Рано чи пізно ваша дитина стикнеться з якоюсь невдачею або розчаруванням. Як допомогти їй мати правильний погляд на власні невдачі?

•  Що варто знати

•  Що можна зробити

 Невдачі — це невід’ємна частина життя. У Біблії сказано: «Всі ми часто спотикаємось» (Якова 3:2). «Спотикаються» також і наші діти. Однак їхні невдачі — це не так вже й погано, адже вони дають дітям нагоду розвивати стійкість до труднощів. Діти не народжуються з цією здатністю, але вони можуть її розвивати. Одна мама, на ім’я Лора, каже: «Ми з чоловіком побачили, що для дітей краще, коли вони, стикнувшись з невдачею, вчаться долати її, а не вдають, ніби її нема. Так вони розвивають наполегливість».

 Багато дітей не вміє правильно ставитись до невдач. Декотрі діти не вміють долати невдачі через те, що батьки не хочуть, аби вони відчували наслідки своїх помилок. Наприклад, дитина отримала погану оцінку. Тоді батьки відразу звинувачують у цьому вчителя. А коли в дитини виник конфлікт з другом, батьки звинувачують тільки друга.

 Виникає запитання: хіба діти зможуть навчитися відповідати за власні помилки, якщо батьки оберігають їх від усіх наслідків цих помилок?

•   Поможіть дитині зрозуміти, що її вчинки мають наслідки.

   У Біблії сказано: «Що людина посіє, те й пожне» (Галатів 6:7).

   Дитина має знати: кожен вчинок має результат, за шкоду треба платити, де помилки — там наслідки. Тобто, якщо кожен вчинок має наслідки, то з цим приходить також відповідальність за те, що трапилося. Тому не варто перекладати вину за негативні наслідки на когось іншого і виправдовувати свою дитину. Нехай дитина відповідно до свого віку несе відповідальність за власні вчинки. Допомагайте дитині розуміти зв’язок між неправильними вчинками і їхніми наслідками.

•   Поможіть дитині брати уроки з невдач.

   Біблійний принцип: «Праведник може сім разів упасти, і він підніметься знову» (Прислів’я 24:16).

   Невдача може бути болісною, але через неї не треба робити трагедію. Замість того щоб впасти в розпач і нарікати, дитині варто навчитися брати уроки з невдач. Наприклад, ваш син погано написав контрольну. Поясніть йому, що наступного разу цього можна уникнути, якщо більше вчитися і поставити собі за мету написати контрольну краще (Прислів’я 20:4). Або, якщо дочка посварилася з подругою, допоможіть їй виявити ініціативу, щоб помиритися, незалежно від того, чи вона була винна у сварці, чи ні (Римлян 12:18; 2 Тимофія 2:24).

•   Навчайте дитину бути скромною.

   Біблійний принцип: «Звертаюсь до кожного з вас: не думайте про себе більше, ніж належить» (Римлян 12:3).

   Якщо казати дитині: «Ти найкраща!», це їй зовсім не допоможе, а, навпаки, розвине нереалістичний погляд на себе. Навіть ті діти, які дуже добре вчаться, не завжди отримують найвищі оцінки, а ті, які мають успіхи в спорті, не завжди перемагають. Якщо дитина має скромний погляд на себе, вона не так болісно реагує на невдачі.

   У Біблії сказано, що негаразди роблять нас сильнішими і витривалішими (Якова 1:2—4). Хоча невдачі та промахи приносять розчарування, ви можете допомогти дитині розвинути до них правильне ставлення.

   Як і в кожній іншій справі, для того щоб навчити дитину витривало зносити невдачі, потрібні час і зусилля. Але ваші зусилля винагородяться, адже коли дитина навчиться правильно реагувати на невдачі, їй буде легше долати труднощі підліткового і юнацького віку. В одній книжці про виховання дітей сказано: «Підлітки, які вміють долати невдачі, менш схильні приймати небезпечні поспішні рішення під впливом емоцій. Зазвичай такі діти добре дають собі раду в нових і несподіваних ситуаціях» («Letting Go With Love and Confidence»). Звичайно, вміння правильно виходити зі складних ситуацій допомагатиме дитині і тоді, коли вона вступить у доросле життя.

 Порада. Будьте добрим прикладом. Те, як ви даєте раду з життєвими невдачами, допоможе дитині навчитися долати власні труднощі.