Науковців уже давно цікавить в’язкий слиз, або гідрогель, який виділяє міксина. Чому? Тому що цей гідрогель є «найм’якшим серед усіх відомих сьогодні еластичних біоматеріалів».

 Поміркуйте. Міксина — це схожа на вугра тварина, яка живе на морському дні. Коли на неї нападає хижак, вона виділяє гель через спеціальні отвори слизових залоз. Ця речовина складається з білків, що утворюють слиз, а також з тисяч довгих ниток інших білків. Усі ці білки перетворюють воду навколо міксини у в’язкий слиз. Цей слиз забиває зябра хижака, тому він випльовує її та втікає.

 Гідрогель міксини має дивовижні властивості. Кожна його білкова нитка в сто разів тонша за людську волосину і в десять разів міцніша за нейлон. Виділена міксиною суміш слизу і білкових ниток формує у морській воді м’яку тривимірну сітку — «протеїнову матрицю». Вона може утримувати таку кількість води, яка в 26 000 разів важча за неї. Цікаво, що слиз міксини майже повністю складається з води.

 Науковцям поки що не вдалося відтворити гідрогель міксини. За словами одного дослідника, «ця біологічна речовина надто складна». Усе ж науковці мають намір створити білкові нитки генетично, використовуючи бактерії. Їхня мета — виготовити легкий, стійкий до розриву, еластичний матеріал, що підлягає біологічному розкладу. Синтетичні білкові нитки можна було б використовувати для виготовлення міцних матеріалів для текстильної промисловості та медицини. Безперечно, такий гідрогель мав би найрізноманітніше застосування.

 Як ви вважаєте? Надзвичайно складна структура гідрогелю міксини — результат еволюції чи задуму?