«Достатньо тобі незаслуженої доброти, яку я вже виявляю, бо тоді, коли ти слабкий, ти отримуєш мою силу повною мірою» (2 Коринфян 12:9, «Переклад нового світу»).

 «Досить тобі Моєї благодаті,— бо сила Моя здійснюється в немочі» (2 Коринфян 12:9, переклад І. Огієнка).

 Бог обіцяє апостолу Павлу дати необхідних сил, щоб боротися зі слабкостями і зносити труднощі.

 «Достатньо тобі незаслуженої доброти, яку я вже виявляю». Божу відповідь на постійні молитви Павла можна також перекласти як «моя доброта — це все, що тобі потрібно». Іншими словами, Божої незаслуженої доброти мало бути достатньо, щоб Павло міг справлятися з труднощами. Як? Слова, перекладені як «благодать» або «незаслужена доброта», вказують на те, що Бог дарує щось просто з власної щедрості, а не за якісь заслуги. З листів Павла видно, що він часто відчував незаслужену доброту Бога. Раніше Павло переслідував християн, але Бог дав йому достатньо сил, щоб змінитися і ще й допомагати іншим стати християнами (1 Коринфян 15:9, 10; 1 Тимофія 1:12—14). Тож Павло міг бути повністю переконаним, що Бог допоможе йому подолати будь-які труднощі.

 «Бо тоді, коли ти слабкий, ти отримуєш мою силу повною мірою». Цими словами Господь Єгова a нагадує, що його силу найбільше відчутно, коли він допомагає слабким і недосконалим людям (2 Коринфян 4:7; 12:8). Коли християни розуміють власні обмеження і просять допомоги у Єгови, то цим дозволяють духу Єгови впливати на них повною мірою (Ефесян 3:16; Філіппійців 4:13). Тож коли людина слабка, саме тоді найбільше проявляється сила Єгови.

 Апостол Павло написав цей лист до коринфян під Божим натхненням близько 55 року н.е. В останній частині листа він захищав свій авторитет як апостола. Він був змушений це робити, тому що самопроголошені вчителі його критикували за його зовнішність та здібності як оратора (2 Коринфян 10:7—10; 11:5, 6, 13; 12:11).

 На свій захист Павло пояснює, що власними силами він ніколи б не зміг робити так багато у служінні і витримати стільки труднощів та випробувань (2 Коринфян 6:4; 11:23—27; 12:12). У 12 розділі Павло згадує про «колючку» в тілі (2 Коринфян 12:7). Так він образно описує свої тривалі страждання, які завдавали йому сильного емоційного чи фізичного болю. Павло не уточнює причину страждань, але висловлює впевненість, що з Божою допомогою він усе витримає.

 Сьогодні християни теж можуть стикатися з труднощами і переслідуваннями. Але їх дуже потішає те, що Бог може дати їм силу знести будь-які труднощі. Як і Павло, вони з упевненістю можуть сказати: «Коли я слабкий, тоді я сильний» (2 Коринфян 12:10).

 Перегляньте відеоролик з коротким оглядом книги 2 Коринфян.