Книга Ісаї 14:1—32

14  Єгова змилосердиться над Яковом,+ знову обере Ізра́їля.+ Він оселить їх* на їхній землі,+ і до них долучаться чужинці, вони приєднаються до нащадків Якова.+  Тоді люди з інших народів приведуть Ізра́їля назад у його край, і нащадки Ізра́їля заволодіють ними і зроблять їх слугами та служницями+ на землі Єгови. Вони поневолять тих, хто їх поневолював, запанують над тими, хто змушував їх до роботи*.  У той день, коли Єгова дасть тобі відпочинок від болю, страждання і тяжкого рабства, в якому ти опинився,+  розкажеш ти притчу* про вавилонського царя: «Невже не стало того, хто примушував інших до роботи*?! Невже гноблення припинилося?!+   Єгова зламав палицю неправеднихі жезл правителів,+   він знищив того, хто в люті безперестанку бив народи,+того, хто у великому гніві підкоряв їх і безупинно переслідував.+   Уся земля тепер заспокоїлась, ніщо її не тривожить. Люди радісно вигукують.+   Навіть ялівці й ліва́нські кедритішаться тим, що сталося з тобою,і говорять: “Відколи ти поліг,жоден лісоруб не наближається до нас”.   Навіть могила* внизу заворушилася,вона прагне зустріти тебе. Через тебе розбудила вона померлих,розбудила всіх жорстоких провідників* землі. Вона підняла з тронів усіх царів народів. 10  Усі вони говорять тобі: “Невже й ти став слабим? Невже зробився таким, як ми? 11  Гордість твою і звук твоїх струнних інструментівукинули до могили*.+ Хробаки стали тобі ліжком,а черв’яки — покривалом”. 12  Невже упав ти з неба,блискучий, сину ранкової зорі?! Невже зрубали й повалили тебе на землю,завойовнику народів?!+ 13  Ти казав у серці своєму: “Піднімусь я на небо,+поставлю свій престол над зорями Божими+і всядусь на горі зборів,у далеких північних околицях.+ 14  Піднімусь понад верхів’я хмарі стану таким, як Всевишній”. 15  Але ти будеш вкинений у могилу*,в яму, на саме її дно. 16  Ті, хто тебе побачить,будуть вдивлятися й розглядати тебе. Вони скажуть: “Невже це він змушував землю дрижатиі потрясав царства,+ 17  зробив населену землю пустелею,повалив її міста+і не відпускав в’язнів до рідного краю?!”+ 18  Усі царі народівпоховані у славі,кожен у гробниці* своїй. 19  Тебе ж не поховали у гробниці,а викинули, як бридкий пагін*. Ти вкритий убитими, яких зарубали мечемі повкидали на каміння в яму;ти — мов потоптаний труп. 20  Не будеш ти похований з ними,бо понищив ти землю свою,погубив свій народ. Повік не згадаються нащадки злочинців. 21  Приготуйте плаху, на якій стратять його синівза провини прабатьків,щоб ці сини не піднялися, не заволоділи землеюі не забудували її містами». 22  «І виступлю я проти них»,+ — говорить Єгова, Бог військ. «Вигублю ім’я Вавилона, його останок, потомство й нащадків»,+ — говорить Єгова. 23  «Я оберну його на оселю дикобразів і на болотисте місце, вимету його мітлою знищення»,+ — говорить Єгова, Бог військ. 24  І поклявся Єгова, Бог військ: «Як я задумав, так і станеться,що я вирішив, те й здійсниться. 25  Я розіб’ю ассирійця у моєму краї,затопчу його на своїх горах,+і його ярмо спаде з мого народу,з плечей мого люду спаде його тягар».+ 26  Це рішення винесено* проти всієї землі,і ось рука простягнена* на всі народи. 27  Якщо Єгова, Бог військ, виніс рішення,хто може його скасувати?+ Якщо він простягнув руку,хто може її відвести?+ 28  У рік смерті царя Аха́за+ було проголошено: 29  «Філісте́є, нехай жоден твій мешканець не тішиться,що палиця, якою били тебе, зламана. Бо з кореня змı́я+ виповзе отруйна змія,+потомством його буде летюча вогняна змія*. 30  Первістки нужденних будуть пастися,і бідні безпечно лежатимуть. А твоє коріння я винищу голодом,і останок твій буде вбитий.+ 31  Ридай, брамо! Голоси, місто! Усі твої жителі, Філісте́є, впадуть духом! Бо з півночі йде дим,і в полчищах ворога ніхто не відстає». 32  І що скажуть у відповідь посланцям народів? Скажуть, що Єгова заклав підвалини Сіону+і на ньому знайдуть притулок нужденні з Божого народу.

Примітки

Або «дасть їм відпочинок».
Або «над своїми наглядачами».
Або «глумливу притчу».
Або «наглядача».
Або «шео́л», тобто спільна могила людства. Див. глосарій.
Букв. «козлів».
Або «шео́лу», тобто спільної могили людства. Див. глосарій.
Або «шео́л», тобто спільну могилу людства. Див. глосарій.
Букв. «домі».
Або «галузку».
Букв. «рада, що ураджена».
Або «готова ударити».
Або «прудка отруйна змія».

Коментарі

Медіафайли