Старійшин. Букв. «чоловіків похилого віку». Тут грецьке слово пресбı́терос стосується передусім тих, хто посідав відповідальне становище в ранньому християнському зборі. У розповіді про те, як Павло, Варнава та кілька інших братів із сирійської Антіохії пішли з’ясувати питання про обрізання, старійшини єрусалимського збору згадуються разом з апостолами. Так само як колись деякі старійшини в Ізраїлі керували цілим народом, ці старійшини разом з апостолами утворювали керівний орган для всіх християнських зборів I століття. Отже, керівний орган, до якого раніше входило тільки 12 апостолів, тепер складався з більшої кількості членів (Дії 1:21, 22, 26; див. коментарі до Мт 16:21; Дії 11:30).

Питання. Або «суперечку». Грецьке слово зе́тема часто означає питання, з приводу якого ведуться дискусії чи суперечки. Воно споріднене з грецьким словом зете́о, що означає «шукати». (Див. коментар до Дії 15:7.)

Навернення. Вжите тут грецьке слово епістрофе́ походить від дієслова, яке означає «повернутися; обернутися; розвернутися» (Ів 12:40; 21:20; Дії 15:36). Коли воно вживається в контексті поклоніння, то передає думку про те, що хтось навертається до правдивого Бога або повертається до нього, а також відвертається від ідолів та фальшивих богів. (Це дієслово трапляється в Дії 3:19; 14:15; 15:19; 26:18, 20; 2Кр 3:16.) У 1Фс 1:9 це дієслово вживається у вислові «як ви покинули своїх ідолів та навернулись до Бога». Навернення є наступним кроком після каяття. (Див. коментарі до Мт 3:2, 8; Дії 3:19; 26:20.)

Які раніше належали до фарисейської секти. Очевидно, цих християн вирізняли за колишньою приналежністю до фарисеїв. (Пор. коментар до Дії 23:6.)

Жваво обговорювали. Або «сперечалися». Вжите тут грецьке слово споріднене з дієсловом зете́о (означає «шукати») і передає думку про «пошуки пояснення; розпитування» («Грецькі Писання. Підрядковий переклад Царства», англ.). Тож, розглядаючи порушене питання, апостоли і старійшини шукали пояснення, ретельно досліджували факти і, без сумніву, чесно й відверто обмінювалися поглядами.

Чуд. Або «передвість». (Див. коментар до Дії 2:19.)

Яків. Очевидно, йдеться про Ісусового брата по матері, про якого згадується в Дії 12:17. (Див. коментарі до Мт 13:55; Дії 12:17.) Яків, скоріш за все, головував на зустрічі апостолів і старійшин, які зібралися в Єрусалимі, щоб вирішити питання про обрізання (Дії 15:1, 2). Ймовірно, маючи на думці цю подію, апостол Павло зазначив, що Яків, Кифа (Петро) та Іван були тими, хто вважався стовпами єрусалимського збору (Гл 2:1—9).

Симеон. Тобто Симон Петро. Грецьке ім’я Сімео́н — є прямим відповідником єврейської форми цього імені. Вживання цього імені вказує на те, що зустріч проходила єврейською мовою. В Біблії апостол Петро названий Симеоном лише один раз. (Див. коментар до Мт 10:2.)

Народ для свого імені. Цей вислів, очевидно, перегукується з подібними висловами у Єврейських Писаннях, в уривках, де говориться, що Єгова вибрав собі народ як особливу власність (Вх 19:5; Пв 7:6; 14:2; 26:18, 19). Новий народ, що носив ім’я Єгови і був названий «Ізраїлем Божим», тобто духовним Ізраїлем, тепер складався не лише з юдеїв, а й з неюдеїв (Гл 6:16; Рм 11:25, 26а; Об 14:1). Цей народ мав вихваляти того, кого представляв, і прилюдно прославляти його ім’я (1Пт 2:9, 10). Подібно до буквального Ізраїля у давнину, члени духовного Ізраїля були «народом, який [Єгова] створив для себе, щоб він ніс [йому] хвалу» (Іс 43:21). Ранні християни сміливо проголошували, що Єгова — єдиний правдивий Бог і всі інші боги, яким тоді поклонялися люди,— фальшиві (1Фс 1:9).

