Що таке первородний гріх?
Відповідь з Біблії
Адам і Єва були першими людьми, які згрішили. Коли вони не послухалися Бога і з’їли плоди з «дерева знання добра і зла», то вчинили гріх, який часто називають первородним a (Буття 2:16, 17; 3:6; Римлян 5:19). Їм було заборонено їсти плоди з цього дерева, оскільки воно символізувало Божу владу, тобто право встановлювати для людей норми добра і зла. Порушивши цю заборону, Адам з Євою привласнили собі Боже право визначати, що правильно, а що ні. Їхній вчинок свідчив про те, що вони більше не визнають над собою Божої влади.
Чим обернувся первородний гріх для Адама і Єви?
Через свій гріх Адам і Єва почали старіти і зрештою померли. Вони втратили близькі стосунки з Богом і позбавили себе можливості жити вічно та ніколи не хворіти (Буття 3:19).
Які наслідки первородного гріха ми відчуваємо на собі?
Від Адама і Єви гріховність передалася усім їхнім нащадкам так само, як генетичні хвороби передаються від батьків дітям (Римлян 5:12). Тому Біблія каже, що люди народжуються «у гріху» b, тобто народжуються недосконалими і схильними до поганих учинків (Псалом 51:5; Ефесян 2:3).
Через успадкований гріх ми хворіємо, старіємо та помираємо (Римлян 6:23). Крім того, ми страждаємо від власних помилок і від помилок інших людей (Екклезіаста 8:9; Якова 3:2).
Чи можна звільнитися від первородного гріха?
Так. У Біблії говориться, що Ісус віддав своє життя як «жертву примирення за наші гріхи» (1 Івана 4:10). Вона може звільнити нас від наслідків успадкованого гріха і повернути нам те, що втратили Адам з Євою — можливість жити вічно та ніколи не хворіти (Івана 3:16) c.
Міфи і факти про первородний гріх
Міф. Через первородний гріх Бог назавжди відвернувся від людей.
Факт. Бог не перекладає на нас відповідальність за гріх Адама і Єви. Він пам’ятає про нашу недосконалість і не вимагає від нас неможливого (Псалом 103:14). Незважаючи на успадковану гріховність, ми можемо розвинути близькі стосунки з Богом (Прислів’я 3:32).
Міф. Від первородного гріха звільняє хрещення, і тому треба хрестити немовлят.
Факт. Хрещення — необхідний крок на шляху до спасіння, але очистити від гріха може лише віра в Ісусову жертву (1 Петра 3:21; 1 Івана 1:7). Новонароджені діти не мають такої віри, адже справжню віру можна розвинути лише здобувши знання про Бога. Ось чому в Біблії немає вказівки хрестити немовлят. Навпаки, вона розповідає, що перші християни хрестили не дітей, а тих, хто повірив у Боже Слово — дорослих чоловіків і жінок (Дії 2:41; 8:12).
Міф. Бог прокляв жінок, тому що Єва першою з’їла заборонений плід.
Факт. Бог прокляв не жінок, а «змія стародавнього, який називається Диявол і Сатана», адже саме він підбурив Єву до гріха (Об’явлення 12:9; Буття 3:14). Більше того, основну відповідальність за первородний гріх Бог покладає на Адама, а не на його дружину (Римлян 5:12).
Чому ж тоді Бог сказав, що Адам буде панувати над своєю дружиною? (Буття 3:16). Ці слова не свідчать про те, що Бог схвалює погане ставлення до жінок. Він просто передрік, як гріх позначиться на стосунках чоловіка і жінки. Бог хоче, щоб чоловіки любили і шанували своїх дружин та з глибокою повагою ставилися до всіх жінок (Ефесян 5:25; 1 Петра 3:7).
Міф. Первородним гріхом були статеві стосунки Адама і Єви.
Факт. Статеві стосунки не могли бути первородним гріхом з таких причин:
Бог заборонив Адаму їсти плоди з дерева знання добра і зла, коли Адам був єдиною людиною на землі (Буття 2:17, 18).
Бог сказав Адаму з Євою: «Народжуйте дітей, розмножуйтесь» (Буття 1:28). Було б несправедливо, якби Бог покарав перших людей за те, що сам наказав їм робити.
Адам і Єва згрішили не одночасно — спочатку згрішила Єва, а потім її чоловік (Буття 3:6).
Біблія схвалює статеві стосунки між чоловіком і дружиною (Прислів’я 5:18, 19; 1 Коринфян 7:3).
a Вислову «первородний гріх», тобто «перший гріх», у Біблії немає. Перший гріх, про який говорить Біблія, вчинив Сатана, коли безсоромно обманув Єву (Буття 3:4, 5; Івана 8:44). Однак у цій статті під висловом «первородний гріх» мається на увазі гріх Адама і Єви.
b У Біблії слово «гріх» стосується не лише вчинків, але й недосконалості, тобто гріховного стану, який ми успадкували.
c Дізнатися більше про Ісусову жертву і про те, чим вона цінна для нас, можна зі статті «Чому Ісуса називають Спасителем?»