Перейти до матеріалу

ПОРАДИ ДЛЯ СІМ’Ї | ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ

Як навчити дитину наполегливості

Як навчити дитину наполегливості

 «Нічого не виходить! — кричить ваш син.— Все, з мене досить!». Він готовий здатися. Вам його дуже шкода. Може, втрутитися і зробити все за нього? Чи хай кидає справу, якщо не виходить? Є кращий варіант — навчити сина бути наполегливим.

Що варто знати

 Наполегливість — важлива риса характеру. Діти, чиї батьки вчать їх виконувати кожну справу старанно, з усіх сил, добре вчаться у школі, мають ліпше фізичне та емоційне здоров’я і хороші стосунки з іншими. А діти, чиї батьки намагаються вберегти їх від усіх труднощів і невдач, часто розчаровуються, мають низьку самооцінку і не можуть знайти себе в дорослому житті.

 Що допомагає розвивати наполегливість. Навіть у дуже маленьких дітей можна розвинути бажання долати труднощі. Під час одного дослідження вчені проаналізували поведінку дітей віком рік і три місяці. Виявилося, що вони були більш наполегливими, коли бачили приклад дорослих: як вони не здаються, коли щось не відразу вдається.

 «Пригадую, як вчила своїх дівчат зав’язувати собі шнурки. Цього за один день не навчишся. Кожного разу дівчата сиділи по 10—15 хвилин і не могли впоратися. Тоді я допомагала їм. Ми вчилися кілька місяців. Ми пролили немало сліз, але все-таки навчилися. Я могла би не ускладнювати собі життя і купити їм взуття без шнурівок. Але нам, батькам, іноді самим потрібна наполегливість, щоб навчити наполегливості наших дітей» (Коллін).

 Що заважає розвивати наполегливість. Деякі батьки, самі того не підозрюючи, заважають дітям розвинути наполегливість. Щоб підняти самооцінку дітей, вони намагаються захистити їх від будь-якого розчарування чи невдачі. Але насправді це ведмежа послуга. «Щоразу, рятуючи. . . дітей від труднощів,— каже у своїй книжці Джессіка Леї,— ми посилаємо дуже чіткий сигнал: ніби ми переконані, що вони некомпетентні, невмілі та їм не можна довіряти» a. До чого це призводить? Діти ростуть безпомічними. Вони не вміють давати собі раду з труднощами і завжди чекають на чиюсь допомогу.

Не кидайтеся на допомогу дитині, як тільки в неї щось не виходить. Вчіть її наполегливості.

Що можна зробити

 Привчайте дітей трудитися. Давайте дітям завдання відповідно до їхнього віку. Наприклад, дошкільнята можуть розбирати одяг після прання і класти на місце свої іграшки, витирати стіл, замітати підлогу і виносити сміття. Підліткам можна доручати щось складніше — прибирати помешкання і робити дрібний ремонт. Діти, можливо, не завжди палають бажанням виконувати хатню роботу. Але якщо батьки з раннього віку доручають їм якісь обов’язки, дітям буде легше у дорослому житті, коли доведеться виконувати часом непросту і нецікаву роботу.

 Біблійний принцип: «Усяка праця приносить користь» (Прислів’я 14:23).

 «Нікому не подобається, коли йому доручають беззмістовну роботу, просто щоб чимось його зайняти. Доручайте дітям щось справді потрібне. Маленька дитина могла би витирати пилюку на доступній їй висоті. Коли ви миєте машину, хай дитина вам допоможе. Не забувайте хвалити дитину за докладені зусилля» (Кріс).

 Допомагайте, коли завдання складне. Інколи діти все кидають, тому що не знають, як довести справу до кінця. Якщо ви хочете навчити дитину чогось нового, спробуйте такий підхід. Спочатку покажіть дитині, як ви це робите. Потім від початку до кінця зробіть усе разом. Після цього хай дитина спробує все зробити під вашим наглядом, а ви давайте їй підказки. І нарешті нехай спробує сама.

 Біблійний принцип: «Я дав вам приклад, щоб ви чинили так, як я вам зробив» (Івана 13:15).

 «З досвіду можу сказати, що батьки мають подавати приклад, якщо хочуть, щоб їхні діти навчилися наполегливості. Наполегливі діти виростають у наполегливих батьків» (Даг).

 Допоможіть дитині зрозуміти, що труднощі і невдачі бувають у кожного. Розповідайте історії з власного життя. Розкажіть, що допомагало вам не здаватися, коли у вас щось не виходило. Дитина має знати, що нові завдання не завжди даються легко, а на своїх помилках можна багато навчитися. Запевніть дитину, що ви любите її незалежно від її успіхів. Не забувайте, що наполегливість можна наростити наче м’яз. Тому не кидайтесь на поміч дитині, коли їй щось не виходить. Дайте їй шанс відчути гіркоту невдачі. «Характер формується тоді, коли завдання для дитини дуже складне і є великий ризик, що в неї нічого не вийде»,— говориться в книжці про виховання дітей b.

 Біблійний принцип: «Добре для людини, коли вона несе своє ярмо в молодості» (Плач Єремії 3:27).

 «Іноді боляче дивитись, як дитина намагається впоратися з чимось новим чи важким. Звичайно, їй треба знати, що тато і мама готові її підтримати. Але не поспішайте брати все в свої руки. Дайте дитині час, і згодом у неї обов’язково вийде. Вона здобуде безцінне вміння долати невдачі і переконається, що наполегливим бути важливо» (Джордан).

 Хваліть зусилля, а не здібності і хист. Наприклад, дитина успішно здала тест. Не кажіть: «Молодець! Який ти в мене розумний!». Ліпше сказати: «Молодець! Ти добре постарався!». Чому важливо хвалити за зусилля і старанність? Якщо хвалити дітей за здібності, то, як пише професорка психології Керол Двек, вони «починають сумніватися у собі, натрапивши на складнішу задачу чи зазнавши найменшої невдачі». Керол Двек наголошує: «Батькам, які прагнуть обдарувати дітей, варто прищеплювати любов до випробувань, уміння враховувати помилки, насолоджуватися працею й усе життя вчитися. Таким чином діти не потраплять у тенета похвали» c.

 Біблійний принцип: «Похвала випробовує людину» (Прислів’я 27:21).

a Джессіка Леї «Уроки з поразок. Як дозволити дитині пізнавати світ і вчитися на помилках» (пер. Н. Палій).

b Paul Tough «How Children Succeed».

c З книжки «Налаштуйся на зміни. Нова психологія успіху» (пер. Ю. Кузьменко).