Книга Екклезіаста 2:1—26

2  Тоді промовив я в серці своєму: «А може, мені віддатися задоволенню* і побачити, чи вийде з цього щось добре?» — але зрозумів, що й це марнота.   Про сміх я сказав: «Це безумство!» —а про задоволення*: «Яка з нього користь?»  Я вирішив переконатися, що доброго в тому, щоб насолоджуватись вином,+ але при цьому керувався мудрістю. Я навіть піддавався глупоті, аби побачити, що́ найкраще робити людям упродовж свого короткого життя під небом.  Здійснив я великі діла:+ побудував собі доми+ і насадив виноградники.+  Я розбив для себе сади й парки і посадив там усілякі плодові дерева;  поробив ставки, щоб зрошувати пишні дерева в гаю*.  Набув я слуг і служниць,+ і мав я слуг, народжених у моєму домі*. Також я набув багато худоби: стад і отар+ було в мене більше, ніж у всіх моїх попередників у Єрусалимі.  Зібрав я срібло і золото,+ скарби* царів і провінцій.+ Я зібрав собі співаків і співачок, а також поряд зі мною була жінка, багато жінок*,— насолода людських синів.  Тож я звеличився і перевершив усіх, хто був до мене в Єрусалимі.+ І мудрості я не втратив. 10  Я не відмовляв собі у тому, що хотів*.+ Я не стримував своє серце від жодного задоволення*, бо моє серце раділо всією моєю тяжкою працею, і це було мені нагородою*.+ 11  Та коли я задумався над усіма ділами своїх рук і над усією тяжкою працею, яку виконав,+ то побачив, що все це марне, все — гонитва за вітром;+ ніщо під сонцем не має справжньої цінності*.+ 12  Тоді я звернув увагу на мудрість, безумство й глупоту.+ (Бо що може зробити людина, яка прийде після царя? Тільки те, що вже робилось.) 13  І побачив я, що мудрість ліпша від глупоти,+ так само як світло ліпше від темряви. 14  Мудрий широко відкриває очі*,+ а безглуздий ходить у темряві.+ Але я зрозумів також, що їх усіх чекає той самий кінець.+ 15  Після того я сказав у серці своєму: «Що станеться з безглуздим, те станеться і зі мною».+ Яка ж мені користь з того, що я став таким мудрим? Тож промовив я в серці своєму: «Це теж марнота». 16  Бо ні про мудрого, ні про безглуздого не залишиться довга пам’ять.+ У прийдешні дні всі будуть забуті. Мудрий помирає так само, як і безглуздий.+ 17  І я зненавидів життя,+ бо все, що робиться під сонцем, видалося мені безрадісним, все марне,+ все — гонитва за вітром.+ 18  Зненавидів я також усю свою тяжку працю, яку виконував під сонцем,+ бо мушу залишити все тому, хто прийде після мене.+ 19  І хто знає: буде він мудрим чи безглуздим?+ А він заволодіє усім, що я набув під сонцем тяжкою працею і мудрістю. Це теж марнота. 20  Тож моє серце охопив розпач, коли я глянув на всю тяжку працю, яку виконував під сонцем. 21  Людина може трудитися з мудрістю, знанням і вмінням, але її надбання переходить* до того, хто над ним не трудився.+ Це теж марнота і нещастя* велике. 22  Що ж отримає людина за всю свою тяжку працю і прагнення, які спонукують* її трудитися під сонцем?+ 23  Адже те, чим вона займається всі свої дні, приносить біль та розчарування,+ і навіть уночі її серце не має спокою.+ І це теж марнота. 24  Немає нічого ліпшого для людини, ніж їсти та пити і тішитися* своєю тяжкою працею.+ Зрозумів я також, що це з руки правдивого Бога.+ 25  Бо хто ліпше від мене їсть і п’є?+ 26  Правдивий Бог дає людині, яка йому до вподоби, мудрість, знання і радість,+ а грішнику він дає роботу — збирати й нагромаджувати, щоб потім віддати все тому, кого Бог вподобав.+ Це теж марнота і гонитва за вітром.

Примітки

Або «веселощам».
Або «веселощі».
Або «лісі».
Букв. «синів дому».
Або «шляхетна жінка, багато шляхетних жінок».
Або «майно, яке належить тільки».
Букв. «про що просили мої очі».
Або «веселощів».
Або «часткою».
Або «користі».
Букв. «має очі в голові».
Або «лихо».
Або «вона мусить передати все».
Букв. «і старання серця».
Або «дозволити своїй душі бачити добро».

Коментарі

Медіафайли