Тим, що записано у Пророках. Розповіді Симеона, або Симона Петра (Дії 15:7—11), та свідчення Варнави й Павла (Дії 15:12), напевно, нагадали Якову слова з Писань, які проливали світло на обговорюване питання (Ів 14:26). Після фрази: «Згідно з тим, що записано у Пророках», Яків навів слова з Амоса 9:11, 12. Книга Амоса входила в ту частину Єврейських Писань, яку переважно називали «Пророки» (Мт 22:40; Дії 15:16—18; див. коментар до Лк 24:44).

Давидів дім. Або «намет (помешкання) Давида». Єгова пообіцяв, що Давидове царство «ніколи не поруш[и]ться» (2См 7:12—16). «Давидів дім», тобто царська династія, упав, коли царя Седекію скинули з престолу (Єз 21:27). Відтоді царі з роду Давида вже не сиділи «на троні Єгови» у місті Єрусалимі (1Хр 29:23). Однак Єгова виявив, що відновить «Давидів дім»: зробить Давидового нащадка, Ісуса, Царем, який правитиме вічно (Дії 2:29—36). Яків показав, що до передреченого Амосом відновлення (повернення царської влади потомству Давида) входитиме збирання Ісусових учнів (спадкоємців Царства) — як з юдеїв, так і з язичників (Ам 9:11, 12).

Аби ті, хто залишиться з цього народу, наполегливо шукали Єгову. Як видно з коментаря до Дії 15:15, Яків цитував слова з Ам 9:11, 12. Однак частини цієї цитати відрізняються від доступного на сьогодні єврейського тексту. Існує припущення, що Яків цитував Амоса з Септуагінти, грецького перекладу Єврейських Писань. Все ж коли Яків згадує Петра, то вживає грецьку форму імені, яка відповідає єврейському імені Симеон, а це вказує на те, що зустріч проходила єврейською мовою (Дії 15:14). Тож Яків міг цитувати вірші єврейською, а вже Лука записав їх, використовуючи формулювання із Септуагінти. Лука, Яків та інші письменники Біблії не раз робили так, коли цитували з Єврейських Писань. І, хоча слова з деяких віршів Септуагінти дещо різняться від доступного на сьогодні єврейського тексту, Єгова дозволив біблійним письменникам використовувати цей переклад; цитати з нього увійшли до натхнених Писань (2Тм 3:16). Слід зазначити, що в Септуагінті в Ам 9:12 вжито вислів «чоловіки (люди), що залишаться», а в доступних єврейських рукописах — «те, що залишиться від Едома». Дехто вважає, що різницю можна пояснити тим, що слова «чоловіки (люди)» та «Едом» у давньоєврейській мові дуже подібні. Подібними є також єврейські слова «шукати» і «володіти». Також існує погляд, що переклад Ам 9:12 у Септуагінті ґрунтувався на стародавньому єврейському тексті, який відрізняється від єврейського тексту, доступного сьогодні; однак поки що це лише припущення. Хоч би як там було, і Септуагінта, і єврейський масоретський текст передають головну думку, на якій наголошує Яків. З обох текстів видно, про що передрік Амос: язичники називатимуться іменем Єгови.

Єгову. В Дії 15:14 Яків говорить, що Симеон розповів, «як Бог... звернув увагу на інші народи», а у вірші 19 Яків згадує про «людей з інших народів, які навертаються до Бога». Тут Яків цитує Ам 9:11, 12. У єврейському тексті Боже ім’я вживається лише один раз — у вислові «каже [або «говорить»] Єгова». Однак в Дії 15:17 грецьке слово Кı́ріос (Господь) трапляється двічі і в обох випадках стосується Єгови. З огляду на контекст слів у книзі Дії, а також подібні вислови у Єврейських Писаннях і вживання слова Кı́ріос у Септуагінті та уривках Грецьких Писань існують вагомі підстави для вживання Божого імені в цьому вірші замість обох слів Кı́ріос. (Див. додатки В1 і В3, вступ і Дії 15:17.)

