2  Другого року свого царювання Навуходоно́сор побачив сни, і він* так занепокоївся,+ що вже не міг заснути. ²  Тоді цар наказав скликати жерців-магів, чаклунів, чарівників і халде́їв*, щоб вони розповіли його сни, і ті поприходили й стали перед царем.+ ³  Цар сказав їм: «Приснився мені сон, і я* занепокоївся. Тому хочу знати, що́ мені снилося». ⁴  Халде́ї відповіли цареві арамейською мовою*:+ «О царю, живи повіки! Розкажи нам, твоїм слугам, цей сон, і ми розтлумачимо його». ⁵  Цар сказав халде́ям: «Ось моє останнє слово: якщо ви не розповісте мені сон і не розтлумачите його, то вас порубають на шматки, а доми ваші перетворять на громадські туалети*. ⁶  Якщо ж розповісте і розтлумачите, то в нагороду отримаєте від мене дари й великі почесті.+ Тож розкажіть мені сон і розтлумачте його». ⁷  Вони вдруге відповіли йому: «Нехай цар розкаже нам, своїм слугам, цей сон, і ми розтлумачимо його». ⁸  Тоді цар сказав: «Бачу, ви намагаєтесь виграти час, бо розумієте, що я вже сказав своє останнє слово. ⁹  Якщо ви не перекажете мені сон, жоден з вас не уникне покарання. Ви змовились обманювати мене і казати неправду, чекаючи, доки щось зміниться. Тому розкажіть мені сон, і я знатиму, що ви можете його витлумачити». ¹⁰  Але халде́ї відповіли цареві: «На землі* немає людини, яка могла б зробити те, чого вимагає цар, та й жоден великий цар чи правитель ніколи не просив про таке жерців-магів, чаклунів або халде́їв. ¹¹  Вимога царя складна. Ніхто не може розповісти те, чого хоче цар, окрім богів, а вони не живуть серед смертних*». ¹²  Це так розлютило царя, що він наказав вигубити всіх вавилонських мудреців.+ ¹³  Коли ж вийшов указ і мудреців уже мали вбивати, стали шукати Даниїла та його товаришів, щоб убити і їх. ¹⁴  Тоді Даниїл, діючи розсудливо та обачно, звернувся до Аріо́ха, головного царського охоронця, який вийшов убивати вавилонських мудреців. ¹⁵  Він запитав Аріо́ха, царського придворного: «Чому цар видав такий суворий указ?» І той розповів Даниїлу, що сталося.+ ¹⁶  Тож Даниїл пішов до царя й попросив дати йому час, щоб він зміг витлумачити цареві сон. ¹⁷  Після того Даниїл повернувся додому і розказав про все своїм товаришам — Хананı́ї, Мисаї́лу та Азарı́ї. ¹⁸  Даниїл попросив їх молитися до небесного Бога, щоб він виявив до них милосердя і відкрив цю таємницю, бо інакше Даниїл і його товариші загинуть разом з іншими вавилонськими мудрецями. ¹⁹  І в нічному видінні Даниїлові було виявлено таємницю.+ Тоді він віддав хвалу небесному Богові ²⁰  і сказав: «Хай усю вічність* лине хвала Божому імені,бо він єдиний має мудрість і могутність.+ ²¹  Він змінює часи й пори,+скидає і ставить царів.+ Від нього мудрість у мудрих і знання в розважливих.+ ²²  Він відкриває глибоке й таємне,+знає те, що оповите темрявою,+і з ним перебуває світло.+ ²³  Тобі, Боже моїх прабатьків, я віддаю подяку і хвалу,бо ти наділив мене мудрістю і силою. Ти відкрив мені те, про що ми просили,виявив нам те, що турбувало царя».+ ²⁴  Потім Даниїл пішов до Аріо́ха, якому цар звелів повбивати вавилонських мудреців,+ і сказав: «Не вбивай мудреців! Відведи мене до царя, і я розтлумачу його сон». ²⁵  Аріо́х негайно повів Даниїла до царя і сказав йому: «Я знайшов чоловіка з юдейських вигнанців,+ який може розтлумачити цареві сон». ²⁶  Тож цар запитав Даниїла, якого називали Валтаса́ром*:+ «Ти справді можеш розповісти мені сон, який я бачив, і розтлумачити його?»