24  Авраам дожив до глибокої старості, і Єгова в усьому його благословив.+ ²  Одного дня Авраам сказав слузі, який був найстаршим у його домі та управляв усім, що той мав:+ «Прошу тебе, поклади руку під моє стегно* ³  і поклянися Єговою, Богом неба і землі, що не візьмеш для мого сина дружини з дочок ханаа́нського краю, в якому я живу.+ ⁴  Піди до мого рідного краю, до моїх родичів,+ і там візьми дружину для Ісака, мого сина». ⁵  Але слуга сказав: «А якщо вона не захоче прийти сюди зі мною? Що тоді робити? Повернути твого сина до краю, з якого ти вийшов?»+ ⁶  На це Авраам відповів: «Ні, не роби цього, не повертай мого сина туди.+ ⁷  Колись Єгова, небесний Бог, вивів мене з дому мого батька і краю моїх рідних.+ Розмовляючи зі мною, він поклявся:+ “Цей край я дам твоєму потомству*”.+ Тож він пошле свого ангела перед тобою,+ і ти обов’язково візьмеш звідти дружину для мого сина.+ ⁸  Але якщо дівчина не захоче йти з тобою, ти вільний від клятви. Тільки нехай мій син не повертається туди». ⁹  Тоді слуга поклав руку під стегно Авраама, свого пана, і дав йому клятву.+ ¹⁰  Після того слуга взяв у свого пана 10 верблюдів та різні дарунки і вирушив у Месопотамію до Нахо́рового міста. ¹¹  Діставшись до колодязя, який був за містом, він зупинився, щоб верблюди могли відпочити. Це було під вечір, коли жінки з міста зазвичай приходили по воду. ¹²  Слуга сказав: «Єгово, Боже мого пана Авраама, будь ласка, виконай сьогодні моє прохання і вияви віддану любов моєму пану Аврааму. ¹³  Ось я стою біля джерела, до якого підходять доньки жителів цього міста, щоб набрати води. ¹⁴  Нехай дівчина, якій я скажу: “Будь ласка, дай напитись з твого глека”,— і яка відповість: “Прошу, напийся сам, а також я напою твоїх верблюдів”, і буде тою, яку ти вибрав для твого слуги Ісака. Тоді я побачу, що ти виявив віддану любов моєму пану». ¹⁵  Не встиг він договорити, як з міста, тримаючи на плечі глек, вийшла Реве́ка, донька Бетуї́ла,+ сина Мı́лки,+ дружини Авраамового брата Нахо́ра.+ ¹⁶  Це була дуже вродлива дівчина. Вона була незаймана і ще ніколи не мала інтимних стосунків з чоловіком. Дівчина спустилась до джерела, наповнила глек водою і вже стала підніматись, ¹⁷  як слуга підбіг до неї і попросив: «Будь ласка, дай мені ковток води з твого глека». ¹⁸  Вона відповіла: «Прошу, пане, пий»,— і, швидко знявши з плеча глек, дала йому пити. ¹⁹  Після того як він напився, вона сказала: «Я наношу води, щоб напоїти і твоїх верблюдів». ²⁰  Тож вона швиденько вилила воду з глека в жолоб і знову побігла до колодязя. Вона носила воду доти, доки не напоїла всіх верблюдів. ²¹  А слуга, онімівши від подиву, весь той час дивився на неї і намагався зрозуміти, чи Єгова поблагословив його подорож, чи ні. ²²  Коли ж верблюди напилися, він дав дівчині золоту носову сережку вагою у півше́келя* і два золотих браслети вагою у 10 ше́келів* ²³  та сказав: «Скажи, будь ласка, чия ти дочка? Чи в домі твого батька є місце, щоб заночувати?» ²⁴  Вона відповіла: «Я дочка Бетуї́ла,+ сина Мı́лки, якого вона народила Нахо́ру,+ — ²⁵  а потім додала: — Ми маємо і солому, і багато корму для худоби. Також у нас є де переночувати». ²⁶  Тоді чоловік впав на коліна, вклонився Єгові до землі ²⁷  і сказав: «Нехай лине хвала Єгові, Богу, якому служить мій пан Авраам! Адже він не перестає виявляти віддану любов та вірність моєму пану. Єгова привів мене до дому братів мого пана». ²⁸  Дівчина побігла й розповіла про все своїй матері та іншим. ²⁹  У Реве́ки був брат, на ім’я Лава́н.+ Він поспішив до чоловіка, який чекав біля джерела за містом. ³⁰  Коли він побачив у своєї сестри Реве́ки браслети на руках та носову сережку і коли почув, як вона сказала: «Цей чоловік говорив мені так і так», то відразу пішов до того чоловіка, який був біля джерела зі своїми верблюдами. ³¹  Лава́н сказав: «Благословенний Єговою, чому ти тут стоїш? Ходімо зі мною. Я приготував для тебе дім, а також місце для твоїх верблюдів». ³²  Тоді чоловік пішов з ним до дому, і він* розсідлав верблюдів, дав їм соломи й корму, а також дав води, щоб помити ноги йому та людям, які були з ним. ³³  Та коли чоловікові подали їсти, він сказав: «Я не буду їсти, поки не розповім, для чого сюди прийшов». Лава́н сказав: «Тоді розповідай!» ³⁴  Тож він почав розповідати: «Я слуга Авраама.