Манта — один з найбільш відомих видів скатів. Ця риба має дуже цікавий спосіб харчування. Пливучи, вона широко відкриває рота і разом з водою поглинає планктон. Ця суміш наштовхується на фільтр, планктон від нього відбивається і потрапляє у горло, а вода проходить крізь фільтр і виводиться через зябра. Цікаво, що в горло манти потрапляє навіть дуже маленький планктон, який міг би легко пройти через отвори фільтра. Як зазначає науковий журналіст Ед Йонг, ця здатність «виходить за межі можливого».

 Поміркуйте. Фільтр манти складається з п’яти дуг, які нагадують двосторонні гребінці. Деякі зубці на них скеровані вперед, а деякі назад. Вони ділять водний потік на дві частини: одна проходить повз зубці, а друга — між ними, утворюючи мініатюрні вири.

 Коли планктон або інші частинки їжі потрапляють у фільтр, вони відбиваються рикошетом від зубців, підхоплюються водним потоком і потрапляють у горло. Навіть якщо планктон настільки дрібний, що може пройти між зубцями фільтра, цього не стається, оскільки його відштовхують водні вири. Завдяки такій системі фільтрування манта поглинає навіть зовсім крихітні частинки їжі.

 Крім того, фільтр манти здатний самоочищатися. Він не забивається, хоч би з якою швидкістю вона пливла і хоч би скільки планктону ковтала.

 Науковці сподіваються, що їм вдасться зімітувати фільтрувальний механізм манти і створити фільтр, який зможе очищати стічні води та відціджувати шкідливий мікропластик.

 Як ви вважаєте? Фільтрувальна система манти — результат еволюції чи задуму?