+ ²⁷  Даниїл відповів: «Таємницю, про яку ти, царю, питаєш, не можуть розтлумачити ні мудреці, ні чаклуни, ні жерці-маги, ні астрологи.+ ²⁸  Але є на небі Бог, який відкриває таємниці,+ і він виявив тобі, царю Навуходоно́соре, що́ має статися наприкінці днів. Ось сон і видіння, які ти бачив, коли спав. ²⁹  Коли ти, царю, лежав у ліжку, в тебе виникли думки про те, що станеться в майбутньому, і Той, хто відкриває таємниці, виявив тобі, що станеться. ³⁰  Мені ж ця таємниця розкрита не тому, що я мудріший від інших людей, а тільки для того, щоб передати тобі, ца́рю, тлумачення і щоб ти знав думки свого серця.+ ³¹  Ти, царю, побачив височенну статую*. Вона, дуже велика й надзвичайно блискуча, стояла перед тобою, і вигляд її був страшний. ³²  Голова цієї статуї була зі щирого золота,+ її груди й руки — зі срібла,+ живіт і стегна — з міді,+ ³³  ноги — з заліза,+ а стопи — частково з заліза і частково з глини*.+ ³⁴  Ти дивився далі і побачив, як без допомоги людських рук від гори відколовся камінь, вдарив статую по стопах, що були з заліза та глини, і розтрощив їх.+ ³⁵  Тоді залізо, глина, мідь, срібло й золото — все розтрощилося і стало як полова влітку на току. Вітер розвіяв усе це, так що не залишилося й сліду. А камінь, який вдарив у статую, став великою горою і наповнив усю землю. ³⁶  Такий був сон, і зараз ми розтлумачимо його цареві. ³⁷  Ти, царю,— цар над царями, якому Бог небесний дав царство,+ могутність, силу й славу. ³⁸  У твою руку він дав усіх людей, хоч би де вони жили, а також польових звірів і небесних птахів, щоб ти володарював над усіма ними.+ Ти і є головою з золота.+ ³⁹  Але після тебе постане інше царство,+ нижче від твого, а тоді ще одне, третє, з міді, і воно правитиме над цілою землею.+ ⁴⁰  Четверте ж царство буде міцне, мов залізо.+ Бо як залізо нищить усе, розбиває і трощить, так само й воно розтрощить і розіб’є всі ті царства.+ ⁴¹  А оскільки ти бачив, що стопи й пальці на ногах були частково з гончарської глини і частково з заліза, то царство те буде поділене. Але воно матиме трохи міцності заліза, бо ти бачив залізо, змішане з м’якою глиною. ⁴²  Отже, пальці на ногах були частково з заліза і частково з глини, тому те царство буде частково міцне й частково крихке. ⁴³  Те, що ти бачив залізо, змішане з м’якою глиною, також означає, що вони* змішаються з людьми*, але не будуть триматися одні одних, як глина не тримається заліза. ⁴⁴  За днів тих царів небесний Бог встановить царство,+ яке повіки не зруйнується+ і не буде передане іншому народові.+ Воно розтрощить усі ті царства+ і покладе їм край, а саме стоятиме вічно.+ ⁴⁵  Бо ти бачив, як без допомоги людських рук від гори відколовся камінь і розтрощив залізо, мідь, глину, срібло й золото.+ Величний Бог виявив царю, що́ станеться в майбутньому.+ Сон цей правдивий, а тлумачення його достовірне». ⁴⁶  Тоді цар Навуходоно́сор впав долілиць перед Даниїлом і вшанував його. Він наказав, щоб Даниїлу принесли дарунок і спалили на його честь фіміам. ⁴⁷  І промовив цар до Даниїла: «Дійсно, ваш Бог — це Бог над богами і Пан над царями. Він Той, хто відкриває таємниці, адже ти зміг виявити цю таємницю».+ ⁴⁸  Тож цар звеличив Даниїла, дав йому багато дорогих дарунків та зробив його правителем усієї провінції* Вавилон+ і наглядачем над усіма вавилонськими мудрецями. ⁴⁹  На прохання Даниїла цар призначив Шадра́ха, Меша́ха й Аве́д-Не́го+ управляти справами провінції* Вавилон. Сам же Даниїл служив при царському дворі.