3. Дізнайтесь правду про Ісуса

«Бог так полюбив світ, що віддав свого єдинородного Сина, аби кожен, хто виявляє, що вірить у нього, не був знищений, а отримав життя вічне» (Івана 3:16).

ЧОМУ ЦЕ НЕЛЕГКО? Дехто стверджує, що Ісус не був реальною особою. Інші вірять, що він існував, але вважають його звичайною людиною, яка давно померла.

ЩО РОБИТИ? Візьміть приклад з Натанаїла *. Його друг Пилип сказав, що знайшов Месію — «Ісуса з Назарета, Йосипового сина». Однак Натанаїл не повірив йому на слово. Він навіть відповів: «Хіба з Назарета може бути щось добре?» Все ж таки Натанаїл послухався Пилипа, який промовив: «Ходи і сам подивись» (Івана 1:43—51). Ви теж отримаєте пожиток, особисто дослідивши, ким був Ісус. Як це можна зробити?

Дослідіть історичні докази того, що Ісус був реальною особою. Авторитетні історики I сторіччя, Йосиф Флавій і Тацит, не були християнами, але згадували про Ісуса Христа як про реальну особу. Пишучи про те, що римський імператор Нерон звинуватив християн у підпалі Рима 64 року н. е., Тацит зазначив: «Нерон... знайшов винних і піддав найжорстокішим тортурам тих, хто своїми гидотами стягнув на себе загальну ненависть і кого натовп називав християнами. Христа, від імені якого походить ця назва, стратив при Тиберії прокуратор Понтій Пилат».

Ось що говориться у «Британській енциклопедії» (видання 2002 року) стосовно згадок істориків I—II століть про Ісуса та перших християн: «Ці незалежні повідомлення є доказом того, що в давнину навіть противники християнства ніколи не сумнівалися в історичності Ісуса, яку дехто почав заперечувати, причому без вагомих підстав, у кінці XVIII, протягом XIX і на початку XX століття». У 2002 році в редакційній статті журналу «Уолл-стрит джорнел» було сказано: «Майже всі вчені, крім найзапекліших атеїстів, уже визнали історичність Ісуса з Назарета».

Розгляньте докази Ісусового воскресіння. Після арешту Ісуса найближчі друзі покинули його і розпорошились, а один з них, Петро, зі страху навіть  зрікся свого Вчителя (Матвія 26:31, 55, 56, 69—75). Через деякий час вони несподівано почали активно проповідувати. Петро та Іван сміливо свідчили чоловікам, які віддали Ісуса на смерть. Ревність спонукувала християн поширювати Ісусові вчення по цілій Римській імперії. Вони воліли краще померти, аніж поступитися своїми переконаннями.

Що так вплинуло на Ісусових учнів? Одна з причин полягала в тому, що Ісус, як пояснив апостол Павло, воскрес і «з’явився Кифі [Петру], а потім дванадцятьом». Павло також сказав, що «опісля [Ісус] з’явився відразу понад п’ятистам братам». На час написання цих слів більшість очевидців були ще живі (1 Коринфян 15:3—7). Скептики могли б з легкістю піддати сумніву слова одного-двох очевидців (Луки 24:1—11). Однак навряд чи можна заперечити свідчення понад 500 осіб, які бачили воскреслого Ісуса.

ЯКИЙ ПОЖИТОК МОЖНА ОТРИМАТИ? Ті, хто вірить в Ісуса і підкоряється йому, отримають прощення гріхів і збережуть чисте сумління (Марка 2:5—12; 1 Тимофія 1:19; 1 Петра 3:16—22). Навіть якщо вони помруть, Ісус обіцяє воскресити їх «в останній день» (Івана 6:40).

Більше інформації ви знайдете у книжці «Чого насправді вчить Біблія?» *. Дивіться 4-й розділ, «Хто такий Ісус Христос?» і 5-й розділ, «Викуп — найбільший Божий дар».

[Примітки]

[Ілюстрація на сторінці 7]

Подібно до Натанаїла, особисто дослідіть, ким був Ісус