«Людино, він сказав тобі, що́ є добром. Чого Єгова очікує від тебе? Лише діяти справедливо, цінувати відданість і скромно ходити зі своїм Богом» (Михея 6:8, «Переклад нового світу»).

 «Було тобі виявлено, о людино, що добре, і чого пожадає від тебе Господь,— нічого, а тільки чинити правосуддя, і милосердя любити, і з твоїм Богом ходити сумирно» (Михея 6:8, переклад І. Огієнка).

 Пророк Михей пояснює, що людині під силу жити так, як до вподоби Богу Єгові a (1 Івана 5:3). Те, чого Бог очікує від людини, в Михея 6:8 підсумовано трьома висловами. Перші два стосуються нашого ставлення до людей, а третій — наших стосунків з Богом.

 «Діяти справедливо». Бог очікує, що його служителі будуть поводитись справедливо. А це означає думати і діяти згідно з Божими нормами добра і зла (Повторення Закону 32:4). Наприклад, той, хто дотримується Божих норм, буде старатися з усіма поводитись чесно і безсторонньо, незважаючи на походження, національність або соціальний статус іншої людини (Левіт 19:15; Ісаї 1:17; Євреїв 13:18).

 «Цінувати відданість». Цей вислів можна також перекласти як «любити віддану любов» (Михея 6:8, примітка). Єврейське слово, яке перекладене тут як «відданість», означає не лише бути вірним якійсь людині, але й ставитися до неї з добротою та милосердям — причому не з почуття обов’язку. Бог хоче, щоб його служителі не тільки виявляли доброту і милосердя, але й цінували та любили ці риси. Це значить, що Божі служителі мають охоче і з радістю допомагати іншим, особливо нужденним. Ісус сказав: «Більше щастя в тому, щоб давати, а не брати» (Дії 20:35).

 «Скромно ходити зі своїм Богом». У Біблії слово «ходити» може означати триматися певної поведінки. Людина «ходить» з Богом, якщо дотримується норм поведінки, які Йому подобаються. Один з прикладів таких людей — Ной. Він «ходив з правдивим Богом», тому що був праведним у Божих очах і «бездоганним серед своїх сучасників» (Буття 6:9). Ми «ходимо» з Богом, коли живемо згідно з вченнями, викладеними в Божому Слові, Біблії. Для цього потрібно бути скромними, визнавати, що наші можливості обмежені і що ми в усьому залежимо від Бога (Івана 17:3; Дії 17:28; Об’явлення 4:11).

 Пророк Михей жив у стародавньому Ізраїлі у VIII столітті до н. е. У ті часи більшість ізраїльтян погрузли в ідолопоклонстві, шахрайстві та гнобили своїх ближніх (Михея 1:7; 3:1—3, 9—11; 6:10—12). Вони ігнорували Божі вимоги з Мойсеєвого закону. Водночас багато з них помилково вважали, що можна здобути Боже схвалення, просто дотримуючись релігійних ритуалів і приносячи жертви (Прислів’я 21:3; Осії 6:6; Михея 6:6, 7).

 Кількома століттями пізніше Ісус повторив, що його небесному Батькові подобається, коли люди поводяться одні з одними справедливо, милосердно і з любов’ю. Також він дав зрозуміти, що Богові не до вподоби той, хто виявляє йому відданість лише про людське око (Матвія 9:13; 22:37—39; 23:23). Ісусові слова показують, чого Бог очікує від своїх служителів сьогодні.

 Перегляньте відеоролик з коротким оглядом книги Михея.