«Тіштесь надією. У час лиха будьте стійкими. Перебувайте в молитві» (Римлян 12:12, «Переклад нового світу»).

 «Тіштесь надією, утиски терпіть, перебувайте в молитві» (Римлян 12:12, переклад І. Огієнка).

 У цьому вірші апостол Павло дає християнам у Римі три поради, які мали допомогти їм залишитися вірними, коли вони зіткнуться з переслідуваннями або іншими труднощами.

 «Тіштесь надією». Християни мають надію на вічне життя: дехто з них буде жити на небі, більшість — на райській землі (Псалом 37:29; Івана 3:16; Об’явлення 14:1—4; 21:3, 4). Вони чекають, коли Боже Царство a усуне всі проблеми людства (Даниїла 2:44; Матвія 6:10). Вірні Богу люди не втрачають радості, хоч би які труднощі зносили. Вони переконані, що їхня надія не розчарує і що їхня витривалість принесе Боже схвалення (Матвія 5:11, 12; Римлян 5:3—5).

 «У час лиха будьте стійкими». У Біблії грецьке дієслово, яке тут перекладено як «будьте стійкими», означає «залишатися, замість того щоб втекти; триматися до кінця; бути непохитним». Оскільки послідовники Христа не належать до світу b, вони можуть зазнавати переслідувань. Отже, їм потрібно бути стійкими (Івана 15:18—20; 2 Тимофія 3:12). Коли християнин стійко зносить труднощі, його віра в нагороду від Бога зміцнюється (Матвія 24:13). І ця віра допомагає йому зносити все з терпеливістю і радістю (Колоссян 1:11).

 «Перебувайте в молитві». Біблія раз у раз закликає християн не припиняти молитися, адже це допоможе їм зберегти вірність (Луки 11:9; 18:1). У своїх молитвах ми можемо просити в Бога поради, як повестися в тій чи іншій ситуації (Колоссян 4:2; 1 Фессалонікійців 5:17). Християни впевнені у допомозі Бога, тому що стараються жити за його нормами і робити те, що йому приємне (1 Івана 3:22; 5:14). Вони знають, що у відповідь на їхні молитви Бог додасть їм сил залишатися вірними в будь-яких випробуваннях (Філіппійців 4:13).

 Павло написав свого листа до християн у Римі приблизно 56 року н. е. У розділі 12 цього листа він пише про те, як працювати над християнськими рисами, як ставитись до одновірців та інших людей і як зносити переслідування (Римлян 12:9—21). Його поради були дуже вчасними, адже християн у Римі чекали жорстокі переслідування.

 Через кілька років, у 64 році н. е., Рим постраждав від великої пожежі. Ходили чутки, що винуватцем був імператор Нерон. За словами римського історика Тацита, Нерон звинуватив у пожежі християн. Очевидно, з цього почалася хвиля жорстоких переслідувань. Поради Павла допомогли християнам з гідністю витримати переслідування і зберегти віру (1 Фессалонікійців 5:15; 1 Петра 3:9). Ці християни залишили приклад усім сучасним послідовникам Христа.

 Перегляньте відеоролик з коротким оглядом книги Римлян.