Книга Єремії 38:1—28

38  Шефатı́я, син Матта́на, Гедалı́я, син Пашху́ра, Юха́л,+ син Шелемı́ї, і Пашху́р,+ син Малкı́ї, почули слова Єремı́ї, з якими він звернувся до всього народу:  «Так промовляє Єгова: “Той, хто залишиться в цьому місті, помре від меча, голоду чи пошесті.+ А той, хто здасться* халде́ям, уціліє. Його життя* буде йому за здобич*, і він житиме”.+  Так промовляє Єгова: “Це місто неминуче буде віддане війську вавилонського царя, і він захопить його”».+  І князі сказали царю: «Просимо тебе, накажи стратити цього чоловіка,+ бо своїми словами він ослаблює бойовий дух* воїнів, які залишилися в місті, і всього народу. Він бажає цьому народу не миру, а лиха».  Седекı́я відповів: «Ось він у ваших руках. Цар нічого не може вдіяти проти вашої волі».  Тож вони схопили Єремı́ю і вкинули до водозбору Малкı́ї, царевого сина, що на Подвір’ї вартових,+ спустивши його мотузками. У тому водозборі не було води, а тільки багно, і Єремı́я погруз у ньому.  І почув ефіоп Еве́д-Меле́х,+ який був вельможею* в царському домі*, що Єремı́ю вкинули до водозбору. А цар сидів тоді при Веніями́новій брамі.+  Тож Еве́д-Меле́х вийшов з царського дому* і сказав цареві:  «Пане мій, царю! Ті люди повелися дуже погано з пророком Єремı́єю! Вони вкинули його до водозбору, і він помре там з голоду, бо в місті вже немає хліба».+ 10  Тоді цар наказав ефіопу Еве́д-Меле́ху: «Візьми з собою 30 чоловіків і витягни пророка Єремı́ю з водозбору, поки він не помер». 11  І взяв Еве́д-Меле́х з собою чоловіків та й пішов у царський дім*. Він спустився в кімнату, що під скарбницею,+ набрав там старого лахміття й ганчір’я і мотузками опустив усе це у водозбір до Єремı́ї. 12  Він сказав пророку: «Прошу, поклади це лахміття і ганчір’я собі попід пахви, під мотузки». Єремı́я так і зробив. 13  Після цього вони потягнули за мотузки і витягли Єремı́ю з водозбору. Відтоді Єремı́я жив на Подвір’ї вартових.+ 14  Потім цар Седекı́я послав за Єремı́єю, щоб його привели до нього до третього входу в домі Єгови. Цар сказав Єремı́ї: «Хочу тебе про щось запитати. Тільки нічого від мене не приховуй». 15  Єремı́я відповів: «Якщо я тобі скажу, ти точно вб’єш мене. Якщо дам тобі пораду, ти не послухаєш мене». 16  Але цар Седекı́я потай присягнувся Єремı́ї: «Як живий Єгова, який дав нам життя*: я не заподію тобі смерті й не віддам у руки людей, які прагнуть відібрати тобі життя*». 17  Тоді Єремı́я сказав царю: «Так промовляє Єгова, Бог військ, Бог Ізра́їля: “Якщо ти здасися* князям вавилонського царя, то врятуєш своє життя* і це місто не буде спалене. Ти й твої домашні врятуєтесь.+ 18  Якщо ж не здасися* князям вавилонського царя, то це місто буде віддане в руки халде́їв. Вони спалять його вогнем,+ і ти не врятуєшся від їхніх рук”».+ 19  А цар Седекı́я відповів: «Я боюсь юдеїв, які перейшли до халде́їв. Якщо мене видадуть у їхні руки, вони будуть знущатися наді мною». 20  На це Єремı́я сказав: «Не видадуть. Благаю, послухайся того, що Єгова промовляє через мене. Тоді з тобою буде все гаразд і ти* будеш жити. 21  Але якщо ти не здасися*, то станеться те, що Єгова показав мені: 22  усіх жінок, які залишилися в домі* юдейського царя, виводять до князів царя Вавилону.+ Вони кажуть: “Ті, кому ти довіряв*, обманули тебе і подолали.+ Через них ноги твої погрузли в багні,а самі вони відступили”. 23  Усіх твоїх дружин та синів відведуть до халде́їв, і ти не врятуєшся з їхніх рук. Тебе захопить вавилонський цар,+ і через тебе це місто буде спалене вогнем».+ 24  Тоді Седекı́я сказав Єремı́ї: «Про це ніхто не повинен знати, інакше ти помреш. 25  А якщо князі дізнаються, що я розмовляв з тобою, прийдуть до тебе і будуть розпитувати: “Скажи нам, будь ласка, про що ти розмовляв з царем? Не приховуй від нас нічого, і ми тебе не вб’ємо.+ Що тобі говорив цар?” — 26  то ти їм відповіси: “Я просив царя, щоб він не посилав мене назад у дім Єгоната́на, бо я там помру”».+ 27  Згодом усі князі прийшли до Єремı́ї і почали розпитувати його. Він же відповідав їм так, як звелів цар. Тож вони більше нічого не казали, бо не чули його розмови з царем. 28  І аж до того дня, коли захопили Єрусалим, Єремı́я залишався на Подвір’ї вартових.+ Він все ще був там, коли Єрусалим захопили.+

Примітки

Букв. «вийде до».
Або «душа».
Або «він врятує своє життя».
Букв. «руки».
Букв. «скопцем». Див. глосарій.
Або «палаці».
Або «палацу».
Або «палац».
Або «шукають твоєї душі».
Або «створив нам цю душу».
Букв. «вийдеш до».
Або «твоя душа буде жити».
Букв. «не вийдеш до».
Або «твоя душа».
Букв. «не вийдеш».
Букв. «чоловіки твого миру».
Або «палаці».

Коментарі

Медіафайли