«Бог виявляє нам свою любов тим, що Христос помер за нас, коли ми ще були грішниками» (Римлян 5:8, «Переклад нового світу»).

 «Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками» (Римлян 5:8, переклад І. Огієнка).

 Бог Єгова a виявив велику любов, віддавши свого Сина, Ісуса Христа, на смерть заради грішних людей (Івана 3:16). Будучи грішниками, люди схильні думати і поводитися всупереч Божим праведним нормам (Колоссян 1:21, 22). Але Бог подбав, щоб ми «примирилися з [ним] через смерть його Сина» (Римлян 5:10). Завдяки цьому ми вже тепер можемо мати добрі стосунки з Богом і надію на вічне життя в майбутньому (Римлян 5:11; 1 Івана 4:9, 10).

 Апостол Павло написав ці слова в листі до християн, які жили в Римі. У 5-му розділі свого листа він пояснив, чому християни можуть радіти надією і бути твердо переконаними, що вона здійсниться (Римлян 5:1, 2). Така надія «не веде до розчарування», бо її дав Бог, який дуже нас любить і виявив нам свою любов через Ісуса Христа (Римлян 5:5, 6). Ісус, на відміну від першого чоловіка, Адама, в усьому слухався Бога (Римлян 5:19). Внаслідок непослуху Адама на його нащадків поширилися смерть і гріх (Римлян 5:12). А Ісусова бездоганна слухняність і жертовна смерть дали можливість людям, які слухаються Бога, мати надію на вічне життя (Римлян 5:21).