Разом з людьми з усіх народів. Тобто неюдеями, або язичниками. Обрізаний язичник не вважався чоловіком з іншого народу, а був «як корінний житель», іншими словами, як юдей (Вх 12:48, 49). За днів Естер багато язичників «ставали юдеями» (Ес 8:17). Варто зазначити, що в Септуагінті в Ес 8:17 сказано, що вони «обрізалися і ставали юдеями». У процитованому в книзі Дії пророцтві з Ам 9:11, 12 говориться, що «люди з усіх народів» (необрізані язичники) приєднаються до «тих, хто залишиться» з дому Ізраїля (юдеїв та обрізаних прозелітів) і стануть «тими, хто називатиметься... іменем [Єгови]». На підставі цього пророцтва учні зрозуміли, що від людей з інших народів не вимагається робити обрізання, щоб мати Боже схвалення.

Тими, хто називатиметься моїм іменем. Коли у Єврейських Писаннях говориться, що ізраїльтяни називались іменем Єгови, це означає, що вони були його народом (Пв 28:10; 2Хр 7:14; Іс 43:7; 63:19; Дн 9:19). Також те, що ім’я Єгови перебувало в Єрусалимі та його храмі, означало, що Бог вибрав ці місця як центр поклоніння йому (2Цр 21:4, 7).

Говорить Єгова. Це цитата з Ам 9:12, де в оригіналі вживається Боже ім’я у вигляді чотирьох єврейських приголосних יהוה (транслітеруються як ЙГВГ). (Див. додаток В.)

Який виконує те, [вірш 18] що відомо з давніх-давен. Або, згідно з іншим розумінням грецького тексту, «який розкриває це [вірш 18] з давніх-давен».

Моє рішення таке. Або «моя думка (висновок) така». Букв. «я суджу». Вжитий тут грецький вислів не вказує на те, що Яків, який, очевидно, головував на зустрічі, нав’язував свою думку всім присутнім. Він лише виносив на розгляд братів свою пропозицію, що ґрунтувалась на почутих свідченнях і доказах з Писань. В одному словнику вжите тут грецьке дієслово визначається так: «складати судження, беручи до уваги різні факти». Тож це дієслово стосується не офіційного судового рішення, а погляду Якова — висновку, якого він дійшов на основі щойно процитованого уривка.

Статевої розпусти. Грецьке слово порне́йа — загальний термін, що вказує на будь-які незаконні з біблійного погляду статеві стосунки. Включає в себе перелюб, проституцію, статеві стосунки між неодруженими особами, гомосексуалізм і скотолозтво. (Див. глосарій.)

М’яса задушених тварин. Або «тварин, яких вбили, але не спустили з них кров». Ця заборона, очевидно, також стосувалася м’яса тварин, які померли самі або від ран, завданих іншою твариною. У кожному з цих випадках кров тварини не була спущена належно (Вх 22:31; Лв 17:15; Пв 14:21).

Мойсея. Яків послався на писання Мойсея, в які входив не тільки Закон, але й розповідь про стосунки Бога з його народом та його вказівки, які передували Закону. Наприклад, з книги Буття можна дізнатися про ставлення Бога до споживання крові, до перелюбу та ідолопоклонства (Бут. 9:3, 4; 20:2—9; 35:2, 4). Отже, в писаннях Мойсея Єгова виклав принципи, яких мають дотримуватися всі люди, а не тільки юдеї. Рішення, записане в Дії 15:19, 20, не завдавало би клопотів християнам з язичників, не змушувало б їх дотримуватись вимог Мойсеєвого закону. Воно також не ранило б почуття християн з юдеїв, які впродовж років щосуботи слухали, як його [Мойсея] писання читаються уголос по синагогах. (Див. коментарі до Лк 4:16; Дії 13:15.) Завдяки такому рішенню зміцнилися б узи між християнами з юдеїв і християнами з язичників.

Щосуботи... читаються уголос по синагогах. Див. коментарі до Лк 4:16; Дії 13:15.

Апостоли і старійшини. Див. коментар до Дії 15:2.

