Дії апостолів 17:1—34
Примітки
Коментарі
Вів... розмови, наводячи докази. Павло не просто розповів їм добру новину. Він давав пояснення і наводив докази з Писань, тобто натхнених Єврейських Писань. Він не лише зачитував уривки з Писань, а обговорював їх і наводив докази, пристосовуючись до потреб слухачів. Грецьке слово діале́ґомай означає «обмінюватись інформацією; розмовляти; обговорювати». Воно передає думку про діалог. Це грецьке слово також використовується в Дії 17:17; 18:4, 19; 19:8, 9; 20:7, 9.
Доводив, посилаючись. Грецьке слово буквально означає «класти (розміщувати) поряд». Воно, ймовірно, передає думку про те, що Павло детально порівнював месіанські пророцтва у Єврейських Писаннях з подіями в житті Ісуса та показував, як Ісус виконав ці пророцтва.
Начальників міста. Букв. «політархів», що означає «правителі громадян». Грецьке слово політа́рхес не трапляється у класичній грецькій літературі. Проте написи з цим титулом (деякі з них датуються I століттям до н. е.) були знайдені в регіоні Фессалонік, а також в інших місцевостях провінції Македонія. Ці знахідки підтверджують достовірність книги Дії та надійність Луки як історика.
Цезаря. Або «імператора; кесаря». У той час римським імператором був Клавдій, який правив з 41 до 54 року н. е. (Дії 11:28; 18:2; див. коментар до Мт 22:17 і глосарій).
Ретельно досліджуючи. Або «старанно вивчаючи». Грецьке слово анакрı́но означає «просіювати; розділяти; відокремлювати». Іноді воно використовується щодо проведення судового слухання (Лк 23:14; Дії 4:9; 28:18; 1Кр 4:3). Тому в цьому вірші воно передає думку про старанне, ґрунтовне дослідження, подібне до того, яке проводять в ході судового процесу. Юдеї у Верії досліджували Писання не поверхово. Вони старанно шукали підтвердження того, що Павло і Сила навчали з Писань про Ісуса, довгоочікуваного Месію.
На ринковій площі. Афінська ринкова площа (грецькою аґора́) лежала на північний захід від Акрополя і займала приблизно 5 га землі. Тут не просто вели торгівлю. Ця площа була центром економічного, політичного і культурного життя міста. Афіняни дуже любили приходити сюди і провадити інтелектуальні дискусії.
Епікурейці. Послідовники грецького філософа Епікура (341—270 роки до н. е.). Вони навчали, що найвищим благом у житті є насолода. Епікурейці визнавали, що боги існують, але стверджували, що вони не цікавляться людьми, не винагороджують і не карають їх. Тож вони не вважали за потрібне молитися до них чи приносити їм жертви. Епікурейці не дотримувалися високих моральних принципів, але закликали бути поміркованими, щоб уникнути поганих наслідків нестриманості у втіхах. На їхню думку, знання були потрібні тільки для того, щоб звільнити людину від забобонів і страху перед богами. Ні епікурейці, ні стоїки не вірили у воскресіння. (Див. коментар до слова філософи-стоїки у цьому вірші.)
Філософи-стоїки. Грецька школа філософів, які вважали, що можна здобути щастя, живучи в гармонії з природою і керуючись розумом. На їхню думку, справді мудра людина байдужа до болю і насолод. Стоїки були переконані, що весь світ є частиною безособового божества, від якого походить людська душа. Деякі стоїки твердили, що душа врешті-решт буде знищена разом з усесвітом. На думку інших, вона має знову злитися з божеством. Ні стоїки, ні епікурейці не вірили у воскресіння. (Див. коментар до слова епікурейці у цьому вірші.)
Базіка. Букв. «збирач насіння (зерен)». Грецьким словом спермоло́ґос, яке тут вживається, називали птаха, що підбирав насіння, або зе́рна. У переносному значенні воно вживалось як зневажливе слово до людини, що підбирала залишки їжі і для цього жебрала чи крала, або ж до невченої людини, котра то там, то тут збирала якісь відомості і просто повторювала їх. По суті, філософи назвали Павла неуком, який повторював те, чого насправді не розумів.
Ареопаг. Або «пагорб Ареса». Арес був грецьким богом війни. На Ареопазі, що лежав на північний захід від Акрополя, збиралася вища рада Афін. Слово «Ареопаг» могло стосуватися як самого пагорба, так і цієї ради (Дії 17:34). Тому вчені не дійшли спільної думки щодо того, куди повели Павла на допит: на цей пагорб або неподалік чи на інше місце, де зібралась вища рада, наприклад на агору. У римлян богом війни був Марс, тому в деяких перекладах «пагорб Ареса» названий «пагорбом Марса».
Які там жили. Або «які відвідували місто». Грецьке слово епідеме́о, перекладене як «жили», означає «перебувати в якомусь місці як чужинець або відвідувач».
