Книга Ісаї 15:1—9
15 Присуд Моа́ву.+
Ар+ моа́вський замовк,бо вночі був спустошений,і Кір+ моа́вський замовк,бо вночі був спустошений.
2 Він пішов плакати до дому* і до Діво́на,+на священні узвишшя.
Моа́в ридає за Не́во+ і Меде́вою.+
Голови його мешканців поголені,+ всі бороди обрізані.+
3 Усі ходять по вулицях у мішковині,усі ридають на ринкових площах та на дахахі спускаються звідти з плачем.+
4 Хешбо́н та Ель-Але́+ кричать,їхній крик доноситься аж до Яга́ца.+
Тому волають озброєні воїни Моа́ва.
Він* тремтить.
5 Моє серце плаче за Моа́вом.
Втікачі моа́вські дійшли до Цоа́ра+ і Егла́т-Шелішı́ї.+
На схил Лухı́та люди піднімаються з голосінням,а йдучи до Хоронаї́му, гірко плачуть через лихо.+
6 Води Німри́му висохли,і зелена трава пожовкла,не стало її, немає жодної зелені.
7 Тому вони переносять решту свого майна і багатствачерез долину*, де ростуть тополі.
8 По краю моа́вському розноситься крик.+
Голосіння чути аж до Еглаї́му,голосіння чути аж до Бее́р-Елı́му,
9 бо води Дімо́ну наповнились кров’ю.
Я наведу на Дімо́н ще таке лихо —пошлю лева на тих, хто втікає з Моа́ву,і на тих, хто залишається в ньому.+