Книга Єремії 15:1—21
15 І сказав мені Єгова: «Навіть якби Мойсей і Самуї́л стали переді мною,+ я не виявлю ласки* цьому народу. Прожени його від мене, нехай собі йде.
2 А коли вони запитають тебе: “Куди нам іти?” — скажи їм: “Так промовляє Єгова:
нехай одні помирають від смертельних хвороб,інші — від меча,+хтось помре від голоду,а хтось піде в неволю”.+
3 І спроваджу я на них чотири лиха*,+ — каже Єгова,— меч, який їх убиватиме, псів, які будуть їх розшарпувати, а також птахів небесних і земних звірів, які будуть їх пожирати і нищити.+
4 Я зроблю так, що вони стануть жахливим видовищем для всіх царств землі.+ Зроблю я це через юдейського царя Манасı́ю, сина Єзекı́ї, за все те, що він накоїв у Єрусалимі.+
5 Хто поспівчуває тобі, Єрусалиме,хто пройметься жалем?
Хто зупиниться, щоб запитати, як ти живеш?
6 Ти покинув мене,— промовляє Єгова.+ —
Ти повертаєшся до мене спиною*.+
Тож я простягну руку і знищу тебе.+
Я втомився тебе жаліти*.
7 У містах* цього краю я перевію їх вилами, мов пшеницю,і відніму в них дітей.+
Я знищу народ мій,бо він не хоче покинути свої дороги.+
8 Вдів їхніх буде в мене більше, ніж морського піску.
Опівдні я спроваджу нищителя на них, на матерів і на синів,зненацька наведу на них жах і тривогу.
9 Знесилилась жінка, яка має сімох дітей,вона* ледве дихає.
Ще день, а сонце її вже зайшло,принісши сором і приниження*.
А тих, хто вціліє,я віддам мечеві ворога»,— говорить Єгова.+
10 Горе мені, моя мати, бо ти народила мене+ —чоловіка, з яким сперечається і свариться весь край.
Я нікому не давав позики і мені ніхто нічого не позичав,але всі проклинають мене.
11 Єгова сказав: «Я обов’язково допомагатиму тобі*.
У час лиха й нещастя я обов’язково заступлюся за тебеперед твоїм ворогом.
12 Чи може хтось розтрощити залізо,залізо з півночі і мідь?
13 Багатства ваші та скарби я задарма віддам на грабіж+через усі гріхи, які ви чинили по цілому краї.
14 І я зроблю так, що вороги ваші заберуть усе цев край, якого ви не знаєте.+
Адже розгорівся вогонь мого гніву,він палає на вас».+
15 Єгово, ти знаєш про мої страждання!
Згадай мене, зверни на мене увагу!
Помстися за мене моїм гонителям.+
Тимчасом як ти стримуєш свій гнів на них, не дай мені загинути*.
Знай, що заради тебе я зношу цю ганьбу!+
16 Коли я отримав твої слова, то з’їв їх.+
Слово від тебе втішило мене і розвеселило моє серце,бо мене називають твоїм іменем, Єгово, Боже військ.
17 Я не сиджу у товаристві жартунів і не веселюся.+
Я сиджу самотній, бо твоя рука наді мноюі ти сповнив мене гнівом*.+
18 Чому мій біль не втихає?
Чому моя рана така тяжка, що не може загоїтись?
Невже ти станеш для мене як оманливе джерело,як ненадійні води?
19 Тому так промовляє Єгова:
«Якщо ти повернешся, я поверну тобі свою прихильністьі ти станеш переді мною.
І якщо ти відділиш дорогоцінне від марного,то будеш моїми устами*.
Ті люди повернуться до тебе,але ти до них не повернешся.
20 Я роблю тебе укріпленим мідним муром для цього народу.+
Вони воюватимуть з тобою,але не подолають тебе,+бо я з тобою, щоб тебе рятувати та визволяти,— говорить Єгова.—
21 І я визволю тебе з рук безбожників,викуплю з рук жорстоких людей».
Примітки
^ Або «моя душа не звернеться до».
^ Або, можливо, «чотири види присудів». Букв. «чотири роди».
^ Або «втомився жалкувати».
^ Або, можливо, «відвертаєшся і йдеш від мене».
^ Букв. «брамах».
^ Або, можливо, «воно засоромилось і збентежилось».
^ Або «її душа».
^ Букв. «служитиму тобі на добро».
^ Букв. «не забирай мене».
^ Або «звісткою осуду».
^ Або «станеш моїм речником».