+ ³⁵  Єгова рясно благословив мого пана і зробив його дуже багатим, давши йому овець, велику худобу, верблюдів, ослів, срібло, золото, а також слуг і служниць.+ ³⁶  Крім того, Сарра, дружина мого пана, в похилому віці народила йому сина.+ І мій пан дасть йому все, що має.+ ³⁷  Тож мій пан сказав мені: “Поклянися, що не візьмеш для мого сина дружини з дочок ханаа́нського краю, в якому я живу.+ ³⁸  Піди до дому мого батька, до моїх родичів,+ і там візьми дружину для мого сина”.+ ³⁹  Але я сказав пану: “А якщо вона не захоче піти зі мною?”+ ⁴⁰  Він відповів: “Єгова — Бог, якому я служу*,+ — пошле з тобою свого ангела+ і обов’язково поблагословить твою подорож. Ти візьмеш дружину для Ісака з-поміж моїх родичів, з дому мого батька.+ ⁴¹  Ти будеш вільний від клятви, яку мені дав, якщо прийдеш до моїх родичів, а вони не захочуть віддати дівчину. Це звільнить тебе від клятви”.+ ⁴²  І коли я прийшов сьогодні до джерела, то сказав: “Єгово, Боже мого пана Авраама, якщо ти благословиш мою подорож, ⁴³  нехай станеться так: ось я стою біля джерела, і коли сюди по воду прийде дівчина+ і я скажу їй: «Будь ласка, дай попити з твого глека», ⁴⁴  а вона відповість: «Прошу, пий, а також я наношу води для твоїх верблюдів», то вона і буде тою, яку ти, Єгово, вибрав для сина мого пана”.+ ⁴⁵  Не встиг я договорити це у своєму серці, як прийшла Реве́ка з глеком на плечі. Вона спустилась до джерела і почала набирати воду. Тоді я попросив: “Будь ласка, дай мені попити”.+ ⁴⁶  Вона швидко зняла глек з плеча і сказала: “Прошу, пий,+ а також я напою твоїх верблюдів”. Тож вона дала мені води і напоїла моїх верблюдів. ⁴⁷  Після того я запитав: “Чия ти дочка?” Вона відповіла: “Я дочка Бетуї́ла, якого Мı́лка народила Нахо́ру”. Тоді я надів їй носову сережку та одягнув браслети на руки.+ ⁴⁸  Я впав на коліна, вклонився Єгові до землі та прославив Єгову, Бога, якому служить мій пан Авраам,+ адже він повів мене правильним шляхом, щоб я взяв для сина мого пана онуку його брата. ⁴⁹  Тепер же скажіть, чи ви готові виявити віддану любов і вірність моєму пану, чи ні, аби я знав, що робити*».+ ⁵⁰  У відповідь Лава́н і Бетуї́л сказали: «Не нам казати “так” чи “ні”*, бо ця справа від Єгови. ⁵¹  Ось Реве́ка, бери її з собою і йди. Нехай вона, як і сказав Єгова, стане дружиною для сина твого пана». ⁵²  Як тільки Авраамів слуга почув ці слова, то вклонився Єгові до землі. ⁵³  Потім він витягнув одяг, срібні й золоті речі та подарував їх Реве́ці. Також він дав дорогі дарунки її брату і матері. ⁵⁴  Після того він та люди, які були з ним, сіли їсти й пити і залишились там ночувати. А вранці, коли вони встали, він сказав: «Тепер відпустіть мене до мого пана». ⁵⁵  Але брат і мати Реве́ки попросили: «Нехай дівчина побуде з нами ще хоч 10 днів, а тоді підете». ⁵⁶  На це він сказав: «Не затримуйте мене. Єгова поблагословив мою подорож. Тому відпустіть мене, щоб я повернувся до свого пана». ⁵⁷  Вони сказали: «Покличмо дівчину і запитаймо її саму». ⁵⁸  Тоді вони покликали Реве́ку і запитали: «Хочеш піти з цим чоловіком?» — «Хочу»,— відповіла вона. ⁵⁹  Тож вони відправили свою сестру Реве́ку+ та її годувальницю*+ разом з Авраамовим слугою і його людьми. ⁶⁰  Вони поблагословили Реве́ку й сказали їй: «Сестро наша, стань матір’ю тисяч десятків тисяч*, і нехай твоє потомство* заволодіє брамами* своїх ненависників».+ ⁶¹  Потім Реве́ка та її служниці сіли на верблюдів і поїхали з тим чоловіком. Так слуга взяв Реве́ку і вирушив у дорогу. ⁶²  А Ісак жив у краю Неге́в.+ Одного разу, звернувши з дороги, що вела до Бее́р-Лаха́й-Ро́ї,+ ⁶³  він пішов у поле, щоб подумати.+ Було це під вечір. І ось він помітив, що йдуть верблюди. ⁶⁴  Коли Реве́ка побачила Ісака, то зіскочила з верблюда ⁶⁵  і запитала слугу: «Хто цей чоловік у полі, який іде нам назустріч?» Слуга відповів: «Це мій пан». Тоді вона взяла покривало і накинула на голову. ⁶⁶  Слуга ж розповів Ісаку про все, що зробив. ⁶⁷  Після того Ісак ввів Реве́ку в намет Сарри,+ своєї матері, і вона стала його дружиною. Ісак полюбив її+ і знайшов потіху після смерті матері.+