Дії апостолів 5:1—42
Примітки
Коментарі
Підштовхнув тебе. Букв. «наповнив твоє серце». В цьому вірші грецький вислів передає думку про того, кого підштовхують «спробувати (наважитись) щось зробити». Можливо, цей вислів є відповідником єврейської ідіоми з таким самим значенням. Наприклад, в Ес 7:5 єврейський вислів «наповнив своє серце» перекладено як «наважився», а в Ек 8:11 ця ідіома передана як «серце підштовхує... чинити зло».
Дух Єгови. Вислів «дух Єгови» неодноразово вживається у Єврейських Писаннях. (Ось приклади: Сд 3:10; 6:34; 11:29; 13:25; 14:6; 15:14; 1См 10:6; 16:13; 2См 23:2; 1Цр 18:12; 2Цр 2:16; 2Хр 20:14; Іс 11:2; 40:13; 63:14; Єз 11:5; Мих 2:7; 3:8.) Цей вислів трапляється в Лк 4:18 в цитаті з Іс 61:1. В цьому вірші з Ісаї, як і в інших віршах з Єврейських Писань, у єврейському тексті оригіналу слово «дух» вживається разом з тетраграмою. Причини того, чому «Переклад нового світу» використовує в основному тексті Дії 5:9 вислів «дух Єгови», а не «дух Господній» (як у доступних на сьогодні грецьких рукописах), наводяться в додатках В1 і В3, вступ і Дії 5:9.
Збір. Це перший випадок вживання грецького слова екклесı́а у книзі Дії. Воно походить від слова ек, що означає «ззовні», і кле́сіс, що означає «клич». Грецьке слово передає думку про групу людей, які збираються з певною метою, для якоїсь діяльності, тому дуже вдало використане щодо новосформованого християнського збору. (Див. глосарій.) Слово екклесı́а вживається в Мт 16:18 (див. коментар), де Ісус передрікає утворення християнського збору, що складатиметься з помазаних християн. Вони є живим камінням, з якого «будується духовний дім» (1Пт 2:4, 5). У Грецьких Писаннях це слово вживається не тільки до групи помазаних християн, але й до всіх християн у певній місцевості або до християн, що складають місцевий збір. З контексту Дії 5:11 видно, що це слово стосується християнського збору в Єрусалимі. (Див. коментар до Дії 7:38.)
Чуд. Або «передвість». (Див. коментар до Дії 2:19.)
Ангел Єгови. Починаючи з Бт 16:7, цей вислів (єврейський відповідник слова «ангел» і тетраграма) часто вживається у Єврейських Писаннях. Коли він трапляється у ранній копії Септуагінти в Зх 3:5, 6, то після грецького слова а́нґелос («ангел; посланець») стоїть Боже ім’я, написане єврейськими літерами. Цей фрагмент Септуагінти, який був знайдений у печері в Нахал-Хевері, у Юдейській пустелі, датується 50 роком до н. е.— 50 роком н. е. Причини того, чому «Переклад нового світу» використовує в основному тексті Дії 5:19 вислів «ангел Єгови», а не «ангел Господній», як у доступних на сьогодні грецьких рукописах, наводяться в додатках В1 і В3, вступ і Дії 5:19.
Всю громаду старійшин. Або «всю раду старійшин». Висловом «громада старійшин» перекладено грецьке слово ґерусı́а. Воно споріднене зі словом ґе́рон (буквально «чоловік похилого віку»), яке вживається в Ів 3:4. Обидва слова використовуються в Грецьких Писаннях лише по одному разу. Дехто вважає, що вислів «громада старійшин» є синонімом слова Синедріон — юдейського верховного суду в Єрусалимі, який складався зі старших священиків, книжників та старійшин. (Див. коментар до Лк 22:66.) Однак вживання слова «Синедріон» і «громада старійшин» в цьому контексті, очевидно, вказує на те, що йдеться про два органи, що були тісно пов’язані один з одним. Дехто з «громади старійшин», ймовірно, належав до членів Синедріону, а дехто виконував у цьому суді роль радників.
Ізраїлевих синів. Або «ізраїльського народу; ізраїльтян». (Див. глосарій, «Ізраїль».)
