Книга Єремії 8:1—22

8  «У той час,— каже Єгова,— дістануть з могил кістки царів Юди, кістки князів її, кістки священиків, кістки пророків та кістки мешканців Єрусалима.  І порозкидають їх перед сонцем, перед місяцем і всім небесним військом — перед усім, що вони любили, чому служили та поклонялися, чого шукали і перед чим падали ниць.+ Не позбирають їх і не поховають, стануть вони гноєм на поверхні землі».+  «Весь останок, який залишиться від цього злого роду, вибере смерть замість життя. І буде так усюди, куди я їх розпорошу»,— говорить Єгова, Бог військ.  «Скажи їм: “Так промовляє Єгова: «Якщо хтось упаде, то хіба вже не встане? І, якщо хтось покине свій неправедний шлях, хіба інший не зробить те саме?   Чому ж народ цей, мешканці Єрусалима, постійно зраджують мене? Вони міцно тримаються обману,не хочуть покинути свій неправедний шлях.+   Я пильно прислуха́вся до них, але вони говорили не те, що треба. Ніхто не каявся у своїх злих вчинках, і ніхто не казав: “Що я накоїв?!”+ Мов кінь, що несеться у бій, кожен повертається на шлях, яким іде більшість.   Навіть лелека в небі знає свою пору*,горлиця, стриж і дрізд* пильнують, коли їм повертатися*,а мій народ не знає часу, коли Єгова виконає над ним свій присуд».+   Як ви можете казати: «Ми мудрі, ми маємо закон* Єгови»? Таж з-під брехливого пера*+ писарів виходить лише брехня.   Мудреці засоромились,+вони злякалися і будуть упіймані. Вони відкинули слово Єгови —в чому ж їхня мудрість? 10  Тому їхніх дружин я віддам іншим чоловікам,а поля — іншим власникам,+бо кожен з них — від малого до великого — збагачується нечесним шляхом,+і кожен — від пророка до священика — займається шахрайством.+ 11  Рани* дочки мого народу вони лікують недбало*і кажуть: «Мир! Мир!» —а миру немає.+ 12  Чи соромляться вони своїх гидких учинків? Вони не відчувають жодного сорому! Вони взагалі не знають, що́ таке сором!+ Тому вони попадають серед тих, хто впав;вони спіткнуться, коли я покараю їх”»,+ — говорить Єгова. 13  «Я позбираю їх і винищу,— говорить Єгова.— Не залишиться виноградин на лозі та плодів на фіговому дереві, і листя їхнє зів’яне. А те, що я дав їм, буде втрачене». 14  «Чому ми сидимо? Зберімось, увійдімо в укріплені міста,+ і там ми погинемо. Бо наш Бог Єгова погубить нас. Єгова поїть нас отруєною водою+за те, що ми згрішили проти нього. 15  Ми сподівалися миру, але нічого доброго не сталося,сподівалися часу зцілення, але всюди панує жах!+ 16  З Да́на доноситься хропіння ворожих коней. Від іржання жеребцівздригається вся земля. Ворог надходить, він пожирає землю і все, що на ній,місто та його мешканців». 17  «Я посилаю на вас змій,отруйних змій, на яких не діє заклинання,і вони будуть вас кусати»,— промовляє Єгова. 18  Невиліковний смуток проймає мене,серце моє стискається від болю. 19  З далекого краю дочка мого народукличе на допомогу і каже: «Хіба Єгова не на Сіоні? Хіба немає там царя?» «Навіщо ж вони гнівили мене своїми різьбленими ідолами,нікчемними чужими божками?» 20  «Жнива закінчилися, літо минуло,а ми й далі не врятовані!» 21  Рани дочки мого народу завдають мені болю.+ Сум огорнув мене,я остовпів від жаху. 22  Хіба немає бальзаму* в Гілеа́ді?+ Хіба немає там лікаря*?+ Чому дочка мого народу не видужує?+

Примітки

Або «визначені часи».
Або, можливо, «журавель».
Або «мігрувати».
Або «навчання».
Букв. «стиля». Очевидно, йдеться про загострену тростяну паличку.
Або «переломи».
Або «легковажно».
Або «засобу, що приносить полегшення».
Або «цілителя».

Коментарі

Медіафайли