Єрусалима священний ковчег заповіту, або ковчег угоди. Під час цієї радісної події  левити співали пісню хвали, в якій містились такі важливі слова: «Проголосіть серед народів: “Єгова став Царем!”» (1 Хр. 16:31, НС). Дехто думає: «Якщо Єгова є Царем вічності, то як він міг у той час стати Царем?» Він стає Царем тоді, коли виявляє свою владу або призначає тих, хто має представляти його в певний період і вирішувати ті чи інші справи. Ця особливість правління Єгови має неабияке значення. Перед смертю Давида Єгова пообіцяв йому, що його правлінню не буде кінця: «Я поставлю по тобі насіння твоє, що вийде з утроби твоєї, і зміцню його царство» (2 Сам. 7:12, 13). Ця обіцянка виконалась, коли через більш ніж 1000 років з’явилося Давидове «насіння», або потомок. Хто це був і коли він став Царем?

15, 16. Коли Бог помазав Ісуса на майбутнього Царя і що Ісус зробив для свого правління, коли ще був на землі?

¹⁵ У 29 році н. е. Іван Хреститель почав проповідувати про те, що «наблизилось царство небесне» (Матв. 3:2). Коли Ісус охрестився, Єгова помазав його як обіцяного Месію і майбутнього Царя Божого Царства. Бог виявив батьківську любов до Ісуса, сказавши: «Це Син мій улюблений, якого я схвалюю» (Матв. 3:17).

¹⁶ Під час служіння на землі Ісус прославляв свого Батька (Ів. 17:4). Він робив це, проповідуючи про Боже Царство (Луки 4:43). Ісус навіть навчав своїх послідовників молитися про прихід Царства (Матв. 6:10). Як майбутній Цар, Ісус міг промовити до своїх противників: «Боже царство є серед вас» (Луки 17:21). Пізніше, ввечері перед смертю, він уклав зі своїми апостолами угоду про царство. Завдяки цьому деякі його вірні послідовники отримали можливість царювати з ним у Божому Царстві. (Прочитайте Луки 22:28—30).

17. В якому розумінні Ісус почав правити в I столітті, але на що він мав чекати?

¹⁷ Коли Ісус мав почати правити як Цар Божого Царства? Він не міг зробити цього негайно. Наступного дня пополудні Ісуса стратили, а його послідовники розбіглися (Ів. 16:32). Але, як і в минулому, все продовжувало відбуватися згідно з волею Єгови. На третій день він воскресив свого Сина. А в П’ятидесятницю 33 року н. е. Ісус встановив духовне царство над християнським збором своїх помазаних братів (Кол. 1:13). Усе ж Ісус мусив чекати, поки отримає повну царську владу над землею як обіцяний потомок. Єгова сказав своєму Синові: «Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів за підніжка ногам Твоїм» (Пс. 110:1).

18, 19. Що ми прагнемо робити і про що ми довідаємося в наступній статті?

¹⁸ Як на небі, так і на землі правління Єгови тисячоліттями ставили під сумнів. Бог ніколи не відмовлявся від права володарювати і завжди залишався Царем. Будучи дбайливим Батьком, він захищав таких своїх вірних підданих, як Ной, Авраам та Давид, і піклувався про них. Хіба це не спонукує нас підкорятися нашому Цареві й наближатися до нього?

¹⁹ Але нас може цікавити: «Як Єгова став Царем у наші дні? Як нам бути вірними підданими Царства Єгови і стати досконалими синами в його всесвітній родині? Що означає наша молитва про прихід Божого Царства?» Відповіді на ці запитання ми розглянемо в наступній статті.