Начальник храму. Див. коментар до Дії 4:1.
Стовпі. Або «дереві». Грецьке слово ксı́лон (буквально «дерево») вживається тут як синонім грецького слова стауро́с (перекладається як «стовп мук») і описує знаряддя страти, до якого прибили Ісуса. У Грецьких Писаннях Лука, Павло і Петро вживають слово ксı́лон в цьому сенсі всього п’ять разів (Дії 5:30; 10:39; 13:29; Гл 3:13; 1Пт 2:24). У Септуагінті ксı́лон міститься в Пв 21:22, 23. Ним перекладено єврейське слово ец (означає «дерево; шматок дерева») у вислові «та повісять на стовпі». Коли Павло цитує ці слова в Гл 3:13, слово ксı́лон вживається у вислові «проклятий кожен, хто висить на стовпі». Це грецьке слово також трапляється в Септуагінті в Езд 6:11 (1 Ездри 6:31, LXX) як переклад арамейського слова а, відповідника єврейського ец. Там про порушників закону, виданого перським царем, сказано: «З його дому витягнуть балку, і його піднімуть та повісять на ній». Те, що біблійні письменники вживали слово ксı́лон як синонім слова стауро́с, є додатковим доказом того, що Ісуса стратили на прямому вертикальному стовпі без поперечної балки, бо саме таке значення передає в цьому контексті слово ксı́лон.
Керівником. Основне значення грецького слова археґо́с — «головний провідник; той, хто йде першим». У Біблії воно вживається чотири рази і кожного разу стосується Ісуса (Дії 3:15; 5:31; Єв 2:10; 12:2). Тут це слово вживається поряд з титулом «Спаситель». (Див. коментар до Дії 3:15.)
Розлютились. Або «це зачепило їх за живе». Грецький вислів трапляється лише тут і в Дії 7:54. Його буквальне значення — «бути перепиляним». Проте в Біблії в обох випадках він використовується у переносному значенні і вказує на сильні емоції.
Гамаліїл. Учитель Закону, згаданий у книзі Дії двічі: тут і в Дії 22:3. Прийнято вважати, що це Гамаліїл старший (під таким іменем він відомий у небіблійних джерелах). Цей чоловік був онуком, або можливо сином, Гіллеля старшого, який заснував найбільш помірковану з фарисейських течій. Кажуть, Гамаліїл був настільки шанований серед людей, що йому першому присвоїли почесний титул «раббан». Тож він мав значний вплив на тодішнє юдейське суспільство і навчав багатьох синів фарисеїв, як-от Савла з Тарсу (Дії 22:3; 23:6; 26:4, 5; Гл 1:13, 14). Очевидно, Гамаліїл був людиною широких поглядів, і про це свідчить його тлумачення Закону і традицій. Наприклад, вважається, що він запровадив закони, які захищали дружин від жорстокості чоловіків, а вдів — від жорстокості дітей. Крім того, він доводив, що збіднілі язичники, як і юдеї, повинні мати право збирати залишки врожаю. Толерантність Гамаліїла можна побачити і в його ставленні до Петра та інших апостолів (Дії 5:35—39). Однак, як видно з рабинських джерел, Гамаліїл надавав більшого значення традиціям рабинів, ніж натхненим Писанням. Тож загалом його вчення були подібні до більшості вчень його прабатьків-рабинів та провідників його часу (Мт 15:3—9; 2Тм 3:16, 17; див. глосарій, «Фарисеї»; «Синедріон»).
Висікли. Або «побили». Мабуть, йдеться про покарання, прийняте в юдеїв, коли винному завдавали «40 ударів без одного» (2Кр 11:24; Пв 25:2, 3).
