«Три основні розгалуження [християнства] — католицизм, православ’я і протестантизм — навчають про Бога у трьох Особах: Бога Отця, Бога Сина і Бога Духа Святого. Згідно з християнськими догматами, це означає, що існує не три боги, а лише один у трьох особах» («Нова британська енциклопедія»).

Ісус, Божий Син, ніколи не стверджував, що рівний своєму Батькові або має божественну природу. Натомість він говорив: «Я йду до Батька, оскільки Батько більший від мене» (Івана 14:28). Він також сказав одному зі своїх послідовників: «Я йду до Батька свого й Батька вашого, до Бога свого й Бога вашого» (Івана 20:17).

Святий дух не є особою. У I столітті християни «сповнилися святим духом». Крім того, Єгова сказав, що «виллє свій дух на всяке тіло» (Дії 2:1—4, 17). Святий дух — це не частина Трійці, а діюча сила Бога.

Як пояснюють католицькі вчені Карл Ранер і Герберт Форгрімлер, догмат про Трійцю «неможливо пізнати без об’явлення, і навіть після об’явлення його не можна повністю зрозуміти». Хіба ви могли б полюбити того, кого неможливо пізнати і зрозуміти? Отже, догмат про Трійцю заважає пізнати і полюбити Бога.

Марко, слова якого наводились у першій статті, теж вважає, що це вчення стоїть на заваді близьким взаєминам з Богом. Марко каже: «Я думав, що Бог приховує від мене, хто він. Через це Бог ставав для мене ще більш відчуженим, таємничим і неприступним». Однак Єгова не приховує від нас правду про себе. Він хоче, щоб ми знали його. Ісус сказав: «Ми поклоняємось тому, про що знаємо» (Івана 4:22).

«Коли я довідався, що Бог не частина Трійці,— розповідає Марко,— мені нарешті вдалося розвинути з ним близькі стосунки». Набагато легше любити Єгову, якщо він для нас конкретна Особа, а не якась таємнича постать. У Біблії говориться: «Хто не любить, той Бога не пізнав, оскільки Бог є любов» (1 Івана 4:8).