1. Ми славим Бога, Творця свого,

за те, що риси в нас є його.

Найважливіша з них — це любов.

Щасливий той, хто її знайшов.

Таланти, мудрість — усе дарма,

якщо любові у нас нема.

Тож хай зростає любов така,

приємна Богові і тривка.

2. Якщо ми розумом лиш самим

вчимо людей — цього мало їм.

З любов’ю будем до них іти,

їм треба теж у знанні рости.

Така любов не веде до чвар,

чужий поможе нести тягар,

плоди хороші дає всякчас.

Хай не згасає любов у нас.