Невідомому Богові. Грецькі слова Аґно́стой тео́й були частиною напису на жертовнику в Афінах. Через страх перед божествами афіняни споруджували багато храмів та жертовників. Оскільки обожнювались навіть абстрактні поняття, такі, як слава, скромність, енергія, переконання, жалість, для них також зводили жертовники. Очевидно, боячись випадково обділити увагою якогось бога і цим накликати на себе його гнів, афіняни збудували жертовник «Невідомому Богові». Тим самим ці люди визнали, що існує Бог, про якого вони нічого не знають. Павло вміло використав це, щоб розповісти їм про правдивого Бога — Бога, який на той час був для них невідомим.
Світ. У грецькій нерелігійній літературі, а також у Біблії грецьке слово ко́смос часто стосується людства. (Див. коментар до Ів 1:10.) Однак у працях грецьких письменників це слово іноді передавало думку про всесвіт і творіння загалом. Можливо, саме в такому значенні його використав тут апостол Павло, намагаючись знайти спільну мову з греками.
Рукотворних храмах. Або «храмах, споруджених людьми». Грецьке слово хейропо́йетос також вживається в Дії 7:48 і Єв 9:11, 24. Слава грецької богині Афіни та інших богів залежала від пишноти храмів, святинь та жертовників, які для них будували люди. А Всевладному Господу неба і землі не потрібні храми; вони не можуть його вмістити (1 Цар. 8:27). Правдивий Бог величніший за будь-яких ідолів у збудованих людьми храмах (Ісаї 40:18—26). Павло сказав ці слова, мабуть, тому, що побачив багато храмів, святинь і жертовників, присвячених різним божествам.
Ми живемо, рухаємося та існуємо. Дехто вважає, що Павло тут вживає триколон — прийом риторики, який полягає в тому, що думка передається трьома словами з подібним значенням. Цей прийом застосовували такі письменники, як Платон, Софокл і Арістотель. На думку інших, Павло посилається на слова критського поета Епіменіда (VI століття до н. е.).
Декотрі ваші поети. Павлові слова «усі ми — його діти», очевидно, були цитатою з поеми «Явища» поета-стоїка Арата. Подібні висловлювання траплялися в інших творах грецької літератури, в тому числі в «Гімні Зевсу» стоїка Клеанта. Мабуть, Павло цитував грецьких поетів тому, що від освічених промовців очікувалось, що у своїх аргументах вони наводитимуть цитати з класичних творів.
Населену землю. Висловом «населена земля» перекладено грецьке слово ойкуме́не, яке вживається тут в широкому значенні і стосується землі як місця проживання людей (Лк 4:5; Рм 10:18; Об 12:9; 16:14). У I столітті це слово також вживалося стосовно величезної Римської імперії, по якій були розпорошені юдеї (Дії 24:5).
Гарантію. Або «доказ». Букв. «віру». Грецьке слово пı́стіс, яке найчастіше перекладається як «віра», в цьому контексті, очевидно, означає доказ, тверду підставу довіряти обіцяному.
Член суду на Ареопазі. Або «Ареопагіт», тобто член Ареопагу, вищої ради або суду. (Див. коментар до Дії 17:19.)
Медіафайли
На фото зображено сучасне грецьке місто Верія, що стоїть на місці стародавньої Верії, яку відвідали Павло і Сила. Воно розташовувалось приблизно за 30 км на південь від відомої Егнатієвої дороги (Віа Егнація), збудованої римлянами, і приблизно за 65 км на південний захід від Фессалонік. Як юдеї, так і греки, що жили у Верії, прийняли добру новину. Однак з Фессалонік прийшли деякі юдеї і підбурили проти Павла натовпи, тож місцеві християни переконали його піти з міста. Але у Верії на деякий час залишились Сила і Тимофій, щоб зміцнити новосформований збір (Дії 17:10—14). Верія була останнім містом у Македонії — цій плідній, але нелегкій території, де Павло побував під час своєї другої місіонерської подорожі.
У своїй промові на Ареопазі в Афінах Павло згадав про «жертовник з написом: “Невідомому Богові”» (Дії 17:23). Письмові праці й археологічні знахідки підтверджують існування таких жертовників у Римській імперії. Наприклад, географ II століття н. е. Павсаній писав про жертовники невідомим богам у Греції, а Філострат, який жив у II—III століттях н. е., згадував про такі жертовники в Афінах. На фотографії 1 зображено частину такого жертовника, знайденого в Пергамі (сучасна Туреччина). Він датується II століттям н. е. Повний надпис на ньому не зберігся, але є підстави вважати, що в першому рядку було написано: «Невідомим богам». На фотографії 2 зображено жертовник, знайдений на пагорбі Палатин в Римі. Цей жертовник датують приблизно 100 роком до н. е., він присвячений невідомому божеству. Усі ці приклади підтверджують правдивість біблійної згадки про такі жертовники.