Книга Ісаї 63:1—19

63  Хто це йде з Едо́му,+з Бо́цри,+ в яскравому барвистому* вбранні? Хто це, одягнений у величні шати,крокує в могутності своїй? «Це я — той, хто говорить про праведністьі має велику силу, щоб рятувати».   Чому твої шати червоніі одяг твій — мов у тих, що топчуть виноград у давильні?+   «Я сам топтав виноград у чані,зі мною не було нікого з людей. Я топтав їх у гніві,у люті чавив.+ Їхня кров бризкала мені на одяг,і всі мої шати поплямились.   Бо в моєму серці — день помсти,+і вже настав рік моїх викуплених.   Я дивився, але помічника не було,дивувався, що ніхто не прийшов на допомогу. Тож своєю рукою я приніс спасіння*,+і моя лють підтримала мене.   У своєму гніві я чавив народи,я напоїв їх своєю люттю+і вилив їхню кров на землю».   Я буду говорити про віддану любов Єговиі вихвалятиму Єговуза все, що Єгова зробив для нас,+за те, що він зробив Ізра́їлю багато доброго,бо він милосердний і його віддана любов велика.   І він сказав: «Вони дійсно мій народ, сини, які не зрадять*».+ Тож він став для них Спасителем.+   Завжди, коли страждали вони, страждав і він,+і його власний посланець* рятував їх.+ З любові та співчуття він викупляв їх.+ Він піднімав їх і носив усі дні в давнину.+ 10  Але вони збунтувались+ і засмутили його святий дух.+ Тому він став їхнім ворогом+і воював проти них.+ 11  І вони згадували давні часи,дні його слуги Мойсея: «Де Той, хто вивів їх з моря+ разом з пастухами своєї отари?+ Де Той, хто вклав у нього свій святий дух?+ 12  Де Той, хто своєю величною рукою вів Мойсея за праву руку?+ Де Той, хто розділив перед ними води,+щоб увіковічити своє ім’я?+ 13  Де Той, хто перевів їх через бурхливі* води,мов коня через рівнину*,і не дав їм спіткнутись? 14  Як людина дає худобі зійти в долину, щоб спочити,так дух Єгови давав спочинок їм».+ Так ти вів свій народ,щоб зробити собі величне* ім’я.+ 15  Подивися з небес і погляньзі своєї величної оселі, святої і славетної*! Де твоя ревність і твоя могутність? Де твоє глибоке співчуття*+ та милосердя?+ Ти стримав їх від нас. 16  Таж ти — наш Батько.+ Навіть якби Авраам нас не знаві Ізра́їль не визнавав нас,ти, Єгово,— наш Батько. Наш Викупник — таке ім’я твоє віддавна.+ 17  Чому ж ти, Єгово, дозволяєш нам сходити* з твоїх доріг? Чому дозволяєш*, щоб наші серця зачерствіли і не боялись тебе?+ Повернися заради своїх слуг,заради племен, які належать тобі!+ 18  Недовго твій святий народ мав власність. Вороги наші потоптали твою святиню.+ 19  Ми вже давно стали подібні до тих, над ким ти ніколи не правив,до тих, хто ніколи не називався твоїм іменем.

Примітки

Або, можливо, «яскраво-червоному».
Або «перемогу».
Або «не будуть віроломні».
Або «ангел його присутності».
Або «глибокі».
Або «пустелю, степ».
Або «гарне».
Або «прекрасної».
Букв. «хвилювання твоїх нутрощів».
Або «спричиняєш, щоб ми сходили».
Букв. «робиш».

Коментарі

Медіафайли