Вітаємо! Грецьке слово ха́йро, яке буквально означає «радіти», вживається тут у вступних словах листа і передає думку про найкращі побажання. Початок цього листа про обрізання, адресованого всім зборам, був типовим для тих часів. Зазвичай спочатку згадувалось, хто написав листа і кому, а далі йшли звичні слова привітання. (Див. коментар до Дії 23:26.) З усіх листів Грецьких Писань лише лист Якова, так само як цей лист від керівного органу I століття, містить грецьке слово ха́йро у словах привітання (Як 1:1). Учень Яків брав участь у написанні листа від керівного органу, а це служить додатковим доказом, що автор листа Якова і Яків, який відіграв визначну роль під час зустрічі, описаної в 15-му розділі книги Дії,— одна й та сама особа.

Вас похитнути. Або «збентежити вас». Словом «вас» тут перекладено грецький вислів «ваші душі». Грецьке слово псіхе́, яке традиційно перекладають як «душа», тут стосується самої людини, тому перекладається займенником «вас». (Див. глосарій, «Душа».)

Одностайно. Букв. «однодумно». Грецьке слово гомотімадо́н вживається у книзі Дії кілька разів і найчастіше стосується дивовижної єдності, що існувала серед ранніх християн. Наприклад, в Дії 1:14 воно перекладається як «однодумно», в Дії 2:46 — «об’єднані спільною метою», в Дії 4:24 — «разом».

Ризикували своїм життям. Словом «життя» перекладене грецьке слово псіхе́ (вжите у формі множини), яке часто перекладають як «душа». Це слово може вказувати на особу або життя особи. (Див. глосарій, «Душа».) Цілий вислів, ймовірно, означає «ризикували своїм життям (душами)» або «присвятили своє життя (або «себе»)».

Стримуватися від. Або «уникати». Вжите тут дієслово може стосуватися всього, що перелічується далі. Християни мали уникати ідолопоклонства, статевої розпусти і споживання м’яса задушених тварин, тобто тварин, з яких належно не спустили кров. Вказівка стримуватися від крові стосувалася не лише споживання крові, адже грецьке дієслово має широке значення і містить думку про те, що слід уникати будь-якого неправильного використання крові, виявляючи повагу до її святості (Лв 17:11, 14; Пв 12:23).

Стримуватися... від крові. Рішення керівного органу ґрунтувалось на тому, що Бог заборонив Ною та його синам, а отже, і всім людям, споживати кров (Бт 9:4—6). Через вісім століть після того Бог помістив цей наказ у Закон, даний ізраїльтянам (Лв 17:13—16). Ще через 15 століть він, як видно з цього вірша, повторив його християнському збору. В Божих очах стримуватися від крові настільки ж важливо, як і уникати ідолопоклонства і статевої розпусти.

М’яса задушених тварин. Див. коментар до Дії 15:20.

Статевої розпусти. Див. коментар до Дії 15:20.

Бувайте здорові! Або «всього найкращого». Вжитий тут грецький вислів був типовим для листів того часу. Він не означав, що християни мали дотримуватися цих вказівок заради свого здоров’я. Однак він був побажанням сили, щастя і здоров’я адресату листа. Цей вислів за значенням подібний до єврейського слова шало́м, яке використовували, коли комусь бажали «миру» (Вх 4:18; Сд 18:6; 19:20; 1См 1:17). По суті, в одному перекладі Грецьких Писань сучасною єврейською мовою (в додатку В4 він позначений як J²²) вживається вислів шало́м лахе́м, тобто «Мир вам!»

У деяких грецьких рукописах пізнішого часу та деяких стародавніх перекладах іншими мовами додаються приблизно такі слова: «Але Сила захотів залишитися там; а Юда сам вирушив до Єрусалима». Однак цих слів немає у найдавніших і найавторитетніших рукописах, тому вони не є частиною оригінального тексту Дії. Уривок, мабуть, був коментарем на полях, що пояснював Дії 15:40; пізніше незначна кількість рукописів додала його в основний текст. (Див. додаток A3.)

Слово Єгови. Див. коментар до Дії 8:25 і додаток В3, вступ і Дії 15:35.

Слово Єгови. Див. коментар до Дії 8:25 і вступ до додатка В3; Дії 15:36.

Єгови. Коли в книзі Дії згадується вислів незаслужена доброта, то найчастіше йдеться про незаслужену доброту Бога (Дії 11:23; 13:43; 20:24, 32). У Дії 14:26 вживається подібний вислів «ввірили Божій незаслуженій доброті». (Див. додаток В3, вступ і Дії 15:40.)