Від дому до дому. Цією фразою перекладено грецький вислів кат о́йкон, що буквально означає «згідно з домом». Як говориться у деяких словниках та коментарях, грецький прийменник ката́ вжито у так званому розподільному значенні, тобто він передає думку про те, що описані події відбувалися в одному місці за іншим. Наприклад, в одному словнику сказано, що цей вислів стосується «місць, що розглядаються одне за одним; розподілу... від дому до дому» (A Greek-English Lexicon of the New Testament and Other Early Christian Literature. Third Edition). В іншому довіднику теж говориться, що прийменник ката́ позначає «розподіл (Дії 2:46; 5:42... від дому до дому/в [окремих] домах...)» (Exegetical Dictionary of the New Testament/ edited by Horst Balz and Gerhard Schneider). А один біблеїст висловлюється так: «Апостоли ніколи не припиняли своєї благословенної праці. Вони виконували її “кожен день”, і притому відкрито “в Храмі”, де члени Синедріону та храмова поліція могли бачити і чути їх, і, звичайно ж, кат о́йкон, що вживається у розподільному значенні, “від дому до дому”, а не в значенні прислівника, “вдома”» (Lenski R. C. H. The Interpretation of the Acts of the Apostles. 1961). Ці джерела підтримують погляд, що проповідування учнів, так би мовити, розподілялось від одного дому до іншого. У такому ж значенні ката́ вживається в Лк 8:1, де говориться, що Ісус проповідував «від міста до міста й від села до села». Цей метод проповідування, при якому учні йшли в доми людей, приніс рясні плоди (Дії 6:7; пор. Дії 4:16, 17; 5:28).
Звіщали добру новину. Перекладене цим висловом грецьке дієслово еуанґелı́зомай споріднене з іменником еуанґе́ліон, що означає «добра новина». У Грецьких Писаннях важлива грань доброї новини тісно пов’язана з Божим Царством, яке було темою Ісусового проповідування і навчання, а також зі спасінням через віру в Ісуса Христа. У книзі Дії грецьке дієслово еуанґелı́зомай трапляється багато разів, що наголошує на важливості проповідницької праці (Дії 8:4, 12, 25, 35, 40; 10:36; 11:20; 13:32; 14:7, 15, 21; 15:35; 16:10; 17:18; див. коментарі до Мт 4:23; 24:14).
Медіафайли
Зображений тут пергаментний рукопис містить уривок з Дії 5:3—21. Цей аркуш, відомий як маюскульний (унціальний) рукопис 0189, колись був частиною кодексу з книгою Дії. На лицьовому боці аркуша (зображення зліва) написано текст з Дії 5:3—12, а на зворотному (зображення справа) — з Дії 5:12—21. Одні вчені датують цей рукопис кінцем II — початком III століття н. е., а інші відносять його до III—IV століття н. е. Хоча існують давніші папірусні фрагменти Грецьких Писань, цей рукопис є одним з найдавніших пергаментних рукописів. Він зберігається в Державних музеях Берліна.
В цій 3D-анімації показано, як могла виглядати Соломонова колонада. Це був просторий критий прохід на східному боці зовнішнього подвір’я Єрусалимського храму в I столітті. У Біблії назва цієї колонади згадується тричі. Іван пише, що якось Ісус проходжувався цією колонадою і довкола нього зібрались юдеї, які вимагали, щоб він сказав, чи він Христос (Ів 10:22—24). Пізніше натовп людей зібрався у Соломоновій колонаді, щоб дізнатись, як Петро зцілив чоловіка, який від народження був кульгавий (Дії 3:1—7, 11). Також у Соломоновій колонаді відкрито збиралися перші християни (Дії 5:12, 13; див. глосарій, «Соломонова колонада»).
Після П’ятидесятниці 33 року н. е. Ісусові учні й далі несли добру новину в доми людей. Хоча учням наказали не проповідувати, в Біблії сказано, що «кожен день у храмі та від дому до дому вони безупинно навчали й звіщали добру новину про Христа Ісуса» (Дії 5:40-42). Приблизно 56 року н. е. апостол Павло сказав ефеським старійшинам: «Я не стримувався від того, щоб... навчати вас привселюдно та від дому до дому» (Дії 20:20). Павло згадує про те, як проповідував цим чоловікам, коли вони ще були невіруючими, і як «показував їм, що необхідно покаятися перед Богом і вірити в нашого Господа Ісуса» (Дії 20:21). Коли Павло знаходив людей з духовними потребами, він, безсумнівно, неодноразово приходив у їхні доми, щоб їх навчати, а після того як вони ставали віруючими — щоб зміцнювати їхню віру. (Див. коментарі до Дії 5:42; 20:20.)