«Коли на вас зійде святий дух, ви отримаєте силу і будете моїми свідками в Єрусалимі, в усій Юдеї, Самарії і навіть у найвіддаленіших куточках землі» (Дії 1:8, «Переклад нового світу»).

 «Ви одержите силу, коли Дух Святий зійде на вас. Ви будете Моїми свідками в Єрусалимі, й по всій Юдеї, і в Самарії, і по всій землі» (Дії 1:8, «Новий Заповіт сучасною мовою»).

 Ісус обіцяє своїм учням, що Бог дасть їм святий дух, щоб вони могли проповідувати навіть у найвіддаленіших куточках землі.

 «Коли на вас зійде святий дух, ви отримаєте силу». Ісус повторює обіцянку, яку він раніше дав учням, про те, що після його смерті та вознесіння на небо, вони отримають Божий святий дух a (Івана 14:16, 26). У 33 році н. е. Ісус піднявся на небо. Через 10 днів на учнів було злито святий дух (Дії 2:1—4). Завдяки цьому вони не тільки змогли говорити іншими мовами і виконувати чуда, але й сміливо розповідати іншим про Ісуса (Дії 3:1—8; 4:33; 6:8—10; 14:3, 8—10).

 «Будете моїми свідками». Слово, перекладене тут як «свідки», означає «той, хто свідчить» або «підтверджує» те, що він бачив, або те, про що дізнався якимось іншим чином. Апостоли особисто знали Ісуса і були свідками того, як він проповідував, помер і воскрес (Дії 2:32; 3:15; 5:32; 10:39). Завдяки їхнім переконливим свідченням багато людей повірили, що Ісус був Христом, обіцяним Месією (Дії 2:32—36, 41). Так вони стали свідками Ісуса і теж почали розповідати іншим про Ісусове життя, смерть і воскресіння (Дії 17:2, 3; 18:5).

 «Навіть у найвіддаленіших куточках землі». Цей вираз можна також перекласти як «до останнього краю землі» або «в інших країнах». Цими словами Ісус показав, яких масштабів досягне свідчення його учнів. Воно мало поширитись далеко за межі Юдеї і Самарії. Учні мали охопити більшу територію і досягнути більшої кількості людей, ніж Ісус (Матвія 28:19; Івана 14:12). Менш ніж 30 років після того, як Ісус сказав ці слова, апостол Павло написав, що добра новина про Ісуса «проповідувалась усьому створінню під небом», навіть у таких віддалених місцевостях як Рим, Парфія (на південному сході від Каспійського моря) та Північна Африка (Колоссян 1:23; Дії 2:5, 9—11).

 Книга Дії починається з подій, на яких закінчується Євангеліє від Луки (Луки 24:44—49; Дії 1:4, 5). Лука починає свою розповідь з того, як Ісус з’явився учням після воскресіння (Дії 1:1—3). Потім він описує, як утворився християнський збір і як він ріс з 33 року н. е. до близько 61 року н. е. (Дії 11:26).

 З контексту Дії 1:8 видно, що Ісусові учні хотіли знати, чи Ісус почне правити як Цар Божого Царства за їхнього життя (Дії 1:6). У відповідь Ісус каже їм надмірно не перейматись тим, коли саме Царство буде встановлене (Дії 1:7). Він радить їм зосередитись на проповідуванні про нього «навіть у найвіддаленіших куточках землі» (Дії 1:8). Християни сьогодні саме так і роблять. Вони активно проповідують добру новину про Боже Царство (Матвія 24:14).

 Перегляньте відеоролик з коротким оглядом книги Дії.