Лист до євреїв 4:1—16
4 Тому, оскільки обіцянка увійти в його відпочинок ще в силі, пильнуймо*, щоб нікого з нас не вважали не гідним її.+
2 Адже добру новину чули як ми,+ так і вони. Однак їм почуте слово не принесло користі, тому що вони не мали такої віри, як ті, хто прислухався.
3 Бо ми — ті, хто виявляє віру,— входимо в його відпочинок. І про них він сказав: «Тож я поклявся у гніві своєму: “Не ввійдуть вони у мій відпочинок”»,+ хоча його праця була завершена ще від часу заснування світу.+
4 Бо ось що він сказав про сьомий день в одному уривку: «І сьомого дня почав Бог відпочивати від усієї своєї праці»,+
5 а тут він знову говорить: «Не ввійдуть вони у мій відпочинок».+
6 Оскільки ж декотрі ще мають увійти в нього, а ті, що першими почули добру новину, не ввійшли через непослух,+
7 він знову визначає певний день, вживаючи після такого довгого часу в Давидовому псалмі слово «сьогодні», як було сказано вище: «Сьогодні, якщо ви чуєте його голос, стережіться, щоб ваше серце не зачерствіло».+
8 Бо якби Ісус Нави́н+ привів їх до місця відпочинку, то Бог не говорив би потім про ще один день.
9 Тож для Божого народу все ще залишається суботній відпочинок.+
10 Адже людина, яка ввійшла у Божий відпочинок, так само відпочиває від своєї праці, як Бог — від своєї.+
11 Тому з усіх сил намагаймося ввійти у цей відпочинок, щоб ніхто не пішов таким же шляхом непослуху.+
12 Бо слово Бога живе і справляє могутній вплив,+ воно гостріше від усякого обосічного меча+ та проникає настільки глибоко, що розділяє душу* й дух*, суглоби й кістковий мозок, і спроможне розпізнавати думки та наміри серця.
13 І немає такого створіння, яке було б невидиме для нього,+ але все оголене й повністю відкрите перед очима того, перед ким ми маємо відповісти.+
14 Тож, маючи великого первосвященика, який увійшов до небес, Ісуса, Сина Божого,+ не припиняймо привселюдно звіщати про нього.+
15 Бо ми маємо не такого первосвященика, який не міг би співчувати нашим слабкостям,+ а такого, який подібно до нас був випробуваний у всьому, проте залишився безгрішним.+
16 Отже, наближаймося зі свободою мови+ до престолу незаслуженої доброти, щоб, коли нам потрібна буде допомога, Бог наділив нас милосердям і незаслуженою добротою.